І сказати нічого: до чого не домовились глави МЗС у Мінську

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі знову забуксували. Вчора в Мінську зустрілися міністри закордонних справ країн Нормандського формату - Україна, Німеччина, Франція і Росія. Головною темою їхніх переговорів був проект "дорожньої карти" Мінських домовленостей. В ідеалі міністри повинні були узгодити остаточний варіант цього документа, але зробити цього вони не змогли.

За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, питання, які намагаються врегулювати залишаються незмінними – обмін полоненими, гуманітарна катастрофа, припинення вогню, вихід українських військ на кордон з Росією. Так само незмінною залишається позиція Росії, яка не хоче йти на зустріч Україні.

Відсутність результату на зустрічі міністрів автоматично віддаляє зустріч на рівні глав держав, яким глави МЗС повинні віддати готову "дорожню карту" на затвердження. Що знову завадило досягти домовленостей - в матеріалі РБК-Україна.

Twitter Клімкіна

Глави зовнішньополітичних відомств України, Німеччини, Франції і Росії, в останній раз в такому форматі зустрічалися в травні цього року. Власне, чи відбудеться ця зустріч міністрів, до останнього було незрозуміло. Усі чекали рішення глави МЗС Росії Сергія Лаврова, який дав згоду на зустріч з колегами тільки 24 листопада. Втім, українські дипломати не сумнівалися, що росіяни не будуть бойкотувати переговори. Оскільки всього через два тижні, 15-16 грудня відбудеться саміт ЄС, до порядку денного якого включено питання санкцій щодо Росії.

Як відомо, нинішні санкції щодо Кремля діють до 31 січня 2017 року. Інформація про те, що ЄС продовжить санкції, вже просочилася в європейські і американські ЗМІ. Так, минулого тижня про це, з посиланням на свої джерела, повідомило агентство Bloomberg. Про це ж, перед відльотом в Мінськ, розповів глава МЗС Франції Жан-Марк Еро. Головна інтрига - на скільки Євросоюз продовжить їх дію. 18 листопада, після зустрічі з лідерами ЄС, президент США Барак Обама заявив, що домовився з європейцями продовжувати санкції "до повного виконання Мінських угод". ЄС традиційно продовжує санкції на півроку. У той же час українські дипломати схиляють своїх європейських колег, щоб в цей раз санкції були продовжені відразу на рік. У такій ситуації, якщо б Сергій Лавров відмовився зустрітися зі своїми колегами в рамках Нормандського формату, це зайвий раз демонструвало, що Росія не налаштована на діалог, і давало Україні ще один аргумент, щоб переконати європейців збільшити час дії санкцій.

Про хід переговорів з Лавровим, Франк-Вальтером Штайнмайєром та Жан-Марком Еро Павло Клімкін інформував громадськість через свій twitter. Пости міністра давали загальне уявлення про його тактику на переговорах. Спочатку Він написав, що за останній місяць бойовики 317 раз обстріляли контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування. Далі – що українці шість днів не могли отримати доступ до водопроводу в Торецке. Потім Клімкін повідомив, що за останній місяць по позиціях ВСУ бойовики випустили 132 тонни снарядів і, нарешті, в останньому «твіт» із залу переговорів Клімкін написав, що показав фото БПЛА збройних сил Росії "Орлан – 10", який стартував з російського міста Єйськ і 10 разів літав над територією України.

З цього можна зробити висновок, що Павло Клімкін особливий акцент зробив на тому, що Росія як і раніше не виконує Мінські угоди і, зокрема, не сприяє запровадженню режиму припинення вогню. Нагадаємо, що президент Петро Порошенко неодноразово підкреслював - без виконання розділу угоди про безпеку неможливо перейти до реалізації «політичної» частини угод тобто розпочати підготовку і провести місцеві вибори на окупованих територіях. РБК-Україна раніше повідомляло, що росіяни схиляють українських і європейських дипломатів до того, щоб Верховна рада прийняла закон про особливості проведення місцевих виборів на Донбасі відразу ж після розведення військ у трьох раніше зазначених точках. Наводячи факти порушень режиму тиші" Клімкін тим самим, по суті, намагався позбавити Лаврова аргументів на користь проведення виборів.

Ще один аспект, який глава МЗС України піднімав на зустрічі – проблема обміну полоненими. Вона, як і пункт про безпеку входить в так звані "п'ять червоних ліній", які за словами заступника голови Адміністрації президента Костянтина Єлісєєва намітила для себе Україна, і на виконання яких наполягають наші дипломати. Разом з Павлом Климкиным в Мінськ прилетіла віце-спікер Верховної ради Ірина Геращенко, яка якраз і займається гуманітарними питаннями і обміном полоненими. "Україна звернулася до нормандскому формату з пропозицією дати доручення гуманітарної групі до цього Різдва, до нового 2017 році, знайти компроміс, прийняти на найближчому засіданні рішення щодо дати і звільнити заручників. Ми надали кілька конкретних пропозицій щодо звільнення", - заявила Ірина Геращенко після переговорів. Втім, прогресу в цьому питанні міністри теж не досягли. Хоча глава МЗС Німеччини що відчуває оптимізм у питанні обміну "значною кількістю полонених" до кінця року.

Посиділи і розійшлися

Сергій Лавров повідомлень в соціальних мережах під час переговорів не писав і підвів їх підсумок у короткому коментарі після завершення зустрічі. Він заявив, що прориву в переговорах не відбулося, а також додав, що ніхто з учасників зустрічі навіть не піднімав питання про можливість направлення на Донбас збройної місії ОБСЄ.

Нагадаємо, місяць тому, після переговорів у Берліні Петро Порошенко заявив, що обговорював з Меркель. Олландом і Путіним перспективи такої місії. Питання про можливу відправку озброєних спостерігачів на Донбас буде обговорюватися 8-9 грудня в Гамбурзі на зустрічі ради міністрів країн-членів ОБСЄ. Втім, ще під час переговорів глав держав Нормандської четвірки в Берліні Ангела Меркель заявила, що спостерігачі вирушать на Донбас тільки після того, як Верховна рада ухвалить закон про проведення там місцевих виборів.

Небагатослівними за підсумками зустрічі були і Еро з Штайнмайером. Перший повідомив лише, що «пріоритетним завданням є турбота про цивільному населенні на сході України, яке потребує гуманітарної допомоги». А другий підкреслив, що в переговорах Україні і Росії варто проявляти більше гнучкості.

Ніхто з міністрів закордонних справ за підсумками вчорашньої зустрічі не згадав і про інший "берлінської ініціативи" Петра Порошенка – розмежування військ в районі Дебальцеве. Піднімалося це питання достеменно невідомо, точно також, як і те, коли глави Мзс чотирьох країн зустрінуться знову. В цілому ж можна сказати, що вчорашні переговори провалилися, і не допомогло навіть те, що Павло Клімкін, за його словами, іноді був доволі емоційний і вів розмову на підвищених тонах.

"Немає згоди щодо всіх принципових питань. Немає згоди з питання контролю та ефективного моніторингу з боку ОБСЄ неконтрольованої ділянки україно-російського кордону. Немає згоди щодо ефективного доступу ОБСЄ до всього Донбасу. Немає згоди щодо виведення російських військ, найманців, зброї і немає бажання це робити прямо зараз. Ми не торкнулися питання, як забезпечити безпеку виборів... Ми фактично не торкнулися питання, як ми бачимо те, яким чином вибори повинні відповідати стандартам ОБСЄ. Всі ключові питання у нас залишаються дискусійними", - резюмував глава МЗС України.

Переговори в Мінську фактично продемонстрували, що розробити та погодити проект дорожньої карти за місяць, як це анонсувалося главами держав за підсумками переговорів у Берліні, виявилося нереальним завданням. Втім, українські і російські дипломати не поспішають форсувати переговори. Тим самим керівництву України не доведеться ламати голову над тим, як провести через парламент закон про вибори на Донбасі. У свою чергу росіяни, зрозумівши, що питання продовження санкцій ЄС вирішено не на їхню користь так само не поспішають йти на поступки. "У Кремлі чекають зміни президента США і розраховують укласти з ним "великий договір" про новий устрій світу, в тому числі і по Україні, а до цього вони лише імітують переговори", - вважає співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах. Відзначимо, що новий глава Білого дому Дональд Трамп – буде приведений до присяги 20 січня 2017 року.