Президент Володимир Зеленський вніс у парламент цілий пакет законопроектів, що пропонують кардинальну реформу судової системи. Один з них стосується Окружного адмінсуду Києва, відомого своїми неоднозначними рішеннями. Про урізання його повноважень йдеться в меморандумі України з МВФ. Чи зможе влада розібратися з цим питанням – в матеріалі РБК-Україна.
У середині лютого місія Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу в Україні. Влада і представники фонду обговорювали в тому числі і реформування судової системи країни. Але за підсумками переговорів сторони не домовилися про перегляд кредитної програми, а місія оприлюднила заяву, в якій заявила про "необхідність більшого прогресу".
Через день після від'їзду місії Зеленський вніс до Верховної ради і попросив невідкладно розглянути три законопроекти, які стосуються переформатування органів судової влади. Два з них стосуються роботи Вищої ради правосуддя, один – повноважень ОАСК.
Глава держави пропонує забрати у Окружного адмінсуду практично всі справи, пов'язані з рішеннями центральних органів влади. Ці норми були прописані у Меморандумі з МВФ, який український уряд уклав ще в середині минулого року.
"Маяки" на виконання цих зобов'язань були виставлені ще на осінь 2020 року, але тривалий час у парламенті не було ні однієї провладної законодавчої ініціативи, що стосується цих питань. І це незважаючи на постійну критику і навіть акції протесту біля стін Окружного суду, чиї рішення щодо долі Приватбанку, перейменування вулиць у Києві та поновлення звільнених чиновників не раз викликали резонанс у суспільстві.
Джерело РБК-Україна в уряді, що має відношення до переговорів з МВФ, визнає, що внесення Зеленським законопроектів щодо ОАСК і ВРП цілком може бути його реакцією на "критичні" зауваження, озвучені представниками Фонду.
"Чому зараз внесені ці законопроекти? Цілком можливо, що це відповідь на публічну реакцію, що ми нібито гальмуємо переговори з МВФ. Мовляв, ось вам, нате всі необхідні реформаторські законопроекти. Враховуючи, що повільність була на їх стороні, то ми цими законопроектами намагаємося їх прискорити", – упевнений він.
Співрозмовник наголошує, що ці проекти законів українська влада підготувала достатньо давно, врахувала в них всі побажання МВФ, але місія Фонду несподівано "сповільнила" процес узгодження та у підсумку взяла ще півтора місяці для аналізу. Він запевняє, що в ході переговорів не було ніякого "негативу" на адресу української сторони.
"Вперше у моїй практиці картинка в медіа вийшла сумніша, ніж вона є насправді. Ви пам'ятаєте, (радник голови ОП, – ред.) Милованов написав, що МВФ "обкакался". Так ось, так, це дуже поганий комунікаційний меседж, але за фактом Тимофій був правий, адже затримка була на боці МВФ, а не у нас", – сказало джерело.
Втім, у президентській фракції "Слуга народу" кажуть, що ідея про реформу ОАСК вже більше року "витала в повітрі" і просто збіглася з позицією міжнародних партнерів.
"Так, ця ідея співпадає з думкою міжнародних партнерів. Ця ідея не нова, вона обговорювалася давно, і в даній ситуації президент взяв на себе лідерську роль, щоб врегулювати цю ситуацію. Це дуже важливий сигнал і для суспільства, і для парламенту і для фракції монобільшості", – сказав в коментарі РБК-Україна голова правового комітету Верховної ради Андрій Костін ("СН").
На його думку, Зеленський, внісши зазначені проекти законів, показав наявність політичної волі для "підвищення довіри до судової системи в частині розгляду резонансних, доленосних для країни справ".
Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, у свою чергу, називає рішення глави держави політично мотивованим. Він упевнений, що Зеленський зробив це, перебуваючи "під певним тиском". Про це Вовк заявив "Суспільному". Втім у коментарі РБК-Україна голова суду зазначив, що "нейтрально ставиться" до ініціативи, яку президент вніс на розгляд Ради.
Що ж президент пропонує змінити в роботі київського Окружного суду? Зміна, фактично, полягає в одному – всі скарги на центральні органи виконавчої влади, які раніше розглядав ОАСК, перейдуть у відання Верховного Суду, а точніше його палати - Касаційного адмінсуду.
Таким чином, у столичних суддів хочуть забрати всі "політичні" справи, що стосуються законності актів Національного банку, Кабінету міністрів, усіх міністерств, Національної поліції, Офісу генпрокурора і так далі.
Саме в цих сферах Окружний адмінсуд Києва виносив найгучніші свої рішення у останні роки. Так, в 2019 році колегія ОАСК скасовувала націоналізацію Приватбанку, в 2018 році – поновлювала на посаді екс-главу ДСНС Сергія Бочковського і колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, обвинувачених у корупції. Крім того, саме цей суд позбавляв повноважень в.о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун і масово поновлював на службі люстрованих екс-чиновників.
У разі прийняття закону всі ці справи будуть змушені розглядати судді Касаційного адмінсуду, а апеляцію – судді Великої палати Верховного Суду.
Однак, проблема може виникнути з тим, що 47 суддів Касаційного адмінсуду і так завантажені більше, ніж їх колеги з інших палат. Так, станом на 1 січня поточного року у них у провадженні був "залишок" з майже 18 тисяч нерозглянутих справ.
"Мені здається, у суспільства склалося хибне уявлення про те, що справи, які плануються передати в Верховний Суд – це десяток політичних і резонансних позовів, але це не так. Це тисячі позовів до центральних органів влади щодо відновлення порушених прав фізичних або юридичних осіб", – стверджує Павло Вовк в коментарі РБК-Україна.
Він підкреслює, після прийняття закону всі ці позивачі будуть мати тільки один шанс на оскарження судового рішення – до Великої Палати ВС. Перспективи касаційного оскарження (наступна стадія після апеляції, – ред.) у них не буде зовсім.
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська в коментарі РБК-Україна спрогнозувала, що в разі прийняття ініціативи Зеленського її суд тільки в першій інстанції буде отримувати щорічно до 5 тисяч справ. Швидше за все, в 100% випадків на них також будуть подані апеляції.
"Для Касаційного адміністративного суду це означає збільшення навантаження як мінімум на чверть, а для Великої палати - втричі, що повністю заблокує її діяльність", - вважає вона.
З огляду на це, голова суду закликає розглянути кілька альтернатив до президентського законопроекту. За словами Данішевської, діалог з авторами законодавчої ініціативи і з парламентським комітетом з цього питання вже розпочато.
Керівник правового комітету Ради Андрій Костін не згоден з тим, що велика кількість справ може заблокувати роботу Верховного Суду. На його думку, для держави набагато важливіше, щоб такі чутливі справи розглядалися судовим органом "з великим рівнем відповідальності за прийняті рішення"
У той же час, проблеми з президентським законопроектом можуть виникнути ще на стадії його прийняття. "З голосами поки що не дуже", – зізнається не під запис співрозмовник видання в монобільшості.
Показово, що через пару днів після реєстрації в парламенті законопроекту Зеленського був внесений альтернативний проект за підписом двох членів фракції "СН" – Олександра Ткаченка та Володимира Кабаченка. На їхню думку, недоцільно "навантажувати" Верховний суд такою великою кількістю справ. Вони пропонують передати справи ОАСК в апеляційний адмінсуд Києва (Шостий апеляційний адміністративний суд, – ред.).
Ще один альтернативний законопроект з майже аналогічними пропозиціями зареєстрував представник "ОПЗЖ" Григорій Мамка. Він пропонує віддати апеляційному адмінсуду Києва право розглядати не тільки скарги на Кабмін і міністерства, а також на дії президента і парламенту.
Зараз таку категорію позовів розглядає виключно Верховний Суд. Мотивація, прописана в пояснювальній записці до проекту закону, майже слово в слово повторює тезу "слуг" Ткаченка і Кабаченка про "недоцільність навантажувати Верховний Суд".
У Раді суддів також підтримують саме такий варіант. "На мою думку, більш логічним було б передати ці повноваження не Верховному Суду, а апеляційному адмінсуду Києва", – сказав РБК-Україна голова Ради суддів Богдан Монич.
Він зазначив, що при такому варіанті вдалося б зберегти всю процедуру розгляду справи, а саме, першою інстанцією був би Апеляційний адмінсуд, апеляційне оскарження відбувалося б в КАС ВС, а касаційне – у Великій Палаті ВС.
Союзників для прийняття свого закону президентська команда, вочевидь, може знайти тільки у фракціях "Європейська солідарність" і "Голос". У "ЄС" називають Окружний адмінсуд Києва "антиукраїнским" і "таким, що несе загрозу державності". У "Голосі" ж багато критикують рішення Вовка і його колег і говорять про необхідність виконувати домовленості з МВФ.
"Ми можемо підтримати цей законопроект. Звичайно, залишаються питання щодо персональної відповідальності Вовка та інших суддів, але це вже робота для правоохоронних органів", – зазначив у бесіді з агентством представник фракції Ярослав Юрчишин.
В комітеті правової політики налаштовані оптимістично щодо перспектив ухвалення закону. Андрій Костін вважає можливим проголосувати в Раді законопроект за ОАСК у першому читанні протягом найближчого місяця.
Більш серйозну "битву" він прогнозує при спробі прийняти другий президентський законопроект щодо реформи Вищої ради правосуддя. У ньому пропонуються революційні норми про створення спеціальної Етичної ради для перевірки доброчесності членів ВРП. Оцінювати її будуть, в тому числі і представники міжнародних організацій.
"Там дискусія буде "трохи голосніше", ніж відносно першого законопроекту про ОАСК", – вважає голова комітету.
Шлейф кримінальних процесів і політичних звинувачень залишає Окружному адмінсуду Києва мало шансів на збереження "статусу кво". Більше того, саме до реформи цього суду проявляють особливу увагу міжнародні партнери України. Але владі належить знайти відповідь на важливе питання: як реформувати скандальний суд і при цьому не розвалити всю систему адміністративної юстиції в країні.