"Слузі народу" все складніше збирати голоси під провладні ініціативи. Слова президента більше недостатньо, щоб депутати синхронно тиснули кнопки "за". Після провального голосування за програму Кабміну в політичних колах почастішали розмови про швидкий розпуск парламенту. Про те, чому фракції Зеленського періодично бракує голосів за його законопроекти і збирається президент відправити Раду на перевибори – в матеріалі РБК-Україна.
Рік тому "Слуга народу" відсвяткувала розгромну перемогу на дострокових виборах, отримавши небувалу для українського парламенту фракцію у 254 людини. Сторонні спостерігачі вважали, що цей десант стане слухняним інструментом для реалізації ідей Банкової.
Спочатку президентська фракція дійсно працювала як злагоджений механізм, покликаний втілювати прикладні законодавчі завдання. У перші кілька тижнів монобільшість беззастережно голосувала за всі ініціативи, підготовлені командою Зеленського.
Але з часом "Слуга народу" стала все більше нагадувати типову коаліцію. Внутрішні конфлікти, що виникають між депутатами, часто стають надбанням громадськості. Керівникам фракції доводиться домовлятися і шукати голоси під провладні рішення. Але і це не завжди спрацьовує.
Не можна сказати, що в моноліті президентської фракції відбувся тектонічний розлом. Але збирати мінімальні 226 голосів на підтримку власних ініціатив "Слузі народу" стало складніше. І все частіше в таких випадках їм на допомогу приходять позакоаліційні фракції і групи.
Багато в чому ця дезорганізація – результат того, як в лічені місяці "Слуга народу" формувала списки для дострокових парламентських виборів. Через брак кадрів партія не особливо розкидалася кандидатами в округах, іноді вибирати було майже ні з кого. Але в цьому є і зворотна сторона медалі: команда "Слуги народу" зібрала під куполом Ради фракцію, що складається з людей з різними поглядами і зв'язками. І ця строкатість періодично дає про себе знати.
Одні розбилися на неформальні групи за інтересами. Інші навідріз відмовляються голосувати за непопулярні ініціативи, побоюючись за своє політичне майбутнє. Мажоритарники все менше бояться розгнівати партійне керівництво, і все більше – своїх виборців в округах.
Так, наприклад, було з законом про ринок землі. Незважаючи на настанови президента, у "Слузі народу" цю ініціативу підтримали лише 206 депутатів. Недостаючі голоси забезпечили "Європейська солідарність", "Голос", група "Довіра" та позафракційні.
Заступник голови президентської фракції Євгенія Кравчук визнає, що з деяких питань дійсно виникають дискусії.
"Взагалі в будь-якому великому колективі завжди буває, що хтось вийшов, хтось хворіє, хтось у відрядженні, хтось думає не так, як інші. Але якщо подивитися на конкретні голосування, то можна побачити, що наша фракція дійсно в більшості випадків дає 226 і більше. Та й коли фракція дає менше, результат на табло все одно позитивний: рішення приймаються", – розповіла вона РБК-Україна.
Коли Рада голосувала за банківський закон, необхідний для продовження співпраці з МВФ, президентська фракція дала тільки 200 голосів. Тоді "рятували ситуацію" все ті ж "Європейська солідарність", "Голос", "Довіра" та позафракційні. Проти цього документа майже в повному складі виступила неформальна група депутатів, яких прийнято вважати близькими до Ігоря Коломойського.
Вона, за різними оцінками, нараховує приблизно 20 осіб. Це – екс-співробітники телеканалу "1+1", що належить олігарху, Олександр Дубінський і Ольга Василевська-Смаглюк, а також частина колишніх "укропівців". На відміну від інших, вони не соромляться відкрито критикувати окремі ініціативи партії, Кабміну і навіть президента.
"Координація є між різними групами і внутрішніми організованими структурами всередині фракції. Перша – це підгрупа, до якої входжу я, нею керує Роман Мулик. У нас є об'єднання "Київщина". Є група депутатів, у яких немає координації – це вихідці з "1+1", їх досить багато. Чи є вона групою Коломойського чи ні – нехай дає оцінку суспільство", – пояснила виданню Василевська-Смаглюк.
Сама вона назвала себе "командним гравцем" і "людиною президента". Але до голосувань ставиться з обережністю і намагається всі законопроекти вивчати уважно, каже депутат.
"Після мого неголосування за банківський закон мене не включили в новий неофіційний чат фракції, як і інших депутатів, у яких була своя думка з приводу цього документа. Чи можна назвати цю групу, що мала особливу думку з приводу банківського законопроекту, групою Коломойського – я думаю, що ні. Тому що туди входили різні люди, які навряд чи знайомі або мають якесь відношення до Ігоря Валерійовича", – пояснила Василевська-Смаглюк.
Друга, не менш чисельна група у фракції орієнтується на чернівецького бізнесмена Іллю Павлюка, який допомагав Зе-команді ще під час президентської гонки. Минулої осені число депутатів, пов'язаних із цією групою, доходило до 70 депутатів.
Співрозмовники РБК-Україна говорять, що посилення "павлюківців" збентежило Банкову після того, як там запідозрили їх у змові з Рінатом Ахметовим. Розбирався в ситуації особисто президент, покликавши представників цієї групи на розмову. Незабаром після зустрічі з Зеленським поплатився своєю посадою заступник голови фракції Дмитро Соломчук, якого його колеги називають близьким до Павлюка.
Але через деякий час це напруга згасла. За інформацією видання, люди Павлюка беруть участь у підготовці "Слуги народу" до місцевих виборів. Хоча через те, що багатьох із них нещодавно виключили з керівництва регіональними осередками, образи спалахнули знову, розповіло РБК-Україна джерело у вищій раді партії.
Зараз так звана група Павлюка "порідшала" до приблизно п'ятнадцяти осіб. Це, зокрема, чоловік його сестри – Олег Марусяк і племінник – Максим Павлюк.
Третю – активну групу депутатів всередині "Слуги народу" називають "соросята". Назва і склад цієї групи досить умовні, бо до неї іноді відносять і вихідців із грантових організацій, і декількох депутатів, близьких до Віктора Пінчука, і десяток людей, яких привів у партію екс-глава ОП Андрій Богдан. Цю групу співрозмовники у фракції називають "найбільш конструктивною" і "найменш організованою".
Крім того, ще десяток депутатів у "Слузі народу" відносять до орбіти впливу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Мовляв, тільки глава МВС може змусити деяких нардепів прийти на комітет або ж натиснути кнопку "за".
"Системного саботажу всіх ініціатив з боку якоїсь із цих груп немає. Але іноді у них є якісь свої причини не голосувати, які позначаються на результаті голосування. І в кожному випадку ці причини різні. Хоча зараз підготовка до виборів більше згуртувала депутатів та багато питань стали простіше проходити через зал", – пояснив виданню один зі співрозмовників у так званій "малій фракції".
Часом між усіма цими групами виникають непримиренні суперечки, коли мова заходить про якісь ідеологічні або неоднозначні законопроекти. Але іноді їхні ситуативні інтереси збігаються – так, як це було під час провального голосування за програму дій уряду Дениса Шмигаля 18 червня. Президентська фракція дала лише 176 голосів.
З одного боку, впливові співрозмовники в "Слузі народу" пояснюють цю цифру оцінкою дій Кабміну і "кульгавій" комунікації з депутатами. З іншого – не обійшлося без неприязні до окремих міністрів – Арсена Авакова, міністра економіки Ігоря Петрашка і міністра охорони здоров'я Максима Степанова. За словами кількох співрозмовників всередині більшості, частина їхніх колег не побажала надавати їм річний імунітет.
Але куди більшу роль зіграв бойкот групи депутатів, пов'язаних із Коломойським і Пінчуком. Вони відмовилися підтримувати програму, вважаючи прем'єра і в. о. міністра енергетики Ольгу Буславець ставлениками ДТЕК.
Попутно "чорну мітку" Кабміну послала група депутатів, близьких до Андрія Богдана, через обшуки у його товариша, забудовника Андрія Вавриша. Не підтримали уряд один із заступників голови фракції Вадим Струневич і голова аграрного комітету Микола Сольський.
Демарш, влаштований "Слугою народу", показав, що депутати стають все більш самостійними. Цей сигнал не пройшов повз Зеленського та керівництво його Офісу. Невипадково відразу після голосування в політичних колах пройшов слух про ймовірні дострокові вибори у Раду. Співрозмовники видання в президентській фракції до цих розмов ставляться зі скепсисом і кивають у бік голови ОП Андрія Єрмака.
Його радник Михайло Подоляк не бачить нічого поганого в тому, що деякі голосування проходять завдяки іншим фракціям. За його словами, це свідчення того, що "в парламенті є конструктивні обговорення серед всього спектру політичних груп". У нормальному парламенті адекватні ініціативи повинні підтримуватися різними політичними групами, "незалежно від їх ідеологій або ситуативної політичної гри", вважає радник Єрмака.
"З іншого боку, у самій партії влади утворилися деякі групи, які тяжіють до шантажного типу діалогу. З різних причин. Що, звісно ж, неправильно. Тим не менше поки немає жодних причин говорити про переформатування коаліції. Ситуативні спільні голосування – це одне. Нова коаліція – це вже щось зовсім інше, що потребує переформатування того ж Кабінету міністрів і багато чого іншого. Навіщо?" – сказав РБК-Україна Подоляк.
Сам він не бачить причин для дострокового припинення повноважень Ради, вважаючи нинішній парламент "явно працездатним".
"Так, голосування зараз проходять куди складніше, ніж 4-5 місяців тому. Але це ж нормально. А ось наступний склад парламенту цілком може виявитися куди більш конфліктним, дрібнофрагментованим і шантажним. Так чи інакше, базових політичних передумов для розпуску саме зараз немає. Але це не скасовує ідею про те, щоби більш жорстко дисциплінувати депутатський корпус", – зазначив Подоляк.
Зараз Зеленський вирішив налагоджувати комунікацію з депутатами і хоче до кінця сесії провести серію зустрічей із кожною з 14 внутрішньофракційних груп. За словами співрозмовників у команді президента, ця ідея прийшла йому в голову після того, як він кілька разів зустрівся з депутатами по темі місцевих виборів і побачив, що в них накопичилося чимало питань. Ці зустрічі часто тривають по кілька годин. Хтось піднімає більш глобальні питання, хто просить допомогти відремонтувати щось на окрузі.
"На одній із таких зустрічей депутати запитали у президента про ймовірність розпуску Ради. Він сказав, що це нерозумно і те ж саме, що самим вистрілити собі в ногу", – сказав виданню один із присутніх під час цієї бесіди.
У команді Зеленського не можуть не усвідомлювати, що, розігнавши парламент, вони навряд чи знову отримають на виборах одноосібну більшість. Тоді "Слузі народу" доведеться викроювати коаліцію, а значить – і Кабмін на двох. Судячи з останніх рейтингів, їхнім потенційним партнером може стати або "Батьківщина", або, що малоймовірно – ОПЗЖ і "Європейська солідарність".
Проте важко повірити, що Зеленський готовий розділити владу з кимось із представників "старої політичної еліти". Адже саме їм він протиставляв себе і свою команду на виборах рік тому.