Вчити по-американськи: як МОЗ реформує медичну освіту

В найближчий рік МОЗ має намір кардинально реформувати систему медичної освіти в Україні. Низька якість навчання і одержуваних знань призводить до непрофессионализму лікарів-випускників, впевнені у відомстві. Щоб вирішити цю проблему, чиновники планують ввести в країні стандарт освіти США та зобов'язати медиків-студентів здавати багатоступеневу систему американських іспитів та англійська мова. Як тепер будуть готувати лікарів в українських медичних внз – в матеріалі РБК-Україна.

Історія питання

- Чиновники МОЗ намір істотно модернізувати систему медичної освіти. Про результати нової реформи, за розрахунками відомства, можна буде говорити через три-чотири роки.

- Зараз в систему української медичної освіти входять 14 медуніверситетів, 4 медфакультету в класичних університетах, три академії післядипломної освіти та 130 коледжів. За даними МОЗ, в них навчаються близько 154 тис. студентів і працюють 12 тис. викладачів.

- Якість одержуваного майбутніми лікарями освіти перевіряється з допомогою трьохетапної системи іспитів. Перший - "Крок-1"- здається студентами-медиками на третьому курсі навчання у вузі. В ході здачі цього іспиту перевіряються знання базових дисциплін, переважно стосуються анатомії людини. Після шостого курсу студенти здають "Крок-2"з практичних дисциплін, зокрема, з хірургії. А "Крок-3"здається по закінченню інтернатури, яка може тривати кілька років в залежності від спеціальності. Цей іспит дозволяє оцінити знання лікаря-інтерна з надання медичної допомоги при невідкладних станах.

- Радник міністра охорони здоров'я, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун повідомила, що "Кроки" не складають лише 3% студентів. "Це означає, що цей іспит не є індикативним. Якщо іспит складають 97% студентів, значить, що тест - нічого не говорить про якість отриманих знань", - пояснила вона.

Переходимо на іноземний стандарт

МОЗ пропонує провести реформу медичної освіти, щоб підвищити якість знань українських студентів медвузів. Її основні положення відомство виклало у проекті стратегії розвитку медосвіти в Україні, оприлюдненій на офіційному сайті міністерства.

Заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський стверджує, що завдяки змінам, передбаченим у цій стратегії, "майбутні медики навчатимуться за сучасним навчальним програмам, які спираються на наукові принципи і засновані на доказовій медицині".

Перший крок до реалізації реформи вже зроблено. В ході вступної кампанії 2018 року Міністерство освіти і науки з пропозицією МОЗ встановило мінімальний бал зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на рівні 150 балів. В результаті, кількість медиків-першокурсників зменшилась на 28% у зрівнянні з минулим роком. Таким чином, МОЗ розраховує, вузи будуть зараховані більш підготовлені абітурієнти.

Але в майбутньому суттєві зміни будуть стосуватися екзаменаційних кампаній. Планується, що на третьому курсі студенти будуть здавати Єдиний державний кваліфікаційний екзамен (ЕГКЭ), який складатиметься з кількох етапів. Так, крім "Крок-1", студенти будуть здавати іспит з міжнародним основ медицини - International Foundations of Medicine (IFOM). Цей іспит розробляється американським спеціальним атестаційним радою - Національною радою медичних екзаменаторів США (National Board of Medical Examiners, NBME).

Перездати IFOM можна буде тільки один раз. "У такому випадку університети будуть думати, що зробити для того, щоб студенти здали екзамен. Вони будуть стимулювати викладачів, щоб вони якісно вчили студентів", - впевнена Інна Совсун. Вона також запевнила, що "купити за хабар" здачу іспиту IFOM неможливо. "Цей іспит проводить безпосередньо NBME. Вони відповідають за якість проведених іспитів своєю репутацією і грошима. IFOM використовується в 40 страхи світу як моніторинг якості власних іспитів або взагалі замість власного національного іспиту. Багато іноземні студенти в українських медвузах просять його проводити, оскільки це сприяє працевлаштуванню за кордоном", - пояснила радник міністра охорони здоров'я.

На оплату послуг NBME в проекті держбюджету на 2019 рік пропонується закласти 20 млн гривень, повідомили в МОЗ. Оскільки підготовка українського іспиту "Крок" обходиться державі дешевше, чиновники не планують відмовлятися від нього, а, навпаки, мають намір покращити його якість. Зараз, каже Совсун, проблема якості українського "Кроку" обумовлена тим, що питання для цього іспиту фактично готуються самими студентами. Їх до цього зобов'язують викладачі, які беруть участь у складанні іспиту "Крок". "На практиці ніхто не перевіряє якість питань "Кроків", - уточнила вона.

Інна Совсун розповіла виданню, що в минулому році в Україні був проведений пілотний експеримент у ході проведення іспиту "Крок-3". "Іспит були включені питання з тесту, який здають студенти американських медвузів. В результаті, цей американський тест змогли скласти тільки 3% інтернів. Американський тест - складний. До нього треба готуватися. Але низькі результати здачі українськими студентами красномовно говорять про проблеми того, чого навчають в українських медичних університетах".

Крім IFOM на третьому курсі навчання студенти-медики також повинні будуть здати іспит на знання англійської мови. Інна Совсун пояснила, що в минулому році в ході експерименту 83% студентів-стоматологів українських медвузів не змогли здати цей іспит. "80% наукової літератури видається англійською мовою. Якщо ти не знаєш англійську мову, ти не можеш бути в курсі того, що відбувається в сучасній медицині. У результаті лікар дуже швидко втрачає кваліфікацію", - пояснила вона необхідність знання англійської мови.

По закінченню шостого курсу навчання, окрім українського "Крок-2" та ще одного IFOM, студенти складатимуть іспит, в ході якого необхідно буде продемонструвати практичні навички надання медичної допомоги. "Якщо раніше "Кроки" здавалися за гроші правдами і неправдами, то тепер ми вводимо єдиний державний кваліфікаційний іспит, який включає в себе іспити "Крок", IFOM, англійська мова та практичний іспит, який можна буде здати тільки один раз, - каже Олександр Лінчевський. - В результаті ми отримаємо ситуацію, коли школяр, який мріє стати лікарем, буде мотивований вчитися, щоб набрати високий бал на ЗНО і вступити в медвуз. А студент буде навчатися шість років, щоб добре скласти іспити, та на основі їх результатів отримати бажане місце роботи і бажану спеціальність. Тепер не гроші будуть вирішувати, а знання".

Також, за словами Інни Совсун, МОЗ має намір впровадити нові освітні стандарти. "Проекти цих документів вже розроблені. Вони спрямовані міжнародних експертів, щоб ті оцінили, включено в них саме те, що викладають в університетах розвинених країн", - пояснила вона. Крім того, реформа медосвіти передбачає нововведення при виборі інтернатури. "У рамках реформи передбачається запровадження автоматичного розподілу на інтернатуру. Пріоритет при виборі будуть мати ті студенти, які краще за інших здали іспити при випуску з університету", - повідомила Совсун.

В медичних вузах буде впроваджена масштабна реформа академічної доброчесності. "Соціологічні дослідження показують, що зараз приблизно 90% студентів українських університетів списують на іспитах, - розповідає про проблему Інна Совсун. - Щоб її вирішити, а заодно і вирішити проблему з академічним плагіатом у дисертаціях, МОЗ додасть в контракти з ректорами університетів пункт про те, що вони будуть зобов'язані стежити за академічну добропорядністю. Простіше кажучи, - боротися зі списуванням і плагіатом. Звичайно, ректори можуть виконувати цю вимогу формально. Але в майбутньому, якщо Моз побачить, що у внз не борються з цією проблемою, у відомства буде можливість розірвати контракт з ректором".

Втім, вимоги будуть підвищені не тільки для студентів, але й для викладачів. "Вони будуть зобов'язані мати публікації в англомовних медичних виданнях. І це стане обов'язковою вимогою для того, щоб отримати наукове звання або ступінь. Тобто, більше не буде мати значення, хто чий кум-сват-брат при розподілі посад", - пообіцяв Олександр Лінчевський.Але і на цьому реформа медосвіти не закінчується. Після того, як студенти завершать своє навчання в інтернатурі і стануть повноцінними фахівцями, вони будуть зобов'язані щорічно набирати бали, які дозволять їм залишатися ліцензованими лікарями. РБК-Україна раніше повідомляло, що ці бали можна буде набирати як за навчання в академіях післядипломної освіти, так і за участь у конференціях, в тому числі за кордоном, а також за навчання на онлайн-курсах.

Назріла реформа

Представили вузів та медичного бізнесу пропозиції МОЗ сприйняли позитивно. Виконавчий директор групи медичних компаній Adonis Віталій Гірін впевнений, що реформу медосвіти потрібно було провести ще десять років тому. "Українське медосвітні не відповідає міжнародним стандартам. Випускники вузів приходять на роботу в лікарні абсолютно "сирими". У них немає практики, вони бояться пацієнтів, не знають, що з ними робити, не володіють новими методами досліджень, - говорить він. - Крім того, застаріли і знання педагогів і методики викладання. Погіршує ситуацію відсутність університетських клінік та тренінгових центрів. Як наслідок, рівень підготовки студентів знаходиться на рівні 60-70-их років минулого століття, а українське медосвітні відстала від провідних країн світу років на 30".

На думку Гіріна, проблема ще й у тому, що зараз медуніверситети не виконують свою головну функцію – не готують спеціалістів, знань яких достатньо для того, щоб запропонувати свої послуги на медичному ринку. "Часто, вони (вузи, - ред.) стають пішаками в політичних іграх і замішані в різних фінансових махінаціях, що неприпустимо для бізнесу загалом, а для системи освіти тим більше", - повідомив він.

Президент клініки "Борис" Михайло Радуцький характеризує низька якість українського медосвіти прикладом з роботи його медустанови. "Щорічно в нашій клініці проходять практику сто-двісті студентів медвузів. Але з цього числа тільки від двох до п'яти студентів отримали в медвузе той обсяг знань, який дозволив би нам взяти їх до нас на роботу, - розповів він РБК-Україна. - Але не факт, що нам вдається їх залишити у себе. На ринку відчувається дефіцит розумних випускників, тому медустанови за здібними студентами полюють з третього курсу. Все це сталося через те, що професія медика перестала бути престижною. Отже, рівень освіти також знизився".

Але, за словами Гіріна, введення тільки американського іспиту IFOM не вирішить проблему з низькою якістю українського медосвіти. "У нас в країні люблять вирішити проблему якимось одним кроком. Іспит повинен бути фіналом реформи медосвіти, а не її стартом. Тому що спочатку треба підготувати студентів до іспитів, і тільки потім впровадити його. Крім того, впровадження IFOM може призвести до того, що українських випускників медвузів буде простіше їхати на роботу за кордон", - пояснив Віталій Гірін.

Втім, завідувач кафедри епідеміології НМУ ім. Богомольця, професор Ірина Колеснікова каже, що українські медвузи вже знайомі з іспитом IFOM. "У минулому році ми вже добровільно пробували провести цей іспит у себе в університеті. Його могли здати студенти на добровільній основі. Легше IFOM буде зробити обов'язковим після третього курсу, оскільки для цього не треба буде змінювати програму навчання. У перші роки студенти-медики вивчають предмети, які однакові для всіх студентів у багатьох країнах. Але для того, щоб проводити цей іспит після шостого курсу, необхідно серйозно переглянути навчальні програми, які затверджуються МОЗ", - пояснила вона.

"Якщо ми не проведемо реформу медосвіти, то крім падіння довіри до лікарів всередині країни, ми побачимо результати на міжнародному рівні, - вважає Інна Совсун. - Вже зараз багато країн не визнають українські медичні дипломи, і без реформи ця тенденція лише посилиться. Це призведе до того, що українські медвузи не зможуть заробляти на навчанні іноземців. У результаті може статися колапс. Зараз фінансові надходження від закордонних студентів складають левову частку бюджетів медвузів. Тому самі університети більше за всіх зацікавлені в проведенні реформи".

У кінцевому підсумку, за словами Олександра Лінчевського, реформа медосвіти повинна привести до того, що пацієнт, потрапивши в медустанову, буде точно знати, що рівень знань українського лікаря не буде відрізнятися від навичок його європейського колеги.