Влада Туреччини може розірвати газові контракти з Росією, якщо ціна на вуглеводні не буде "істотно знижена". Відповідну заяву зробив міністр енергетики і природних ресурсів країни Танер Їлдиз, передає Reuters.
Влада Туреччини може розірвати газові контракти з Росією, якщо ціна на вуглеводні не буде "істотно знижена". Відповідну заяву зробив міністр енергетики і природних ресурсів країни Танер Їлдиз, передає Reuters.
Влада Туреччини можуть розірвати газові контракти з Росією, якщо ціна на вуглеводні не буде "істотно знижена". Відповідну заяву зробив міністр енергетики і природних ресурсів країни Танер Йилдиз, передає Reuters.
Щорічний обсяг закуповуваного Туреччиною в Росії газу становить 30 млрд куб. м, що складає 64% споживаного країною "блакитного палива "Анкара вже зверталася до Москви з пропозицією знизити контрактні ціни, однак досягти компромісу за підсумками переговорів в Москві в березні 2011 р. турецького прем'єр-міністра Реджепа Тайіпа Ердогана і президента РФ Дмитра Медведєва не вдалося.
Москва готова "розглядати різні підходи, відгукуватися на якісь пропозиції з урахуванням ринкової кон'юнктури, але цей процес повинен бути взаємним", зазначив тоді російський лідер.
"Ціни визначаються у нас на основі попиту і пропозиції. Вони в нас закладені в існуючу систему контрактації. Ці ціни більшою мірою базуються на принципах take or pay ("бери або плати") як ключовому принципі співпраці з Туреччиною. Ми, звичайно, маємо намір дотримуватися існуючого підходу ", - констатував тоді Д. Медведєв.
За підсумками 2010 р. ВАТ "Газпром" поставило до Туреччини 18,01 млрд куб. м газу, у тому числі по газопроводу "Блакитний потік" - 8,07 млрд куб. м. Зазначимо, що контрактами передбачалася поставка 30 млрд куб. м (14 млрд - по західному коридору і 16 млрд - по "Блакитному потоку").При цьому в договорі були позначені мінімальні обсяги закупівлі газу Анкарою з урахуванням впливу глобальної кризи на турецьку економіку, тобто країна могла скорочувати відбір газу до 75% без санкцій з боку Газпрому.
Між тим, ТОВ "Газпром експорт" не отримало від свого турецького партнера компанії "Боташ" інформацію про те, яка його позиція щодо продовження контракту на постачання газу. "Саме "Боташ", а не Міністерство енергетики, є контрактною стороною, з якою "Газпром експорт" веде переговори", - прокоментували в експортній "дочці" ВАТ "Газпром" сьогоднішню заяву міністра енергетики та природних ресурсів Туреччини Танера Їлдиза.
Це не перша заява про високі ціни на російський газ. Польська PGNiG обіцяла подати позов до арбітражного суду на ВАТ "Газпром" через занадто високі цін на поставлений в Польщу газ. Між тим, має місце поки безрезультативний прецедент судового позову до "Газпрому". Так, у серпні 2011р. газовий підрозділ німецького концерну E.On - E.On Ruhrgas - почав арбітражний процес з метою вирішення суперечки з "Газпромом" з приводу контрактної ціни на газ. Німецька компанія хоче скоректувати контрактні ціни до рівнів, що відбивають спотові ціни на газ в Європі.
При цьому грецька газова корпорація DEPA і італійська компанія Edison SpA отримали зниження ціни на газ в результаті переговорів, за результатами яких нові обсяги поставок газу і ціни не розголошувалися.
Дана проблема у взаєминах з "Газпромом" стоїть і перед Україною. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україні може розірвати "кабальний контракт", підписаний в 2009 р. між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України", а також те, що цей документ "підриває основу довгострокового співробітництва між двома країнами" . Крім того прем'єр заявив про можливий розрив даного контракту Україна в судовому порядку, правда він не уточнив коли цього можна очікувати і які будуть наслідки. Втім, пізніше Азаров заявив, що буде намагатися знайти компроміс за ціною за столом переговорів, а не в залі суду.
Нагадаємо, що днями Єврокомісія запідозрила у порушеннях антимонопольного законодавства постачальників газу, у тому числі "Газпром", європейська штаб-квартира якого в Берліні вже піддалася перевірці. Єврокомісія також перевірила партнерів, які купують газ у Газпрому в Європі, зокрема офіси польської PGNiG, німецької E.On Ruhrgas і підрозділ німецької RWE в Чехії. Як наголошується, підставою для перевірок стали підозри Єврокомісії в тому, що деякі фірми "можуть бути залучені в антиконкурентну діяльність у порушення антимонопольних правил ЄС, або володіють інформацією, що має відношення до такої практики".
Раніше енергокомісар Євросоюзу Гюнтер Еттінгер розкритикував проект газопроводу "Південний потік". Еттінгер заявив, що російський проект - спроба перешкодити розвитку альтернативного газопроводу "Nabucco", будівництво якого ще не почалося, однак активно підтримується Європою. Газпром є найбільшим акціонером "Південного потоку" з часткою в 50%. Німецькій BASF і французької EDF належать по 15%, а частка італійської ENI становить 20%. В якості можливого учасника "Південного потоку" в Газпромі також називають німецький E.On Ruhrgas. Введення в експлуатацію першої нитки газопроводу заплановано на кінець 2015 р. Орієнтовна вартість "Південного потоку" оцінюється в 15,5 млрд євро.