ru ua

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19 Степанов вважає, що ситуація з коронавірусом стабілізувалася (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

В уряді відзвітували про спад кількості нових хворих COVID-19. Цю динаміку називають результатом карантину вихідного дня та штрафів за неносіння масок. Критики такої версії слабо вірять в реальне зниження захворюваності і вказують на недоліки в офіційній статистиці. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Поки багато країн Європи відсиджуються в локдауні, українська влада заявила, що епідемія коронавірусу в країні зменшила темпи. Останній рекорд добових хворих зафіксували 28 листопада – 16 294 осіб. Відтоді цей показник поступово почав знижуватися і минулого тижня вже коливався в межах 10-13 тисяч нових хворих.

Ось тільки правдивість цих цифр у багатьох викликає підозри. До того ж сторінки соцмереж рясніють розповідями про перевантаженість лікарень і про "бої", через які доводиться пройти, щоби знайти вільне ліжко-місце для важко хворих родичів чи друзів.

Особливості національного карантину

У Кабінеті міністрів стверджують, що погасити сплеск інфікування вдалося завдяки карантину вихідного дня, який діяв з 14 по 29 листопада, і штрафам за відсутність масок. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, обмеження по суботах і неділях дали позитивний ефект і допомогли стабілізувати епідемічну ситуацію.

Але в експертному середовищі думки розділилися. І далеко не всі поспішають приписувати останній спад добових випадків до заслуг листопадового карантину.

"За статистикою ми бачимо, що йде зниження захворюваності COVID-19. Дійсно, за останній тиждень виявили менше нових випадків. Складно сказати, чи сталося це завдяки карантину вихідного дня чи якимось іншим факторам", – сказала РБК-Україна виконавчий директор Національної експертної групи з інфекційного контролю Катерина Сояк.

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

За її словами, зараз пройшло ще недостатньо часу для ґрунтовного аналізу. Тому пов'язувати останню статистику з карантином вихідного дня поки передчасно.

"Безумовно, коли ми не контактуємо з іншими людьми, ми зменшуємо кількість інфікованих. Але, з огляду на те, як на практиці впроваджувалися ці заходи і як їх дотримувалися в містах, мені здається, що карантин вихідного дня не зіграв значної ролі. Він не вплинув на ситуацію настільки, щоби ми говорили про серйозний спад", – припустила Сояк.

Президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров, який входить до робочої групи МОЗ з розробки протоколу лікування пацієнтів з коронавірусом, вважає, що карантин вихідного дня все ж був ефективним. Він припускає, що позначилися також погодні умови, які утримують більше українців по домівках.

"Важливо, що в нас нема збільшення кількості нових випадків у порівнянні з попередніми тижнями. Друге – це зростання числа тих, хто одужав, яких стає більше, ніж нових хворих. Тому я думаю, що карантин вихідного дня – закриття кінотеатрів і ресторанів – усе ж сприяв тому, що ми не бачимо великої кількості нових випадків", – пояснив виданню Дубров.

Сімейний лікар, київський педіатр Владислав Ващенко в розмові з виданням зазначив: невеликий спад числа хворих справді спостерігається, якщо виходити зі звернень від його пацієнтів. Загалом їх трохи менше тисячі осіб. Але що вберегло їх від зараження – карантинні обмеження чи слухняне дотримання рекомендацій лікаря – Ващенку відповісти важко.

"Якщо судити з моїх пацієнтів і за їхніми зверненнями, то можу сказати, що від карантину вихідного дня є результат, хоч і невеликий. Якщо ми хоч трохи мінімізуємо контакти, дотримуємося дистанціювання і правила гігієни, обмежуємо масовість заходів, з точки зору медиків це позитивно позначається на динаміці", – говорить співрозмовник.

Хоча ще один зі столичних лікарів сімейної медицини не під запис сказала виданню, що навіть найменшого зниження кількості хворих вона не бачить.

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

Лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта допустив, що на останніх цифрах у статистиці хворих могли позначитися відразу кілька факторів. У тому числі і карантинні заходи. А теоретично будь-які обмеження під час епідемії дозволяють частково перервати контакти і передачу інфекції, додав експерт.

Інші фактори, які, на думку Курпіти, могли вплинути на цифри в статистиці – це сезонність, адже в грудні респіраторні захворювання трохи слабшають, і економічна складова. За роботу з хворими COVID-19 медики отримують доплати, але коштів на це катастрофічно не вистачає, каже інфекціоніст.

"Можливо, з цим і пов'язане звернення Державної фіскальної служби до Національної служби здоров'я про необхідність врегулювання питання з виплатами. І НСЗУ вже розіслала листи, що доплати можуть здійснюватися виключно для лабораторно підтверджених випадків. І, можливо, на цьому тлі ми і спостерігаємо скорочення саме лабораторно підтверджених випадків", – припустив Курпіта.

Він уточнив: якщо подивитися на інші епідемічні індикатори, то кількість госпіталізації, дійсно, знижується, але кількість важких хворих зростає. Значно зростає і число смертей.

"Є непрямі показники, які наштовхують на думку, що зі статистикою відбувається щось не зовсім зрозуміле", – зазначив експерт.

Дивні справи

Минулого тижня прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з 30 листопада по 6 грудня зареєстрували 89 322 нових хворих, тижнем раніше – 96 936.

"Захворіло на 7,6 тисячі осіб менше. При цьому кількість тестувань майже незмінна і коливається в межах 280-290 тисяч тестів (ПЛР) щотижня", – сказав прем'єр.

Частково це так. Якщо відкрити всю щоденну статистику на сайті Кабміну і підрахувати кількість проведених ПЛР-тестів, то вийде, що з 23 листопада по 29 листопада в українських лабораторіях провели 285 172 ПЛР-тестів. Тоді як з 30 листопада по 6 грудня – 279 189.

Тобто, коли пішов спад захворюваності на 7,6 тисяч осіб, було проведено на 5 983 ПЛР-тестів менше. Якщо підрахувати загальне число всіх видів зроблених тестів за ці два періоди – і ПЛР, і ІФА – різниця буде ще більша. Їх стало менше майже на 14,5 тисяч.

Та ж тенденція тривала й минулого тижня. З 7 по 13 грудня в Україні зробили 244 391 ПЛР-тестів. Це на 34,8 тисяч або приблизно на 12% менше ніж тижнем раніше. За цей період виявили на 10,6 тисяч нових випадків коронавірусу менше.

Якщо порівнювати загальну кількість тестів, то позаминулого тижня їх було зроблено 420 642. А минулого - 369 972, тобто на 50, 7 тисяч або на 12% менше.

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

Якраз із рівнем тестування багато експертів пов'язують останню позитивну динаміку в числі заражень. Логіка проста: чим менше тестів проводять, тим менше хворих і виявляють.

"На нашу думку, одна з причин покращення статистики COVID-19 може бути в тому, що кількість ПЛР-тестів з середини листопада почала знижуватися", – сказав РБК-Україна керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, колишній заступник глави МОЗ Павло Ковтонюк.

Але він уточнив, що для висновків статистичні показники потрібно розглядати на відрізках мінімум у 14 днів і в комплексі. А тому цей тиждень, ймовірно, буде показовим для точної оцінки ситуації.

"Є частина лабораторних центрів, які в позаминулі вихідні взагалі не проводили дослідження. І вони видали нуль результатів. Тому, що вони просто припинили працювати на вихідних, або тому, що в них не було тестів – не знаю. Коли в понеділок, 7 грудня, вранці нам повідомили про 8 тисяч випадків – це було, коли чотири регіони не надали даних", – розповів Володимир Курпіта.

При цьому у МОЗ заперечують, що остання динаміка по COVID-19 пов'язана з тестами. Як пояснив міністр Степанов, зараз істотно зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням і мають ознаки коронавірусної хвороби. Також у МОЗі заявили, що на кінець минулого тижня на госпіталізації перебувало майже на 800 пацієнтів менше, ніж тижнем раніше.

"Коли зменшується кількість звернень людей з ознаками коронавірусної хвороби, то зменшується і кількість тестувань", – сказав міністр. Він уточнив, що через зниження числа тестів Міністерство розширить список симптомів, при яких будуть тестувати безкоштовно.

Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

Але якби в Україні дійсно стали менше хворіти COVID-19, ми б спостерігали не тільки зниження добової кількості нових випадків. Але й частки позитивних результатів від усіх проведених ПЛР-тестів, а цього не відбувається, говорить Ковтонюк.

"В Україні стабільно високий показник позитивних тестів, зараз він найвищий у Європі – 33%. Це в 6 разів більше, ніж рекомендований ВООЗ показник для контролю за поширенням захворюваності. Говорити про те, що ситуація стабілізувалася, також рано. Зниження кількості нових випадків незначне і триває менше двох тижнів", – пояснив експерт.

Невеликий відкат добових випадків допоміг трохи посунути в часі локдаун, який Кабмін погрожував ввести в грудні, якщо число хворих перейде позначку у 20 тисяч. Поки що такий сценарій розвитку подій відкладений на січень.

За прогнозами Київської школи економіки, від якого відштовхуються в уряді, в Україні реєструватимуть за 20-25 тисяч нових випадків після новорічних свят.

Причому, якщо в січні не ввести жорсткі карантинні обмеження, то до лютого захворюваність досягне 40 тисяч інфікованих у добу. А оскільки в цей час у країні почнеться ще й сезонний ріст хворих на грип та ГРВІ, локдаун – схоже, єдиний порятунок медичної системи від повного обвалу.