Після розпаду демократичної коаліції акції Блоку Литвина знову пішли вгору. Ця політична сила, яка налічує всього 20 депутатських мандатів, зараз може серйозно вплинути на формування більшості в тому чи іншому форматі. Про можливі варіанти розвитку подій на українській політичній арені Володимир Литвин розповів РБК-Україна.
РБК-Україна: Зараз у різних заявах звучить багато варіантів можливої коаліції. З ким все-таки збирається входити в коаліцію Блок Литвина?
В.Л.: Ми сьогодні рівно ставимося до всіх фракцій. Особисті симпатії ми ставимо на останнє місце. Ми виходимо з того, які завдання треба розв"язувати. Свою позицію ми виклали, ми відкриті, готові до діалогу. Запропонували нам співпрацю в рамках коаліції і БЮТ, і НУ-НС – ми готові. Але треба відкласти все те, що роз"єднує, те, що розмежовує, не повертати назад, до з"ясування стосунків. А говорити про те, які реалії сьогодні, що потрібно робити, і які це результати дасть. Для нас на першому місці – щоб Верховна рада стала працездатна. Особистих амбіцій у нас немає, просто ми хочемо реалізувати наше бачення облаштування країни. Єдине що ми не хотіли б відігравати роль такої собі ширми, яка повинна прикривати переговори з приводу розподілу країни, розподілу влади і т.д. За будь-яких обставин ми будемо працювати у Верховній раді, за будь-яких обставин ми будемо голосувати і приймати участь у роботі ВР незалежно від того, де ми будемо, і кому наша підтримка знадобиться. Але, виходячи з того, що у нас у фракції всього 20 людей, то пропонувати себе, як коаліцієутворююча фракція, ми, на превеликий жаль, не можемо.
РБК-Україна: Але тим не менше, навіть цих 20 людей в нинішніх умовах можуть зіграти значну роль…
В.Л.: Абсолютно ні. Якби це було 25 людей, то вони б могли зіграти дійсно велику роль у формуванні коаліції.
РБК-Україна: Яка, на Вашу думку, має бути коаліція?
В.Л.: Я думаю, що оптимальною була би демократична коаліція у новому форматі за нашою участю. Це було б оптимальним з огляду на те, що не було б великих революцій. Крім того, власне коаліція, яка налічує десь у межах 250 депутатів, буде більш відповідальною. Рішення прохідного, лобістського характеру не пройдуть. Бо кожен розумітиме свою відповідальність, розумітиме, що не можна буде потім сказати, що наші голоси все одно нічого не визначають. Ще один дуже важливий момент, що рішення, які будуть прийматися при такому розкладі сил, будуть всебічно обґрунтовані. Бо буде велика противага – опозиція, яка буде критикувати. Я вважаю, що для країни, яка переживає отакий транзитний стан, наявність коаліції, яка абсолютно не домінує у парламенті, є великим позитивом. Бо якщо подивитися на нинішні ситуативні голосування, а це вже також прообраз коаліції БЮТ і Партії регіонів. То ви бачите, що вони не рахуються з потребами країни, не рахуються з потребами решти членів парламенту. Вони домовляються і голосують за ті чи інші рішення в своїх інтересах. І підбудовують країну під себе.
РБК-Україна: Ви вважаєте, що найкращий варіант – це коаліція БЮТ, НУ-НС і Блоку Литвина?
В.Л.: З огляду на нинішні умови - так. Тоді будуть вивірені рішення, буде відповідальність коаліції. Тільки виходячи з цього міркування. Якщо ж буде інший формат коаліції, скажімо Партія регіонів і НУ-НС – це десь приблизно така ж кількість голосів. Це не призведе до того, що рішення будуть прийматися шляхом наскоку. Бо країна перебуває на перехідному етапі, і рішення, які приймаються на державному рівні, повинні служити країні, а не служити певним політичним силам. Ви ж самі прекрасно розумієте, що коаліція, яка складається з 340-350 мандатів, який би контроль не існував, цей контроль мала на увазі. Це конституційна більшість. Вони здолають будь-яке вето. І не буде жодних запобіжників проти прийняття рішень, які не відповідатимуть Конституції, чи не будуть відповідати інтересам України. В цьому плані я кажу, що коаліція в такому форматі – це була б надзвичайно відповідальна коаліція. І кожен депутат розумів би, що він має робити свідомий вибір з того чи іншого рішення.
РБК-Україна: Як Ви думаєте, коли можна чекати якогось чіткого рішення: буде коаліція чи будуть дострокові вибори?
В.Л.: Гадаю, що найближчим часом буде повна визначеність. Бо з 3 жовтня, на моє переконання, в дію може вступити Президент України. Припинити достроково повноваження Верховної ради і оголосити позачергові вибори. Процес створення коаліції сьогодні гальмує те, що політики не можуть домовитись, бо зараз надзвичайно великі ставки. Різновекторні інтереси. І опора на різні регіони, на різні настрої людей. Ніхто не хоче втрачати підтримку, бо кожен думає про наступні вибори. І кожен розуміє, що за будь-якого формату коаліції, електоральні втрати неминучі для тих, хто ввійде в коаліцію. Кожен думає, як компенсувати це. Сьогоднішні рейтинги свідчать про те, що політичні партії, скажімо БЮТ і Партія регіонів, досягли свого максимуму. Тепер вони приречені втрачати. І у них зараз стоїть питання: коли провести вибори, коли буде найкраща політична форма. Як утримати інтерес до себе і підтримку, як прорахувати економічні, соціальні і політичні процеси, які будуть сьогодні розвиватися в Україні. Адже ми стоїмо напередодні гострої фінансової кризи. Хто на себе візьме за це відповідальність? Тому зараз ідуть маневри. І зрозуміло, що більшою мірою всі схиляються до того, що ще раз треба країну зводити на вибори.
РБК-Україна: Тобто, вибори вигідні зараз всім великим політичним силам?
В.Л.: Не всім великим політичним силам. А тим, які в силу різних обставин зуміли втримати свій рейтинг. Зрозуміло, що вони будуть намагатися здійснювати якісь адміністративні і правові маневри, щоб свої шанси закріпити. Головна перепона лише в одному – ніхто не хоче перший спровокувати дострокові вибори. Бо втрати рейтингу від цього неминучі, оскільки люди на вибори не налаштовані. Саме тому ідуть оці позиційні війни, взаємні звинувачення, відбувається виставляння димових завіс, виробляються різного роду прикриття. Все це тільки для того, щоб залишитись осторонь від рішення про дострокові вибори. І цілком зрозуміло, що позачергові парламентські вибори – це буде свого роду репетиція перед президентськими виборами. Всі ж замовляють соціологічні дослідження, але водночас не впевнені, наскільки вони об"єктивні.
РБК-Україна: Що краще для Блоку Литвина – новий формат коаліції чи нові вибори?
В.Л.: Ми проти виборів, і ми вважаємо, що у політиків, у влади є шанс схаменутися, і продемонструвати свою відповідальність. Ми виходимо з того, що треба виконати цю конституційну вимогу щодо формування коаліції, щоб не було правових підстав для розпуску Верховної ради. Але за однієї умови: ВР своєю роботою має піднести свій авторитет з від"ємної позначки до, принаймні, прийнятного рівня довіри. Сьогодні ж абсолютно немає довіри. Парламент фактично з 2006 р. не працює. А, відтак, ця різко негативна оцінка з боку суспільства, з боку людей, є абсолютно логічною і виправданою. Тому ми будемо підтримувати будь-які кроки, які б створили працездатну Верховну раду. І зовсім не тому, що боїмося дочасних виборів. Я сповідую принцип, що долю конем не об"їдеш.
РБК-України: Чого вимагає в переговорах на предмет створення коаліції Блок Литвина? На які посади ви претендуєте?
В.Л.: Якщо ми заявляємо про свою готовність бути членами коаліції, зрозуміло, що ми готові брати на себе відповідальність у владі. І для того, щоб у нас була адекватна можливість демонструвати цю відповідальність, і забезпечити реалізацію цієї відповідальності, ми не відмовилися би від якихось посад. Але ми жодних вимог не ставимо. Ми сьогодні говоримо про те, як порозумітися. І зрозуміло, що сьогодні на першому місці стоїть подолання політичних розбіжностей. І сьогодні, якщо говорити про демократичну коаліцію, то м"яч перебуває на полі БЮТ і НУ-НС. Вони щонайперше повинні між собою порозумітися. Якщо ми потрібні їм для проведення переговорів, для діалогу – ми готові.
РБК-Україна: Не так давно Ви заявили, що готові увійти в коаліцію БЮТ і Партії регіонів…
В.Л.: Можливо я тоді просто нечітко висловився. Ви ж самі прекрасно розумієте, що коаліція в такому форматі не потребує нашої підтримки. Коаліція в такому форматі, і це ми бачимо по їхніх практичних діях, вирішує тільки ті питання, які вони узгодили між собою. По-перше, ми серед них загубимось, по-друге, ми їм не потрібні, а по-третє, будь-яка наша присутність буде знівельована. Ми ж не зможемо вплинути на розгляд питань, які вважаємо важливими, тому що вони будуть продовжувати ділити країну. Ви ж прекрасно розумієте, що це об"єднання буде із розрахунку. А якщо це об"єднання з розрахунку, то вони будуть вирішувати спочатку ті проблеми, які вони вважають для себе важливими, і видаватимуть їх за інтереси країни. Зрозуміло, що за таких обставин їхній рейтинг буде взаємопонижуватись, хоч база у них залишиться, тому що людська інертність дасть про себе знати. А ми в свою чергу, я маю на увазі Блок Литвина, за цих обставин програємо абсолютно. Ми не зможемо вплинути істотно на результативність парламенту, але нести відповідальність будемо першими.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте заклики Юлії Тимошенко до відновлення коаліції з НУ-НС? Вона дійсно цього хоче чи це звичайний піар?
В.Л.: Я думаю, що тут спрацьовує відомий принцип. Якщо є синиця в руках, навіщо думати про журавля в небі. Тимошенко сьогодні – прем"єр-міністр України. Вона зацікавлена в тому, щоб і вона, і її команда були при владі. Це для неї найкраща стартова можливість для участі в президентській кампанії. Зрозуміло, що Тимошенко за таких обставин зацікавлена в тому, щоб демократична коаліція збереглась. Бо якщо йти на вибори, то невідомо, який буде результат в плані прем"єрства. Приблизно можна прогнозувати, яку кількість голосів набере БЮТ. Але ті, хто ініціюватиме дострокові вибори, будуть робити все, щоб Тимошенко не була прем"єром. Якщо ж буде коаліція іншого ґатунку, зрозуміло, що доведеться віддати ключові посади. Як працювати тоді? Розпочнеться черговий переділ, і, відповідно, зменшаться шанси на президентські вибори. Тому, Тимошенко критично важливо зберегти нинішню коаліцію, або сформувати нову коаліцію, в якій кістяк буде складати її політична партія. Але сформувати в такий спосіб, щоб не проводити перевибори прем"єр-міністра. Сьогодні це ще можливо зробити. І всі дії Тимошенко, попри різні там маневри, виразно орієнтовані саме на такий розвиток подій.
РБК-Україна: Чи потрібні дострокові вибори Президенту?
В.Л.: Мені важко судити, про що думає Президент України. Можу стверджувати одне: якщо Президент не захоче, щоб були дочасні вибори, – їх не буде. А якщо ж вони будуть, то це буде означати, що Президент їх хоче.
РБК-Україна: Якщо будуть вибори, яка буде стратегія Блоку Литвина?
В.Л.: Якщо країну поженуть на вибори, ми будемо діяти в такий же спосіб, як і раніше, в тому ж форматі. Зрозуміло, що будуть зміни в списку. Зрозуміло, що ми будемо розраховувати на те, щоб як мінімум помножити свою присутність у Верховній раді. Все в наших руках. Все буде залежати від того, як ми спрацюємо, попри шалений опір, який ми будемо відчувати.
РБК-Україна: Ви особисто збираєтесь іти на президентські вибори?
В.Л.: Побачимо, як будуть розвиватися події. Для мене украй важливо, що сьогодні думають люди. І кого і як вони підтримують. Дасть Бог день, дасть Бог їжу, як кажуть.
РБК-Україна: Як ви вважаєте, як можна вийти з цієї постійної політичної кризи?
В.Л.: В українських умовах парламентська республіка не може ефективно працювати. Цьому терміну у нас є замінник – олігархічна республіка. Якщо не відмінити нинішню виборчу систему, то говорити про те, що у нас буде демократія, не доведеться. Україна буде підпорядкована 50, а згодом і 10 сім"ям. Бо зараз у нас 50 сімей володіють практично усім національним багатством України, а надалі, я думаю, відбудеться процес концентрації капіталу. І у нас 10 сімей будуть визначати обличчя України, обличчя парламентської республіки. Тому, я вважаю, що зараз потрібно говорити про ту форму правління, при якій у нас кожен буде нести виразну персональну відповідальність. Ми просто проскочили етап розвитку, коли у нас були можливості для розосередження влади і для парламентсько-президентської форми правління. Я вважаю, що потрібно повністю відмінити вибори за партійними списками. Треба нам перейти, принаймні, на відкриті партійні списки. Що стосується організації влади на місцях, треба ліквідувати державні адміністрації. Треба обирати ради, а ради у свою чергу мають формувати виконкоми, і забезпечити організацію життєдіяльність регіонів. Крім того, треба змінити механізм формування бюджету країни в такий спосіб, щоб левова частка заробленого залишалася на місцях. Це дозволить краще на місцях працювати, більше заробляти. Це буде стимулом для роботи місцевих органів влади. Також це буде стимулом і для центральних органів влади, щоб визначати такі правила гри, які б дозволяли прирощувати наш спільний пиріг, а не ділити те, що у нас залишається, в першу чергу задовольняючи потреби центру, а для регіонів, для територій виділяти кошти за залишковим принципом. І забирати все знизу наверх, що нівелює будь-яку ініціативу і бажання працювати. Я вважаю, що саме такі виконавчі комітети повинні мати чітку вертикальну структуру і підпорядковуватись уряду. Не повинно бути роздвоєння. Бо якщо є роздвоєння, ніхто не відповідає за країну. Окрім того, повинні бути задіяні чіткі механізми публічної відповідальності за владарювання в країні.
РБК-України: Як реально можна реалізувати всі ці кроки?
В.Л.: Зараз реальних дій ніхто не робить. Всі керуються наступним принципом: закінчаться президентські вибори – тоді я буду відбудовувати всю вертикаль влади під себе. Якщо ж програю, то буду пропонувати прозорий, ефективний, відповідальний механізм. Бо далі продовжуватиметься боротьба за владу. Треба завжди пам"ятати, що ніхто так не знає, що потрібно країні, як політична сила, яка знаходиться не при владі. От треба ці напрацювання політичних сил і політиків, які не при владі, брати правлячому прошарку, і реалізовувати. Тоді в країні буде порядок. Ви зверніть увагу, в нас політики, коли знаходяться в опозиції – говорять правильні речі, а коли прийдуть у владу – займаються тим, що узурпують владу для себе і під себе.
РБК-Україна: Кого Ви вважаєте близьким до Блоку Литвина політичними силами?
В.Л.: Якихось ідеологічних симпатій у нас нема, оскільки у наших політичних сил нема чітко виражених ідеологічного спрямування. Є певні симпатії, є прихильність до тих чи інших людей. Є можливо, щось спільне у поведінці. Ці чинники не афішуються, але вони відіграються значну роль в певного роду переговорах. Хоча я повинен сказати, що у політиці друзів не буває абсолютно. Там існують суперники. В політиці вибирають, якщо ідуть на співпрацю, менше зло. Цей принцип діє абсолютно.
РБК-Україна: Ваш прогноз, як буде розвиватися політична ситуація в Україні надалі, що нас чекає у найближчій перспективі?
В.Л.: Вся ця політична криза завершиться втратою Україною суб"єктності. Україна ще більше буде перетворюватись на територію, а ми все більше будемо перетворюватися на населення. Сьогодні ми втягуємося в період невизначеності. Період руїни. І цей період буде тривати до 2010 р. Дай Боже, що він скінчився з президентськими виборами 2010 р. Все буде залежати від вибору людей. Залишилось чекати не так вже і багато. Але прийдеться пережити череду політичних скандалів, політичних провокацій, політичних криз. Мені здається, що Україна просто вже на історично-генетичному рівні приречена це пережити.
Розмовляв Володимир Драбчук