Зусилля Кабміну призвели до зростання тіньової економіки

Спроби уряду Арсенія Яценюка реформувати українську економіку, як і раніше, марні. Системними змінами не можуть похвалитися ні перший, ні другий Кабміни Яценюка. Вже майже половина економіки знаходиться в тіні, констатувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

МЕРТ підрахував, що за рік рівень тіньової економіки зріс. У 1 кварталі 2014 року цей показник становив 42%, а в січні-березні ц. р. - 47% від офіційного ВВП. У прес-службі міністерства відзначили, що мова може йти про нелегальний обіг в 145,3 млрд грн у фактичних цінах.

Істотне зростання тіньової економіки почалось в 2013 році, сказано в звіті МЕРТ. Подальше зростання тіньового сектора пов'язано з "ціновими і девальваційними шоками, а також ескалацією військового конфлікту".

Таким чином, бізнес реагує на ризики його знищення, що характерно в період існування загроз національної безпеки.

У той же час, в уряді Арсенія Яценюка визнали, що розчарування суб'єктів господарювання в поліпшенні економічної і політичної ситуації в найближчій перспективі спонукала їх активно використовувати схеми "приховування частини прибутку".

Зокрема, аспектом цієї тенденції вказане зростання збитків і неплатежів в економіці. Зовнішній негативний вплив зводиться до загострення політичних відносин і згортання економічних зв'язків з Росією.

"Потрібно вирішити проблему нестабільності. Це ключове питання, - заявив РБК-Україна директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєц. - В умовах нинішньої нестабільності виникає прагнення створити можливість або приховати ресурси, або отримати їх певним чином від нелегального сектора, щоб убезпечити себе. Це серйозний мотив".

Методологія оцінки тіньової економіки за рівнем збитків підприємств свідчить про те, що показник в 1 кварталі склав 50%, що на 8 п. п. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Хоча функціонування бізнесу в умовах збройного конфлікту, наслідком якого стало створення територій, непідконтрольних українській владі, є більш ніж об'єктивним фактором нарощування обсягу збитків.

На зниження фінансового результату в повній мірі впливає і руйнування виробничих потужностей, розрив логістичних зв'язків. Це, в першу чергу, торкнулося підприємств добувної та переробної промисловості.

Як повідомляло РБК-Україна, на території Донецької та Луганської областей були зруйновані промислові і торговельні об'єкти концерну "Стирол", комбінату "Каргілл", "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", шахти ім. Засядька, центрального ринку Луганська.

Руйнування транспортної інфраструктури призводить до неможливості отримання сировини, необхідної для виробництва. Ця проблема стосується Харцизького трубного заводу, кондитерської фабрики А. В. К., Артемівського заводу по обробці кольорових металів, Алчевського меткомбінату.

За даними МЕРТ, в 1 кварталі обсяг збитків по економіці зріс в 2,3 рази. Негативний фінрезультат склав майже 386 млрд грн. У той же час, частка збиткових підприємств знизилася на 3 п.п.

Найбільший рівень тіньової економіки у сфері роздрібного товарообігу. Нелегальний обіг тут за рік виріс на 5 п.п. і склав 56%.

За оцінками МЕРТ, це є наслідком скорочення обсягів продажу населенню споживчих товарів в легальному секторі (на 3,1%) на тлі незначного зростання витрат населення (на 0,02%).

Для задоволення своїх споживчих потреб населення віддавало перевагу суб'єктам малого підприємництва. Саме цей бізнес, на думку чиновників, має високу схильність до відходу в тінь при несприятливих умовах функціонування.

Виконавчий директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко сказав, що населення в умовах скорочення доходів шукає де подешевше. Але, з іншого боку, гарантії якості або контролю за температурним режимом залишаються під питанням.

Щоб вирішити проблему тіньового сектора або хоча б знизити її рівень, потрібно починати з малого - встановлення касових апаратів, упевнений Ігор Кишко.

"Всі повинні бути в рівних умовах. В ідеалі не повинно бути єдиного податку, - пояснив він. - Але і держава повинна запропонувати альтернативу. Повинні бути організовані центри продажів, нормальні робочі місця, можливість капіталізації бізнесу в Україні, а не виведення капіталу за кордон".

Великою проблемою, яка стимулює розвиток тіньового ринку, є високі податки на доходи і навантаження на фонд оплати праці. Як відомо, Мінфін зараз працює над податковою реформою, яка буде переглядати нинішні принципи формування ЄСВ і ПДФО. Крім того, очікується реформування єдиного податку.

У звіті МЕРТ нічого не сказано про те, що уряд буде робити з таким рівнем тіньової економіки. Але чиновники вказують, що продовжують дерегуляцію, боротьбу з корупцією, підвищують ефективність управління держсектором економіки.

Очевидно, що цього недостатньо. Все це - напівзаходи і лише спроби, вважають експерти та представники бізнесу.

"Без реформ бізнес не змусити вийти з тіні, - заявила РБК-Україна виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко. - Фундаментальних змін за півтора року не відбулося. Незважаючи на заклики жити по-новому, корупція залишилася. Бізнес чекає адекватної податкової політики і адміністрування, і можливостей в адміністративному порядку чесно захищати свої інтереси".

Тому поки цього всього не буде, тіньова економіка, якщо й не буде зростати, то залишиться на нинішньому рівні.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко з обережністю поставився до даних МЕРТ через те, що методика підрахунку тіньової економіки застаріла.

"У 2012 році оцінка рівня тіньової економіки була близько 30%, за нашими підрахунками - близько 50%, І це досить оптимістично. Якщо подивитися оцінку Віденського університету, то тіньова економіка була більш 54%, - сказав Олег Устенко. - З цього я роблю висновок, що рівень тіні за методологією МЕРТ відхилявся на 10-20 п. п. Тому до вказаних нині 47% можна приплюсувати ще 10-20%".

Рівень "тіні" катастрофічно високий і, в такому разі, точно не спрацює система адміністративного тиску та збільшення відповідальності для скорочення її частки. Необхідне різке зниження податкового тиску, що загрожує бюджетними недонадходженнями.

"Але потрібно йти на ризик. Та через 6-9 місяць надходження відновляться і виростуть. Компенсатором можуть стати кредитні ресурси. Іншого виходу немає, - вважає Олег Устенко. - А потім вже підключити важку терапію - боротьбу з корупцією, судову реформу".

Але розраховувати, що в проведенні реформ не на словах, а на ділі Україні допоможуть міжнародні кредитори, вже не варто. Уряд має взяти відповідальність на себе і хоча б почати.

Валерій Геєць впевнений, що прямої залежності між скороченням ставок і збільшенням відрахувань у бюджет немає. Для капіталізації податків необхідний відповідний бізнес-клімат - від захисту права власності до умов вкладення прибутку в розвиток компаній в Україні, а не виведення її за кордон.

"Акцент повинен бути не тільки на структурних реформах, але і на ринкових перетвореннях. У нас економіка не ринкова, а квазіринкова. А раз так, то вона і сприяє появі тіньового ранка. Наприклад, ми зараз взяли курс на приватизацію. Але ніхто не знає, як вона буде проведена, невідомо які зміни будуть внесені в законодавство, до чого вони приведуть", - резюмував Валерій Геєць.