Наприкінці минулого тижня "Укравтодор" і ЄБРР заявили про угоду: банк виділить агентству 450 млн євро на дорожню інфраструктуру. За ці гроші Укравтодор побудує 24 км північної об'їзної навколо Львова і відремонтує 275 км траси Київ – Одеса.
450 млн євро – найбільший контракт між ЄБРР та Укравтодором за останні 10 років, але це далеко не всі рекорди. У 2020-му агентство будувало і ремонтувало більше, ніж за будь-який інший рік в незалежній Україні. Загалом вийшло 4 000 км, що становить 10% всієї мережі державних доріг країни.
У наступному році мають намір зробити ще більше – 6 800 км, плюс почати кілька мегапроєктів, анонсованих главою Укравтодору Олександром Кубраковим. РБК-Україна проаналізувало підсумки дорожнього "Великого будівництва" і плани на майбутнє.
Головною ідеєю всієї програми "Велике будівництво" було в стислі терміни добудувати все недороблене й довести, що інфраструктура для людей може бути зовсім іншою.
Для Укравтодору це означало, що дороги треба доводити до ладу комплексно і системно. В цьому і полягала головна новація – робити цілі маршрути, а не окремі шматки, як заведено раніше: кілька кілометрів нормального асфальту тут, кілька там, а між ними – звичні ями та вибоїни.
Так відремонтували 216 км траси М-03 Київ - Харків - Довжанський, 133 км траси Н-09 Мукачеве – Рахів – Івано-Франківськ – Львів, 125 км маршруту від КПП "Станиця Луганська" до Сєвєродонецька, 103 км траси Н-23 Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя й десятки інших.
Друга новація - на дороги запустили незалежний технічний контроль. В основному це іноземні компанії, представники яких мають право з'являтися на об'єкті в будь-який час без попередження, перевіряючи якість робіт і відповідність технічним вимогам.
Наприклад, будівництво Запорізьких мостів контролює австрійська 1C-Consulenten, яка веде інфраструктурні проєкти багатьох країн, в основному Центральної та Східної Європи.
У 2020 році незалежний контроль працював на 1 500 км доріг. У наступному році цифру обіцяють збільшити.
Також в автодорі стали приділяти більше уваги безпеці доріг, що означає більше бар'єрних огороджень, обладнані тротуари та освітлення – за всіма цими пунктами показники зросли в кілька разів.
З листопада діють нові стандарти дорожньої інфраструктури, завдяки яким на найнебезпечніших ділянках доріг будуть створювати штучні споруди для того, щоб уповільнити рух. Це кругові розв'язки замість світлофорів (світова практика доводить, що на таких ділянках серйозних аварій менше), острівці безпеки і поділ зустрічних потоків зеленою зоною, бар'єри, освітлення і мінімізація реклами.
За основу взяли шведську концепцію Vision Zero, яку вперше застосували в Скандинавії, а потому в багатьох інших країнах як базову модель для боротьби зі смертністю на дорогах.
Згадана вище угода з ЄБРР також включає стратегічну оцінку безпеки національних доріг, щоб виділити слабкі місця й вжити необхідних заходів.
Окремий напрямок – масовий ремонт мостів. В Укравтодорі провели експертизу приблизно третини від усієї чисельності й виявилося, що українські мости не просто "втомилися" – в справному стані лише 2%. Тому за наступні 5 років мають намір реконструювати 1 385 найбільш зношених.
Критики "Великого будівництва" неодноразово заявляли, що з його допомогою коронавірусні гроші цинічно закочують в асфальт. Ось тільки це не так.
Економісти з Ukraine Economic Outlook проаналізували структуру коронавірусного фонду України і порівняли з іншими країнами. Виявилося, що практика нашого уряду не відрізняється від інших країн: крім медицини, гроші фонду йдуть на виплати населенню, компенсації бізнесу, податкові пільги та вже згадані інфраструктурні проєкти.
Єдина відмінність у тому, що на інфраструктуру Україна дійсно витрачає більше. І обумовлено це не лише загально вбитим станом інфраструктури, а й тим, що такі інвестиції служать для підтримки всієї економіки і створюють робочі місця.
Український уряд не винаходив велосипед. Наприклад, в період глобальної фінансової кризи країни цілеспрямовано інвестували в інфраструктуру для підтримки і розгону своїх економік.
На думку Михайла Кухара з Ukraine Economic Outlook, саме інвестиції в інфраструктуру не дозволили ВВП України впасти до 11%, утримавши падіння на рівні 3,7%. При цьому питома вага "Великого будівництва" у ВВП країни до IV кварталу зросла до 10%.
Економісти прогнозують, що при збереженні таких темпів робіт і обсягів інвестицій позитивний ефект від "Великого будівництва" ми будемо спостерігати як мінімум 5-10 років.
А темп знижувати ніхто не збирається.
Олександр Кубраков вже заявив, що час переходити до довгострокових проєктів і шукати інвестиції з горизонтом в 10 років – через розміщення євробондів або прямі кредити.
"Ми залежимо від рівня фінансування на наступні роки, тому що амбітні речі не реалізовуються за 1-2 роки - вони мають бути ритмічно профінансовані на 2-3 роки, тоді можна досягати результатів", – говорить голова відомства.
Серед озвучених "Укравтодором" планів – до 2025 року закінчити будівництво мостів у Запоріжжі та Кременчуці, побудувати дорогу до Одеського порту і об'їзну Києва.
35 млрд гривень мають намір вкласти в будівництво цементобетонних трас. Першу "бетонку" почали робити вже в цьому році. Нова траса Н-31 Дніпро – Решетилівка на ділянці протяжністю 80 км в Полтавській області стала першим в Україні бетонним автобаном. Успіх хочуть продовжити, адже для будівництва таких доріг достатньо українських цементних заводів, а імпортна складова вкрай незначна.
Ще один мегапроєкт стосується розвитку прикордонних територій - доріг і безпосередньо пунктів пропуску, що крім зручності для перетину кордону допоможе нарощувати експортні можливості України в східноєвропейському коридорі. В ремонт 600 км прикордонних доріг і понад 30 КПП інвестують 12,6 млрд гривень.
Загальний обсяг п'ятирічних інвестицій в мегапроєкти в "Укравтодорі" оцінюють в 340 млрд гривень.
Скільки коштів вдасться залучити на зовнішніх ринках і через міжнародні фінансові організації – поки не озвучено, але в підтримці уряду можна не сумніватися. І на це є дві причини.
По-перше, "Укравтодор" продемонстрував, що дійсно може робити багато якісних доріг. Причому – дешевше, ніж раніше. У 2020 році 1 км обходився державі на цілих 4,5 км менше, ніж в попередньому.
По-друге, українці підтримують "Велике будівництво" навіть в період пандемії. Опитування КМІС свідчить, що переважна більшість (85,2% опитаних) хочуть бачити продовження будівництва і ремонтів інфраструктури навіть в період карантину. І на першому місці – саме ремонти доріг. В цілому за інвестиції в інфраструктуру – 89,8% респондентів.
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", 76% українців відзначають поліпшення стану доріг.
Президент Володимир Зеленський у своєму недавньому інтерв'ю The New York Times заявив, що "Велике будівництво" продовжиться.
"Інфраструктури, я вважаю, в країні не було. Точніше, вона була, але за неї було дуже соромно. Доріг в Україні не було. Коли ми говоримо про наступний крок - я буду говорити про інвестиції, про концесію і так далі", – заявив президент.
Поки з упевненістю можна сказати, що хороших доріг в країні стало більше. У наступному році "Укравтодор" має намір зробити ще 6 800 км трас державного значення. А це означає, що зшивання країни і велика інфраструктурна реформа тривають.