Загроза з півночі: чи варто Україні чекати військової агресії з території Білорусі
Білорусь все ще "лихоманить" після президентських виборів. Масові акції протесту проходять по всій країні. Президент Олександр Лукашенко вважає їх зрежисованим ззовні і звинувачує сусідні країни, в тому числі і Україну, у втручанні. Більш того, він відкрито закликає РФ допомогти захистити Білорусь від "зовнішньої загрози". Чи варто в такій ситуації Україні побоюватися військової агресії з півночі – в матеріалі РБК-Україна.
Президентські вибори в Білорусі пройшли 9 серпня. В цей же день тисячі незадоволених громадян вийшли на акції протесту, заявивши, що вибори сфальсифіковані. Ряд країн, включаючи Польщу, Литву, Латвію, а також Європарламент не визнали результати виборів. Інші ж, Росія, Китай і їхні союзники, поспішили привітати Лукашенка з перемогою.
Україна поки зайняла вичікувальну позицію. Це, втім, не завадило Лукашенкові звинуватити нашу країну у втручанні у внутрішні справи Білорусі.
"Натовські війська брязкають гусеницями, йде нарощування військової сили на західних кордонах нашої країни. Литва, Латвія, Польща і, на жаль, наша рідна Україна, її керівництво, наказують нам провести нові вибори", – заявив білоруський президент, а потім попросив передати Зеленському нагадування про "відповідальності за розпалювання заворушень".
Більше того "через тиск ззовні" Лукашенко кілька разів звернувся за допомогою до президента Росії Володимира Путіна. Той заявив про готовність "надати необхідне сприяння" в рамках Союзної держави і військової структури Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Це тісне спілкування країни-агресора з білоруським президентом не залишилося без уваги в Україні. Президент Володимир Зеленський 17 серпня провів закриту зустріч з силовиками, де заявив, що події в цій країні можуть істотно вплинути на Україну.
РБК-Україна опитало військових експертів, щоб зрозуміти, чи варто Києву побоюватися російської атаки з боку ще недавно дружньої Білорусі.
Союзні зобов'язання
На даному етапі Росія і Білорусь тісно взаємодіють в рамках двох утворень – Союзної держави і Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Спільний наддержавний союз РФ та Білорусі був документально оформлений в 1997-99 роках. Передбачалося, що Союзна держава буде представляти собою фактичне об'єднання двох країн зі спільним парламентом, урядом і органами управління.
При цьому багато аспектів діяльності Союзної держави на практиці так і залишаються нереалізованими. Спроби прискорити інтеграцію Білорусі в це об'єднання з РФ кілька разів ставали приводом для акцій протесту в Мінську. Зараз же Олександр Лукашенко каже, що опозиція хоче зовсім вивести країну з союзного договору з російською стороною.
Власне таке "віртуальне" об'єднання як Союзна держава, на думку українських військових експертів, може представляти реальну загрозу для нашої країни.
"З моменту створення Союзної держави для нас, для України, з території Білорусі постійно надходить військова загроза, оскільки в складі Союзної держави РФ і Білорусі діє спільне регіональне угруповання Збройних сил РБ (Республіки Білорусь, – ред.) і РФ. Перший ешелон – це ЗС РБ, а другий – це Західний військовий округ ЗС РФ", – пояснив РБК-Україна заступник голови "Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння" Михайло Самусь.
Це спільне угруповання, додає він, в особливий період переходить під повне командування Генштабу Збройних сил РФ. У зв'язку з цим з 2014 року українські військові при плануванні оборони враховують, що територія Білорусі є такою, яку може вільно використовувати РФ в особливий період. Акції протесту можуть призвести до того, що білоруська влада оголосить введення такого стану.
"Військова загроза з 2014 року (з території Білорусі, – ред.) знаходилася на високому рівні, а зараз вона перейшла на ще більш високий рівень. Тому що дестабілізація в Білорусі може привести до введення особливого періоду або надзвичайного стану", – сказав експерт.
З ним згоден і полковник запасу, колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов. Він також вважає, що прискорена інтеграція Білорусі з РФ в рамках Союзної держави призведе до того, що в України з'явиться "ще близько 1000 км кордону з державою-агресором".
Справді, ст. 18 договору про створення Союзної держави свідчить, що у РФ і Білорусі буде спільна оборонна політика. І вони зможуть робити "інші заходи" для підтримки обороноздатності державного об'єднання.
При цьому всі опитані експерти не бачать загрози для України від такого безпосередньо військового формування як ОДКБ. Ця організація була створена у травні 1992 року на противагу НАТО.
Спочатку її членами були Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Азербайджан і Грузія. Втім, троє останніх відкололися від організації в 1999 році.
ОДКБ копіює ряд ключових принципів НАТО. Зокрема, ст. 4 її статуту свідчить, що якщо одна з держав-учасників зазнає агресії з боку будь-якої держави або групи держав, то це буде розглядатися як агресія проти всього ОДКБ.
Також у разі акту агресії проти держави-учасника всі інші нададуть їй необхідну допомогу, включаючи військову. Експерт Михайло Самусь підкреслює, що за майже 30 років функціонування цієї організації вона жодного разу не показала свою ефективність.
Полковник Жданов вказує на те, що Лукашенко з початку заворушень у Білорусі навіть не ініціював екстрене засідання ОДКБ, а значить, сам розуміє безперспективність таких дій. Експерти вважають ОДКБ "ефемерною" і недієздатною організацією, у членів якої занадто різні інтереси.
Станом на 20 серпня вся "допомога" від Організації Договору про колективну безпеку полягала в тому, що генсек організації Станіслав Зась оперативно привітав Лукашенка з "перемогою" на президентських виборах і відзначив його "авторитет, цілеспрямованість та ефективність".
Незважаючи на візуальну безпорадність таких структур як Союзна держава і ОДКБ, і військові експерти і представники української влади закликають не закривати очі на небезпеку, яка потенційно може виникнути перед Україною через дестабілізацію в Білорусі.
Підвищена готовність
"Насправді в Білорусі вже є війська РФ, які там з 2014 року стоять. Це авіаційно-тактична група, близько 4 тисяч осіб, і 10-тисячна дивізія, яку очевидно Путін "забув" після навчань "Захід-2017" вивести з Білорусі. Так як вона розосереджена по семи полігонах, то вона не впадає в очі і про неї багато хто вже забув", – каже полковник Жданов.
В той же час таке угруповання важко використовувати для повномасштабної військової операції проти України з півночі, вважає він. Експерт пояснює, що у дивізії максимальна глибина нападу становить 25 км (від кордону Білорусі до Києва близько 180 км, – ред.), а після цього вона потребує доукомплектуваннія, заправки паливно-мастильними матеріалами та ремонту озброєння.
Крім того, для сухопутного наступу на півночі України і відповідно на півдні Білорусі вкрай невідповідна місцевість – важкопрохідні ліси і болота.
"З території Білорусі в Україну насправді важко проводити широкомасштабні сухопутні операції, але використання сил спецоперацій, повітряно-десантних військ, ракетних військ, авіації в принципі досить комфортно буде для Росії, якщо вона розмістить там свої війська", – зазначає військовий експерт Михайло Самусь.
За словами Жданова, Генеральний штаб Збройних сил України вже вжив заходів і провів аналіз ситуації на північному напрямку.
"В 2015-16 році наш Генштаб займався питаннями саме північного кордону. Ми відпрацювали кілька варіантів плану оборони. У нас там на сьогоднішній день досить військ, щоб стримати можливу спробу вторгнення з півночі", - повідомив він.
Крім того, каже експерт, у Росії спостерігаються проблеми з комплектуванням армії. Це пов'язано з різким збільшенням чисельності і перекиданням особового складу в Росгвардію – створену в 2016 році силову структуру для протидії внутрішнім загрозам.
Джерело РБК-Україна в силових структурах каже, що зараз ситуація на українсько-білоруському кордоні спокійна і ніякого скупчення військової техніки не спостерігається. У той же час, українська влада з початком заворушень у Білорусі вирішила посилити охорону цієї ділянки кордону.
"На даний момент кордон з Білоруссю ми охороняємо в посиленому варіанті, так як ситуація в цій країні досить неспокійна... Коли почалася ескалація ситуації в Білорусі, то ми й перейшли на посилений режим. Для охорони цієї ділянки задіяні додаткові ресурси і сили", – пояснив ситуацію для РБК-Україна спікер Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Він стверджує, що у української сторони досить сил і засобів, щоб не допустити будь-яких провокацій на кордоні. На даний момент у звичайному режимі функціонують всі сім пунктів пропуску на кордоні, середньодобовий пасажиропотік становить близько 4 тисяч чоловік.
Демченко також зазначив, що, незважаючи на ситуацію в Білорусі, продовжується розпочата в середині липня спільна операція білоруських та українських прикордонників "Зубр-2020". Вона проводиться щорічно з метою виявлення фактів протиправної діяльності на спільній ділянці кордону.
У Міністерстві оборони повідомили РБК-Україна, що міністр Андрій Таран обговорив ситуацію в Білорусі під час зустрічі зі своїм британським колегою Беном Уоллесом 18 серпня. Британський і український міністри прийшли до висновку про неприпустимість іноземного військового втручання на білоруську територію.
Отримати коментарі щодо потенційних "білоруських загроз" від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України і Служби зовнішньої розвідки (СЗР) не вдалося. В РНБО заявили, що "на даний момент взагалі утримуються від коментарів щодо ситуації в Білорусі", а в СЗР сказали, що не можуть оперативно надати необхідний коментар і порадили написати письмовий запит.
Ще кілька років тому Олександр Лукашенко висміював побоювання українців про можливу атаку росіян з півночі. Він стверджував, що з цього напряму до нас хіба що приїдуть "на тракторі, щоб орати землю". Важка ситуація в Білорусі після президентських виборів 2020 року кардинально змінила ситуацію. Тепер білоруський президент постійно говорить, що іноземні держави намагаються повалити його і просить захисту у Путіна. Так що ризик відкриття "нового фронту" на північних кордонах України залишається.