В.Симоненко: "Бюджетній системі України необхідне глибоке стаціонарне лікування"

РБК-Україна: Наскільки ефективною, за Вашою оцінкою, була діяльність Рахункової палати минулого року?
Валентин Симоненко: Оцінка діяльності будь-якої державної структури має визначатися, виходячи з її статусу, конкретних критеріїв. Перш за все, Рахункова палата - це конституційний орган. По-друге, орган незалежний, оскільки є зовнішнім аудитором державних фінансів. Такий статус мають рахункові палати у 176 країнах світу. Тобто, ми не залежимо ні від парламенту, ні від Кабінету міністрів, ні від президентської влади в наданні оцінки тим чи іншим процесам у фінансовій, економічній, соціальній сферах.
Говорячи про ефективність нашої діяльності, слід зупинитися на виявлених порушеннях. І це один з елементів якісної оцінки роботи Рахункової палати. Сьогодні важливо не стільки те, як витрачаються гроші, скільки необхідність взагалі спрямування держфінансів на ті чи інші цілі. Адже можна витратити гроші на непотрібну справу або не в той час, - але виконати ці витрати в суворій відповідності з законом. Наприклад, нафтопровід «Одеса-Броди», який був великим будівництвом незалежної України, ось уже 11 років лежить закопаним у землю і працює абсолютно не в тому напрямі, заради якого був побудований. Виявлення таких фактів, проведення відповідних перевірок - одна зі складових виконання функціональних обов'язків Рахункової палати, а значить - і ефективності її діяльності.
Взагалі, не похвалиш себе - будеш неправий. Для об'єктивності, скажу словами авторитетних міжнародних органів, до складу яких ми входимо. За рівнем системи своєї діяльності, за методикою та методологією ми визнані однією з кращих рахункових палат Європи. Сьогодні ми є зовнішнім аудитором ОБСЄ - це визнання ефективної діяльності Рахункової палати України. По-друге, ми тісно співпрацюємо зі Світовим банком (СБ), маємо угоду про право перевірки всіх кредитних ліній, які відкрив СБ в Україні. Можемо занести в актив і висновок експертів GRECO - системи боротьби з корупцією, яка визнала саме Рахункову палату однією з найбільш дієвих структур в питаннях боротьби з корупцією в Україні.
РБК-Україна: Все ж таки, якщо спробувати виміряти ефективність Рахункової палати в кількісних параметрах, що отримаємо?
В.С.: Минулого року ми виявили близько 40 млрд грн. коштів держбюджету, які були витрачені неефективно або незаконно. А це - фактично кожна шоста гривня бюджету-2009!
РБК-Україна: «Неефективно» і «незаконно» - поняття різні. Яка частина з названих вами 40 млрд грн. - кошти, які були витрачені незаконно?
В.С.: Третя частина.
РБК-Україна: В скільки обійшлося утримання Рахункової палати для держбюджету в 2009 р.?
В.С.: В 2009 р. в силу, перш за все, протидії з боку наших основних опонентів - Кабміну і Мінфіну - фінансування Рахункової палати було скорочено до мінімуму. Ми витратили 54 млн грн. при плані в 120 млн грн. Рахуйте самі: у нас в штаті 479 чоловік, на кожного співробітника в середньому витрачено близько 100 тис. грн. І в той же час на кожного припадає по 80 млн грн. виявлених порушень. Ось вам і ефективність.
На продовження теми. У наших функціональних обов'язках значиться експертна оцінка проектів законодавчих актів, що розглядаються Верховною Радою. І тут ми також діємо успішно. Перш за все, щодо законопроектів, що стосуються оподаткування, держзакупівель. Ми дали близько 70 пропозицій до ВР за законодавчими актами, що приймаються. Більше половини пропозицій були розглянуті на відповідних комітетах, наші зауваження враховані. Так що, якщо говорити про оцінку діяльності, можемо з упевненістю сказати, що ми знаходимося на правильному шляху як у розвитку методології перевірок, так і реалізації функціональних обов'язків.
РБК-Україна: Скільки перевірок витрат держкоштів провела Рахункова палата в 2009 р.? Хто ініціював ці перевірки?
В.С.: Почну здалеку. Що слід розуміти під незалежністю Рахункової палати? Це, перш за все, право вибирати напрямок перевірок, а не діяти за вказівкою. Ми не можемо все охопити «сьогодні на сьогодні». І професіоналізм Рахункової палати полягає в тому, щоб своєчасно і точно знаходити больові точки бюджетного процесу та бюджетної політики, держфінансів. Виходячи з цього і визначається план роботи. За законом, до нас має право звернутися спікер ВР, Президент і депутати. Ми розглядаємо план роботи на колегії і вирішуємо, враховувати звернення чи ні. Минулого року ми провели 1200 перевірок, в результаті яких було винесено 130 постанов колегії Рахункової палати. З них за зверненнями Президента і ВР - всього 14 питань. Вони стосувалися рефінансування НБУ комерційних банків восени-взимку 2008 р., НАК «Нафтогазу України», діяльності стабілізаційного та Пенсійного фондів.
РБК-Україна: Як Рахункова палата реагувала на виявлені факти неефективного або незаконного використання коштів бюджету? До кого зверталася з вимогою розібратися?
В.С.: По закону, ми повинні після кожного аудиту, затвердженого на колегії, направляти звіти, перш за все, до перевіреної структурі, а також інформувати парламент, при необхідності - Президента чи Кабмін. Якщо ж виявлені факти очевидного розкрадання коштів - направляти матеріали до Генпрокуратури. Одним словом, зверталися до всіх, як записано в законі. Наприклад, направили особисто Юлії Тимошенко, як прем'єр-міністру, матеріали зі 101 питання.
РБК-Україна: Хто з вищих посадових осіб причетний до порушень, виявлених Рахунковою палатою?
В.С.: Ми перевіряємо не власне осіб, а головних розпорядників бюджетних коштів, тобто - органи державного управління, міністерства і відомства. Тому, якщо у звітах вказуємо, що винен Мінфін, то називаємо і прізвище його керівника, а це були і Віктор Пинзеник (екс-міністр фінансів), потім - Ігор Уманський (в.о. міністра фінансів в уряді Ю.Тимошенко). Вказуючи на недоліки в системі держзакупівель, ми писали, що винен Богдан Данилишин (екс-міністр економіки). У матеріалах про невиконання державних програм - Б.Данилишин, І.Уманський або В.Пинзеник. Звіти Рахункової палати не є пустелею. Вони населені конкретними людьми і фігурують у них в основному члени уряду.
РБК-Україна: Чиї прізвища найчастіше фігурували у звітах Рахункової палати за підсумками перевірок?
В.С.: Б.Данилишин та І.Уманський - найчастіше.
РБК-Україна: Ці прізвища фігурують у звітах Рахункової палати, пов'язаних тільки з неефективним використанням державних коштів, або незаконним також?
В.С.: В тому числі, і в звітах, пов'язаних з незаконним використанням коштів. Всі відповідні матеріали ми направляли до Генпрокуратури - це її вотчина. До речі, ми направили до Генпрокуратури в 2009 р. 25 матеріалів перевірок. Причому 14 з них - за рішенням колегії Рахункової плати і 11 - за запитом Генпрокуратури. В результаті було порушено дев'ять кримінальних справ.
РБК-Україна: Дев'ять кримінальних справ, фігурантами яких є члени уряду Ю.Тимошенко. Вам відомі подробиці цих справ? На якій вони стадії?
В.С.: Всі вони ще в стадії розробки.
РБК-Україна: Кого саме з членів уряду підозрюють в розтраті бюджетних коштів?
В.С.: Не можу назвати - триває слідство. Скажу тільки, що на допити в Генпрокуратуру викликають багатьох. Переконаний, що злочин відносно коштів держбюджету було, за логікою, має бути і покарання.
РБК-Україна: І Ю.Тимошенко викликають до Генпрокуратури за згаданими справами?
В.С.: Так.
РБК-Україна: Ви сказали, що інформували Ю.Тимошенко про виявлені порушення. Якою була реакція? Ви обговорювали ці питання з нею при особистих зустрічах?
В.С.: Ми з нею практично не зустрічалися, хоча в телефонному режимі спілкувалися досить часто. Динаміка листування Рахункової палати та Кабінету міністрів вельми цікава. Ми регулярно направляли до Кабміну інформацію за підсумками перевірок. Перші 9 місяців 2009 р. відповідей не було взагалі. В останні три місяці відповіді приходили досить часто, але, як правило, їх готували виконавці, на яких скидалися наші матеріали. Проблеми ж не вирішувались особисто ані Ю.Тимошенко, ані віце-прем'єрами.
Але головна біда в іншому - ніхто з минулого уряду ніколи не оскаржував наші висновки і ті цифри, які ми подавали. Ніхто ніколи не сказав - ви не праві. Всі погоджувалися. Відповіді ж на наші листи почали з'являтися з вересня. Коли запахло смаженим.
РБК-Україна: Наскільки законним, за оцінками Рахункової палати, було залучення Кабміном зовнішніх позик в 2009 р., в тому числі - від МВФ?
В.С.: Ми вважаємо залучення позик, яке здійснив Кабмін Ю.Тимошенко, грубим порушенням бюджетного процесу. Всі держави світу беруть кошти в борг. Але для цього існує якась довготривала стратегія, проводиться відповідна політика, використовуються відповідні законодавчі норми. І тоді боргова політика приносить успіх: вирішуються певні стратегічні завдання. У нас же все було побудовано за системою «дирозатиканія».
Ми вперше за роки співпраці з МВФ взяли гроші не на розв'язання інституційних завдань і зміцнення макроекономічних показників, а на просте проїдання. Ось у чому вся трагедія. Якщо даються гроші під гарантії уряду, повинна бути залізна аргументація: чому вони даються і як їх повернути. У нас же узаконеної боргової політики немає. Проте існує закон про держбюджет, де встановлюються параметри зовнішніх запозичень, порядок видачі та дотримання гарантій уряду. Ми з цього питання звернулися до Олександра Медведька (генпрокурора), вважаючи, що це нехтування законом - перевищити певну законом про держбюджет норму про залучення позикових коштів для фінансування бюджету на 16 млрд грн. Більше того, ми встановили факти перекручування звітності про виконання держбюджету.
РБК-Україна: Реакція Генпрокуратури була адекватною?
В.С.: Поки йде розгляд. Почалися слідчі дії, які повинні встановити, хто, як і чому брав ці рішення, чи на рівні міністрів, заступників міністрів.
РБК-Україна: А сьогодні Вас особисто або фахівців Рахункової палати залучають до переговорів з МВФ?
В.С.: Ми не беремо участі в переговорах, але надаємо інформацію.
РБК-Україна: Багато списів минулого року було зламано навколо діяльності НБУ. Рахункова палата також перевіряла Нацбанк. Які підсумки аудиту? НБУ ефективно використовує надані в управління кошти?
В.С.: Пам'ятаєте скандал навколо рефінансування, яке банки отримали наприкінці 2008 р.? Нам вдалося добитися від НБУ надання усієї необхідної для перевірки документації тільки після судових позовів. Ми перевірили, хто, скільки отримав, чому. Я особисто доповідав про підсумки Президенту Віктору Ющенку. Це питання повинно було обговорюватися на засіданні ВР. Але справа до цього так і не дійшла.
Взагалі, що стосується діяльності НБУ, на жаль, у нас по відношенню до регулятора досить вузькі функції. Повноваження Рахункової палати завдяки щільному лобіювання Верховної Ради, вже двічі розглядалися в Конституційному суді України (КСУ). І наші функції по відношенню до НБУ КСУ різко урізав. Наприклад, відібрав таку важливу функцію, як контроль емісії національної валюти. Але ми її обов'язково повернемо. Також відібрали контроль за використанням золотовалютних резервів.
Тепер маємо право перевіряти лише кошторис доходів і витрат Нацбанку. Матеріали перевірок направляємо у ВР, вони розглядаються на комітеті з банківської діяльності. Далі комітету інформація не йде. І, тим не менш, саме завдяки нам різниця між доходами і витратами НБУ з кожним роком збільшується в рази, і держбюджет отримує вже не сотні мільйонів, а мільярди гривень до доходної частини.
РБК-Україна: Чому саме завдяки вам?
В.С.: Якщо б ми цей процес не контролювали, різниця була б в рази менше, ніж є сьогодні.
РБК-Україна: Рахункова палата перевіряла законність рекапіталізації банків «Київ», «Родовід Банку» і «Укргазбанку»?
В.С.: Цими питаннями займається Генпрокуратура. Вони нас іноді приваблюють, якщо потрібно отримати якісь документи або ув'язнення. Не більше. Ясно одне: жодна гривня не пішла в матеріальну сферу.
РБК-Україна: Але ж це не незаконно.
В.С.: Зрозуміло. Банки повинні обслуговувати матеріальне виробництво. Так було задумано з часів становлення капіталізму, і про це ще говорив Адам Сміт. А нині банківська сфера вийшла на власну ідеологію і стала самостійною, функціонує незалежно від матеріального виробництва. У цьому і криється першопричина світової фінансової кризи. І саме тому спостерігаються тенденції посилення державного впливу на економіки світу - щоб відновити розірваний зв'язок між банками і матеріальним виробництвом.
РБК-Україна: З НБУ і фінансовим сектором зрозуміло - дійсно, повноваження Рахункової палати щодо контролю монетарного регулятора обмежені. Але чому ви досі не можете перевірити Державну іпотечна установа (ДІУ)?
В.С.: Ціна питання з іпотеки - це як мінімум 3 млрд грн. державних коштів, відданих ДІУ, і більше 5 тис. квартир, безкоштовно розданих напередодні виборів. Тому-то в жовтні минулого року, коли почалася «роздача слонів» і різдвяних передвиборних подарунків (у вигляді ордерів на квартири черговикам і пільговикам), ми відправилися в ДІУ з перевіркою. І навіть аналіз нормативно-правової бази діяльності цієї структури показав, що ДІУ не має права займатися такими операціями, як передача житла пільговикам.
РБК-Україна: Хіба? Адже минулого року Кабмін вніс відповідні зміни до статуту ДІУ, дозволивши проводити операції з нерухомістю.
В.С.: Це яскравий приклад перекручування закону. Під рішення добре задуманого стратегічного завдання були прийняті згадані вами зміни до статуту ДІУ.
Так ось, коли ми захотіли перевірити ДІУ, нас до установи банально не пустили, не дали доступу до документації. Мало того, ще й подали позов до «найгуманнішого суду у світі» - Печерського (районний суд Києва). Вже відбулися чотири судових засідання, однак з боку ДІУ постійно змінюються позовні вимоги. Як ви розумієте, всі ці зміни від лукавого. Але ми пішли в обхід і направили всі наші напрацювання до Генпрокуратури з проханням порушити за фактом кримінальну справу і розібратися. Зараз почалися слідчі дії з приводу іпотечної структури.
РБК-Україна: Тобто, вже порушено кримінальну справу за фактом того, що керівництво ДІУ не допустило аудиторів Рахункової палати?
В.С.: В мене немає інформації, чи порушено кримінальну справу. У нас зажадали всі необхідні документи, ситуація вивчається.
РБК-Україна: Які магістральні напрямки перевірок Рахункова палата планує на 2010 р.?
В.С.: Ми не тільки перевіряємо і вказуємо, хто і що не так зробив. Ми досліджуємо процеси в причинно-наслідкових зв'язках, тобто, що саме породило порушення. Один з напрямків на цей рік - знайти резерви прибуткової і видаткової частини держбюджету, допомогти Кабміну знайти рецепт скорочення дефіциту бюджету-2010.
Наприклад, ми вже направили Президенту України і уряду низку рекомендацій з питань бюджетної, податкової, соціальної політики. Необхідно також розвивати програмно-цільовий метод планування діяльності. Для цього слід пов'язати бюджетні програми з держпрограмою з тих чи інших питань - тут повний хаос. Такі головні напрямки, які ми встановили на 2010 р. Підкреслюю: бюджетній системі країни необхідне глибоке стаціонарне лікування.
РБК-Україна: А як щодо вирішення кадрових проблем в 2010 р.? На сайті Рахункової палати в розділі вакансії - десятки вільних посад. Чому фахівці не хочуть працювати в Рахунковій палаті? Проблема в низькій зарплаті?
В.С.: Ні, проблема не в низькій зарплаті. У нас зарплата на рівні працівників Міністерства фінансів. Проблема - в широті розуміння питань, які стоять перед Рахунковою палатою.
У нас є умови: людина повинна приходити до нас за профілем, повинна мати базову освіту, мінімум три роки відпрацювати на держслужбі. Такі вимоги вказують на те, що на чільне місце ми ставимо професіоналізм. Ми оголошуємо конкурси на заміщення вакансій, але коли починаємо говорити з претендентами за конкретними темами чи питань, на жаль. Можу сказати, що компетентних грамотних фахівців мало або практично немає.
На жаль, в країні на всіх рівнях практично відсутня будь-яка державна кадрова політика. І це є серйозною причиною порушення бюджетного законодавства. За нашими оцінками, серед 100% причин, які призводять до незаконного використання бюджету, 17% становить некомпетентність вищої керівної ланки, на рівні міністрів і заступників міністрів. Державну роботу робити нема кому. Як результат - катастрофічне невиконання посадовими особами та цілими структурними підрозділами своїх прямих функціональних обов'язків.
РБК-Україна: Що саме Ви маєте на увазі?
В.С.: Невиконання обов'язків в прямому сенсі цього слова. Наприклад, ми перевіряли Мінфін. Провели адміністративний аудит. Так ось, Мінфін виконує функції, затверджені Кабміном, всього на 40%. До речі, Мінекономіки і того менше - на 21%.
РБК-Україна: Що ж робити?
В.С.: Перш за все, нова команда повинна отримати належні уроки з результатів діяльності своїх попередників. Необхідно змінити ставлення до бюджету, пам'ятаючи, що це, перш за все, фінансово-економічний закон, а не документ політичного компромісу. Сподіваюся, що висновки та пропозиції Рахункової палати, що містяться в матеріалах аудиторських перевірок, допоможуть у цьому. Час покаже, і точкою відліку будуть наші експертні висновки щодо проекту держбюджету-2010.

Спілкувався Володимир Бойко