Тестовий режим: чи варто вірити статистиці МОЗ щодо хворих на COVID-19

Київ, Вівторок 12 січня 2021 07:55
Тестовий режим: чи варто вірити статистиці МОЗ щодо хворих на COVID-19
Українці сумніваються у статистиці МОЗ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

В Україні кілька тижнів поспіль фіксують спад кількості проведених тестів на коронавірус. У МОЗ пояснюють це тим, що українці рідше звертаються до лікарів і в лабораторії. Про те, чому з грудня кількість ПЛР-тестів йде на спад – в матеріалі РБК-Україна.

Статистика МОЗ по COVID-19 стала об'єктом постійної критики і спорів. Чиновники щотижня звітують про зниження кількості нових хворих. Але разом із ними і фіксують спад обсягів тестування на коронавірус. Незважаючи на добову планку, виставлену Кабміном у 100 тисяч ПЛР-тестів, їх проводять в три рази менше.

У Моз переконують, що лабораторії роблять менше тестів не тому, що не справляються, а через меншу кількість звернень за дослідженням. У деяких областях лабораторні центри працюють тільки на 25-30% своїх потужностей, каже міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

"Зараз ми проводимо мало тестів порівняно з нашими можливостями, що дозволяють проводити в лабораторіях МОЗ понад 55 тисяч ПЛР-тестів на добу. Ще є приватні лабораторії та лабораторії медустанов. Разом це приблизно 70-75 тисяч тестів на добу. Крім ПЛР-тестування ми запровадили експрес-тестування на антиген, яким необхідно проводити тести людям з будь-якими симптомами ГРВІ, а також контактним особам", – роз'яснив Степанов.

"Загадкові речі"

Зниження числа, як офіційних хворих, так і проведених тестів, розпочалося ще з грудня після чи не щоденних листопадових "антирекордів". Якщо взяти статистику по COVID-19 за останній місяць, то, підрахувавши, побачимо, що порівняно з серединою грудня щотижнева кількість проведених ПЛР-тестів скоротилося на 36%.

Наприклад, на тижні з 14 по 20 грудня в українських лабораторіях провели 250,4 тисячі ПЛР-тестів. На тижні з 21 по 27 грудня – майже 204 тисячі. А тижнем пізніше – з 28 грудня по 3 січня – було зроблено 174,5 тисячі досліджень. І з 4 по 10 січня – 160,9 тисяч тестів.

Динаміка виявлення нових хворих приблизно така ж. З 14 по 20 грудня зафіксували приблизно 70,3 тисячі нових хворих. Наступного тижня – майже 59,4 тисячі. З 28 грудня по 3 січня виявили 47,8 тисяч. І з 4 по 10 січня – майже 41,1 тисячу. Порівняно з серединою грудня – мінус 41,5%.

У МОЗ заявляють, що погасити епідемічний сплеск вдалося завдяки карантину вихідного дня в другій половині листопада. Але навколо ефективності цього карантину було чимало дискусій і критики в експертному середовищі.

Тестовий режим: чи варто вірити статистиці МОЗ щодо хворих на COVID-19

Кількість тестів йде на спад (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

У Київській школі економіки стверджують, що число нових випадків COVID-19 стабілізувалося ще в середині листопада. І що насправді ніякого піку наприкінці листопада і спаду, принаймні до 7 грудня, в Україні не було.

До такого висновку прийшли експерти, порівнявши статистику МОЗ та Національної служби здоров'я України, яка вносить дані згідно з фактичною датою визначення позитивного результату ПЛР-тесту.

З аналізу КШЕ випливає, що стрибок в офіційній статистиці в листопаді пов'язаний з довнесенням даних про нові випадки, які виникли через стрімкий наплив хворих в жовтні. Водночас експерти звернули увагу, що ці показники можуть не відображати реальних змін у захворюваності через вкрай низькі обсяги тестування.

"Зі статистикою відбуваються дуже загадкові речі останнім часом. І, справді, на її підставі робити які-небудь висновки складно. Але мені здається, що і свята повпливали, і, як і раніше, у нас дуже обмежений обсяг тестування. Тому в нас тестуються лише важкі випадки", – пояснила РБК-Україна виконавчий директор Національної експертної групи з інфекційного контролю Катерина Сояк.

В Україні, як уточнила співрозмовниця, зберігається дуже високий коефіцієнт позитивних тестів від усіх протестованих людей – приблизно 30%. "ВООЗ говорить про те, що пандемія стабілізується і хороша робота з виявлення хворих проводиться тоді, коли цей показник в межах 5%. Тому мені здається, що ситуація далеко не стабілізувалася", – зазначила Сояк.

Країна кривих цифр

Влада бачить ситуацію дещо інше. За версією Кабміну, українці стали рідше звертатися до лікарів і в лабораторії частково через те, що дійсно менше хворіють. А тому і кількість зроблених тестів з грудня йде на спад.

На користь цієї версії свідчить і рівень завантаженості лікарень. Цей показник набагато краще відображає реальну картину епідемії, каже керівник центру респіраторної медицини клініки "Феофанія" Світлана Гук. За її словами, зараз в офіційній статистиці немає лікарень, заповнених на всі 100%.

"Якщо людям погано і вони задихаються – вони підуть до лікарні. Днями тільки в двох лікарнях Києва – №17 та №1 – було понад 70% завантаженості. Але в решті столичних лікарнях – у межах 50%. За такими непрямими ознаками мені здається, що захворюваність, дійсно, дещо знижується. Хоча будь-яких підстав для цього я не бачила: і епідемічний процес ще не завершений, і рясні святкування у нас були", – сказала РБК-Україна лікар-пульмонолог.

При цьому в Міністерстві охорони здоров'я визнають і іншу проблему: є випадки, коли люди перебувають вдома, а звертаються до лікарів лише тоді, коли їхній стан значно погіршується. В результаті станом на минулий тиждень близько третини госпіталізованих перебувала у важкому стані, заявив Максим Степанов.

Певною мірою все це можна списати на період свят, коли люди воліють відкласти своє звернення до лікаря або в лабораторію до початку робочих буднів.

Крім того, на прикладі своїх родичів чи знайомих багато хто побачив, що коронавірус може бути не таким страшним, як здавалося, і тому вважають, що можна спокійно пересидіти вдома. Ті ж, кому не вдається домогтися безкоштовного тесту, далеко не завжди готові витрачатися на платний у приватній лабораторії.

Тестовий режим: чи варто вірити статистиці МОЗ щодо хворих на COVID-19

Фото: prosestru.cz

Ще одна причина – українці стали менше подорожувати або ж обирають для поїздок ті країни, де ПЛР-тест не потрібен. Не обходиться і без загальної втоми, через яку люди нехтують як карантинними заходами, так і загрозою самого вірусу.

Усі ці чинники відіграють свою роль у зниженні тестування, але куди меншу ніж технічні причини, вважає лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта.

За його словами, якщо раніше мобільні бригади виїжджали для забору матеріалів на тест у людей з підозрою на COVID-19, то з 1 січня Міністерство охорони здоров'я скасувало цей механізм і припинило фінансувати їх.

"Протягом грудня обласні управління охорони здоров'я, знаючи про цей указ МОЗ, вже почали змінювати свої підходи до тестування підозрілих випадків та хворих. Умовно кажучи, стали не так ретельно відстежувати доступність тестування", – пояснив виданню Курпіта.

Тепер забір матеріалів роблять сімейні лікарі, застосовуючи експрес-тести на антиген. І це частково впливає на зниження кількості проведених тестів, оскільки статистику по експрес-тестах дають тільки щотижня.

Ще одна технічна причина може бути пов'язана з наявністю реагентів та тест-систем, яких, як правило, під кінець року не вистачає, каже експерт. І через їхній дефіцит державні лабораторії могли зменшити масштаб тестування, уточнив він.

"У нас дуже складна ситуація з захворюваністю, тому що у нас неповноцінна статистика. А статистика неповноцінна тому, що в нас не проводять достатньо тестів. І говорити про те, що первинне – люди не тестуються, тому що не хворіють, чи люди не хворіють, оскільки не робиться досить тестів – зараз дуже складно", – зазначив Курпіта.

У будь-якому випадку, навіть незважаючи на позитивну динаміку в офіційних цифрах, в уряді вирішили не відмовлятися від посилення карантину з 8 січня. Ключовий аргумент: після новорічних свят знову піде зростання захворюваності на COVID-19, плюс почне набирати темпи зараження грипом.

У Кабміні наполягають, що карантин після новорічних свят необхідний, щоби знизити навантаження на медичну систему і збити хвилю епідемії до весни. Щоправда, такий план української влади відрізняється від дій багатьох європейських країн, де в спробі придушити епідемію закрилися на локдаун саме під час активного контакту між людьми, на період свят, а не після них.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся