Одним з найпомітніших в інформаційному просторі минулого року стало Міністерство внутрішніх справ України. У минулому році робота поліції і МВС супроводжувалася низкою гучних скандалів. У 2016 році не вщухали суперечки і обговорення нових призначень в поліції, представників так званої "грузинської команди", які пішли з МВС, а також проведення атестації більше 80 тис. співробітників поліції. Незважаючи на цілий ряд резонансних подій, у кріслі міністра внутрішніх справ України залишається Арсен Аваков, який керує відомством ще з лютого 2014 року. РБК-Україна пропонує добірку подій по роботі поліції і МВС, які викликали найбільший суспільний резонанс у році, що минув.
28 січня на посаду начальника Головного управління поліції у Вінницькій області був призначений Антон Шевцов. Раніше він працював у Севастополі, але після анексії Криму він переїхав на материкову Україну. До призначення у Вінниці керував міськвідділом поліції у Чернігові. Але вже у березні активно почали обговорювати фотографії Шевцова з депутатом російської Держдуми Миколою Валуєвим, а також його участь у військовому параді у Криму 9 травня 2014 року. В середині березня голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе задовольнила рапорт Шевцова про його звільнення. Після звільнення від посади і спроби Шевцовим перетнути кордони з Білоруссю, його затримала СБУ і оголосила підозру. Йому ставили державну зраду за участь у параді 9 травня 2014 року у Севастополі з "георгіївською" стрічкою на грудях. Але провадження закрили за відсутністю складу злочину.
У Києві вночі 7 лютого патрульна поліція відкрила вогонь по автомобілю BMW. Його водій не зупинявся на вимогу поліції, порушував правила дорожнього руху, пересуваючись по місту під час погоні зі швидкістю близько 200 км/год. 20 патрулів з трьох районів столиці переслідували автомобіль з чотирма пасажирами близько півгодини. Після кількох попереджень, біля Одеської площі, патрульні почали стріляти в машину, намагаючись її зупинити. Під час обстрілу один з пасажирів - 17 річний Михайло Медведєв був убитий, інші, що знаходилися в машині, не постраждали.
У вбивстві підлітка звинуватили поліцейського Сергія Олійника. Його звинувачують у вбивстві, замаху на вбивство, а також у перевищенні службових повноважень. Прокуратура наполягає, що він цілеспрямовано стріляв у машину, щоб вбити одного з пасажирів. Олійника одразу ж заарештували, потім перевели на цілодобовий домашній арешт, зараз він знаходиться на підписці про невиїзд. 30 грудня відбулось підготовче засідання і справу почали розглядати у суді. Якщо вину Олійника буде доведено, то йому може загрожувати навіть довічний тюремний термін. Примітно, що водієві машини Ростиславу Храпачевскому, який не реагував на вимогу зупинитися, інкримінують лише опір поліцейським, він відразу ж був переведений на підписку про невиїзд.
У ніч на 24 серпня у селищі Криве озеро під час затримання поліцейськими помер 32-річний Олександр Цукерман. До загиблого додому співробітники правоохоронних органів приїхали за скаргою таксиста, у якого нібито Цукерман відібрав гроші. Пізніше судова експертиза встановила, що чоловік загинув від пострілу у серце. На тілі Цукермана також були виявлені численні синці. Поліцейські стверджували, що затриманий чинив їм опір. Після інциденту в селі почалися заворушення, місцеві жителі намагалися взяти штурмом поліцейський відділок. Вони не давали вивезти тіло на експертизу, стверджуючи, що її результати можуть бути підроблені і були обурені, що Цукермана вбили на очах його рідних.
Глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе повністю розпустила районний відділ у Кривому Озері і звільнила керівників поліції Миколаївської області. Безпосередньо у вбивстві звинувачують сержанта поліції Дениса Ляхвацкого, який був узятий під варту. 25 серпня, поліцейських Олександра Причипойду і Миколу Хоменка також заарештували, інкримінуючи їм перевищення службових повноважень. Пізніше звинувачення були пом'якшені і у листопаді вони були відпущені під заставу. У середині листопада ще один поліцейський, який раніше проходив у справі як свідок, був звинувачений у перевищенні своїх повноважень при затриманні Цукермана. Таким чином, у справі вже проходять чотири людини. Відзначимо, що деякі з них пройшли переатестацію, а головний підозрюваний - ні, так як офіційно обіймав посаду водія у відділку.
У Дніпрі 25 вересня були розстріляні поліцейські Артем Кутушев і Ольга Макаренко. Вони зупинили біля автовокзалу машину і спробували перевірити документи водія. Після декількох хвилин суперечок водій вихопив пістолет у патрульних і почав стріляти по поліцейським. Кутушев загинув на місці, Макаренко померла від отриманих ран у лікарні. Блокувати машину і того, хто стріляв у поліцейських спробував водій маршрутки, який кілька хвилин не давав виїхати злочинцю з місця події. Пізніше 62-річного Валерія Тімоніна МВС нагородило пістолетом, годинником, і йому були виділені кошти на ремонт маршрутки.
Нападника поліцейському Кутушеву все одно вдалося поранити. Саме у лікарні, куди Олександр Пугачов, що стріляв, під вигаданим ім'ям звернувся за допомогою, він і був затриманий.
Пізніше стало відомо, що він - громадянин Росії, колишній боєць спецроти МВС "Торнадо" і на момент інциденту перебував у карному розшуку більше року. У зв'язку з розстрілом поліцейських йому інкримінують одразу три статті: "Посягання на життя співробітника правоохоронного органу", "Привласнення вогнепальної зброї" і "Вбивство". Співпрацювати зі слідством Пугачов досі відмовляється, триває досудове слідство. Зазначимо, що після події міністр МВС Арсен Аваков виступив за розширення повноважень працівників правоохоронних органів, а саме наполягав на "презумпції правоти поліцейського". Пакет відповідних законодавчих ініціатив у парламент так і не надійшов.
На початку осені Міністерство внутрішніх справ оголосило тендер на закупівлю понад 600 автомобілів Mitsubishi Outlander PHEV у гібридній модифікації для потреб Нацполіції. На придбання машин повинні направити майже мільярд гривень, які Україна отримала від Японії у рамках виконання Кіотського протоколу. Але ряд експертів і журналістів заявили, що ціна угоди може бути завищена на суму близько 10 млн доларів. Між тим у відомстві стверджували, що ціну машин формували представники компанії-виробника машин. Також ще до завершення угоди українська філія Transparency International попросила МВС скасувати закупівлю гібридних позашляховиків. В організації не зрозуміли, яким чином нові позашляховики для поліції можуть глобально вплинути на обороноздатність країни. Тому необхідність проведення закупівлі за скороченою процедурою і з передоплатою немає, заявили у Transparency International.
У середині грудня закупівля все-таки пройшла через систему ProZorro. При цьому зацікавлена у поставках гібридних авто виявилася лише одна компанія, яка виграла тендер за стартовою ціною. Після довгого обговорення у ЗМІ цього питання наприкінці грудня міністр Арсен Аваков переговорив з президентом Mitsubishi Motors Corporation Осамі Месуко. Глава МВС зазначив, що подібні автомобілі з такою ж комплектацією можна закупити дешевше в інших країнах Європи, ніж запропонована японської стороною вартість у сумі 58,6 тис. доларів за машину. Mitsubishi Motors погодилась знизити ціну на машини на 14%, що дало змогу закупити додатково ще 101 такий автомобіль.
20 жовтня голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе заявила, що процес переатестації поліцейських по Україні офіційно закінчено. Він був початий ще наприкінці 2015 року. Переатестація проходила у кілька етапів - письмові завдання на знання законів і на загальні навички, здібності. Потім ці результати оцінювали спеціальні атестаційні комісії, до складу яких входили представники громадськості. Частина співробітників приходила на співбесіди у атестаційних комісіях, а також перевірку на поліграфі. Якщо поліцейський був не згодний з висновком комісії, то він міг подати скаргу до апеляційної атестаційної комісії.
За словами Деканоїдзе, чверть начальницького складу поліції була звільнена. Близько 4,4 тис. співробітників понизили у посаді, таку ж кількість було підвищено. Багато активістів оцінили процес переатестації як провальний. За їх підрахунками, були звільнені лише 5% працівників зі старої, ще міліцейської системи (це без урахування тих, хто відновився через суд). В цілому були переатестовані понад 80 тис. поліцейських. Вже на початку квітня з'явилися рішення судів про поновлення на посаді, звільнених у результаті переатестації поліцейських. Спочатку порядок проведення переатестації був некоректно прописаний - практично неможливо було звільнити людину з поліції на підставі висновку комісії. Цим і скористалися звільнені поліцейські. Через суд профспілка атестованих працівників правоохоронних органів взагалі спробувала опротестувати саме проведення атестації. Після розгляду справи у різних інстанціях, у грудні суд остаточно визнав атестацію законною. За словами радника міністра МВС Івана Варченка, всього до судів поліцейськими було подано 2800 позовів на оскарження свого звільнення. З них на грудень 1900 справ уже розглянуто, півтори тисячі поліцейських відновилися на колишні посади.
До літа, за оцінками громадських діячів, переатестація переросла у профанацію. Велика група волонтерських організацій вийшла з комісій на початку літа, коли набором громадських діячів для переатестації почали займатися представники старої міліційної влади. Активісти стверджували, що у комісії спеціально почали заводити "кишенькові" організації, які схвалювали всі рішення учасників від поліції.
26 жовтня 24-річна Анастасія Дєєва зайняла посаду заступника міністра внутрішніх справ з питань євроінтеграції. Це призначення відразу викликало великий резонанс через молодість Дєєвої, з'явилися її відверті фото у мережі, а також заяви чиновників, у тому числі і першого віце-спікера парламенту Ірини Геращенко про порушення процедури. Вона заявляла, що Дєєву призначено поза конкурсом, а у її анкеті містяться неправдиві дані про те, що загальний строк досвіду роботи 24-річного заступника - 10 років. Однак Арсен Аваков спростував ці звинувачення. Він зазначив, що призначення відбулося через Кабінет міністрів після співбесід та спецперевірки Дєєвої. У МВС Анастасія потрапила завдяки колишньому першому заступнику міністра - Еці Згуладзе. У проектному офісі підтримки реформ МВС Дєєва координувала роботу міжнародних донорів і різних організацій. За її словами, після свого відходу саме Згуладзе попросила її працювати у міністерстві. Скандали навколо себе Дєєва назвала "спланованим цькуванням". У МВС вона продовжує працювати, займаючись співпрацею з іноземними донорами для залучення коштів на реформу у правоохоронних органах.
14 листопада про свою добровільну відставку з посади голови Національної поліції оголосила Хатія Деканоїдзе. На цю посаду вона була призначена 4 листопада 2015 року. Ще до цього у 2015 році вона брала участь у запуску патрульної поліції у якості радника міністра МВС Арсена Авакова. У тому ж році колишня глава академії МВС Грузії, а також міністр освіти Грузії отримала українське громадянство. Примітно, що за тиждень до цього 7 листопада з посади голови Одеської облдержадміністрації пішов Михайло Саакашвілі. Серед своїх досягнень за час служби Деканоїдзе назвала проведення переатестації, запуск нової структури внутрішньої безпеки по контролю над поліцією, а також управління по захисту прав людини. Зростання довіри суспільства до поліції вона також пов'язала зі своєю діяльністю у поліції. Вже йдучи у відставку Деканоїдзе заявила, що за час своєї роботи не хотіла "виносити сміття з хати" і закликала політиків надалі не погоджувати призначення в органи поліції і не використовувати їх у відстоюванні власних політичних інтересів. Зазначимо, що конкурс на нового главу Нацполіції повинен завершиться навесні 2017 року. Зараз виконуючим обов'язки керівника Нацполіції призначений Вадим Троян. Його Деканоїдзе прямо під час своєї підсумкової прес-конференції назвала невідповідним для цієї посади, оскільки, на її думку, він не є політично незалежною людиною.
У ніч на 4 грудня у Княжичах під Києвом спецоперація по затриманню банди грабіжників, до якої входили колишні співробітники правоохоронних органів, завершилася трагедієй. В результаті перестрілки між спецпідрозділом "КОРД" і співробітниками Держохорони, які виїхали на сигнал сигналізації, що спрацювала у будинку, загинули п'ятеро правоохоронців.
За офіційною версією, двоє співробітників Держохорони затримали двох поліцейських-розвідників недалеко від місця спецоперації. Група захоплення, нібито вирішивши, що розвідників затримали злочинці, розстріляли марковану машину Держохорони. У ході перестрілки загинули два співробітника Держохорони, двоє поліцейських-розвідників і один боєць "КОРДа". Троє підозрюваних у розбоях, яких і планувалося заарештувати, почувши стрілянину, поїхали на двох Toyota Land Cruiser 200 у бік Києва. Вже у місті вони були затримані.
Слідство узяв під особистий контроль генпрокурор Юрій Луценко, який вже звинуватив у провалі спецоперації голову ГУ Нацполіції у м. Києві Андрія Крищенко, який затвердив її план. В цілому 17 службових осіб, у тому числі і Крищенко, підозрюються у різного роду злочинах через перестрілки у Княжичах. Також Луценко повідомив, що "КОРД" отримав усний наказ звільнити затриманих розвідників від одного з керівників Шевченківського управління поліції. Сім'ї родичів загиблих співробітників правоохоронних органів отримають грошову компенсацію. Цей інцидент став найбільшим в Україні за кількістю загиблих співробітників поліції, які розстріляли один одного у ході спецоперації.