Хто стане головним поліцейським України

Конкурс без закону

Про те, що на посаду голови Національної поліції буде оголошено конкурс, Арсен Аваков заявив 17 листопада 2016 року - на наступний день після відставки колишнього керівника поліції Хатії Деканоїдзе. "Я прийняв рішення про проведення консультативного конкурсу для діючих поліцейських", - повідомив Арсен Аваков.

Він зазначив, що конкурс буде проведений, незважаючи на те, що закон такої процедури при доборі глави Нацполіції не передбачає. Згідно ст. 21 Закону України "Про Національну поліцію", керівник поліції призначається рішенням Кабінету міністрів, після подання прем'єр-міністра і відповідної пропозиції з боку глави МВС. Ніякого конкурсу при призначенні начальника поліції не передбачено.

Своє рішення провести конкурс Арсен Аваков пояснив тим, що новий начальник поліції повинен мати "довіру, як українського суспільства, так і світового політикуму". При цьому міністр відразу ж обмовився, що у конкурсі, у першу чергу, повинні взяти участь саме діючі поліцейські.

17 листопада він повідомив про створення консультативної відбіркової комісії, яка повинна буде провести конкурс і визначити переможця. До комісії повинні були увійти як представники міжнародних організацій, так і "авторитетні експерти від української громадськості".

У грудні Арсен Аваков опублікував склад відбіркової комісії. До неї увійшли шість осіб. Серед них три іноземці: данець Мікаель Люнгбо, американець Джон Монтаніо і канадець Джозеф МакАлістер. І три українці: правозахисники Євген Захаров і Роман Романов і журналіст Віталій Портніков.

Принципи призначення до комісії, схоже, виявилися невідомими навіть для самих членів комісії. Як розповів РБК-Україна один з членів комісії, кандидатам до комісії просто зателефонували від міністра і запитали, чи не хочуть вони взяти участь у роботі конкурсної комісії, після чого запросили на зустріч з міністром.

Консультативна комісія

Мікаель Люнгбо був відомий в Україні ще задовго до конкурсу на посаду голови Нацполіції. Ще за часів президентства Віктора Януковича, будучи представником Данського Гельсінського комітету з питань прав людини, він неодноразово бував в Україні, де запам'ятався критикою судових процесів над тодішніми лідерами опозиції. У 2011 році, наприклад, він заявив, що в Україні фактично проводиться переслідування неугодних владі політиків. У якості прикладу він навів процеси над колишніми прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком, заступником міністра юстиції Євгеном Корнійчуком і колишнім в. о. міністра оборони Валерієм Іващенком.

"Я займався моніторингом чотирьох кримінальних справ проти колишніх членів уряду. Жодна з них не має нічого спільного з боротьбою проти корупції. Натомість є великі підозри, що ці справи - якесь "шоу" проти опозиції", - заявив тоді датський правозахисник.

У 2013 році датчанин підтримав новий Кримінальний процесуальний кодекс, який набрав чинності незадовго до цього, назвавши його "одним з кращих у Європі. Хоча кодекс як зараз, так і тоді викликав безліч нарікань через недосконалість багатьох його норм, які викликали труднощі у роботі правоохоронних органів та адвокатів, тим не менш, тоді данець заявив, що проблема не у кодексі, а у непрофесіоналізмі представників правоохоронних відомств України.

Крім правозахисної діяльності у Європі, Африці, Близькому Сході, Мікаель Люнгбо працював на різних керівних посадах у поліції, прокуратурі, службі національної безпеки Данії. Зараз він є експертом у проекті Ради Європи "Підтримка реформи системи кримінальної юстиції в Україні", який фінансується урядом Данії.

Метою проекту, який стартував ще у 2006 році, є реформування українського кримінального законодавства та практики у відповідності з європейськими стандартами, реформа прокуратури, удосконалення системи безоплатної правової допомоги. Поточний етап проекту (2015-2019 роки) обійдеться донору у 2,9 млн євро. Серед партнерів проекту, вже за Арсена Авакова, було і МВС.

Відомий в Україні і американець Джон Монтаніо. Він є старшим радником і експертом по Україні Міжнародної програми підвищення кваліфікації для органів кримінального розслідування Департаменту юстиції США. Кошти на цей проект виділяє Державний департамент США. В Україні програма діє з 2007 року. Аж до 2014 року її пріоритетом в Україні було реформування експертної служби МВС. Однак у 2014 році акцент у роботі програми був перенесений на підготовку української міліції до служби у зоні АТО, а з кінця 2014 року ще й на створення патрульної поліції. Джон Монтаніо понад 30 років пропрацював у поліції і прокуратурі США.

Що стосується ветерана канадської поліції Джозефа МакАлістера, який пропрацював у поліції 34 роки, то він відомий в Україні менше за інших членів комісії, однак від цього його роль для українського МВС не менш важлива. Канадець є консультантом програми допомоги уряду Канади у підготовці кадрів поліції. Ця програма спрямована на підготовку поліцейських кадрів, як правило, у країнах, що розвиваються. У жовтні 2016 року дія цієї програми поширилася і на Україну.

У минулому році до Канади для отримання досвіду була відправлена група українських поліцейських, а 20 канадських поліцейських прибули до Києва. Але основні події очікуються у 2017 році, коли для допомоги українській поліції уряд Канади має намір виділити 8 млн доларів. Ці гроші повинні бути витрачені на підготовку вітчизняних поліцейських та закупівлю сучасного обладнання, а підготовку українських поліцейських будуть здійснювати канадські інструктори.

Крім іноземців, до комісії по вибору глави Нацполіції увійшли троє українців. Це відомий харківський правозахисник, один із засновників Української Гельсінської спілки з прав людини та директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

Він вважається людиною досить близькою до Арсена Авакова, і раніше часто публічно підтримував ініціативи міністра. У квітні 2014 року Євген Захаров очолив Експертну раду з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ при МВС. До цієї ради увійшли лояльні до Арсена Авакова люди, багато з яких до того ж представляли його рідний Харків. Саме цей орган у 2014 році займався питаннями реформування МВС і, як правило, повністю погоджувався з пропозиціями Арсена Авакова.

Наприклад, особисто Євген Захаров тоді підтримав ідею ліквідації Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю (ГУБОЗ), міліцейської спецслужби, яка займалася боротьбою з бандитськими угрупованнями, кримінальними авторитетами і "злодіями у законі". Джерела РБК-Україна тоді розповідали, що у Арсена Авакова до цієї службі виникли особисті претензії, пов'язані з його кримінальним переслідуванням у 2012 році. У цій же раді виникли ідеї ліквідації ДАІ і створення патрульної служби.

Ще одним членом відбіркової комісії став телеведучий та публіцист Віталій Портніков. Раніше він працював головним редактором телеканалу ТВІ, а тепер працює на телеканалі "Еспрессо ТБ". Обидва телеканали пов'язані з діючим депутатом "Народного фронту" Миколою Княжицьким. У 2016 році Віталій Портніков став членом наглядової ради Національної громадської телерадіокомпанії за квотою "Народного фронту".

Третій українець у складі комісії - Роман Романов - директор програми "Права людини і правосуддя" Міжнародного фонду "Відродження" Джорджа Сороса. Ця програма також пов'язана з діяльністю поліції. У її рамках фонд фінансує ряд правових проектів, зокрема, надає допомогу українським громадським організаціям, які співпрацюють з поліцією. У 2014 році Роман Романов разом з Євгеном Захаровим також був членом Експертної ради при МВС. За словами самого Арсена Авакова, Роман Романов зіграв важливу роль у створенні концепції реформи МВС.

Фаворити

Охочими поборотися за посаду керівника Нацполіції виявилися 64 людини, перелік яких опублікував глава МВС Арсен Аваков. Згідно з умовами конкурсу, на посаду глави поліції можуть претендувати ті, хто має повну вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше семи років та досвід роботи на керівних посадах не менше п'яти років.

Крім суто технічних критеріїв, майбутній головний поліцейський повинен відповідати і таким суб'єктивним критеріям як "готовність присвятити себе роботі", "відданість принципам роботи поліції", "високий рівень комунікативних навичок". Нескладно припустити, що у першу чергу відповідають зазначеним критеріям кандидати, які зараз працюють у структурі МВС.

Однак і тут можливі несподіванки. Наприклад, чинний в. о. Нацполіції Вадим Троян, який подав заявку на участь у конкурсі, формально не відповідає заявленим критеріям. Його керівний досвід у структурах МВС обчислюється лише з травня 2014 року, коли він зайняв посаду заступника командира батальйону "Азов", тобто становить менше трьох років. До цього, на початку 2000-х років він близько трьох років пропрацював слідчим у Харківській області, але потім звільнився. Мінусом може стати і членство Вадима Трояна у праворадикальної організації "Патріот України" у 2000-х роках.

Більш високими можуть виявитися шанси у заступника голови Національної поліції Костянтина Бушуєва. У системі МВС він працює ще з 1990-х років, а у грудні 2015 року він був призначений заступником Хатії Деканоїдзе і став керувати апаратом Національної поліції. У числі інших, до його компетенції належать і кадрові питання.

Цікаво, що коли МВС керував ще Віталій Захарченко, то Костянтин Бушуєв тоді працював у Головному штабі МВС, де був заступником начальника інспекторського управління. Зараз він є одним з головних лобістів збільшення фінансування Національної поліції, збільшення її чисельності та створення дорожньої поліції. До мінусів Костянтина Бушуєва можна віднести те, що за час роботи у МВС він займав переважно штабні посади, не мав справи з реальною поліцейською роботою і, відповідно, мало знайомий особовому складу.

Непогані шанси у чинного начальника Департаменту карного розшуку Сергія Князєва. Цю посаду він зайняв 9 листопада минулого року. З 2008 по 2016 роки Князєв очолював ряд обласних управлінь МВС і поліції, зокрема, керував міліцією Київської області. З осені 2014 року, тобто, під час АТО, стояв на чолі міліції Донецької області, а у 2015-2016 роках очолював поліцію Закарпаття та Рівненської області.

Слід зазначити, що в управління Сергію Князєву, як правило, діставалися області з високою криміногенною ситуацією та значним обсягом нелегальної економічної діяльності, такої як контрабанда, незаконний видобуток вугілля і бурштину і т. д. Джерела РБК-Україна у центральному апараті національної поліції відносять Сергія Князєва до "старої школи" МВС, тобто співробітників, чия практика та керівний досвід сформувалися у 1990-2000-ті роки. Однак кар'єрним ростом він зобов'язаний все-таки Арсену Авакову. "Він професіонал розшукової роботи, але вважаю, що посада начальника карного розшуку, це його максимум. Одна справа шукати злочинців, зовсім інша керувати таким складним механізмом як вся поліція країни. Думаю, він не потягне", - припустило джерело РБК-Україна у поліції.

Головними поліцейськими країни хочуть стати ще й шість начальників регіональних управлінь поліції. Серед них варто виділити начальника поліції Києва Андрія Крищенка, начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Дмитра Головіна та начальника Головного управління Національної поліції у Донецькій області В'ячеслава Аброськіна. Всі троє вважаються особами, що безпосередньо входять до команди Арсена Авакова.

Так, Дмитро Головін раніше обіймав посаду начальника Департаменту карного розшуку, а з 9 листопада 2016 року став начальником поліції Одеської області, де змінив колишнього соратника Михайла Саакашвілі Гіоргі Лорткіпанідзе. У 2012-2015 роках Головін працював в Одесі заступником начальника місцевої міліції, однак після приходу до області Михайла Саакашвілі і його команди, у червні 2015 року перевівся до Київської області, де керував обласним кримінальним розшуком і швидко зробив кар'єру. У березні 2016 року Дмитро Головін змінив на посаді начальника всієї обласної поліції нинішнього в. о. глави Нацполіції Вадима Трояна.

Що стосується В'ячеслава Аброськіна, то він є одним з найвідоміших силовиків України. До 2014 року він працював заступником начальника управління внутрішніх справ Севастополя, але після анексії Криму залишив його і деякий час працював заступником начальника Департаменту карного розшуку. Більшу частину часу він проводив у зоні АТО, а 8 листопада 2014 року Арсен Аваков призначив його начальником міліції Донецької області. На цій посаді за кілька років роботи йому вдалося в цілому відновити роботу органів внутрішніх справ.

Характерно, що через жорстку політику його досі критикують як прихильники сепаратистів, так і члени українських добровольчих формувань, адвокати та правозахисники, які неодноразово звинувачували його у порушенні прав людини. Від всіляких експертів В'ячеславу Аброськину діставалося і за нездатність самостійно забезпечити порядок у регіоні, оскільки досі велику роль у підтримці стабільності в Донецькій області відіграють відряджені з інших регіонів поліцейські, спецполки МВС та Національна гвардія. До плюсів В'ячеслава Аброськіна слід віднести те, що він є одним з небагатьох українських поліцейських, які мають авторитет усередині системи, досвід керівництва поліцією кризового регіону, що знаходиться у зоні бойових дій.

А ось начальник столичної поліції Андрій Крищенко, за словами джерела РБК-Україна, великим авторитетом серед підлеглих не користується. Більша частина його кар'єри була пов'язана з Донецьком та Горлівкою, містами, де сильний вплив до подій 2014 року мала "Партія регіонів".

Там він обіймав різні керівні посади, зокрема, в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю. Андрій Крищенко став широко відомий 14 квітня 2014 року, коли будучи в. о. начальника Горлівського міського управління міліції під час штурму управління прихильниками сепаратистів, скинув з козирка входу до будівлі прихильника сепаратистів, який зірвав український прапор. За це Андрій Крищенко був сильно побитий сепаратистами. Потім, після відходу бойовиків, він керував Слов'янською райдержадміністрацією, був начальником управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) Донецької області, а у квітні 2015 року був призначений начальником харківської міліції.

Начальником столичної поліції Андрій Крищенко став у грудні 2015 року. Його неодноразово критикували за нездатність впоратися з розгулом злочинності у Києві, відсутність будь-якої протидії з боку поліції під час масових заворушень і корумпованість столичних поліцейських.

"Крищенко вважається непоганим фахівцем, але рівень Києва він не потягнув, мабуть, через брак досвіду. До того ж серед підлеглих регулярно обговорюється його донецьке минуле і можливі минулі зв'язки з місцевими бізнесменами та "регіоналами", - розповіло РБК-Україна джерело у поліції. Серйозно шанси Андрія Крищенка можуть знизити і звинувачення з боку Генерального прокурора Юрія Луценка, який закликав Крищенка піти у відставку після невдало спланованою їм операції 4 грудня минулого року, коли у результаті перестрілки між собою у селищі Княжичі загинули п'ять співробітників поліції.

Серед інших претендентів шанси очолити поліцію є у заступника начальника управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Ореста Михайлецкого. У 2000-ті роки він працював у Києві начальником відділу у Департаменті по боротьбі з незаконним обігом наркотиків у центральному апараті МВС, а потім був на керівних посадах в УБОЗ Львівської області, зокрема, був там начальником кримінальної розвідки.

В цілому, звертає на себе увагу участь у конкурсі великої кількості претендентів, зобов'язаних своїм кар'єрним зростанням особисто Арсену Авакову. Крім Аброськіна, Головіна, Князєва і Крищенка, це ще один виходець з донецької міліції, діючий начальник Головного управління поліції у Чернівецькій області Сергій Пілігрим, начальник управління поліції Житомирської області, у минулому командир полку "Дніпро-1" В'ячеслав Печененко і начальник поліції Чернігівської області Едуард Альохін.

Час для роботи у конкурсної комісії обмежений. До 15 лютого комісія повинна відібрати не більше трьох фінальних претендентів, кандидатури яких будуть передані Арсену Авакову, а потім внесені на розгляд Кабінету міністрів. Перший етап конкурсу, на якому комісія буде перевіряти документи кандидатів на відповідність вимогам конкурсу, відбудеться вже 18 січня.