Українські клуби ніколи не були лідерами європейського футболу. Ні в епоху радянського футболу, ні в новітній історії. Так, раз в який час хтось з "українців" стріляє і виграє трофей. Або доходить до високій стадії ЛЧ. РБК-Україна пропонує вам згадати всі виходи українських команд у плей-офф Ліги Чемпіонів за часів української незалежності.
Українські клуби ніколи не були лідерами європейського футболу. Ні в епоху радянського футболу, ні в новітній історії. Так, раз в який час хтось з "українців" стріляє і виграє трофей. Або доходить до високій стадії ЛЧ. РБК-Україна пропонує вам згадати всі виходи українських команд у плей-офф Ліги Чемпіонів за часів української незалежності.
Читайте також: Результати жеребкування 1/8 Ліги Чемпіонів: "Шахтар" зіграє з "Боруссією" Д
1997/98 роки. "Динамо" Київ. Чвертьфінал.
У січні 1997 року в Київ повернувся легендарний Валерій Лобановський. Валерій Васильович прийшов тоді, коли команду виключили з Ліги Чемпіонів з-за корупційного скандалу. Але, вигравши чемпіонат "Динамо" упевнено пройшло два раунду кваліфікації і виявилося в груповому турнірі. Саме там всій Європі було продемонстровано "нове "Динамо". Тієї осені 1997 року "Динамо" "поставило на коліна" саму "Барселону". 3:0 в Києві і 4:0 на "Камп Ноу". У підсумку, на першому місці кияни відправилися в чвертьфінал ЛЧ після тривалого застою на затворках Європи.
В результаті, "Ювентус" переграв у півфіналі "Монако", але у фіналі поступився "Реалу", який незабаром після цього почне свою європейську гегемонію. А "Динамо", як виявилось, тільки почало свій підйом.
1998/99 роки. "Динамо" Київ. Півфінал
Валерій Лобановський розумів, що у нього зібралася справжня команда-зірка. І саме за цією командою нудьгують київські вболівальники, коли бачать нерідку нудьгу у виконанні "Динамо".
Напевно, всі 11 гравців того складу - ідеальні гравці свого амплуа. І багато говорили, що саме в тому сезоні кияни могли претендувати на перемогу в Лізі Чемпіонів. Не змогли, але цей сезон - краще досягнення киян в цьому турнірі.
Все почалося з розгрому "Баррі Таун" 8:0. Далі було складне протистояння з празькою "Спартою", яке було виграно тільки в післяматчевих пенальті. "Спарта" тоді і "Спарта" зараз - абсолютно різні команди. Далі була група - "Ланс", "Арсенал" і "Панатінаїкос". У першому матчі кияни програли грекам, але після цього виграли 3 поєдинки і звели внічию ще два. У підсумку, як і в сезону 1997/98, перше місце.
Це був, мабуть, останній легендарний матч київського "Динамо". Якщо ви запитайте у будь-якого київського вболівальника старше 30, він розповість вам всі перипетії того матчу. У київських уболівальниціких колах прийнято говорити "Я був на тому матчі", маючи на увазі київський матч з "Баварією".
Після київської нічиєї 3:3 Валерій Лобановський сказав: "Гра вийшла цікавою: наша команда мала багато голевих моментів, друга проявила волю і характер. Але якщо говорити про кінцевий результат, то "Баварії" дуже пощастило". Після такого матчу було зрозуміло, що німці вдома не програють. Вони і не програли, забивши єдиний матч в середині першого тайму і відстоявши потрібний їм результат.
У фіналі "Баварія" програла один з найдраматичніших єврокубкових фіналів в історії футболу МЮ. А "Динамо"... А "Динамо" більше не змогло піднятися на таку вершину. Кияни змогли пройти перший груповий етап, але у другому груповому раунді, через домашню поразку "Реалу", набравши 10 очок, опинилися на третьому місці.
Поступово, кияни все більше провалювали свій виступ в ЛЧ. У 2002 році Лобановський помер. "Динамо" втратило "свого" тренера. І почався довгий шлях "перебудови" і пошуку. А на внутрішній арені ріс новий "великий звір" - донецький "Шахтар". Який у 2003 дебютував в ЛЧ, а через 7 років досяг першого свого європейського успіху. Але про це - в наступний раз.