Своїм шляхом. Чому в Європі посилюють карантин, а в Україні послаблюють

Україна від сьогодні повертається до попередніх, більш легких обмежень після двотижневого жорсткого карантину. Тоді як європейські країни, які вже повним ходом почали вакцинацію, навпаки, посилюють карантинний режим. Чому українська влада вирішила піти своїм шляхом – в матеріалі РБК-Україна.

Влада вирішила не продовжувати локдаун і повернутися до обмежень, передбачених для "помаранчевої зони". Це означає, що з 25 січня знову відчиняться всі магазини, кафе, торгово-розважальні центри тощо.

У Кабміні переконують, що післяноворічний локдаун був необхідним, щоби стримати приріст хворих у результаті свят і збити хвилю захворюваності, що очікувалась в лютому.

"Ви бачите, що у нас падає кількість хворих людей", – заявив глава МОЗ Максим Степанов, доводячи ефективність жорсткого карантину. Втім, частина експертів вважає, що наразі говорити про результати рано.

"Ефект, як правило, настає через кілька тижнів: за кількістю нових випадків ви бачите його через один-два тижні, за іншими показниками – через три-чотири тижні", – сказав РБК-Україна керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Павло Ковтонюк. Реальну картину захворюваності зараз зрозуміти дуже складно, оскільки з грудня в Україні спостерігається серйозне скорочення кількості тестів, уточнив співрозмовник.

Як би там не було, січневий карантин спричинив масу критики серед українців. Згідно з проведеним 14-16 січня опитуванням групи "Рейтинг", кількість прихильників жорстких обмежень знизилася з 56% (у середині грудня) до 51%. І лише 40% українців вважають, що завдяки локдауну можна знизити поширення коронавірусу.

Український карантин після Нового року, мабуть, був одним із найбільш м'яких у Європі. Як наголошують у МОЗ, в Україні не вводили локдаун за прикладом європейських країн, а це був саме жорсткий карантин.

В ЄС вакцинація набирає хід. Але до колективного імунітету поки ще далеко. Тому жителі багатьох європейських країн вже тижнями відсиджуються під суворим карантином. Підстав для тривоги додала і поява нових, більш заразних штамів коронавірусу, насамперед, "британського". Він уже пробрався в Європу і вразив 60 країн по всьому світу.

Європейський підхід

На "батьківщині" нового штаму у Великобританії національний локдаун був запроваджений ще на початку січня, вже втретє з початку пандемії. Він був спровокований саме різким зростанням захворюваності. Проміжні заходи, на кшталт закриття на карантин Лондона і графств південно-східної Англії, особливого результату не дали, тому його довелося розширити на всю країну.

Інші частини королівства – Шотландія, Уельс і Північна Ірландія, по суті, пішли за прикладом Англії. Зокрема, були зачинені всі школи та виші. Громадянам наказано перебувати вдома на самоізоляції і виходити на вулицю тільки в разі реальної необхідності, наприклад, за покупками або для походу до лікаря. Дата виходу з карантину поки що не визначена і залежатиме від розвитку епідемічної ситуації.

На початку минулого тижня локдаун продовжили і в Німеччині – як мінімум до 14 лютого. Ще із середини грудня в країні зачинені школи, бари, ресторани, кінотеатри та інші розважальні заклади. В регіонах, що особливо постраждали від епідемії, людям забороняється покидати 15-кілометровий периметр навколо свого будинку без поважних причин.

На новорічні свята Україна, на відміну від країн ЄС, не стала посилювати карантин (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ще більш жорсткі заходи введені у Франції. Раніше комендантська година в країні діяла з восьмої вечора, а з 16 січня – вже з шести. З цього часу припиняють роботу магазини і офіси, ресторани і кінотеатри залишаються зачиненими.

Усім, хто прибуває у Францію, в тому числі з країн Євросоюзу, треба показати негативний результат ПЛР-тесту, що був проведений не пізніше ніж за три доби до поїздки. Але навіть цих заходів може виявитися недостатньо, в країні обговорюють можливість введення абсолютного локдауна, якщо ці обмеження не допоможуть.

Комендантська година діє і в Італії, обмежені також переміщення між регіонами країни. Продовжують або посилюють діючі обмеження також у Данії, Ірландії та інших країнах ЄС.

Збили хвилю

Влада в Україні, на відміну від європейських країн, що відмовилися від активних різдвяних святкувань, вирішили не позбавляти громадян такого задоволення. В уряді стверджують, що про це просив і бізнес, який значну частину прибутку отримує саме в період Нового року та Різдва.

Те, що таке рішення може обернутися сплеском захворюваності, в Кабміні розуміли. Саме тому вирішили закрити країну на карантин якщо не під час свят, то хоча б після них. Принаймні так пояснюють логіку січневих обмежень у правлячій команді. Але необхідності продовжувати жорсткий карантин ні в Кабміні загалом, ні в МОЗ зокрема не бачать.

"На що спирається міністерство, ухвалюючи таке рішення? На кількість хворих, на кількість тих, хто одужав, і на рівень завантаженості лікарень для пацієнтів з COVID-19. Наявна статистика, за словами міністра, дозволяє вийти з режиму посиленого карантину і повернутися до адаптивного", – розповів РБК-Україна голова комітету ВР з питань здоров'я нації, депутат від "Слуги народу" Михайло Радуцький.

Він уточнив, що на зустрічі з міністром охорони здоров'я Максимом Степановим тиждень тому у депутатів виникли питання щодо правдивості статистики. Зокрема про те, чи не пов'язаний невеликий добовий приріст хворих з недостатнім кількістю проведених тестів.

"Але міністр пояснив, що зараз при легкому перебігу захворювання пацієнтів обстежують за допомогою експрес-тестів на антиген. А вони не потрапляють у загальну статистику по ПЛР та ІФА тестах. З цього, за словами міністра, також випливає, що число тяжкохворих знижується", – зазначив Радуцький.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко сказав виданню, що поки українська медична система справляється з навантаженням. За його словами, у лікарнях достатньо вільних ліжок, у тому числі обладнаних подачею кисню.

"Введення жорсткіших обмежень дозволило нам стримати стрімке зростання захворюваності, як це відбувалося і в інших європейських країнах. І це в першу чергу тому, що більшість наших громадян свідомо дотримувалися карантинних обмежень", – пояснив Ляшко.

Епідеміологи, з якими поспілкувалося РБК-Україна, дотримуються різних думок щодо ефективності січневих карантинних заходів. Наприклад, завідувач кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету, експерт ВООЗ з реагування на біологічні загрози Наталія Виноград вважає, що ситуацію з епідемією вдалося стабілізувати не тільки завдяки січневому локдауну, але й завдяки карантину вихідного дня.

"У нас були двохетапні карантинні заходи в обсязі малого карантину. Першим був карантин вихідного дня, який стримав розвиток епідемічного процесу. Другий етап – карантин зимових свят, він був впроваджений надзвичайно вчасно", – сказала професор.

За оцінкою Виноград, протягом двотижневого локдауну в Україні пішов спад захворюваності. І ця тенденція дозволяє розглядати так званий "помаранчевий рівень" обмежень як найоптимальніший для функціонування всіх сфер діяльності країни, додала експерт.

"Розбивши карантин на два таких етапи, врешті-решт ми отримали сумарний ефект, який би могли мати від дуже суворих обмежень, які ми сьогодні спостерігаємо в багатьох європейських країнах", – зазначила Виноград.

На карантині в січні українці не могли купувати багато товарів у працюючих магазинах (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Тоді як завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту імунології та мікробіології ім. Мечникова Андрій Волянський вважає, що карантин з 8 по 24 січня був зайвим, тому що на тлі свят в Україні і без того було зниження захворюваності та летальних випадків. А жорсткий карантин, на його думку, треба було приберегти до більш складних часів.

"Наша політика щодо локдаунов і стримування пандемії розходиться з європейською. Європейський підхід у більшості країн виглядає так, що як тільки починається різке зростання захворювань, госпіталізацій, смертності, відразу впроваджуються обмеження", – сказав виданню Павло Ковтонюк. А коли ці показники знову знижуються, обмеження починають знімати, додав експерт.

В Україні ж у період пікового зростання захворюваності в жовтні-листопаді карантин не вводився. Зате після певної стабілізації уряд вирішив вводити локдаун, причому запланував його наперед – на середину січня. "Це само по собі дивно, бо локдаун є екстреним заходом", – підкреслив Ковтонюк.

Як пояснювали РБК-Україна в МОЗ на початку грудня, логіка "відкладеного" локдауну була в тому, що математичне моделювання показувало критичний зростання захворюваності в лютому. І якщо б не локдаун, то медична система під кінець зими могла б дійти до колапсу. До того ж захворюваність коронавірусом наклалася би на щорічний спалах звичайного грипу.

Труднощі попереду

Низка опитаних експертів сходяться в тому, що попереду в України більш важкий період епідемії. Це пов'язано з тим, що після ослаблення карантину – коли люди повернуться на роботу, а діти до навчання – захворюваність знову стрімко піде вгору.

"Мені здається, що в нас за спиною кращий період розвитку епідемії у зимовому періоді. Попереду можливе ускладнення епідемічної ситуації, яке об'єктивно від нас навіть не залежить – це закони розвитку епідемічного процесу: поширення збудників і закономірне сезонне зростання захворюваності на низку респіраторних інфекцій у лютому місяці", – сказала Наталія Виноград.

В останні дні, незважаючи на карантин, в Україні почалося зростання кількості щоденних летальних випадків, звернув увагу Андрій Волянський. Є великі ризики, що далі це зростання лише посилиться.

"Є ризик того, що кількість смертей зросте до 250-400. Це сьогоднішні показники Польщі. Дуже ймовірно, що нас це чекає вже в найближчі тижні", – зазначив у розмові з РБК-Україна лікар-імунолог.

Також викликають побоювання темпи і серйозність мутацій коронавірусу. Поки що немає доказів циркуляції нових штамів на території України. За словами Волянского, у нас не проводиться секвенування для визначення різновиду вірусу, тому зразки надсилають для дослідження за кордон.

За словами Віктора Ляшка, для виявлення британського штаму COVID-19 на території України тиждень тому МОЗ направив перші відібрані зразки від хворих в лабораторії ВООЗ, що працюють на базі клініки "Шаріте" в Берліні.

"У середньому в 2021 році Україна направлятиме 150-200 зразків на місяць для визначення британського штаму коронавірусу, що мутував", – сказав виданню головний санітарний лікар.

Головний санлікар України Віктор Ляшко (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Волянський допускає, що британський штам уже міг дістатися до України, але це, на його думку, не особливо впливає на загрозу і подальший розвиток епідемії в країні. Досвід Західної Європи та США показує, що підйом захворюваності закінчується тільки тоді, коли країна досягає рівня у 2 тисячі смертей на мільйон жителів, говорить імунолог. За його словами, "лідер" у Європі за цим показником Бельгія, де якраз проглядається кінець другої хвилі епідемії.

І хоча "британський" штам ще не до кінця досліджений, напевно відомо, що він є більш заразним, ніж "звичайні" різновиди коронавірусу. Проте незрозуміло, чи призводить він до більш важкого перебігу хвороби. Якщо так – то над Україною нависла серйозна загроза, адже завдяки відкритості кордонів рано чи пізно його сюди точно занесуть.

А з огляду на те, що повальної вакцинації цього року в Україні не буде, контролювати пандемію владі доведеться в основному за допомогою подальших обмежень. Введення і зняття яких, ймовірно, далеко не завжди буде продиктовано виключно медичною необхідністю.