Теорія чисел. Що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

В уряді відзвітували про спад кількості нових хворих COVID-19. Цю динаміку називають результатом карантину вихідного дня та штрафів за неносіння масок. Критики такої версії слабо вірять в реальне зниження захворюваності і вказують на недоліки в офіційній статистиці. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Поки багато країн Європи відсиджуються в локдауні, українська влада заявила, що епідемія коронавірусу в країні зменшила темпи. Останній рекорд добових хворих зафіксували 28 листопада – 16 294 осіб. Відтоді цей показник поступово почав знижуватися і минулого тижня вже коливався в межах 10-13 тисяч нових хворих.

Ось тільки правдивість цих цифр у багатьох викликає підозри. До того ж сторінки соцмереж рясніють розповідями про перевантаженість лікарень і про "бої", через які доводиться пройти, щоби знайти вільне ліжко-місце для важко хворих родичів чи друзів.

Особливості національного карантину

У Кабінеті міністрів стверджують, що погасити сплеск інфікування вдалося завдяки карантину вихідного дня, який діяв з 14 по 29 листопада, і штрафам за відсутність масок. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, обмеження по суботах і неділях дали позитивний ефект і допомогли стабілізувати епідемічну ситуацію.

Але в експертному середовищі думки розділилися. І далеко не всі поспішають приписувати останній спад добових випадків до заслуг листопадового карантину.

"За статистикою ми бачимо, що йде зниження захворюваності COVID-19. Дійсно, за останній тиждень виявили менше нових випадків. Складно сказати, чи сталося це завдяки карантину вихідного дня чи якимось іншим факторам", – сказала РБК-Україна виконавчий директор Національної експертної групи з інфекційного контролю Катерина Сояк.

За її словами, зараз пройшло ще недостатньо часу для ґрунтовного аналізу. Тому пов'язувати останню статистику з карантином вихідного дня поки передчасно.

"Безумовно, коли ми не контактуємо з іншими людьми, ми зменшуємо кількість інфікованих. Але, з огляду на те, як на практиці впроваджувалися ці заходи і як їх дотримувалися в містах, мені здається, що карантин вихідного дня не зіграв значної ролі. Він не вплинув на ситуацію настільки, щоби ми говорили про серйозний спад", – припустила Сояк.

Президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров, який входить до робочої групи МОЗ з розробки протоколу лікування пацієнтів з коронавірусом, вважає, що карантин вихідного дня все ж був ефективним. Він припускає, що позначилися також погодні умови, які утримують більше українців по домівках.

"Важливо, що в нас нема збільшення кількості нових випадків у порівнянні з попередніми тижнями. Друге – це зростання числа тих, хто одужав, яких стає більше, ніж нових хворих. Тому я думаю, що карантин вихідного дня – закриття кінотеатрів і ресторанів – усе ж сприяв тому, що ми не бачимо великої кількості нових випадків", – пояснив виданню Дубров.

Сімейний лікар, київський педіатр Владислав Ващенко в розмові з виданням зазначив: невеликий спад числа хворих справді спостерігається, якщо виходити зі звернень від його пацієнтів. Загалом їх трохи менше тисячі осіб. Але що вберегло їх від зараження – карантинні обмеження чи слухняне дотримання рекомендацій лікаря – Ващенку відповісти важко.

"Якщо судити з моїх пацієнтів і за їхніми зверненнями, то можу сказати, що від карантину вихідного дня є результат, хоч і невеликий. Якщо ми хоч трохи мінімізуємо контакти, дотримуємося дистанціювання і правила гігієни, обмежуємо масовість заходів, з точки зору медиків це позитивно позначається на динаміці", – говорить співрозмовник.

Хоча ще один зі столичних лікарів сімейної медицини не під запис сказала виданню, що навіть найменшого зниження кількості хворих вона не бачить.

Лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта допустив, що на останніх цифрах у статистиці хворих могли позначитися відразу кілька факторів. У тому числі і карантинні заходи. А теоретично будь-які обмеження під час епідемії дозволяють частково перервати контакти і передачу інфекції, додав експерт.

Інші фактори, які, на думку Курпіти, могли вплинути на цифри в статистиці – це сезонність, адже в грудні респіраторні захворювання трохи слабшають, і економічна складова. За роботу з хворими COVID-19 медики отримують доплати, але коштів на це катастрофічно не вистачає, каже інфекціоніст.

"Можливо, з цим і пов'язане звернення Державної фіскальної служби до Національної служби здоров'я про необхідність врегулювання питання з виплатами. І НСЗУ вже розіслала листи, що доплати можуть здійснюватися виключно для лабораторно підтверджених випадків. І, можливо, на цьому тлі ми і спостерігаємо скорочення саме лабораторно підтверджених випадків", – припустив Курпіта.

Він уточнив: якщо подивитися на інші епідемічні індикатори, то кількість госпіталізації, дійсно, знижується, але кількість важких хворих зростає. Значно зростає і число смертей.

"Є непрямі показники, які наштовхують на думку, що зі статистикою відбувається щось не зовсім зрозуміле", – зазначив експерт.

Дивні справи

Минулого тижня прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з 30 листопада по 6 грудня зареєстрували 89 322 нових хворих, тижнем раніше – 96 936.

"Захворіло на 7,6 тисячі осіб менше. При цьому кількість тестувань майже незмінна і коливається в межах 280-290 тисяч тестів (ПЛР) щотижня", – сказав прем'єр.

Частково це так. Якщо відкрити всю щоденну статистику на сайті Кабміну і підрахувати кількість проведених ПЛР-тестів, то вийде, що з 23 листопада по 29 листопада в українських лабораторіях провели 285 172 ПЛР-тестів. Тоді як з 30 листопада по 6 грудня – 279 189.

Тобто, коли пішов спад захворюваності на 7,6 тисяч осіб, було проведено на 5 983 ПЛР-тестів менше. Якщо підрахувати загальне число всіх видів зроблених тестів за ці два періоди – і ПЛР, і ІФА – різниця буде ще більша. Їх стало менше майже на 14,5 тисяч.

Та ж тенденція тривала й минулого тижня. З 7 по 13 грудня в Україні зробили 244 391 ПЛР-тестів. Це на 34,8 тисяч або приблизно на 12% менше ніж тижнем раніше. За цей період виявили на 10,6 тисяч нових випадків коронавірусу менше.

Якщо порівнювати загальну кількість тестів, то позаминулого тижня їх було зроблено 420 642. А минулого - 369 972, тобто на 50, 7 тисяч або на 12% менше.

Якраз із рівнем тестування багато експертів пов'язують останню позитивну динаміку в числі заражень. Логіка проста: чим менше тестів проводять, тим менше хворих і виявляють.

"На нашу думку, одна з причин покращення статистики COVID-19 може бути в тому, що кількість ПЛР-тестів з середини листопада почала знижуватися", – сказав РБК-Україна керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, колишній заступник глави МОЗ Павло Ковтонюк.

Але він уточнив, що для висновків статистичні показники потрібно розглядати на відрізках мінімум у 14 днів і в комплексі. А тому цей тиждень, ймовірно, буде показовим для точної оцінки ситуації.

"Є частина лабораторних центрів, які в позаминулі вихідні взагалі не проводили дослідження. І вони видали нуль результатів. Тому, що вони просто припинили працювати на вихідних, або тому, що в них не було тестів – не знаю. Коли в понеділок, 7 грудня, вранці нам повідомили про 8 тисяч випадків – це було, коли чотири регіони не надали даних", – розповів Володимир Курпіта.

При цьому у МОЗ заперечують, що остання динаміка по COVID-19 пов'язана з тестами. Як пояснив міністр Степанов, зараз істотно зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням і мають ознаки коронавірусної хвороби. Також у МОЗі заявили, що на кінець минулого тижня на госпіталізації перебувало майже на 800 пацієнтів менше, ніж тижнем раніше.

"Коли зменшується кількість звернень людей з ознаками коронавірусної хвороби, то зменшується і кількість тестувань", – сказав міністр. Він уточнив, що через зниження числа тестів Міністерство розширить список симптомів, при яких будуть тестувати безкоштовно.

Але якби в Україні дійсно стали менше хворіти COVID-19, ми б спостерігали не тільки зниження добової кількості нових випадків. Але й частки позитивних результатів від усіх проведених ПЛР-тестів, а цього не відбувається, говорить Ковтонюк.

"В Україні стабільно високий показник позитивних тестів, зараз він найвищий у Європі – 33%. Це в 6 разів більше, ніж рекомендований ВООЗ показник для контролю за поширенням захворюваності. Говорити про те, що ситуація стабілізувалася, також рано. Зниження кількості нових випадків незначне і триває менше двох тижнів", – пояснив експерт.

Невеликий відкат добових випадків допоміг трохи посунути в часі локдаун, який Кабмін погрожував ввести в грудні, якщо число хворих перейде позначку у 20 тисяч. Поки що такий сценарій розвитку подій відкладений на січень.

За прогнозами Київської школи економіки, від якого відштовхуються в уряді, в Україні реєструватимуть за 20-25 тисяч нових випадків після новорічних свят.

Причому, якщо в січні не ввести жорсткі карантинні обмеження, то до лютого захворюваність досягне 40 тисяч інфікованих у добу. А оскільки в цей час у країні почнеться ще й сезонний ріст хворих на грип та ГРВІ, локдаун – схоже, єдиний порятунок медичної системи від повного обвалу.