Згідно з прогнозами інвестаналітиків з JP Morgan, до кінця року Україна може отримати черговий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду в розмірі до $1,5 млрд. Ця сума порівнянна з втратами, які зазнав бюджет України через одну з найбільш масштабних схем, пов'язаної зі "скрутками" податку на додану вартість. Останні опубліковані розслідування дають підстави припускати, що "скрутки", відповідальність за які лежить на віце-прем'єр-міністрі й міністрі економіки Олексії Любченко, призвели до втрат бюджету на суму майже 42 млрд гривень (або $1,5 млрд).
На посаду першого віце-прем'єра і міністра економіки Олексій Любченко прийшов з посади голови Державної податкової служби. Це відомство чиновник очолив спочатку на тимчасовій основі, без конкурсу у зв'язку з карантином, а потім закріпився в кріслі на постійній основі.
Ще під час обговорення його кандидатури у громадськості викликали питання його "заслуги" перед урядом Миколи Азарова, де Любченко був заступником керівника фіскального відомства. Через це Мін'юст навіть влаштував "чехарду" з люстраційними документами — спочатку підтвердивши, що Любченко підпадає під люстрацію, а потім відкликавши цей висновок.
Одним з ключових викликів, який експерти називали для нового голови ДПС ще в березні-квітні 2020 року стало вирішення проблеми "скруток" ПДВ. Мова про практику формування фіктивного податкового кредиту за рахунок торгівлі товарами широкого споживання (побутовий імпорт, паливо, продукти харчування) та подальшого "продажу" такого кредиту компаніям, які хочуть зменшити своє податкове навантаження (як правило, експортери).
Масштаби явища оцінюються в 30-60 млрд грн втрат для бюджету щорічно або близько 3-5 млрд гривень на місяць залежно від сезону. При цьому всі учасники "скруток" видно в базах податкової. Тому вчинення фіктивних угод неможливе без участі самих фіскалів, які повинні "закривати очі" на ці операції.
Любченко публічно заявляв, що податківцям під його керівництвом вдалося побороти явище "скруток". Однак численні розслідування — як з боку профільних журналістів, так і з боку народних депутатів, у тому числі і спеціально створеної тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування зловживань у фіскальних органах, виявили, що насправді саме при Любченко схеми зі "скрутками" стали працювати ще активніше.
Більш того, вони перетворилися в одну з найбільш масштабних корупційних схем в країні, яка йде врозріз з антикорупційним курсом, який декларує нинішня влада.
Олексій Любченко (фото: facebook.com/TaxUkraine)
Згідно зі звітом ТСК, у 2020 році через схеми бюджет втратив 27 млрд гривень, зокрема, період з травня по грудень 2020 року, коли ДПС очолював Любченко, обсяг "скруток" склав 19,6 млрд гривень або близько 2,5 млрд гривень щомісяця. У період з січня по травень 2021 року обсяг транзитно-конвертаційного обороту склав 12,4 млрд гривень.
Надалі у пресі публікували дані про те, що і після переходу Любченка на роботу в уряд інтенсивність "скруток" не зменшилася.
Зокрема, за період червень-серпень 2021 року було "скруток" близько 9,5 млрд гривень. За ці три місяці "скрутки" були зафіксовані у всіх регіонах України, крім Чернівецької області. Лідерами за такими фактами є Львівська, Харківська області та м.Київ, а також Донецька та Київська області.
За даними ТСК, у ряді регіонів більше половини сигналів про необхідність реагування на скрутки, як з'ясувала комісія, просто ігноруються. Наприклад, у Львівській області податківці "відпрацювали" тільки 20% вигодонабувачів корупційних схем, в Одеській — 33%, в Харківській — 45%.
За даними журналістів, які посилаються на аналітичні записки правоохоронних органів, фіскали готові були "не помічати" участь тисяч компаній у схемах за 1% від оборотів за такими угодами. Зокрема, саме така цифра вказана в документах, пов'язаних з участю в "скрутках" Державної продовольчої зернової корпорації та її підрядників.
Так само з опублікованих у медіа документів відомий персональний перелік осіб у керівництві ДПС, які нібито безпосередньо відповідають за реалізацію схем. Крім самого Любченка, координацією, за даними аналітичних звітів, оприлюднених у ЗМІ, можуть бути причетні і нинішній голова ДПС Євген Олейников (при Любченко був його заступником).
Також у схемі нібито задіяні помічник Любченко Сергій Крамар, директор департаменту управління ризиками ДПС Антон Чиж, начальник управління ризиків Олександр Осаволюк.
В опублікованих напередодні документах, пов'язаних з ДПЗКУ, також фігурує прізвище помічника Любченка, колишнього голови ДФС та Фонду держмайна, Ігоря Білоуса.
За даними авторів записки, Білоус, зокрема, міг особисто відбирав компанії для участі в "програмі" по "скруткам" за допомогою ДПЗКУ, яка займається закупівлями та експортом зерна.
Попри те, що в медіа фігурують таблиці з тисячами компаній з різних регіонів, джерела в правоохоронних органах вказують на усталений перелік бенефіціарів схем з ПДВ. Серед них — переважно відомі у вузьких колах підприємці, які фігурують у різних скандалах, наприклад, пов'язаних з контрабандою.
Зокрема, у Дніпропетровській області до переліку "скрутчиків", задіяних у схемах, в минулі періоди увійшли президент хокейного клубу" Придніпровськ " Сергій Грибков, засновник Інтеркредитбанку і ряду інших бізнесів в Дніпрі Володимир Тугай, підприємці Микола Кононов, Андрій Кузнєцов, Ілля Нікітін (група Комбат).
У Харківській області був названий Сергій Єськов (група Дігма), на Волині — Сергій Мостинець (імпортер автомобілів і запчастин). Серед інших регіонів одним з ключових бенефіціарів скруток, за даними аналітиків, є Одеський підприємець Андрій Бобогло.
Примітно, що у Мінфіну, який є "куратором" податкових органів, претензій до роботи Олейникова і його підлеглих немає. За словами глави відомства Сергія Марченка, в ДПС "одна з найпрофесійніших команд" в країні. При цьому, нещодавно в одному з коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Леонов прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли Олейников і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".
Кілька тижнів тому в уряді і пресі з'явилися сигнали про те, що Любченко нібито намагався "продовжити" своє перебування на посаді, пропонуючи комусь у вищому керівництві країни солідну винагороду. Втім, джерела у фракції СН і в уряді стверджують, що такого роду діалоги з області "напівміфічних", проте визнають, що на Банковій вже з'явилася "втома" від інформскандалів за участю першого віце-прем'єра. Спроби чиновника "заглушити" ці скандали хвилею позитивних інформприводів успіхом особливо не увінчалися.
Зараз схемами з несплатою ПДВ збирається активно займатися новостворене Бюро економічної безпеки. Однак, для реальної ефективності необхідно спочатку побороти політичну першопричину існування схем — притягнути до відповідальності чиновників-організаторів.