У пошуках нових джерел наповнення бюджету Мінфін планує у наступному році знову збільшити ставки акцизного збору, зокрема, на тютюнові вироби. При цьому якось не враховуючи, що для українських споживачів сигаретні акцизи і так є значно важчим тягарем, аніж для більш заможних європейців.
У пошуках нових джерел наповнення бюджету Мінфін планує у наступному році знову збільшити ставки акцизного збору, зокрема, на тютюнові вироби. При цьому якось не враховуючи, що для українських споживачів сигаретні акцизи і так є значно важчим тягарем, аніж для більш заможних європейців.
Якщо апетити урядовців переможуть здоровий глузд, і вони погодять 40-відсоткове підвищення ставок у наступному році, рівень тиску акцизного податку на населення сягне рекордного, як для Європи, показника в 1%.
Українці - найбагатші у Європі?
Сьогодні в Україні рівень тиску акцизного податку на населення країни (Excise Tax Pressure, співвідношення мінімального рівня акцизів до показника ВВП на душу населення) знаходиться в межах 0,73%.
Щоб зрозуміти, багато це, чи мало, порівняємо цю цифру з аналогічним показником інших країн. Так от, приблизно такий же рівень характерний для доволі заможних країн - Франції, Кіпру, Португалії, Ірландії. При цьому, вже зараз український показник є суттєво вищим (а отже, гіршим), аніж у благополучних Бельгії, Німеччині, Швеції, Австрії.
Тобто, у нашій країні, де падає виробництво і зростають ціни на все, рівень акцизного навантаження (яке напряму впливає на вартість товарів) вже зараз фактично удвічі вищий, аніж у найрозвинутіших країнах ЄС.
Якщо ж буде прийнято пропозицію про збільшення акцизів на 40%, то співвідношення мінімального рівня акцизів до ВВП на душу населення в Україні вже у наступному році зросте до рекордних 1,00%. Це перевищить аналогічний показник не лише для Великобританії та Мальти, але і для Польщі, Румунії та Болгарії, де ці показники зараз є найвищими в Європі.
Фактично, рівень тиску акцизного податку в Україні буде підвищено до безпрецедентного рівня. Тож наслідки цього кроку будуть вкрай негативними.
Підвищення акцизів - процес поступовий
Для підвищення тютюнових акцизів існують певні передумови. Окрім потреби збільшити надходження до бюджету, є ще необхідність гармонізувати наші ставки акцизу з європейськими вимогами (у нас мінімальна ставка менше 20 євро, у Європі - 90 євро за тисячу сигарет), а також унормувати ситуацію з нелегальною тютюновою продукцією - контрабандою і контрафактом. Але й ці задачі необхідно вирішувати з урахуванням регіональних особливостей - як це рекомендує, зокрема, підписана Україною Угода про асоціацію з ЄС.
За оцінками учасників тютюнового ринку, підвищення ставок акцизу на 40% призведе до зростання цін на сигарети на 3,5-5 грн, залежно від цінового сегменту. Середньозважена ціна легально виробленої пачки сигарет зросте на 30%, до 18,5 грн за пачку. При цьому різке зростання цін змусить курців купувати більш дешеву нелегальну продукцію, і зробить контрабанду сигарет в Україну значно більш вигідною.
У червні контрабандна продукція коштувала в середньому від 8 грн. до 12 грн за пачку, тоді як середня вартість пачки сигарет, з якої сплачено всі податки, складала 15 грн. Природньо, що на таку різницю цін у першу чергу зреагують курці із низьким рівнем доходів, які шукатимуть дешеву альтернативу у нелегальному сегменті.
Цього літа контрабандна і контрафактна тютюнова продукція займала близько 2-3% ринку. Якщо ціни на сигарети виростуть на 3,5-5 грн., то прогнозується, що у 2016 році нелегальна продукція може зайняти до 15% ринку, що означатиме втрату не менше 5 млрд. грн податкових надходжень. Тобто, бюджет ризикує втратити чверть усіх надходжень від тютюнового акцизу (цього року його передбачають зібрати в розмірі 20 млрд. грн.).
До речі, подібні прецеденти вже траплялись: Болгарія, Румунія та Литва, поспішаючи виконати вимоги Євросоюзу, занадто різко піднімали акцизну планку. Внутрішній ринок цих країн реагував однозначно: рівень контрабанди одразу стрибав до 30-40%. Тож уряди трьох країн вимушені були вдаватись навіть до зниження акцизних ставок, аби вирівняти ситуацію. Важливе уточнення: у Болгарії, Румунії та Литві - найнижчий рівень доходів населення серед усіх країн-нових членів ЄС. Але він все одно вищий, аніж в українців.
Україна переживає чергову економічну кризу. Прогнози щодо нашої економіки із наближенням кінця року стають щоразу більш песимістичними: так Світовий банк нещодавно погіршив свій прогноз падіння українського ВВП до 12%. Відповідно, рівень доходів українців також зменшується: зокрема, за даними Держстату, за І квартал реальні доходи наших співгромадян впали на 23,5%, у ІІ кварталі - скоротились на 34%, порівняно з аналогічним періодом 2014-го. Тим не менше, наша держава планує й надалі збільшувати податкове і цінове навантаження!
У результаті дослідження акцизної проблематики експерти Центру CASE Україна дійшли висновку: з урахуванням соціально-економічної ситуації в нашій державі, та зважаючи на приклад країн-нових членів ЄС, Україні варто підвищувати акцизи до норм Євросоюзу протягом наступних 15-17 років. При цьому ставку акцизу можливо нарощувати в середньому на 16% щороку.
Отже, якщо Кабмін не планує довести країну до соціальної кризи, йому варто повернутись до поміркованого варіанту (підвищення акцизів максимум на 27% у наступному році), котрий дозволить, по-перше, забезпечити зростання надходжень до держбюджету, по-друге - продемонструвати, що Україна йде європейським шляхом і працює над виконанням вимог ЄС, і по-третє - врахує інтереси та доходи українських громадян, з огляду на складну економічну ситуацію в державі.