Мінфін минулого тижня погодив параметри держбюджету з МВФ. Поки цього недостатньо, щоб розраховувати на кредит від Фонду. Не маючи часу чекати траншу, уряду, ймовірно, доведеться дорого позичати на зовнішніх ринках, а, можливо, – і урізати витрати держскарбниці. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
У Кабміна Дениса Шмигаля проблеми з фінансуванням бюджету. І хоча у Мінфіні очікують перевиконання доходів, до кінця року чиновники все ж можуть отримати "діру", латати яку їм буде нічим. За різними експертними оцінками, недобір може скласти 100-140 млрд гривень.
Проблема не у доходах, а у позиках, зокрема, від Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів. Через зволікання з переглядом програми МВФ для України "зависло" понад 3 млрд доларів.
Без цих грошей влада не може фінансувати ряд бюджетних програм. У Мінфіні не приховують, що на транш від Фонду у цьому році вже не розраховують. У кращому випадку чиновники зможуть переконати МВФ надіслати до України місію для перегляду програми.
Без сигналу від МВФ інші кредитори не будуть форсувати свої програми для України. Тоді як рішення про місію дозволило б уряду отримати транш макрофіндопомоги від ЄС і розблокувати кредити від Світового банку. До того ж це б допомогло Мінфіну вигідніше розмістити єврооблігації і закрити тим самим бюджетні потреби.
Саме такий сценарій – з чітким сигналом від МВФ про подальшу співпрацю – у владі розглядають як найбільш оптимальний, підтвердили РБК-Україна кілька співрозмовників, знайомих з ходом переговорів.
"Якщо ми не отримаємо позитивних новин від МВФ у найближчі дні, тоді розраховувати на макрофін у грудні точно не варто. Є суто технічні процедури, обійти які в ЄС не зможуть, оскільки вони вимагають часу", – пояснювало минулого тижня інформоване джерело видання.
Україна отримала у травні на півтора роки програму МВФ обсягом 5 млрд доларів. Фонд спочатку перерахував 2,1 млрд доларів, у цьому році ще два транші були заплановані на осінь. Жоден з них так і не надійшов, оскільки досі не проведено перегляд програми.
На переговорні позиції України ще влітку не найкращим чином вплинув скандал з відставкою глави НБУ Якова Смолія, а після – одіозні рішення Конституційного суду про нібито незаконне призначення директора НАБУ Артема Ситника та скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
До того ж Україна вже прострочила з виконанням ряду пунктів меморандуму, тим самим відсунувши строки перегляду. Одне з ключових питань – зміна закону для перезавантаження Вищої ради правосуддя, про що докладно писало РБК-Україна.
Чого МВФ чекає від України? Чиновники не приховують, що останні місяці Фонд обговорював з урядом, НБУ та Офісом президента кілька блоків питань: антикорупційна політика, незалежність Нацбанку і бюджет на 2021 рік. Перші два пункти, за словами одного з джерел, нібито вже викликають менше питань, ніж історія з бюджетом.
"Все залежить від міністра фінансів і його готовності бути більш гнучким у переговорах по бюджету з МВФ. Щодо НБУ питань як таких вже нема, по роботі НАБУ та Вищої ради правосуддя є спільна мова, тут м'яч на полі Офісу президента. Це не ті пункти, які завадять переговорам", – запевняє інформований співрозмовник.
Тоді як інше джерело видання, яке бере участь у переговорах України з МВФ, назвав такі висновки вкрай суб'єктивними, зазначивши лише, що "дискусії тривають".
Міністр фінансів Сергій Марченко і прем'єр-міністр Денис Шмигаль (Фото: прес-служба Кабміну)
Мінфін у четвер заявив, що переговори з МВФ по бюджету пройшли успішно. У той же день уряд погодив проект головного кошторису країни і направив його у Раду. Минулого тижня ніяких деталей про можливий приїзд місії або якихось інших повідомлень від МВФ не було.
Член Ради НБУ, економіст Віталій Шапран вважає, що не так важливо, коли в Україну прибуде місія. Адже формально Україна в програмі МВФ, консультації по бюджету завершені. А влада – президент і монобільшість, шукають шляхи для виходу з конституційної кризи.
"У світлі наших відносин з МВФ та іншими кредиторами, весь світ, крім української опозиції, бачить, що сторони ведуть активні переговори, між нашими західними партнерами та українською владою досить високий ступінь довіри", – упевнений він.
Тоді як виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук вважає, що сам по собі бюджет не стане приводом для приїзду місії. І не факт, що Фонд залишився задоволений підсумкової версією після доопрацювання проекту, припустив співрозмовник.
"Дохідну частину збільшили, хоча і у першій версії проекту вона і так була фантастичною, заснована на оптимістичному сценарії. Але МВФ дивиться на консервативний сценарій. Тому сумніваюся, що фонд це позитивно сприйняв", – вважає Боярчук.
Чи є в уряду запасний вихід з бюджетної безвиході без допомоги МВФ? Варіантів, за великим рахунком, всього кілька. До кінця року оптимізувати витрати (про секвестр мова поки не йде), позичити максимально багато на внутрішньому ринку (у банків) і розмістити єврооблігації (якомога дешевше).
"У Мінфіну є три варіанти розвитку подій: скоротити або перенести на 2021 рік всі ті витрати, які можуть бути скорочені або перенесені, профінансувати дефіцит за рахунок запозичень, або застосувати змішану стратегію – секвестр у супроводі позик", – зазначив Віталій Шапран. Останній варіант – найбільш "вірогідний і розумний", упевнений економіст.
Як би там не було, сам лише внутрішній ринок не зможе забезпечити бюджет необхідним ресурсом. Навіть якщо банки будуть отримувати кредити рефінансування НБУ, говорить старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. До кінця року обсяги позик будуть відносно невеликими – у середньому 5-10 млрд гривень на тиждень, вважає він.
"До кінця року внутрішній ресурс зможе допомогти профінансувати бюджет на суму не більше 30-40 млрд гривень з урахуванням розміщень валютних ОВДП", – припустив аналітик.
Що ж стосується єврооблігацій, на думку Котовича, зараз для їх випуску є вікно можливостей. Він вважає, що при збереженні попиту до ризикових активів у першій половині грудня ймовірність розміщення буде дуже високою.
"Прибутковості єврооблігацій зараз значно нижче 7% річних, що має дозволити здійснити випуск у доларах США зі ставкою не вище цього рівня", – вважає експерт.
Зростання обсягів розміщень як на ринку ОВДП, так і на ринку євробондів у кінці року можливе, питання лише в ціні, яку Мінфін готовий запропонувати інвесторам, погоджується Віталій Шапран.
"Кон'юнктура на міжнародних ринках зараз сприятлива, ставки запозичень на ринку суверенів навіть зі спекулятивним рейтингом впали нижче 5%. Скажу більше, у схожій ситуації ми були перед Новим роком 2018/2019, тоді пік запозичень припав на січень місяць і ставки на ринку ОВДП злетіли до 19% річних", – зазначив економіст.
Володимир Зеленський з керівником МВФ Кристаліною Георгієвою (Фото: прес-служба президента)
Для України, як вважає Дмитро Боярчук, вихід з євробондами без підтвердженої місії (або якихось інших сигналів від МВФ) буде явно дорожче, ніж, приміром, якщо Фонд все ж вийде з якимись меседжами на підтримку уряду. В обох випадках Мінфін зможе розмістити папери, вважає співрозмовник. Але, знову-таки, ключове – це ціна, за якою вдасться взяти у борг.
"Звичайно, знайдуться фонди, які будуть готові частину свого портфеля вкласти у суперризикові папери, але за певну ціну. Складно сказати, якою вона буде на той момент. Але якщо Україна виходить з розміщенням і, скажімо, готова платити 15% по євроооблігаціям в умовах, коли домінують негативні процентні ставки, це буде сигнал, що у країні щось не так", – упевнений Боярчук.
Разом з тим, на думку економіста, зараз ситуація для держави не настільки критична, щоб прогнозувати найгірші апокаліптичні сценарії. Тільки уникнути наслідків для влади, особливо за умови урізання видатків бюджету, буде вкрай непросто.
Разом з тим, на думку економіста, зараз ситуація для країни не настільки критична, щоб прогнозувати найгірші апокаліптичні сценарії. По-перше, у НБУ достатньо валютних резервів, по-друге, є можливість провести секвестр. Інше питання, що уникнути наслідків для влади, особливо за умови урізання видатків бюджету, буде вкрай непросто.