Судновий хід на каналі Дунай-Чорне море відновлений. Як повідомляє "5 канал", глибина фарватеру повернулася до початкових позначок. З дна річки підняли 150 тис. т грунту. Підрядчик проекту - держпідприємство "Дельта-Лоцман" в даний час веде роботи за власні гроші. Оскільки держбюджет на розрахувався з компанією за роботи 2004 р., коли почалося будівництво.
Відзначимо, що на цьому тижні Кабмін затвердив пропозицію по бюджетному фінансуванню проекту відновлення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море (по руслу Швидке) в обсязі 74,4 млн. грн. Це з урахуванням 30 млн. грн на найбільш дорогі роботи по споруді захисної греблі в морській частині суднового ходу. У документі відмічено, що фінансування проекту "Пов'язано з необхідністю затвердження України як транзитної держави".
Як повідомлялося, будівництво суднового ходу Дунай-Чорне море протягом п.р. не раз різко критикували екологічні організації. Екологи вважають, що судноплавний транзит тут економічно не вигідний (тут постійно накопичується мул) і наносить значні збитки унікальній природі Дунайського заповідника.
У августе2006 р. Україна розкритикувала підсумковий документ міжнародної комісії, що вивчала український проект відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море. Зокрема в нім приведений факт про те, що Україна не проінформувала Румунію про майбутнє відновлення судноплавства, така інформація українськими фахівцями була надана ще в 2002 р. Технічні характеристики Румунії були передані в 2004 р. Румунська сторона, у свою чергу, ніяк не відреагувала на ці розрахунки, що тлумачило Україною як згода Румунії на проведення робіт.
Нагадаємо, що в 2004 р. саме Румунія звернулася до міжнародного співтовариства з проханням створити комісію з вивчення впливу на навколишнє середовище. Україна погодилася на проведення моніторингу в гирлі Дунаю. Тоді ж фахівці прокоментували ситуацію так, що розбіжності України і Румунії з приводу розвитку судноплавства на Дунаї лежать не в екологічній, а економічній площині. Румунія практично монополізувала право судноплавства в дельті Дунаю. Відкриття судноплавства по каналу Швидкий створить альтернативу для річкових перевезень і позбавить румунську скарбницю мільйонних прибутків.
В травні 2006 р. канал розкритикували на міжнародному рівні. Український еколог-юрист Ольга Мелень отримала престижну премію Голдмена (її неофіційна назва "Екологічний Нобель") за доповідь, націлену проти будівництва каналу.
Рішення про будівництво в українській частці дунайського гирла Швидке глибоководного каналу Дунай-Чорне море уряд прийняв 12 травня 2004 р. Протяжність суднового ходу - 170,36 км, протяжність морського підхідного каналу - 3,3 км, проектне осідання судна - 5,85 м. Зараз глибини на Швидкому - 4,2 м. Опоненти будівництва відзначають, що Українського дунайське пароплавство розташовує всього 5-у судами з осіданням 6,9 м. Тому заглиблювати канал виключно під власні судна недоцільно. Крім того, експерти сумніваються, що проект можна буде окупити за заявлені 8-9 років.
Фінансування першої черги каналу - забезпечення глибин до 5.8 м і виходу на 24% проектній потужності по доходу - вже склало 13 млн. дол. за рахунок засобів ГП "Дельта-лоцман". Зважаючи на тривалий простій в реалізації проекту в 2005-2006 рр.., що зумовило часткову втрату глибин, завершення проекту оцінюється фахівцями в 48 млн дол.