Рівень світових цін на зерно і олію не обіцяє українським агровиробникам нічого радісного. Зернова група в порівнянні з ціновими параметрами березня минулого року втратила близько третини своєї вартості.
Рівень світових цін на зерно і олію не обіцяє українським агровиробникам нічого радісного. Зернова група в порівнянні з ціновими параметрами березня минулого року втратила близько третини своєї вартості.
Сьогодні світові ціни на кукурудзу за умови поставки її в травні поточного року складають 379 дол. за бушель, що на 23% нижче ціни роком раніше. Ціни на пшеницю за травневим ф'ючерсом знизилися відносно минулого року на 27% - до 515 дол. за бушель, і продовжують падати. Також на 10% знизився травневий контракт по вівсу.
За даними Чиказької біржі, ціни на соняшникову олію знизилася на 10-12% - через здешевлення нафти і зростання виробництва, а також пропозиції інших рослинних олій. Зокрема, за даними асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), пальмової олії вироблено на 5,1% більше, ріпакової - на 2% більше, соєвої - на 5,5% більше. Перехідні запаси пальмової та соєвої олій зросли на 2% і 7,4% відповідно.
Намолотили з лишком
Причинами здешевлення сільгосппродукції стало перевиробництво зернових у світі. За даними Міністерства сільського господарства США, в минулому році в світі вироблено 2,54 млрд т зернових. Світове споживання, за оцінками продовольчої організації ООН (ФАО), в поточному році може досягти 2,48 млрд т. На поточний момент оцінюється в 2,4 млрд т. Відповідно, профіцит зерна спровокував падіння цін на нього.
Виробництво продовольчої пшениці оцінюється за підсумками минулого сезону в 724,3 млн т при споживанні близько 700 млн т, відповідно.
По пшениці продовольчих сортів також спостерігається перевиробництво. Загалом збір основних зернових культур - пшениці, ячменю і кукурудзи - збільшився минулого року на 3,9 млн т, до 1,86 млрд т.
За словами керівника аналітичного департаменту Аграрної біржі Анатолія Стоянова, окрім перевищення пропозиції над попитом на рівень цін впливають ще й ситуативні фактори.
"Світові ціни на кукурудзу, як основну зернову культуру, знижуються на основі очікування біржових трейдерів по збору рекордного врожаю і високих перехідних залишків у США і світі. Навіть такі фактори росту, як збільшення обсягів виробництва етанолу в США внаслідок програми підтримки уряду і скорочення посівних площ під кукурудзою в країнах-виробниках, не дозволить цінам особливо зрости", - переконаний Анатолій Стоянов.
Біржові трейдери, вважає Стоянов, вже з наступного місяця будуть переходити з контрактів старого врожаю на нові, липневі контракти. "Це ще більше послабить рівень ціни на основних біржових майданчиках, що спричинить зниження цін й на фізичному ринку у валютному еквіваленті", - зазначив керівник аналітичного департаменту Аграрної біржі.
Експерт аграрних ринків асоціації УКАБ Ігор Остапчук констатує, що причинами здешевлення зерна також стали такі чинники, як скорочення обсягів світової торгівлі - через кризу на 4-5%, а також збільшення на 5-6% світових перехідних залишків зерна минулого врожаю.
Олійний сегмент, незважаючи на чотиривідсоткове скорочення світового виробництва за підсумками поточного періоду відносно 2013-2014 маркетингового року, і скорочення перехідних запасів на 15,7%, очікувати зростання цін до торішнього рівня не варто, вважає Остапчук.
"Вплив кон'юнктурних факторів, які призвели до падіння цін - вартість нафти, зростання виробництва альтернативних рослинних олій, набагато сильніший, і компенсує падіння виробництва соняшникової олії. Думаю, що підвищення цін навряд чи можливо", - сказав експерт.
Удар по гаманцю аграріїв
Для фермерів і компаній, які сфокусовані на вирощуванні зернових і олійних, падіння цін явно є негативним фактором, який спричиняє істотне скорочення їх рентабельності, вважає аналітик інвестиційної компанії Eavex Capital Іван Дзвінка.
"Незважаючи на те, що ціни на зернові та олійні в Україні прив'язані до долара, а близько 40-50% витрат прив'язані до гривні, девальвація національної валюти дозволяє частково покривати втрати від скорочення цін реалізації", - пояснив Іван Дзвінка.
Наведемо в якості прикладу наступний розрахунок. Візьмемо найбільш популярну культуру в Україні - кукурудзу. Собівартість на 1 га в 2014 році становила близько 1 тис. дол. на гектар, що при середній урожайності в Україні в 6,2 т/га 2014 року. Отже, собівартість тонни становила близько 160 дол.
Враховуючи рівень девальвації в 2015 році, за інших рівних умов собівартість знизилася до 120 дол., тобто - на 40 дол. за тонну. При цьому, ринкова ціна знизилася приблизно на 60 дол. з тонни, тому девальвація покриває десь дві третини падіння ціни.
Про те, що девальвація покриває падіння цін лише частково, раніше заявляли і аграрії.
"Світова ціна - вона від нас залежить дуже умовно, частково її падіння відіграється за рахунок девальвації", - сказав гендиректор одного з найбільших експортерів України компанії "Нібулон" Олексій Вадатурський.
З ним згодна господиня агрокомпанії "Зоря" Ірина Костюшко. "Експортні ціни, незважаючи на їх падіння, дозволяють забезпечити посівну, але аграріям доведеться якщо не затягнути паски, то більш ретельно поставитися до вибору культур, питання сівозміни і технології обробітку",- сказала Ірина Костюшко.
Керівник відділу логістики компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Сорокун зазначив, що падіння цін не знизило активність експортерів, оскільки з запасами, що скопилася на елеваторах потрібно "справлятися напередодні нових надходжень від майбутнього врожаю". Та й кошти для того, щоб цей самий новий урожай забезпечити необхідні чималі.
У мінусі на мільярди
На думку Остапчука, виручка компаній, у яких є експортні контракти, в гривневому еквіваленті зросте. Але таке збільшення не можна назвати достатнім в умовах істотного подорожчання виробничих ресурсів.
"Сума збитків у даному випадку - це умовність, яка залежить від порівняльної бази", - зазначив Ігор Остапчук.
Експерт Інституту громадських досліджень Христина Аврамченко вважає, що спадний тренд цін на експортні товари в світі збережеться протягом всього 2015 року. "Помірного росту варто очікувати лише з початку 2016 році", - сказала вона.
Судячи з прогнозу експорту зернових у поточному сезоні (36 млн т), вважає Іван Дзивнка, українські аграрії-експортери при сьогоднішніх цінах втрачають близько 1,9-2 млрд дол. доходу, порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому, падіння цін на зернові та олійні, вважає Дзвінка, позитивне для агровиробників, які використовують їх в якості сировини і кормів - мукомелів, пекарів, м'ясопереробників, молокопереробників, виробників яєць та ін. Адже, незважаючи на те, що в основному ціни на агропродукцію на внутрішньому ринку залежать від світових цін, нинішній сезон поза трендом, оскільки внутрішні ціни - у гривнях.
Анатолій Стоянов допускає, що у зв'язку з деякою стабілізацією курсу національної валюти, ціни на зернові всередині України будуть вище торішніх, оскільки врожайних рекордів в цьому році не буде.
"Близько 10% аграріїв вирішили обмежитися в цьому році мінімальними витратами на посівну. Озимі погано перезимували в цьому році, а саме - понад 1,2 млн га, або менше 15% озимих. Незважаючи на дуже негативні передумови, майбутній урожай оцінюється на рівні 50 млн т ( з урахуванням анексованого Криму), що говорить про те, що ціни будуть формуватися під впливом зовнішнього ринку", - резюмує експерт.
Європейський вектор
Отримати заплановані кошти можна, безумовно, шляхом розвитку експорту - не за рахунок цін, а за рахунок обсягів. У минулому році на допомогу аграріям прийшли європейські квоти, згідно з якими частину агропродукції можна поставляти без мит.
Сьогодні, за даними Мінагрополітики, повністю використані квоти по меду (5 тис. тонн) та кукурудзі (400 тис. тонн). Квота на експорт виноградного та яблучного соків використана на 98,6%, ячмінної крупи та борошна - на 66,2%, вівса - на 65,3%, пшениці - на 32,6%, оброблені томати - 16,6%, цукор - 7,9%.
Квоти по висівках, відходах і залишках кукурудзяних використані на 2,7%, ячменю - всього 2,2%, крохмалю - на 1,7%.
Майже повністю закрита квартальна квота по курятині - 4 тис. тонн.
По іншим товарам ступінь використання становить менше 1%.
Однак, попит на українську агропродукцію в Європі падає.
"ЄС, користуючись девальвацію своєї валюти по відношенню до долара, нарощує свій експорт і завдяки сприятливим погодним умовам збільшує виробництво. Українські виробники повинні розширювати географію збуту своєї продукції", - пояснила Христина Аврамченко.
Однак, зазначає Ірина Костюшко, зробити це непросто. "У моїй практиці з понад 20 комунікацій з потенційними партнерами спрацювала тільки одна", - сказала вона.
Підтверджує це і співвласник компанії "Мілкіленд" Анатолій Юркевич. "Відкриття нових ринків збуту вимагає часу і нових продуктів. До них потрібно адаптуватися, коли у світі перевиробництво", - резюмував Юркевич.