Вчора Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким на рік вводяться санкції проти безлічі російських фізичних і юридичних осіб. Всі вони в тій чи іншій мірі підтримували або використовували анексію Криму і війну в Донбасі у своїх інтересах. Однак, за фактом, багато хто з цих санкцій можуть залишитися на папері. Це дає підстави припускати, що за їх введенням варто лише бажання продемонструвати Заходу, що Україна підтримує санкційне тиск своїх зарубіжних партнерів на Росію. У той же час реакція російської влади на українські санкції виявилася досить стриманою.
Вчора Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким на рік вводяться санкції проти багатьох російських фізичних і юридичних осіб. Всі вони в тій чи іншій мірі підтримували або використовували анексію Криму і війну в Донбасі у своїх інтересах. Однак, за фактом, багато з цих санкцій можуть залишитися на папері. Це дає підстави припускати, що за їх введенням стоїть лише бажання продемонструвати Заходу, що Україна підтримує санкційне тиск своїх зарубіжних партнерів на Росію. У той же час реакція російської влади на українські санкції виявилася досить стриманою.
Указ президента про введення санкцій містить 388 фізичних і 105 юридичних осіб Російської Федерації та інших країн. При цьому серед фізичних осіб - багато відомих та знакових персон. Як-то: співак і депутат Держдуми Йосип Кобзон, міністр оборони РФ Сергій Шойгу, один з лідерів сепаратистів на сході України, організатор і лідер незаконних збройних формувань, що діяли в Донецькій області, містах Слов'янськ і Донецьк, який обіймав посади "міністра оборони" і "головнокомандувача" військами терористичної організації ДНР Ігор Гіркін (Срєлков), "голова" ДНР Олександр Захарченко, "голова" ЛНР Ігор Плотницький, голова Чечні Рамзан Кадиров і т. д.
Значним виявився і список юридичних осіб. Серед них можна відзначити телекомпанію НТВ, "Лабораторію Касперського", телеканали "Перший канал. Всесвітня мережа", "РТР-Планета", "Росія-24", авіакомпанії "Аерофлот", рух "Новоросія", бригаду "Привид", Благодійний фонд "Новомучеників і сповідників Христових" і так далі.
Відзначимо, що деякі опитані "РБК-Україна" експерти хотіли б також бачити у списку санкцій "Роснефть".
В числі іншого Україна ввела санкції проти приблизно 20 російських авіакомпаній. Серед них такі перевізники як "Аерофлот", "Трансаеро", "Донавіа", Orenair і т. д.
Примітно, що авіаційна галузь є однією з перших, що фактично ввели санкції проти російських авіакомпаній ще в минулому році. Так, за польоти у аннексований Крим Державна авіаційна служба регулярно штрафує російських авіаперевізників. На 13 липня сума штрафів сягнула 623 млн грн. Крім того, з минулого року заборонено транзит над Україною для "Аерофлоту" і "Трансаеро".
Нині ж, як пояснив виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко, прийнято політичне рішення щодо санкцій за виконання незаконних польотів російських авіакомпаній в тимчасово окупований російськими агресорами український Крим.
"Рішення правильне, давно назріле, м'яко кажучи. Я з весни минулого року говорив про необхідність такого кроку. Якщо Україна просить від Заходу санкцій проти російських окупантів, то, в першу чергу, необхідно самим ці санкції вводити", - зазначив він.
Разом з тим Анатолій Мазуренко пояснив, що з реалізацією указу Президента про санкції все складніше.
"Державіаслужба повинна організаційно і документально забезпечити виконання цього указу. Як це буде відбуватися, складно передбачити, адже порушені інтереси і українських підприємств", - зазначив він.
При цьому Анатолій Мазуренко нагадав, що європейські компанії також несуть збитки після того, як на прохання України ЄС ввів санкції проти Росії у різних галузях економіки.
"Без втрат не змусити Росію звільнити українські землі. Україна повинна бути готова не тільки життям своїх солдатів захищати нашу країну, не тільки втратами західних компаній від санкцій проти Росії, але і втратами українських компаній", - уклав він.
У свою чергу партнер юридичної фірми "Анте" Андрій Гук, який спеціалізується на авіаційному праві, зазначив, що указ президента є підставою для державних органів застосувати санкції у якому-небудь виді проти російських авіакомпаній.
"Норма з указу президента наділяє Державну авіаційну службу правом ввести проти російських авіакомпаній кілька санкцій-обмеження, наприклад, обмеження або транзитних польотів, або польотів між країнами. При цьому такі обмеження можуть бути як повними, так і частковими", - уточнив Андрій Гук.
Він також припустив, що в разі введення таких обмежень Росія відповість жорстко. У підсумку може бути припинено авіасполучення між країнами.
В Державіаслужбі і Росавіації на запит "РБК-Україна" не відповіли.
Найбільш серйозна зв'язок Росії і України лежить не в спільній культурній спадщині, не в спільному минулому, не в етнічних і релігійних зв'язках, а в корупційних зв'язках української і російської політичної еліт, вважає політолог Валентин Гладких.
"Вони завжди дуже плідно співпрацювали заради збагачення. Тому ми всі бачили, як Україна не поспішала навіть в умовах війни вводити санкції, хоча вони для Росії - як укус комара в дупу слона", - зазначив він.
При цьому, на думку Валентина Гладких, для України втрата російського ринку в той момент, коли ми ще не встигли переорієнтуватися на інші, призвела б до більш серйозних наслідків.
"Тому наша країна і не вводила санкції. Я ось дивуюся тим порадників, які пропонують відмовитися від імпорту російського газу. Мені було б цікаво на них подивитися в опалювальний сезон", - заявив він.
Крім того, коли мова йде про санкції, то це двосічна зброя, б'є й по тих, проти кого вони запроваджуються, і тим, хто їх вносить, зазначив Валентин Гладких.
"Наші санкції не такі болючі, як санкції ЄС і США", - підкреслив він.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь упевнений, що Україна не може вимагати істотних санкцій від заходу, якщо сама санкції не вводить. Разом з тим він задався питанням: "Наскільки сильно санкції вплинуть на зовнішньоторговельні відносини?"
"Природно, будь-які санкції зменшують зовнішньоекономічний оборот, але потрібно розуміти, що товарообіг між Україною і Росією вже скоротився на 2/3, більш ніж на 60%. Відповідно, навіть якщо він впаде ще на 1/3, то критичним це не буде, так як основне падіння вже сталося" - підкреслив Олександр Жолудь.
Безумовно, реакція Росії на введення санкцій піде, але, знову ж таки, оскільки зовнішньоекономічні зв'язки скоротилися, то введення санкцій як для Росії, так і для України смертельним не буде, спрогнозував він.
За словами голови правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолія Гулея, товарообіг між Україною і РФ продовжує падати.
"Залежність Росії від нас невелика, в України це - до 20% всього експортного потенціалу. Тому введення санкцій не буде таким вже критичним".
При цьому Анатолій Гулей припустив, що затверджений Президентом список буде першим, але не єдиним.
"Список буде розширений, це перша селекція. Санкції повинні бути економічно доцільні", - заявив він.
Валентин Гладких також вважає, що з часом, коли наша економіка буде ще менш залежною від Росії, санкційний список буде розширюватися.
Разом з тим Анатолій Гулей впевнений, що головне зараз - щоб прибуток українських компаній не йшла до бенефіціарів, які мають відношення до виробництва зброї.
"Є українські підприємства, які працюють з компаніями, які потрапили під санкції. Такі підприємства треба поставити під жорсткий контроль, щоб не вийшло так, що гроші пішли з України за контрактами на російський завод, що виробляє зброю, яке відправляють у "ДНР" і використовують проти наших солдатів", - пояснив Анатолій Гулей.
При цьому, на його думку, введення санкцій - це не підстава розірвати контракти, але привід їх переглянути.
"Це різні речі. Розірвати - це якщо не можете домовитися, довести, що гроші не спрямовуються проти України. Якщо це військово-промисловий завод, з якого йдуть поставки в Україну, то не треба, напевно, з ними мати контракти. Тут можна оперувати терміном "економічний колабораціонізм". Політичний ми відчуваємо вже протягом майже двох років, а економічний тільки зараз почав працювати. Тому, якщо є зв'язки, які посилюють військово-промисловий комплекс Росії, то вони повинні бути припинені і переглянуті для того, щоб вироблене зброю не стріляло в українців", - зазначив він.
Російські власті не забарилися з реакцією на запроваджені Україною санкції, однак, всупереч очікуванням, вона виявилася досить стриманою. Зокрема, спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко заявила: "Ми не будемо відповідати на такі випади, вони несерйозні і несолидные, вони на шкоду Україні".
"Якщо ми забороняємо в'їзд комусь в країну, то терористів, екстремістів, неонацистам, заборонених на території Росії партіям. Але ми не будемо опускатися до такого роду відповідних кроків", - зазначила Матвієнко.
Втім, останнє слово - за МЗС РФ. Як заявив російський віце-прем'єр Аркадій Дворкович, рішення про заходи у відповідь на санкції України буде приймати саме він.
"Уряд, зі свого боку, проведе аналіз наслідків можливих контрсанкций і представить його керівництву країни для прийняття рішення", зазначив він.
У російському МЗС поки не готові коментувати можливі відповідні заходи щодо України. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова змогла повідомити тільки те, що в Москві зараз чекають від української сторони "розгорнутих роз'яснень", а рішення про розширення санкцій вважають "одіозним".