"Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК) стала вже другим після Одеського припортового заводу (ОПЗ) великим державним підприємством, проти якого була задіяна схема зриву приватизації: гучний скандал у ЗМІ, арешт менеджерів лояльними до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) суддями Солом'янського суду, зупинка потужностей.
"У виконанні замовлення щодо "обнулення" стратегічних підприємств, які виставляються на приватизацію, НАБУ і САП діють однотипно і непрофесійно. Але з чіткою націленістю на свій піар, - заявив в січні адвокат Ігор Черезов. - Спочатку гучні заяви, називаються гігантські суми в сотні мільйонів гривень нібито збитків. Потім "ручний" суддя (який "на гачку" у НАБУ) штампує всі рішення, які потрібні НАБУ і САП. Очевидна фальсифікація і відсутність фактів нікого з них не бентежить – навпаки, НАБУ і САП додатково замовляють фейкові експертизи. Після цього в іншому суді всі ці "докази" розбиваються захистом в пух і прах".
Ця схема, за словами адвоката, була апробована на Одеському припортовому заводі. Спочатку навколо підприємства складалося негативне інформаційне поле, а більше за всіх у цьому досяг успіху тоді ще голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі. Він на різноманітних майданчиках критикував ОПЗ, називав його збитковим. Резонансу додавало те, що Саакашвілі прив'язував до сконструйованого скандалу відомі імена екс-нардепа Миколи Мартиненка, народного депутата від БПП Ігоря Кононенка.
Та ж технологія використовується сьогодні і в подіях навколо ОГХК. Обвинувачем виступає вже не Саакашвілі, проте "грузинський слід" багато людей виявляють і в цій історії – в тому числі, і на самій ОГХК. Цікаво, що свого першого заступника Гізо Углаву Артем Ситник на прес-конференції прямо назвав "представником команди Саакашвілі".
Експерти стверджували: полум'яна антикорупційна риторика Саакашвілі переслідувала цілком прагматичні цілі. Оскільки ОПЗ було виставлено на приватизаційний конкурс і перетворення його в "токсичний" актив, завод-банкрут було явно комусь вигідно. У цьому контексті згадували і російського олігарха Віктора Вексельберга, який проявляв інтерес до ОПЗ, що є кінцевою точкою аміакопроводу Тольятті-Одеса (структурам Вексельберга належить близько частина "Тольяттіазот"), і Дмитра Фірташа, який "підвісив" ОПЗ за борги. Вони виникли ще в 2013 році, коли Ostchem Фірташа був єдиним постачальником природного газу на завод. 25 липня ця компанія виграла арбітраж у Стокгольмі, і їй була б украй невигідна приватизація ОПЗ до сплати боргу.
Навряд чи є збігом той факт, що той же олігарх Фірташ раніше контролював і титанові комбінати ОГХК. Після того, як держава в 2014 р. повернула собі контроль над компанією, її дохід досяг близько 2 млрд грн, вказував перший заступник голови правління ОГХК Олександр Гладушко. Тому легко передбачити, що Дмитро Фірташ не проти був би і тут повернути собі надприбутки. Особливо, якщо підприємства будуть коштувати копійки. Він може "зайти" на свої колишні підприємства через інші структури, до яких формально не має відношення.
Симптоматично, що конкурс з продажу ОПЗ був запланований на 26 липня 2016 р., але він не відбувся. Вся справа в тому, що 14 липня, за чотири дні до закінчення подачі заявок інвесторів, НАБУ затримало менеджерів Одеського припортового Сергія Перелому і Миколу Щурікова. Їх звинувачували в розтраті майна ОПЗ в особливо великих розмірах за попередньою змовою з групою осіб, з використанням службового становища на суму понад 205 млн грн. САП і НАБУ голосно відзвітували щодо свого успіху, а Перелому і Щурікова суд оперативно "упакував" у СІЗО.
Рішення приймав суддя (нині вже "екс") Солом'янського суду Андрій Макуха. Адвокати затриманих в доказ їхньої невинності пред'явили результати перевірки ОПЗ, що проводилася Держфінінспекцією за дорученням Кабміну в період 01.01.2014 за 30.11.2015 р. Ревізори порушень не знайшли.
Більше того, завод приносив прибуток. "Тобто Перелому і Щурікова НАБУ звинувачує в тому, що завдяки ефективній роботі керівництва ОПЗ завод і держава отримали додатково 3,4 млн грн прибутку! Причому всі ці цифри - не піар-заяви "антикорупціонерів" або самого НАБУ, а офіційні дані державної перевірки", - заявляв тоді захист.
У підсумку апеляційний суд скасував постанову Солом'янського суду і випустив заарештованих менеджерів ОПЗ на свободу.
У всіх випадках рішення на користь НАБУ приймали двоє суддів Солом'янського райсуду Києва, на яких могло впливати Бюро через їхнє сумнівне минуле. Проти згаданого Андрія Макухи на момент винесення ним вироку НАБУ проводило антикорупційне розслідування. Говорячи словами захисту, схоже, що суддя був на "гачку". До того ж, за даними ЗМІ, цей служитель Феміди виносив незаконні рішення у справах проти учасників Революції Гідності. Але цей факт не зупинив ні Артема Ситника, ні Назара Холодницького.
Після того, як Верховна Рада звільнила Макуху за порушення присяги, розглядати всі справи НАБУ почав інший, ще більш одіозний суддя Солом'янського суду - Олександр Бобровник. І слухняно задовольняти всі вимоги НАБУ щодо обрання запобіжного заходу. Саме він відправив у СІЗО менеджерів ОГХК (а раніше – менеджерів "Укргазвидобування" - заради цього, свідчать очевидці, його спеціально привозили з лікарні в гіпсі).
Згадуваний вище адвокат розповів, як проходило слухання по ОГХК в суді: прокурори САП заявили, що у екс-заступника голови правління ОГХК Юрія Перцева є квартира в Цюріху. Проте не надали жодних доказів. До клопотання про обрання запобіжного заходу були прикладені документи, половина з яких на трьох іноземних мовах. Без перекладу. Суддя Бобровников повірив їм на слово та не взяв до уваги ні доводи адвокатів, ні висновки міжнародних аудиторів, а просто виконав вимогу НАБУ.
Хоча в 2015 році аудит ОГХК провела відома компанія KPMG. До оцінки вартості активів компанії була залучена ще одна міжнародна компанія Grant Thornton. Підприємство готувалося до приватизаційного конкурсу, який після дій НАБУ і САП точно відбудеться не скоро. Адже його активи тепер серйозно впали в ціні. Крім того, ОГХК, як раніше ОПЗ, може просто припинити роботу. Тим більше, що НАБУ заборонило відвантаження продукції.
В переддень Нового року на вулиці опинилися тисячі працівників ОПЗ. Не бажаючи повторити їхню долю, колектив ОГХК (а це 6 тисяч чоловік) звернувся до президента, прем'єр-міністра, уряду, Фонду державного майна, Генеральної прокуратури з закликом не допустити знищення підприємств держкомпанії. Співробітники вже кілька разів виходили на мітинги проти тиску силовиків на підприємство. Робочі попереджають: вони ризикують опинитися на вулиці, а їх сім'ї будуть голодувати. Однак НАБУ своєї позиції не змінює.
Хоча, як писали ЗМІ, директор НАБУ Артем Ситник і ховався від пікетників з ОГХК, коли проводив брифінг в одному з інформаційних агентств.
"Звинувачення НАБУ безпідставні і нічим не підтверджені. За останні два роки наша компанія впевнено зростає. Прибуток за час роботи нового менеджменту збільшилася в 1274 рази (з 530 тис. грн в 2014 до 675,5 млн грн в 2016). Відрахування в бюджети всіх рівнів зросли в 48,7 рази — з 16 млн грн до 779,3 млн грн. Вся діяльність ОГХК прозора і постійно контролюється державою. У минулому році компанія успішно пройшла аудит однією з провідних міжнародних аудиторських фірм", - заявила ОГХК.
Можливу лояльність судді Бобровника до НАБУ, а також ігнорування аудиту одне з профільних ЗМІ пояснює просто: "він на гачку у НАБУ — на нього у них кримінальні справи".
Крім того, ЗМІ висувають припущення, які саме справи. Саме цей суддя рік тому виніс скандальне рішення про закриття кримінальної справи проти соратника Віктора Януковича Юрія Іванющенка. Також відмовив у доступі до документів по закупівлі Мінекології часів Миколи Злочевського авторського супроводу програмного забезпечення в ТОВ "Спектр ВДМ", що коштувало держбюджету 51 млн грн. Справу "міністра Януковича" було заблоковано.
Про те, що у НАБУ може бути особливий інтерес до підприємств, що приватизуються, свідчить також те, що ці справи розслідуються багато місяців, незважаючи на очевидну слабкість доказової бази. У той же час НАБУ відмовилося розслідувати справу заарештованих 1,5 млрд доларів "сім'ї Януковича", а також справу по масштабну корупцію в "Укроборонпромі", торгівлі вугіллям з ОРДЛО).
Де-факто зірвавши приватизацію двох підприємств, за які держава могла виручити десятки мільярдів гривень, Ситник і Холодницький в середу відзвітували в парламентському комітеті: вони повернули до держбюджету аж... 100 млн грн, а за результатами розслідувань НАБУ є цілих 11 вироків. При тому, що у всіх 11 випадках ніхто у в'язницю так і не сів.
Керівник антикорупційної організації учасників АТО "Справедливість" Тарас Костанчук, післу звіту Ситника і Холодницького, заявив: "Новоспечені антикорупційні структури займаються перетягуванням повноважень, обслуговуванням політичних і бізнес-інтересів угруповань при владі, фактично, імітують боротьбу з корупцією".