Проти керівника напряму інвестиційного бізнесу Ukrsibbank BNP, чоловіка директора Департаменту правозастосування Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) Олени Ягнич – Сергія Ягнича у Латвії ще минулого року було порушено кримінальну справу через підозру у відмиванні коштів, отриманих незаконним шляхом. В Україні ця справа більш небезпечна для самої Олени Ягнич, оскільки зарубіжні рахунки чоловіка не відображені у жодній з її декларацій. Що сьогодні відомо про цю справу, чому вона викликала резонанс у Латвії та чи є інтерес до сім'ї Ягнич в українських правоохоронців – в матеріалі РБК-Україна.
Влітку 2021 року до правоохоронних органів України від Управління Латгальського регіону поліції Міністерства внутрішніх справ Латвії надійшло доручення про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні, розпочатому за ч.3 ст.195 Кримінального закону Латвії (легалізація коштів здобутих злочинним шляхом, – ред.).
Як зазначено у документі, директор Департаменту правозастосування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олена Ягнич разом із своїм чоловіком Сергієм Ягничем з 12 по 16 квітня 2017 року та з 15 по 17 серпня 2017 року (дві поїздки) перемістили через державний кордон України до республіки Латвія валютних цінностей на 80 000 доларів США, не задекларувавши зазначені кошти в Україні. Вказані кошти нібито зберігались Ягничем у банківській скринці, розміщеній в АТ "Rietumu Banka".
Згідно з матеріалами справи, ще у лютому 2018 року ці кошти були розміщені Ягничем у банківській установі Латвії, а саме на відкритому у АТ "PNB Bank" на його ім’я розрахунковому рахунку.
Також у дорученні латвійського МВД зазначається, що Ягнич, на свій розрахунковий рахунок в АТ "PNB Bank", від пов’язаної з ним компанії Capital Markets Partners LP, у якій він є єдиним бенефіціарним власником, отримав грошовий переказ у розмірі 145 000 євро.
Ці кошти Capital Markets Partners LP були перераховані компанією Goldsmith Business Ltd. (бенефіціарний власник Чуприна Михайло Віталійович) чотирма траншами з призначенням платежу "за надання консультаційних послуг" з медичних питань.
За даними латвійських правоохоронців, у тому числі за ці кошти Ягнич придбав облігацій на майже 275 тисяч доларів США, які зберігаються на його рахунку в АТ "PNB Bank". У лютому 2020 року на вказані цінні папери компетентним органом Республіки Латвія накладено арешт. Варто відзначити, що це відпочатку був банк із сумнівною репутацією. А вже наприкінці лютого 2020 року рішенням Європейського центробанку (ЄЦБ) було анульовано ліцензію AS PNB banka, припинену ще в середині попереднього року.
Відповідно до відкритих джерел мова йде про єврооблігації VTB Eurasia DAC – спеціальної фінансової організації зареєстрованої в Ірландії. Діяльність компанії обмежена розміщенням випусків облігацій і передачею відповідних надходжень для фінансування субординованого займу для ПАТ ВТБ (Російська федерація, м. Москва). Як відомо ПАТ ВТБ знаходиться під санкціями Євросоюзу з серпня 2014 року до теперішнього часу.
Компетентний орган Республіки Латвія стверджує, що у ході досудового розслідування ним здобуто докази того, що вказані угоди свідчать про приховування і маскування походження, приналежності грошових коштів, оскільки їх походження невідомо, а залучені до вчинення угод особи не змогли банківським установам пояснити легальність угод і походження грошових коштів, а також не надали документи та інформацію про походження коштів та не надали істотні документи, які підтверджують надані послуги.
При цьому, українські правоохоронці, вже поінформовані латвійськими колегами, не поспішають реагувати. Так, станом на зараз в Україні відкритих проваджень щодо цієї або іншої незаконної діяльності, пов'язаної з Оленою або Сергієм Ягничем немає. Але якщо для Литви все ж таки основний фігурант – Сергій Ягнич, то в Україні отримати проблеми із законом, більше шансів у його дружини, адже навіть якщо ці кошти були отримані законним шляхом, наявність рахунків у закордонних банках у члена родини пані Ягнич зобов’язана була вказати у своїй щорічній декларації.
Але інформації про закордонні активи чоловіка нема ані у декларації за 2017, ані 2018, ані 2019 роки. Жодних згадок про банківську скриньку в АТ "Rietumu Banka" (Республіка Латвія) та зберігання в ній 80 000 доларів США; відкриття рахунків у банку АТ "PNB Bank"; наявність корпоративних прав у компанії "Capital Markets Partners LP", у якій її чоловік є єдиним бенефіціарним власником та отримання грошових коштів у розмірі 145 000 євро; придбання цінних паперів – облігацій на 274 558,33 доларів США, які зберігаються на рахунку Ягнича в АТ "PNB Bank".
Втім, варто зазначити, що на сайті в НАЗК декларація Олени Ягнич відзначена такою, до якої потрібно привернути увагу в зв'язку з тим, що вид активів "готівка" перевищує 5 млн грн, а подарунки, призи і благодійна допомога складають більше 75% доходу декларанта. При цьому в декларації за 2018 (саме період внесення грошей на латвійські рахунки) Олена Ягнич вказала, що її чоловік отримав грошовий подарунок у 10 млн грн.
Проект "СтопКор" присудив Ягнич 7 місце у ТОП-10 найкоштовніших презентів, отриманих суб’єктами декларування у 2018 році - для цього активісти проаналізували всі електронні декларації за 2018 рік, що наявні на сайті declarations.com.ua – таких усього 834 тисячі.
У подальшому, не маючи проблем із "забутими фактами" у декларації, Олена Ягнич так само "забула" вказати об’єкти нерухомості, що належать її чоловіку – Сергію Ягничу вже у свіжій декларації. Так, у декларації за 2020 рік, поданою Оленою Ягнич до НАЗК, не відображено земельні ділянки площею 4,6919 га та 4,378 га, розташовані у с. Копилів Київської області.
Також у декларації Ягнич за 2020 рік не відображено юридичну особу, бенефіціарним власником якої є її чоловік, а саме ТОВ "Актив Девелопмент".
Якщо НАЗК врешті виявить у деклараціях невідповідність, то директором Департаменту правозастосування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Оленою Ягнич та її чоловіком Сергієм могло бути вчинено кримінальне правопорушення.
Департамент правозастосування НКЦПФР, який очолює Олена Ягнич є одним із найважливіших структурних підрозділів Комісії, оскільки напрямок його діяльності направлений на створення сприятливих умов для правового функціонування фондового ринку України, запобігання правопорушенням на ньому, а в разі їх виявлення – спрямування зусиль на оперативне та всебічне розслідування і вжиття заходів для їх недопущення у подальшому. Саме Олена Ягнич, обіймаючи посаду директора Департаменту правозастосування НКЦПФР, уповноважена приймати рішення чи помічати порушення законодавства гравцями на ринку цінних паперів та фінансових послуг, чи ні, чи вживати заходів до їх припинення, чи ні. Тобто має право розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринках капіталу та застосування санкцій або інших заходів впливу до них.
І тут є дуже цікавий момент: 19 жовтня 2019 року набрав чинності закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" №79-IX від 12.09.2019. Відповідно до вказаного закону департамент, яким керує Олена Ягнич, отримав повноваження з ліцензування та нагляду за управителями фондів фінансування будівництва (ФФБ).
Управитель здійснює контроль за цільовим використанням коштів забудовником. Останній повинен регулярно надавати звітність Управителю про використання коштів та зроблені/заплановані роботи у встановленій формі. Якщо Управитель фіксує порушення забудовником, то управитель повинен вплинути на забудовника, аби останній усунув виявлені порушення. А контроль за виконання розпорядження лежить на НКЦПФР, а саме Олени Ягнич.
І от в листопаді 2019 року, через 3 тижні після набрання чинності цього закону, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сергій Ягнич зареєструвався фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
Пізніше Ягнич став єдиним засновником та бенефіціаром ТОВ "Актив Девелопмент", потім співзасновником та бенефіціаром ТОВ "Актив Риел" й ТОВ "Роял Гемблінг". Примітно, що усі ці компанії зареєстровані у Києві на вул. Д. Щербаківського, буд. 52, де розташований ЖК "Перлина Нивок". Даний ЖК вважається проблемною забудовою. І саме робота Олена Ягнич полягає у тому, щоб карати недобросовісних забудовників.
В ЖК "Перлина Нивок" таких порушень цілий букет. Серед найбільших відомих та активно висвітлюваних у ЗМІ в той час – неправомірний продаж квартир по 2-3 рази без відома власників, зміна забудовників та введення в експлуатацію "на папері" (в реальності будинок не підключений до комунікацій, не працюють ліфти тощо), декілька кримінальних проваджень щодо "будівельних афер" забудовника. Замовник будівництва – Управління державної охорони, забудовник, генпідрядник – ТОВ "Під-ключ", девелопер – ПП "Під ключ", управитель ФФБ – АТ "Артем-банк".
Натомість, замість фіксування порушень регулятором, у сім’ї Ягничів з’являються аж 3 компанії по наданню в оренду власного чи орендованого майна та управління нерухомістю на території проблемної забудови. Окрім того, частина кредитних зобов’язань власників квартир у забудові перед "Артем-банк" перевідступлено на користь "Актив девелопмент" Сергія Ягнича.
Це ж підтверджується і декларацією Олени Ягнич, де вказано, що її чоловік відчужує нерухоме майно та купує житлове та офісне приміщення. Зв’язок із Артемом Медведєвим – членом наглядової ради "Артем-банк" – простежується через бізнес-зв’язки з його дружиною Ольгою Медведєвою, яка виходила з указаних компаній якраз перед входженням Сергія Ягнича до складу засновників. До речі, "Артем Банк" ще у 2016 році був визнаний неплатоспроможним та туди була введена тимчасов адміністрація.
Головне питання – наскільки діяльність "сімейного підряду" Ягничів наразі може зацікавити українських правоохоронців. Практика, коли українські бізнесмени та високопосадовці мають кримінальні провадження щодо джерела доходів і підозри у відмиванні коштів у країнах ЄС та США – досить поширена. Але це далеко не завжди стає приводом для дослідження їхньої діяльності на батьківщині. Наразі найбільше питань до НАЗК – саме результати їхньої перевірки можуть стати приводом для відкриття кримінального провадження.