Тест для освіти: як розпочнеться новий навчальний рік
У Кабміні дозволили школярам і студентам піти на навчання з 1 вересня. У тих районах і містах, які через погані епідемічні показники віднесуть до червоної зони, діти будуть тимчасово вчитися дистанційно. Про те, як буде організовано новий навчальний рік – в матеріалі РБК-Україна.
Українські учні пішли на літні канікули, так і не повернувшись за парти. Починаючи із середини березня, коли школи та виші зачинили свої двері на карантин, весь процес навчання перейшов в онлайн. Викладачам і студентам стаціонару, які і раніше часто обмінювалися завданнями через інтернет, дистанційний формат давався насилу. Але для шкіл він став справжнім випробуванням.
Діти опановували нові способи виконання домашніх завдань за допомогою комп'ютерів і гаджетів. Їхні батьки – шкільну програму, щоб допомагати своїм чадам із навчанням на дому. Педагоги придумували найбільш вигадливі методи, як оцінити реальні знання своїх учнів. Наприклад, розповідь вивченого матеріалу через Zoom із зав'язаними очима.
Хоча до таких хитрощів вдавалися далеко не всі. Батьківські інтернет-спільноти рясніють скаргами про те, що їхні вчителі з початком карантину просто не виходять на зв'язок. Та й не всі батьки тримали на контролі навчання своїх дітей: хтось через зайнятість, а хтось просто махнув на це рукою.
І все це далеко не єдині проблеми, що супроводжували процес дистанційного навчання з березня по червень. Не дарма багато батьків і вчителів з острахом чекали новин про те, як розпочнеться новий навчальний рік.
На початку серпня в Кабінеті міністрів запевнили, що з 1 вересня діти будуть знову відвідувати школу, а студенти – виші. Щоправда, не всі, не всюди і не так, як раніше.
Особливі заходи
Наприкінці липня уряд продовжив адаптивний карантин ще на місяць, але переглянул його правила. Всю територію країни щотижня будуть ділити на чотири зони за наростанням епідемічної небезпеки – зелену, жовту, помаранчеву і червону.
У перших трьох учні зможуть ходити на заняття в школи і університети. У регіонах, районах і містах, які потрапили в червону зону, освітні установи закриваються на двотижневий карантин, а діти навчаються дистанційно.
Для розуміння: цього тижня червоним виявився тільки Кіцманський район Чернівецької області. Тернополю та Луцьку дозволили послабити карантин, але на інтерактивній карті Центру громадського здоров'я ця інформація все ще не відображена.
Водночас, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, університети можуть самостійно визначати форму навчання. Буде це очний, змішаний чи дистанційний формат – вирішувати керівництву вишу. Але в будь-якому випадку розпочинати заняття бажано в різні дати, радять в Кабміні. Для першокурсників – з 7 по 15 вересня, для студентів старших курсів – з 1 вересня, для магістрів – з 11 по 15 вересня.
Ті школи і виші, які знову відчинять свої двері з вересня, мають дотримуватися рекомендацій, затверджені головним санітарним лікарем Віктором Ляшком. З його постанови випливає, що входити або пересуватися всередині освітніх установ можна тільки в масках або респіраторах. Під час занять вони не обов'язкові. Про антисептики, засоби гігієни для туалетів і маски для співробітників має подбати керівництво навчальних закладів.
Маски для персоналу мають бути в такій кількості, щоби їх можна було змінювати кожні три години. На вході всім вчителям і іншим співробітникам установи будуть вимірювати температуру безконтактним термометром. Якщо у людини температура вище 37,2 чи є ознаки гострого респіраторного захворювання – на роботу його не допустять.
На час епідемії в уряді радять заборонити батькам і всім стороннім заходити всередину навчальних приміщень. Виняток – тільки для супроводу дітей з інвалідністю.
І МОЗ, і Міносвіти і закликають організувати якомога більш гнучкий графік, щоб уникнути скупчення людей як на вході, так і всередині будівлі. Для цього треба запускати учнів через різні входи. Або скорегувати розклад так, щоб у різних класах або групах заняття починалися і закінчувалися в різний час.
З цього приводу занепокоїлися багато вчителів: щоби їм не довелося працювати в кілька змін. Раніше у МОЗ пояснили: якщо навчання і буде за змінами, то максимум в дві. Але складання оптимального розкладу – прерогатива керівництва школи або вишу.
Відповідно до рекомендацій уряду, діти мають по мінімуму переходити з кабінету в кабінет. Тому в Кабміні радять проводити всі заняття в одному класі і обов'язково провітрювати його під час перерв. Щоб учні якомога менше перетиналися між собою, на підлозі коридорів потрібно зробити розмітку двостороннього руху. Частину уроків за можливістю потрібно проводити на відкритому повітрі.
Безпосередньо перед заняттями педагоги мусять опитати учнів про їхнє самопочуття. Якщо в когось зі школярів чи студентів виявлять ознаки гострої респіраторної хвороби, його тимчасово ізолюють в окремому приміщенні й повідомлять про це батькам.
Після закінчення занять у приміщеннях мають промити і дезінфікувати поверхні – столи та стільчики, перила та дверні ручки.
Їдальні та буфети будуть працювати, але в особливому режимі, без "шведських столів" і самообслуговування. Відстані між столами мають бути щонайменше півтора метра, допустиме розсадка – по чотири людини.
Якщо діти їздять на заняття шкільним автобусом, то зобов'язані перебувати при цьому в масці або респіраторі. Як і сам водій. Наприкінці робочої зміни перевізник мусить дезінфікувати свій транспорт.
Крім того, Міністерство освіти і науки радить школам збільшити відстань між партами або проводити заняття в актових залах. Дітям, які мають хронічні хвороби легень, розлади імунної системи або діабет, відомство рекомендує продовжити навчання на екстернаті або дистанційно.
Від традиційних святкувань першого дзвоника в МОН радять школам утриматися. Але сам формат буде визначатися в кожному навчальному закладі індивідуально.
Ці рекомендації виглядають цілком логічно в умовах пандемії. Хоча навряд чи всі навчальні заклади на практиці зможуть виконати умови Кабміну. Комусь бракує фінансового ресурсу. До того ж змусити дітей неухильно слідувати всім новими правилами – ще та задача.
Рекомендації МОЗ і МОН встановлюють лише рамкові правила для організації навчання в умовах карантину, каже освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Але вирішувати, як організовувати навчальний процес у кожному конкретному закладі мають тільки його керівник і педагогічна рада.
"У нас 16 тисяч шкіл і фактично кожна з них має свої відмінності, можливості, умови та обмеження. У цьому сенсі будь-які рекомендації відіграють допоміжну роль. І МОН, і місцеві органи влади розуміють, що не може бути єдиних для всіх правил організації навчального процесу", – пояснив РБК-Україна омбудсмен.
Він наводить приклад: серед українських шкіл є велика нерівномірність за таким показником, як наповнюваність класів. У великих містах вона зашкалює, тоді як загалом по Україні середня наповнюваність становить 18 учнів. Якщо в одному місті цей показник становить понад 30 дітей, то в інших – менше 10.
В таких умовах не всі школи можуть забезпечити дистанцію між учнями в кабінеті. А тому навчальні заклади мусять виходити зі своїх можливостей і шукати інші способи, як убезпечити навчання під час епідемії.
На думку колишнього заступника міністра освіти і науки Єгора Стадного, має відбуватися у змішаному форматі: застосування онлайн-технологій плюс відвідування кампусу. Однак надсилання письмових робіт на пошту без зміни самої моделі навчання – це не змішане навчання, уточнив співрозмовник.
"На щастя, в Україні є університети, які мають досвід справжнього змішаного навчання, цей досвід ліг в основу рекомендацій із впровадження змішаного навчання, які МОН опублікував у червні. Раджу використовувати ці рекомендації для організації освітнього процесу в університетах", – зазначив РБК-Україна Стадний.
Він додав, що невдовзі також буде запущений онлайн-курс для викладачів, який допоможе їм перевести власні очні курси у змішаний формат.
Кульгава діджіталізація
Організувати дистанційне і навіть змішане навчання в школі набагато проблематичніше. Зіткнувшись із цим хаотичним досвідом навесні, багато батьків та учителів хвилюються, як би в умовах спалаху коронавірусу їм не довелося знову повернутися до навчання на дому. Судячи з того, як розвивається ситуація з епідемією, їхні побоювання не безпідставні.
З дослідження, проведеного на початку липня Центром Разумкова і Фондом "Демократичні ініціативи", випливає, що майже 50% респондентів проти дистанційного навчання, яке було з березня по травень.
З головних проблем, на які вказали сім'ї – зниження успішності дітей (26%) та брак уваги до них з боку вчителів (22%). Приблизно стільки ж батьків звернули увагу на поганий інтернет-зв'язок вдома і брак або відсутність необхідного обладнання для навчання онлайн.
В інтернет-групах, наприклад, у фейсбук-спільноті "Батьки SOS", список зауважень до дистанційного навчання значно ширший. Під час карантину чимало батьків ділилися на цій сторінці гнівними постами про якість та зміст уроків. Або ж скаржилися на вчителів, які обмежилися тим, що просто пересилали домашні завдання по Viber.
Наприкінці травня на сайті президента навіть з'явилася петиція з вимогою заборонити дистанційну освіту у всіх навчальних закладах. До кінця липня вона набрала майже 29 тисяч підписів з 25 необхідних.
Треба сказати, що за час дистанційного навчання вчителям і викладачам дісталося не менше. Кілька педагогів у розмові з виданням обурювалися, що контакт з учнями поштою або онлайн спотворює реальну оцінку їхніх знань. А тому під кінець року багато "двієчники" раптово перетворилися на "відмінників".
Щоби школярі і студенти не могли списувати, вчителям доводилося переробляти всі завдання, що були в них у запасі. На це йшло дуже багато часу. І потім стільки ж часу витрачалося на їхню перевірку. По суті багато педагогів були змушені працювати навіть більше ніж до карантину.
Рекомендації зі змішаного навчання, які МОН опублікував у червні, приділяють окрему увагу тому, як зробити оцінювання у вишах за допомогою онлайн-технологій ефективним, каже Єгор Стадний.
"Є чимало запорук, одна з них – не давати завдань на відтворення інформації, яку можна просто легко десь скопіювати, завдання повинні бути на застосування знань, самостійний пошук рішень, а не переказ інформації. Тоді ризики несамостійного виконання завдань стають меншими", – розповів експерт.
У прес-службі МОН пояснили виданню, що те, як учні засвоїли матеріал під час дистанційного навчання, буде відомо вже у новому навчальному році.
"Саме у перші місяці 2020 – 2021 навчального року у школах буде організовано так зване "коригувальне навчання", під час якого вчителі зможуть з’ясувати опанування того матеріалу учнями, який припав на карантин", – сказали РБК-Україна в прес-службі відомства.
Для багатьох вчителів технічне забезпечення стало такою ж проблемою, як для батьків та їхніх дітей. У деяких сім'ях йшла ціла боротьба за те, хто зможе скористатися комп'ютером. А є й такі, у яких зовсім немає комп'ютера чи доступу до інтернету.
За словами Сергія Горбачова, в умовах дистанційного навчання бюджет і місцева влада мають забезпечити вчителів ноутбуком та інтернетом для роботи. Але турбота про умови навчання дітей, у тому числі на дому – це вже відповідальність сімей.
У тих населених пунктах, які будуть віднесені до "червоної" зони і де немає швидкісного інтернету, учні зможуть навчатися за допомогою уроків Всеукраїнської школи онлайн по телевізору, пояснили в прес-службі МОН.
Але загалом страх батьків до віддаленого навчання цілком зрозумілий. За час карантину вони відкрили для себе багато "прогалин" у системі освіти, пояснив омбудсмен.
"Ми побачили панічну реакцію з боку деяких батьків, які раптом усвідомили, що освіта – це непросто. Саме тому з'явилися різні петиції про "заборону" дистанційного навчання. З таким же успіхом можна заборонити автомобілі, через які щорічно гине майже три тисячі людей на дорогах України", – зазначив Горбачов.
Він допускає, що і батьків, і дітей, і педагогів чекає дуже складний навчальний рік через епідемію.
"Але єдине, що ми можемо – це робити все можливе, щоби забезпечити збереження життя, здоров'я і отримання якісної освіти в цих складних умовах. Причому – саме в такому порядку", – резюмував омбудсмен.