Вічна реформа: як команда Зеленського змінює судову систему

Київ, Середа 25 листопада 2020 07:55
Вічна реформа: як команда Зеленського змінює судову систему
Команда Зеленського намагається провести судову реформу (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

Президент Володимир Зеленський хоче активізувати реформу судової системи. При цьому в країні триває конституційна криза, а Рада працює нестабільно. Але невиконання обіцянок України у сфері правосуддя серед іншого гальмує отримання траншу МВФ. Як глава держави має намір вирішувати проблеми в судовій системі – в матеріалі РБК-Україна.

Перша спроба команди Зеленського впровадити своє бачення судової реформи зазнала поразки на початку поточного року. Хоча спочатку здавалося, що ця затія приречена на успіх.

Восени 2019 року парламент в "турборежимі" прийняв для цього спеціальний закон. Його ціль – кардинально переформатувати два ключових органи судової влади: Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) і Вищу раду правосуддя (ВРП).

Ці інституції займаються набором, звільненням і покаранням суддів. Їх вирішили реорганізувати і очистити від "недоброчесних елементів". Президентський проект також передбачав скорочення складу нового Верховного суду на половину.

Практично жоден з цих пунктів так і не був реалізований. Нападки на Верховний суд відштовхнули західних партнерів, які допомагали у його формуванні, а спроби реформувати ВРП по суті знищив Конституційний Суд у березні 2020 року.

А ось робота ВККС у листопаді 2019 року фактично була зупинена. Саме цей орган відповідає за набір та атестацію суддів. В результаті в Україні утворився величезний дефіцит "служителів Феміди" – порожні більше 25% місць.

Крім того, проблеми з фінансуванням системи правосуддя призвели до того, що в деяких судів вже не вистачає коштів для відправлення поштової кореспонденції та купівлі марок.

Ситуація в комплексі, а також зобов'язання перед МВФ змусили главу держави звернути пильну увагу на цю сферу. На початку листопада Зеленський оновив склад Комісії з питань правової реформи і доручив їй зайнятися "оздоровленням" судової системи.

"Громадяни України, внутрішні і зовнішні інвестори, наші міжнародні партнери, всі ми повинні отримати "здорову" судову систему, незалежну, послідовну, об'єктивну", – підкреслив він.

Комісія розбрату

Першою задачею, яку необхідно невідкладно вирішити, влада називає ухвалення президентського законопроекту №3711. Його ключове положення – запуск ВККС.

Торішній варіант судової реформи передбачав, що цю комісію повинні сформувати на відкритому конкурсі представники від української системи правосуддя та міжнародні експерти. До наміченого терміну Вища рада правосуддя, яка організовувала конкурс, заявила, що так і не отримала жодної кандидатури від "міжнародників".

Щоб така ситуація не повторилася, у законопроекті №3711 пропонується розширити коло іноземних організацій, а головне – ввести "запобіжник". У випадку, якщо західні партнери знову не подадуть своїх представників, то їх функцію виконає омбудсмен Людмила Денисова.

Саме це положення найбільше критикують противники законопроекту в українському парламенті і експертному середовищі. На їхню думку, Денисова – політично залежна фігура і не зможе делегувати у конкурсну комісію чесних і добропорядних кандидатів.

Вічна реформа: як команда Зеленського змінює судову систему

У ВРП з цим не згодні і виступають за невідкладне прийняття документа. "Цей запобіжник здатний, по-моєму, дещо вирівняти ситуацію і уникнути ризиків блокування створення ВККС", – сказав РБК-Україна голова Ради правосуддя Андрій Овсієнко.

Керівник профільного комітету Верховної ради Андрій Костін ("Слуга народу") також підкреслює, що питання відновлення ВККС потрібно вирішити в першу чергу. За його словами, участь міжнародників в цьому процесі – це "принципова позиція президента".

У свою чергу, заступник голови ОП з питань судової системи Андрій Смирнов просить не називати законопроект №3711 частиною реформи. "Це лише запуск ВККС, а робота над судовою реформою та напрацювання необхідних законопроектів ще триває", – запевнив він РБК-Україна.

При цьому джерело агентства в Комісії з питань правової реформи каже, що якихось глобальних пертурбацій там не планують. За його словами, є узагальнений проект стратегії, але зараз всі зусилля кинуті на "гарячі проблеми".

Мова йде як про запуск Вищої кваліфкомісії, так і про переформатування Вищої ради правосуддя. Останній пункт прямо записаний в меморандумі України з Міжнародними валютним фондом, але досі не виконаний.

Очищення під питанням

Вища рада правосуддя – конституційний орган, який залишився фактично єдиним і основним "центром сили" в українській судовій системі на даний момент.

Після приходу до влади Зе-команди в 2019 році його керівництво змінилося, але ось кадровий склад змінився мінімально. У той же час, Меморандум з МВФ передбачає створення спеціальної комісії для перевірки на "добропорядність" членів Ради правосуддя. До цього процесу мають бути залучені іноземні експерти.

ВРП категорично не згодна з тим, що її треба "очищати", а тим більше, з допомогою іноземних представників. Голова цього органу Андрій Овсієнко в коментарі РБК-Україна заявив, що склад ради оновлюється постійно і регулярно, а поняття "доброчесність" взагалі не має юридичного обґрунтування.

"До цього часу законодавчо критерії доброчесності не встановлені, та пред'являти претензії про невідповідність тому, що нормативно не визначено, на мій погляд, неправильно", – вважає він.

Участь іноземців у процесі відбору та перевірки членів українського держоргану ВРП вважає посяганням на суверенітет, адже "вони не є представниками Народу України".

Незважаючи на протидію Ради правосуддя, Міністерство юстиції вже розробило законопроект про його "очищення" саме за участю міжнародників. Тим не менш, цей документ наразі не внесено не те, що у парламент, а навіть на засідання Кабміну.

Вічна реформа: як команда Зеленського змінює судову систему

Міністр юстиції Денис Малюська пояснив виданню, що його відомство зобов'язане було розробити такий законопроект, оскільки голова уряду є підписантом Меморандуму з МВФ. Але ось в подальшому Фонд "висловив побажання", щоб його ініціював Офіс президента.

Малюська запевняє, що такий документ вже напрацьовано в ОП і найближчим часом буде представлений західним партнерам. Він визнає, що саме цей проект закону серед іншого впливає на отримання чергового траншу МВФ.

"Це важливий маркер (закон про ВРП, – ред.), і зараз йдуть активні переговори з МВФ, щоб зрозуміти, які наші наступні кроки і які будуть дати. За Меморандумом цей закон повинен був бути вже прийнятий... Але конституційна криза дещо загальмувала процес. Але я думаю, що текст, який буде наданий ключовим стейкхолдерам, буде готовий протягом найближчих днів", – розповів він РБК-Україна.

Глава Мін'юсту запевняє, що саме ця обставина "пригальмувала" внесення розробленого Мін'юстом законопроекту. Що стосується тексту документа від ОП, то, за словами Малюськи, зараз проходять "останні дискусії стосовно його дрібних деталей".

ОАСК завис

Крім перезавантаження Вищої ради правосуддя важливим у питанні подальшої співпраці з МВФ став ще один орган української судової системи, що несподівано вийшов на перші ролі. У меморандумі йдеться, що справи проти загальнодержавних органів влади повинен розглядати тільки Верховний Суд як суд першої інстанції. Зараз ними займається Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК).

Цьому "храму Правосуддя" вдалося встояти під час судової реформи попереднього президента Петра Порошенка. Суд не був реорганізований, а його керівник Павло Вовк уникнув переатестації, яку були зобов'язані пройти всі українські судді в рамках судової реформи.

Зміна влади Зеленського не похитнула позицій ОАСК, але в той же час в минулому році у правоохоронних органів стали виникати питання до його керівника. Національне антикорупційне бюро і Генпрокуратура оприлюднили так звані "плівки Вовка" – записи, зроблені в кабінеті голови ОАСК в першій половині 2019-го року.

Саме на підставі цих записів влітку 2019 року НАБУ пред'явило Вовку і його заступникам підозру у втручанні в роботу держорганів, а вже влітку 2020 року ще одну – в спробі "захоплення влади" та "створенні злочинної організації". Сам Павло Вовк спростовує звинувачення і підкреслює, що взагалі не вважає себе підозрюваним.

Як би там не було, восени на сайті президента з'явилася і набрала необхідну кількість голосів петиція з вимогою ліквідувати ОАСК через "вкорінену в ньому корупцію і систематичні неправосудні рішення".

Глава держави 28 жовтня відреагував на неї і повідомив, що дав розпорядження почати консультації з Вищою радою правосуддя щодо ліквідації одіозного суду. У ВРП повідомили РБК-Україна, що через майже місяць після цього процес консультацій так і не почався.

"Формальні консультації не почалися. Ця процедура (ліквідації суду, – ред.) чітко визначена законом "Про Вищу раду правосуддя"та законом "Про судоустрій і статус суддів", і Вища рада правосуддя в рамках цих процедур буде виконувати свої повноваження. Але на даний момент (середина листопада – ред.) з Офісу президента жодних документів або запитів до нас не надходило", – сказав виданню очільник ради Андрій Овсієнко.

В ОП здивовані такими заявами і запевняють, що направили відповідний лист в Раду правосуддя.

"Минулого тижня (16-22 листопада, – ред.) від Офісу президента на адресу Вищої ради правосуддя було офіційно направлено лист, в якому ми просимо ВРП визначитися з позицією щодо цього питання (ліквідації ОАСК, – ред). Так і проходять ці консультації", – пояснив РБК-Україна заступник голови ОП Андрій Смирнов.

Міністр юстиції Денис Малюська зазначив, що не бачить серйозних перешкод для того, щоб виконати рекомендацію МВФ, але не ліквідувавши ОАСК, а позбавивши цей орган ключових повноважень. За його словами, у міністерства, Офісу президента і МВФ немає жодних розбіжностей з ідеєю передати функції Окружного суду до Верховного суду для розгляду певних категорій справ.

***

Прийшовши до влади, команда Зеленського вже називала судову реформу одним із ключових своїх пріоритетів. Але низька якість підготовлених законів, українська бюрократія і нерозуміння міжнародних партнерів призвели до того, що через півтора року все потрібно починати спочатку. Більш того, доведеться починати з виправлення своїх торішніх помилок. Зволікання з цією роботою вже почало заганяти чинну владу в цейтнот.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся