За перший пандемічний рік "сірий" імпорт побутової техніки та електроніки (ПТЕ) в Україну зменшився, попри загальне зростання попиту на ці товари. Але сталося це лише завдяки карантинним обмеженням і їх впливу на ринок. Волею обставин влада отримала безкоштовний майстер-клас про те, які інгредієнти у страви "детінізація імпорту" на 2022 рік.
Про те, як змінювалася структура і механізми нелегального імпорту ПТЕ в Україну, чому після закінчення пандемії може статися вибухове зростання контрабанди, і як цього не допустити – докладніше в спецпроекті РБК-Україна.
Ще минулого року подібне опитування GFK-2020 зафіксувало високу тінізацію ринку електроніки в Україні, де кожен 4 смартфон продавався як нелегальний імпорт без фіскального чека. Галузь потрапила в списки ризикових, а закон зобов'язав видавати фіскальний чек усіх, хто продає товари з гарантійним талоном.
Карантинні обмеження в 2021 році стали лакмусовим папірцем, що показав необхідність системних дій з детінізації галузі. Раптом виявилося, що на тлі необхідності працювати і відпочивати вдома, а також природним чином збільшився попит населення на різну побутову техніку і електроніку – на 12% обвалився рівень тіні (нове дослідження GFK-2021).
Згідно з дослідженням компанії GfK, зростання ринку склало 10% в одиницях товару або 24% – у гривні (різниця пояснюється девальвацією національної валюти), за період з квітня 2020-го по березень 2021-го року. Оскільки загальний карантин в Україні вперше був введений в другій половині березня минулого року, дослідження показує зміни на ринку ПТЕ якраз за перший рік пандемії. Всього було оцінено 14 категорій товарів – десктопи, ноутбуки, планшети, пилососи та інша домашня техніка, телевізори, смартфони тощо – в сумі 80% продажів всієї побутової техніки та електроніки в Україні.
Цілком очікувано, що з урахуванням переходу на віддалену роботу, найбільше за перший рік карантину зросли продажі персональних комп'ютерів і моніторів – на 75% у гривневому вираженні. На 50% збільшилися продажі ноутбуків, на 45% збільшилися продажі планшетів. Більше стали купувати й інші побутові товари – від пилососів до холодильників. Лише продажі фототехніки залишилися на колишньому рівні.
У фото-сегменті збільшилася частка "сірого" імпорту, в порівнянні з 2019 роком – з 33 до 37 відсотків. Трохи зросла частка нелегальних товарів і в сегменті аксесуарів, на зразок навушників – з 31% до 33%. А у всіх інших категоріях за час пандемії "сірих" товарів продавалося або стільки ж, або менше. У гривневому вираженні "сірий" імпорт скоротився на 12%.
Втім, його обсяг і так вражає – майже 18 мільярдів гривень. За словами гендиректора Асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" Софії Арасланової, держбюджет на цьому втрачає близько 5 млрд грн несплачених податків: мита та імпортного ПДВ. Найпопулярніші "сірі" товари – смартфони (обсяг нелегального імпорту – близько 3,2 млрд грн) і телевізори (0,6 млрд грн).
Як показало дослідження GfK, скорочення "сірого" імпорту не пов'язане з ефективними діями влади, наприклад, по боротьбі з контрабандою або реформами на митниці. Воно було викликано виключно ситуативними факторами, спровокованими самої ж пандемією коронавірусу. Так, через карантинні обмеження значно скоротилися переміщення людей через кордон України – третина опитаних учасників ринку ПТЕ вказали на це як на причину скорочення "сірого" імпорту. Інші фактори – дефіцит самих товарів і нестача комплектуючих, коли багато заводів зупинялися на локдаун, а також ефективні дії самих виробників БТЕ, що знижують попит на "сіру" техніку.
Нові умови змінили і структуру "сірого" імпорту. Так, значно зменшилася питома вага роботи через "піджаків" – коли велика партія товарів дробиться на багато дрібних, фізособи перевозять їх через кордон під виглядом особистого майна, а потім повертаються за новою партією. У зв'язку із закриттям кордонів така схема втратила популярність.
Втім, нелегальні імпортери швидко пристосувалися до ситуації. І, як показує дослідження GfK, нові методи роботи можуть бути ще небезпечнішими для справедливої конкуренції на ринку, ніж старі. Так, істотно зросла, з 66 до 78%, Популярність іншої схеми – недостовірного декларування ввезеного товару. Мова про заниження митної вартості, підміни однієї категорії товарів іншої або неправильне зазначення їх характеристик. Найчастіше стали використовувати і схему оформлення заповненого продукцією транспорту як порожнього.
Реалізація таких схем неможлива без "сприяння" з боку митниці. У такому випадку можна говорити про своєрідну інституціоналізацію "сірого" імпорту, коли в організацію нелегальних поставок залучені державні органи. Одна справа організувати групу "піджаків" з-поміж місцевих жителів прикордонних районів і встановити графік їх поїздок за товаром через кордон. І інший рівень залучити чиновників митниці та інших держорганів до системного нелегального імпорту.
По суті, в Україні зміцнюється свого роду взаємовигідна корупційна "екосистема": нелегальні імпортери заробляють великі гроші за рахунок нечесних конкурентних переваг над легальними, частина цих грошей потім йде на корумпування чиновників, які підтримують і покращують функціонування "сірих" схем. Краще працюють схеми – ростуть нечесні доходи – з'являється більше грошей на корупцію, і так по замкнутому колу.
Учасники таких махінацій, безумовно, залишаються у виграші, зате програють всі інші. Держава – через недоотримані податки і корупцію, "білі" імпортери – через нерівні умови на ринку, неможливість створювати легальні робочі місця. Нарешті, програє і кінцевий споживач – адже в сервісному обслуговуванні "сірого" товару йому, швидше за все, відмовлять (за даними GfK, в 70% випадків).
Крім можливості "домовитися" з митниками нелегальних імпортерів приваблює і можливість безризикового збуту завезеної ПТЕ в Україні. Причому, мова навіть не про торгівлю через сумнівні інтернет-магазини. Як показує дослідження, за час пандемії істотно зросли і оффлайн-продажі таких товарів в магазинах і кіосках на базарах, в тому числі і з видачею покупцеві чека.
Спокій нелегальних імпортерів цілком зрозумілий, адже за перший рік пандемії лише 3% "сірих" товарів були виявлені при перевірках правоохоронців (у доковидні часи цей показник становив 23%). Очевидно, це пов'язано з мораторієм на перевірки і тим, що боротьба з "сірим" імпортом за часів карантину не була серед пріоритетів правоохоронних органів. Тому боротися з нечесними конкурентами доводиться легальним імпортерам за рахунок внутрішніх перевірок і контрольних закупівель – завдяки цим методам вдалося виявити 70% "сірих" товарів.
"Сірі" товари особливо популярні в преміум-сегменті ПТЕ. Так, частина преміальних товарів в" сірому " імпорті планшетів становить 76%, фототехніки – 57%, ноутбуків – 52%, смартфонів – 38%. Інтерес нелегальних імпортерів до дорожчої продукції зрозумілий – вона приносить більш високу маржу і доходи. Тоді як для бюджету несе ще більші втрати, а "білі" учасники ринку страждають від нечесної конкуренції.
Таким чином, загальне зниження "сірого" імпорту ПТЕ, яке спостерігалося в перший рік пандемії – явище ситуативне і тимчасове. Якщо в осяжній перспективі пандемію вдасться приборкати (або, як мінімум, відновити безперебійний рух через кордон), то Україну може, навпаки, очікувати вибух нелегального імпорту. Адже відновляться старі схеми, ті ж "піджаки". А нові, засновані на корупційних зв'язках і потуранні контролюючих органів запрацюють на більш високих оборотах.
Тому державі, як з точки зору бюджету, так і в інтересах бізнесу і пересічних покупців, варто потурбуватися боротьбою з нелегальним імпортом вже зараз, не чекаючи загального скасування карантинних обмежень. Втім, боротьба з "сірим" імпортом теж повинна вестися розумно.
Так, на думку опитаних GFK учасників ринку, пропоновані державою заходи, на зразок криміналізації товарної контрабанди, не матимуть належного ефекту. 86% гравців погодилися з тезою про те, що криміналізація – це часткова і неефективна міра, а для реальної боротьби з контрабандою потрібна повномасштабна реформа митних органів. 58% вважають, що криміналізація тільки підвищить тиск на легальних імпортерів ПТЕ.
Водночас лише 19% вважають, що такий захід дозволить домогтися заявлених цілей: скоротити потік нелегального імпорту, забезпечити розслідування і покарання учасників і бенефіціарів контрабандних схем. З тим, що створення реєстру легальних IMEI-кодів на мобільних пристроях (і блокування нелегальних) якось допоможе боротися з нелегальним ввезенням відповідних товарів, згодні менше третини гравців ринку.
За сформованою в Україні практикою, контролюючі структури найактивніше перевіряють саме легально працюючий бізнес. Тоді як учасники контрабандних схем опиняються поза увагою перевіряючих, продовжуючи успішно працювати в "тіні". Таке нерівне ставлення може лише посилити проблеми на ринку ПТЕ.
Водночас є інші способи, які дійсно дозволять ефективно боротися з "сірим" імпортом на українському ринку. Головний з них – розширення використання РРО, у тому числі програмних, та використання електронних чеків. На підтримку такого заходу виступили 73% учасників ринку.
Інший інструмент – подальша фіскалізація, в тому числі розширення переліку дрібної побутової техніки та аксесуарів, при продажу яких треба видавати фіскальний чек (за це виступили 55% опитаних GfK). А 63% позитивно оцінили вже введені в серпні минулого року заходи з фіскалізації: обов'язковий товарний облік ФОПами, які продають ПТЕ і штрафи за невидачу фіскального чека.
Як раніше писало РБК-Україна, в кінцевому підсумку від фіскалізації виграють всі без винятку: продавці, покупці і держава. А удосконалення програмних РРО, поліпшення інтернет-покриття на території України полегшує підприємцям впровадження цієї технології.
У будь-якому випадку головний рецепт боротьби з "сірим" імпортом – контроль всіх учасників ринку. І смисловий наголос тут має стояти на слові "всіх": легальні імпортери не повинні піддаватися абсурдному додатковому тиску з боку держави, тоді як їх нечесні конкуренти успішно "не помічаються" контролюючими та правоохоронними органами. Звичайно, без масштабної реформи митних органів таке завдання реалізувати не вийде.