ru ua

хто і скільки хоче відсудити у держави

хто і скільки хоче відсудити у держави Україна відстоює свої інтереси на міжнародній арені (колаж - РБК-Україна)

Україна постійно перебуває у судових процесах за кордоном. У загальній складності позовні вимоги до держави перевищують більше 10 млрд доларів. Найбільші позови подали видобувні компанії, які опротестовують підвищення рентних ставок на видобуток природних надр в країні. У деяких випадках Україна сама потребує компенсації або відновлення справедливості, як, наприклад, у справі з поверненню скіфського золота.

РБК-Україна з'ясувало, хто і скільки вимагає від країни.

Україна постійно перебуває у міжнародних судових процесах. Щорічно Міністерство юстиції подає на розгляд уряду пропозиції про притягнення або продовження договорів з різними юридичними фірмами. Цього року таке рішення було прийнято Кабінетом міністрів 17 травня. Мова йде не тільки про великі політичні процеси, як, наприклад, позови України до Росії або протистояння НАК "Нафтогаз України" з російським "Газпромом" у стокгольмському арбітражі, але і про інші, часто невідомі процеси.

Найбільші позови до держави подають видобувні структури, нафтогазові компанії, пов'язані з Ігорем Коломойським, Дмитром Фірташем, Олександром Онищенком, Юрієм Бойко. Із загальної суми позовних вимог до України, що перевищують 10 млрд доларів, на їх частку припадає понад 8 млрд доларів.

Докладніше про них та інші процеси, нижче.

Справа за позовом держави Україна до Амстердамського археологічного Музею Алларда Пірсона.

У 2014 році до Амстердамського археологічного Музею Алларда Пірсона тимчасово були передані деякі експонати з Центрального музею Тавриди, Керченського історико-культурного заповідника, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Національного заповідника "Херсонес Таврійський". Предмети мистецтва склали виставку "Крим: золото і секрети Чорного моря". У числі експонатів виявилися не тільки предмети із золота. Так, одним із коштовних є скульптурне зображення "Змієногої богині", зроблене з керченського вапняку.

Поки тривала виставка, Крим виявився окупований Росією. Нідерланди відмовилися повертати експонати на аннексований півострів. У результаті судового процесу Окружний суд Амстердаму постановив повернути золоту колекцію Україні. З цим рішенням виявилися не згодні представники кримських музеїв, які подали апеляцію.

Місце проведення: Окружний суд м. Амстердам (Нідерланди).

Наслідки: можлива втрата безцінних культурних експонатів.

Компанії Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited проти держави Україна.

У 2015 році кіпрські компанії Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, які є міноритарними акціонерами "Укрнафти" (50%+одна акція - власність держави, 42% - група "Приват"), подали позов проти України.

Їх претензії викладені у кількох пунктах. Вони, зокрема, опротестовують різке підвищення ставки плати за користування надрами для видобування газу (вважають порушенням Договору Енергетичної хартії). Не згодні з прийняттям Верховною Радою закону від 19.03.2015 № 272-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (збільшило частку держави у активі). Звинувачують державу у втручанні в операційну діяльність "Укрнафти" з 2006 року.

Місце проведення: Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольм (Швеція).

Наслідки: можлива втрата державою близько 5 млрд доларів.

Компанія Misen Energy AB проти держави Україна.

Компанія Misen Energy AB подала позов до України за порушення вимог ст. 2, 3 і 5 Угоди між урядом України та урядом Королівства Швеція про сприяння та взаємний захист інвестицій від 15.08.1995.

Позивач не згоден з ростом ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу. За твердженням Misen Energy AB, чиєю дочірньою компанією є ТОВ "Карпатигаз", підвищення ставки рентної плати з 28% до 70% є несправедливим і робить неможливим отримання будь-яких доходів від інвестицій в Україні.

У 2016 році Misen Energy AB додала до підстав для виникнення спору ще два пункти: дискримінаційні, на думку позивача, дії з боку "Укргазвидобування" (так у компанії розцінили розірвання договорів про спільну діяльність) і порушення правоохоронними органами, за заявою "Укргазвидобування", кримінального провадження стосовно компанії "Карпатигаз". На думку позивача, подібні дії блокують діяльність Misen Energy AB.

Місце проведення: не визначено, імовірно позов буде поданий до Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм (Швеція).

Наслідки: за оцінками Мін'юсту, держава може втратити понад 3 млрд доларів.

Микола Іваненко та інші проти держави Україна.

Подружжя Іваненків, які зараз проживають у США, раніше володіли київською компанією "Люксекспрес II", яка була дилером автомобілів Honda. У 2010 році офіс компанії, автосалон, СТО припинили свою роботу. Пізніше будівлі пішли під знесення, оскільки знаходилися на території, де повинно було початися будівництво Дарницького мосту.

Компанія "Люксекспрес ІІ" вимагає від України відшкодувати збитки у розмірі 1 млрд доларів, які були нанесені у результаті позбавлення їх майна та бізнесу шляхом розірвання договорів оренди землі у зв'язку із будівництвом залізничного мосту "Київ-Московський-Дарниця". Також до цієї справи, як позивач, приєдналася американська компанія Alamo Group Inc. - партнери "Люксекспрес ІІ". Як стверджують позивачі, їх партнери понесли фінансові втрати і були позбавлені можливості працювати в Україні.

Місце розгляду: Окружний суд Південного округу м. Нью-Йорк (США).

Наслідки: можлива виплата позовних вимог у розмірі 1 млрд доларів.

Компанія Gilward Investments B. V. проти держави Україна.

Нідерландська компанія Gilward Investments B. V., яка володіє значною частиною акцій української авіакомпанії "АероСвіт", подала позов проти України за порушення низки зобов'язань закріплених в "Угоді про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів" від 14.07.1994.

Компанія звинувачує Україну у порушенні "забезпечення режиму найбільшого сприяння інвестицій, справедливого і рівного ставлення до інвестицій, а також недопущення вчинення дискримінаційних дій і експропріації інвестицій". По суті компанія, співвласником якої є колишній співголова наглядової ради авіакомпанії "АероСвіт" Григорій Гуртовий, вимагає від держави компенсації за банкрутство авіаперевізника.

Місце розгляду: Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів, Вашингтон (США).

Наслідки: можлива втрата державою понад 695 млн доларів.

Компанії Einergofin Ст. V. і Velbay Holdings Ltd. проти держави Україна.

У 2006 році компанії Einergofin Ст. V. (Нідерланди) і Velbay Holdings Ltd. (Кіпр) придбали 68,01% статутного капіталу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат". У 2014 році Вищий господарський суд України визнав недійсним договір купівлі-продажу і зобов'язав повернути пакет акцій державі в особі Фонду держмайна. На основі цього рішення Einergofin Ст. V. і Velbay Holdings Ltd. подали позов до України. За їх твердженням, українська сторона порушила вимоги Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів від 14.07.1994.

Місце розгляду: Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів, Вашингтон (США).

Наслідки: сума позовних вимог не визначена, однак, за прогнозами Мін'юсту, вона може перевищити 166 млн доларів.

Компанія Krederi Ltd. проти держави Україна.

Компанія Krederi Ltd., власником якої є німецький бізнесмен Лео Варт, подала позов проти України з вимогою виплати компенсації у розмірі понад 137 млн доларів. У таку суму компанія оцінила свої втрати від відібраної у них ділянки землі у центрі Києва, за адресою вул. Інститутська, 3. Зараз цю ділянку, згідно з указом президента Петра Порошенка, виділено для будівництва меморіального комплексу "Революція Гідності".

Місце розгляду: Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів, Вашингтон (США).

Наслідки: Міністерство юстиції повідомляє про "значні збитки", які понесе державний бюджет.

alt

Справа за позовом ПАТ "Татнафта" до держави Україна.

У результаті корпоративного конфлікту між 2004 і 2007 роками контроль над ПАТ "Укртатнафта" перейшов від ПАТ "Татнафта" до структур групи "Приват". Незгодний з цим рішенням позивач зажадав більше мільярда доларів компенсації. Україна програла суперечку з "Татнафтою" у Міжнародному комерційному арбітражі, який присудив виплатити державі 112 млн доларів. Зараз Україна оскаржує це рішення.

Місце розгляду: Касаційний суд Франції (м. Париж).

Наслідки: можлива втрата державою 112 млн доларів.

Компанії Тогnо Global Contracting S. r.t і Beta Funding S. r.t. проти Міністерства транспорту та зв'язку і Державної служби автомобільних доріг України.

У 2009 році компанії Тогnо Global Contracting S. r.t і Beta Funding S. r.t. подали позов до Мінтрансу і "Укравтодору" за невиконання українською стороною Генеральної Угоди про співробітництво під час реконструкції та експлуатації автомобільної дороги "Київ-Одеса" (М-05). За наявною інформацією, мова йде про оплату консультаційних послуг італійських експертів, залучених до будівництва одеської траси за часів, коли Мінтранс очолював Георгій Кирпа.

Місце розгляду: Міжнародний арбітражний суд Міжнародної торгової палати (штаб-квартира у Парижі).

Наслідки: у разі винесення рішення не на користь України, збитки держбюджету складуть, згідно оптимістичного прогнозу, близько 10 млн євро, а згідно песимістичного сценарію, - 110 млн євро.

Ігор Бойко проти держави Україна.

У 2016 році громадянин США і РФ Бойко І. Я і генеральний директор ТДВ "ЖЛ" Воробей Т. Ф заявили про порушення Україною зобов'язань, передбачених Договором між Україною та США про заохочення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 та Угоди між Кабінетом міністрів України та урядом РФ про заохочення і взаємний захист інвестицій від 27.11.1998.

У 2011 році було зареєстровано товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ", утвореного у результаті злиття ЗАТ "Житомирські ласощі" та ТОВ "Будстайл-ХХІ". У 2015 році, за позовами міноритарних акціонерів вже ліквідованого ЗАТ "Житомирські ласощі", національні суди ухвалили ряд рішень про скасування створення ТДВ "ЖЛ" і відкликання реєстрації ЗАТ "Житомирські ласощі". Як стверджують позивачі, пізніше, у результаті хакерського злому електронного ключа нотаріуса, майно власності ТДВ "ЖЛ" було перереєстровано на відновлене ЗАТ "Житомирські ласощі". Позивачі кажуть про рейдерське захоплення підприємства, яке було проведене за потурання правоохоронних органів України.

Місце розгляду: не визначено.

Наслідки: за оцінками Мін'юсту, держава може втратити близько 100 млн доларів.

Оксана Баюл проти Джозефа Чарльза Леміра, компаній Olympic Champions Ltd (Делавер), Olympic Champions Ltd (Британські Віргінські острови), держави Україна і інших.

Українська фігуристка Оксана Баюл подала до суду на компанії Olympic Champions Ltd (Делавер), Olympic Champions Ltd (Британські Віргінські острови). За її словами, ці компанії передали права на використання її імені та біографії третім особам, що "порушило принцип чесної ділової практики" у рамках трудового договору. При цьому оплата за використання образу "була здійснена неналежним чином".

Гімнастка впевнена, що її молодістю і поганим знанням англійської мови скористалися маркетологи, які залучали її для своїх акцій, а гонорар за це не платили. Також Баюл стверджує, що для створення відповідних умов для цих протиправних, на її думку, дій, відповідачі залучали ряд компаній, у числі яких Mirakon Ukraina, Radiocompany Gala, Gala Entertainment, Ukrainian Financial Group та Phoenix Capital and Investment.

Місце розгляду: Окружний суд центрального округу Каліфорнії (США).

Наслідки: можлива виплата позовних вимог у розмірі 50 млн доларів.

Компанії Universal Trading & Investment Co., Іnс. і Foundation Honesty International, Inc. проти Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції і держави Україна.

Компанія "Universal Trading & Investment Co., Іnс." ("Ютіко") була уповноважена Генпрокуратурою організовувати та забезпечувати правову роботу у США для винесення судового рішення про заборону відчуження власності колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка і його помічника Петра Кириченка у США, придбаної ними за отримані незаконним шляхом кошти. Україна, в особі ГПУ, уклало договір з "Ютіко", за яким, стверджують її представники, вони мали право на 12% від суми повернутих до України "коштів Лазаренка". За твердженням позивачів, відповідач свої зобов'язання за цим договором не виконав.

Місце розгляду: Федеральний суд округу Массачусетс (США).

Наслідки: можлива втрата Україною понад 32 млн доларів.

Компанії City-State N. V., Praktyka Asset Management Company LLC, Crystal-Invest LLC, Prodiz LLC проти держави Україна.

Компанії City-State N. V., Praktyka Asset Management Company LLC, Crystal-Invest LLC, Prodiz LLC подали позов до України через неповернення "Кредитпромбанком" банківського вкладу ТОВ "КУА "Практика" (Praktyka Asset Management Company LLC).

Згідно з отриманими поясненнями позивачів, Нацбанк відмовився застосовувати засоби впливу по відношенню до "Кредитпромбанку", тодішній прем'єр-міністр України Микола Азаров не відреагував на лист директора компанії City State N. V., Антимонопольний комітет України проігнорував запит Praktyka Asset Management Company LLC, яка просила надати інформацію про фінансовий стан "Кредитпромбанку", а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не провів перевірку платоспроможності ПАТ "Кредитпромбанк".

Місце розгляду: Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів, Вашингтон (США).

Наслідки: можлива втрата державою 30 млн 344 тис. 001 долара.

Компанія Sinequanon Invest проти держави Україна.

Компанія Sinequanon Invest звернулася до Господарського суду Парижа з клопотанням викликати до суду Міністра агрополітики України через заборгованість Українського державного об'єднання "Украгрохім". Ця заборгованість виникла через невиконання українською компанією своїх зобов'язань з поставки насіння кукурудзи.

Місце розгляду: Окружний суд м. Люксембург.

Наслідки: можлива виплата позовних вимог у розмірі 22 млн доларів.

Компанія JKX Oil & Gas рlс проти держави Україна

Компанія JKX Oil & Gas рlс подала позов до України за порушення Договору Енергетичної хартії, Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерланди, а також Угоди між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій.

Порушенням, за твердженням позивача, сталио підвищення Верховною Радою ставки плати за користування надрами для видобутку газу і нафти, заборону Кабміном закупівлі природного газу у всіх постачальників, крім НАК "Нафтогаз України", а також прийняття Нацбанком низки постанов (від 22.08.2014 № 540 та від 01.12.2014 № 758). У лютому 2017 року трибунал прийняв рішення про компенсацію державою Україна 11,7 млн доларів. У березні 2017 року українська сторона прийняла рішення оскаржити рішення в арбітражному суді.

Місце проведення: Високий суд правосуддя Англії і Уельсу (м. Лондон).

Наслідки: можлива втрата державою 11 млн 700 тис. доларів.

Компанія TODINI Costruzioni Generali S.p.a. проти Державного агентства автомобільних доріг України.

У 2013 році "Укравтодор" уклав з італійською компанією TODINI Costruzioni Generali S.p.a. два контракту на капітальний ремонт дороги "Київ-Харків-Довжанський (М-03). Зобов'язання підрядника за контрактами забезпечувалися двома гарантіями, емітованими англійською компанією AIG Europe Limited на загальну суму 227 млн 313 тис. 705 грн 21 коп.

У 2016 році через істотні порушення італійською компанією своїх зобов'язань, "Укравтодор" розірвав обидва контракти і звернувся до AIG Europe Limited з вимогами про сплату коштів з обидвох гарантій. Однак Судова колегія королівської лави Господарського суду, Високий суд правосуддя зобов'язав "Укравтодор" відкликати вимоги щодо гарантій і утриматися від подальших аналогічних вимог. Український Мін'юст повідомив про намір оскаржити це рішення.

Місце розгляду: Високий суд правосуддя Англії і Уельсу (м. Лондон).

Наслідки: можлива втрата державою понад 227 млн гривень.

Міністерство охорони здоров'я України проти Угорського медичного центру.

У 2011 році МОЗ України направив пацієнта Данила Пирога на лікування до Угорського медичного центру за рахунок бюджетних коштів, сплативши за лікування 174 тис. євро. Однак письмової домовленості із відповідним медичним закладом укладено не було. Пізніше батьки пацієнта відмовилися від лікування дитини в Угорщині і попросили відправити його до Німеччини. І, як стверджує МОЗ, відповіді на їх лист до Угорського медичного центру з проханням повернути невикористані кошти не було. Через це МОЗ звернулося до Мін'юсту з проханням пред'явити у відповідному зарубіжному судовому органі позов України.

Місце проведення: не визначено.

Наслідки: повернення до державного бюджету 174 тис. євро.