Як уряд розписало витрати держбюджету-2018 для найбільш незахищених верств населення.
Верховна Рада наступного тижня може розглянути в першому читанні проект держбюджету на 2018 рік. Левова частка зауважень до документа стосується збільшення навантаження на місцеві бюджети і розподілу дотацій аграріям. Перед другим читанням спорів стане більше, коли парламентарії почнуть лобіювати "потрібні" їм поправки. Але майже напевно без змін порівняно з урядової редакцією проекту бюджету залишаться витрати на соціальні програми. Докладніше про них - в матеріалі РБК-Україна.
Презентуючи у вересні проект держбюджету, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив на цифру 122,7 млрд гривень. Це розмір соціальної допомоги, яку влада передбачила в держзамовленні на наступний рік. Головним чином, мова йде про житлові субсидії і допомогу малозабезпеченим сім'ям. Але глава уряду міг сміливо додати ще одну цифру - 141,3 млрд гривень. Саме стільки становить розмір дотації Пенсійному фонду (ПФ) для виплати пенсій. З держбюджету ні на що не витрачають таку кількість коштів платників податків, як на цю дотацію.
На найближчі роки сума доплат з казни для виплати пенсій "заморожена" на рівні 141,3 млрд гривень. Зараз це приблизно половина доходів ПФ. Влада робить ставку на те, що в наступні роки бюджет Фонду буде рости, і його власні доходи теж - за рахунок надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але з-за того, що розмір пенсій також збільшиться, як це передбачено пенсійною реформою уряду, в абсолютних цифрах дефіцит збережеться в межах 141 млрд гривень. Нагадаємо, "дірка" у бюджеті Пенсійного фонду збільшилася на 77 млрд гривень після того, як уряд Арсенія Яценюка переконало парламент знизити до 2016 року ставку ЄСВ з 38-41% до 22%. Влада тоді розраховували на "відбілювання" зарплат, але не отримали очікуваної відповідної реакції від бізнесу.
За дев'ять місяців цього року надходження ЄСВ зросли вже майже на 35 млрд гривень, або на 36,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тобто, це вже четверта частина доплат, які ПФ отримує з держбюджету в цьому році і отримає в наступному. Істотний стрибок з ЄСВ - це ефект від подвійного підвищення мінімальної зарплати. До кінця року грошей від перевиконання ЄСВ буде ще більше. Їх можна було б використовувати, наприклад, для того, щоб частково перекрити дефіцит ПФ або погасити заборгованість по залучених позик з Єдиного казначейського рахунку, яка зараз перевищує 48 млрд гривень. Влада ж розпорядилася інакше, вирішивши провести так зване осучаснення пенсій в рамках пенсійної реформи, згідно з якою, перерахували пенсії з урахуванням середньої зарплати за останні три роки.
За останні три роки однією з найбільших статей витрат держбюджету стали житлові субсидії. У грошах ця стаття витрат майже порівнянна, приміром, з річними витратами Міністерства оборони. Наступний рік не стане винятком, щоправда, сума субвенції місцевим бюджетам, з якої українцям нараховують субсидії, скоротиться більш ніж на 6 млрд гривень - до 55,07 млрд гривень. При цьому кількість сімей, які отримують субсидії, практично не зміниться. На початку року міністр соціальної політики Андрій Рева говорив про 6,6 млн сімей, за яких держава частково оплачує комунальні послуги. А на старті нового опалювального сезону Володимир Гройсман заявив, що субсидії вже перепризначені більше 6,5 млн домогосподарств.
Є ризик, що передбачені у проекті держбюджету грошей на субсидії може не вистачити. Як, втім, їх не вистачає і в цьому році. Нагадаємо, в липні уряд відкоригувало держбюджету, додавши більше 14 млрд гривень як раз для виплати субсидій.
Після цього витрати на цю субвенцію зросли до 61,1 млрд гривень. В кінці жовтня заступник міністра фінансів Сергій Марченко повідомив, що до початку четвертого кварталу сума зобов'язань по субсидіях перевищила 71 млрд гривень. Це означає, що потрібно ще як мінімум 10 млрд гривень. За інформацією співрозмовників РБК-Україна в Мінфіні, чергові зміни в держбюджет-2017 не плануються. І, швидше за все, влада буде перекривати зобов'язання по субсидіях 2017 року вже бюджетом 2018 року.
У наступному році різниця між запланованим у бюджеті і фактичним об'ємом субсидій може виявитися не такою значною, як зараз. На те є вагома причина - у офіційні доходи населення зросли після того, як з 2017 року влада вдвічі підняли мінімальну зарплату - до 3200 гривень. Тепер сім'ї, де отримують "мінімалку", можуть претендувати на меншу компенсацію за рахунками за "комуналку" від держави, ніж у минулому опалювальному сезоні, коли, за даними Держстату, середній розмір субсидії на сім'ю становив 1,2-1,5 тисячі гривень.
Для розуміння: субсидії перед минулим опалювальним сезоном влади розраховували до підвищення "мінімалки". Крім того, з травня цього року вступили в силу нові правила, згідно з якими при призначенні субсидії органи соцзахисту враховують доходи сім'ї за попередній календарний рік, а за чотири квартали перед зверненням за субсидією. Зміна періоду, за який враховується дохід, зробила українців трохи багатшими в очах держави. Що це означає? Якщо б діяли старі правила, то при розрахунку субсидії на опалювальний сезон 2017/2018 чиновники не змогли б врахувати підвищену мінімальну зарплату, а значить, і не отримали б економію для держбюджету.
В уряді не приховували, що українці будуть отримувати менше субсидій. Ще на початку року Андрій Рева попереджав, що кількість отримують субсидію буде знижуватися, якщо доходи громадян будуть рости швидше, ніж підвищуватися тарифи. Як відомо, всупереч домовленостям з МВФ, поки уряд Гройсмана відмовився підвищувати вартість газу для населення в цьому опалювальному сезоні, що призвело б до подорожчання інших комунальних послуг. Отже, раз доходи зросли, а тарифи - немає, значить, і сума субсидії буде менше.
З року в рік влада змушена збільшувати розмір субвенції для виплати соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та дітям з інвалідністю. Це відбувається автоматично з підвищенням прожиткового мінімуму, до якого прив'язаний розмір соцвиплат. Порівняно з поточним роком, сума допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та іншої держдопомоги в 2018 році збільшиться майже на 4 млрд гривень - до 58 млрд гривень. До речі, це навіть більше, ніж влади витрачають на субсидії.
Якщо ж порахувати, скільки з цих мільярдів дістається кожної окремої сім'ї, сума вже не здається такою значною. У проекті держбюджету прописано, що розмір соцдопомоги малозабезпеченим сім'ям в 2018 році не може бути більше ніж 75% від рівня прожиткового мінімуму для сім'ї. Цей показник розраховується індивідуально. Простіше кажучи, це сума прожиткових мінімумів, розрахованих для різних соціальних і демографічних груп населення - дітей, працездатних і непрацездатних осіб.
В 2018 році прожитковий мінімум для дітей до 6 років з січня становитиме 1492 гривні, з 1 грудня - 1626 гривень. Для дітей віком від 6 до 18 років з січня - 1860 гривень, з грудня - 2027 гривень. Для працездатних осіб з січня - 1762 гривні, з грудня - 1921 гривня. Для осіб, які втратили працездатність, з січня - 1373 гривні, з грудня - 1497 гривень. Але при призначення соцдопомоги на сім'ю враховується не весь розмір прожиткового мінімуму для тієї або іншої соціальної групи, а лише його частина. Зокрема, 21% - для працездатних осіб, 85% - для дітей. 100% враховується тільки для інвалідів, тобто, непрацездатних осіб
На рівні поточного року в проекті держбюджету-2018 залишилася загальна сума адресної допомоги тимчасово переміщеним особам - 3,2 млрд гривень. В основному це гроші, які переселенці одержують як компенсацію витрат на проживання та оплату комунальних послуг.
Загальний розмір допомоги на сім'ю на місяць - розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї не може перевищувати 2400 гривень або 3400 гривень, якщо до складу сім'ї входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю. У будь-якому разі, навряд чи цих грошей вистачить на оренду житла, особливо у великих містах.
За даними Мінсоца, до кінця жовтня на обліку було більше 1,6 млн переселенців або майже 1,3 млн таких сімей з Донбасу та Криму. Якщо припустити, що всі сім'ї переселенців звернуться за виплатами, передбачених у державному бюджеті коштів вистачить лише на те, щоб компенсувати одній родині тільки близько 2,5 тисяч гривень в рік.