Християнська релігія не вимагає обов'язкового носіння натільного хрестика, а тому роботодавець може заборонити підлеглому демонструвати його на роботі, а в разі невиконання цієї вимоги звільняти співробітника. Про це йдеться в рішенні кабінету міністрів Великобританії, пише The Telegraph.
Християнська релігія не вимагає обов'язкового носіння натільного хрестика, а тому роботодавець може заборонити підлеглому демонструвати його на роботі, а в разі невиконання цієї вимоги звільняти співробітника. Про це йдеться в рішенні кабінету міністрів Великобританії, пише The Telegraph.
Парламент прийняв таке рішення на тлі судового розгляду про те, що керівництво заборонило носити хрест в робочий час бортпровідниці British Airways Наді Евейді та медсестрі Ширлі Чаплін. Вони вважають це дискримінацією і поскаржилися до суду. Лорд Кері, колишній архієпископ Кентерберійський, заявив, що рішення британського парламенту - черговий випадок тиску на християн.
Право християн носити хрестик на роботі гарантовано 9-ю статтею Європейської конвенції з прав людини - там йдеться про свободу думки, совісті та релігії.
Вона говорить: "Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу, або самостійно, або спільно з іншими, публічним або приватним порядком, сповідувати свою релігію або переконання, в богослужінні, навчанні, відправленні релігійних та ритуальних обрядів".
Адвокати двох жінок стверджують, що уряд встановлює планку дуже високо, і що "прояв" релігії включає в себе вчинення дій, які не завжди є "вимогою віри".
Вони кажуть, що християни менш захищені, ніж представники інших релігій, які отримали особливий статус для одягу або символи, такі як сикхський тюрбан і кара браслет, або мусульманський хіджаб.
Скандал в British Airways розгорівся в 2006 р. Тоді авіакомпанія відсторонила від роботи свою співробітницю Надю Евейду, яка відмовилася виконати умови нового дресс-коду і заховати розп'яття під уніформу. При цьому, як наголошується в матеріалах суду, компанія дозволяла носіння відмітних знаків представникам інших конфесій. Зокрема, сикхи могли носити тюрбани і ритуальні кинджали, а мусульманки - хіджаби.
Пізніше жінці запропонували нову посаду з аналогічною оплатою, де вона не контактувала би з пасажирами і могла б носити розп'яття відкрито, проте Евейда відмовилася. Через декілька місяців British Airways змінила дрес-код, відповідно до якого відкрите носіння хрестика не заборонялося, після чого Евейда змогла повернутися на роботу.
Незадовго до повернення жінка подала на авіакомпанію до суду, зажадавши компенсувати їй період, під час якого вона перебувала в неоплачуваній відпустці. Розглянувши позов, суд відмовив Евейді, мотивувавши відмову тим, що відкрите носіння розп'яття було її власним вибором, а не вимогою конфесії. Також суд відмовився визнати жінку жертвою дискримінації за релігійною ознакою. Згодом вона подала три апеляції, в тому числі до Верховного суду, проте всі вони були відхилені.
Програвши у всіх інстанціях, Евейда подала скаргу в Європейський суд з прав людини. Незабаром після неї схожу скаргу подала медсестра Ширлі Чаплін (Shirley Chaplin), яку звільнили з британської клініки за відмову заховати розп'яття під одяг. Обидві скарги об'єднані в одну справу.
Уряд стверджує, що звернення жінок до Страсбурзького суду є "явно необґрунтованим".
Його відповідь говорить: «Уряд стверджує, що ... носіння видимих хреста або розп'яття не було проявом релігії або переконань за змістом статті 9, і ... обмеження заявникам на носіння хреста або видимого Розп'яття не було "втручанням в їх права, що захищаються статтею 9».
Варто зазначити, що в 2006 р., коли скандал був у самому розпалі, уряд, на чолі якого стояв лейборист Тоні Блер, різко розкритикував позицію авіакомпанії. Більш того, два міністри навіть оголосили перевізнику бойкот, відмовившись користуватися його послугами.