Хто і навіщо намагається збити ціну на Одеський припортовий завод

Проти Одеського припортового заводу (ОПЗ) розпочата потужна інформаційна атака, в якій беруть участь і журналісти, і політики. Активізація інформаційної війни з ОПЗ пов'язана з рішенням Кабміну виставити завод на приватизацію. Дійшло до демонстративних обшуків на підприємстві, які проводить одеська прокуратура. Втім, дії, спрямовані на нібито збільшення прозорості роботи підприємства, на ділі призведуть до протилежного ефекту - до купівлі заводу за заниженою ціною російськими олігархами.

Проти Одеського припортового заводу (ОПЗ) розпочата потужна інформаційна атака, в якій беруть участь і журналісти, і політики. Активізація інформаційної війни з ОПЗ пов'язана з рішенням Кабміну виставити завод на приватизацію. Дійшло до демонстративних обшуків на підприємстві, які проводить одеська прокуратура. Втім, дії, спрямовані на нібито збільшення прозорості роботи підприємства, на ділі призведуть до протилежного ефекту - до купівлі заводу за заниженою ціною російськими олігархами.

ОПЗ - цінний актив

ОПЗ - лідер хімічної індустрії України. Головне завдання заводу - виробництво аміаку, карбаміду та інших видів хімічної продукції. Завод здатний випускати близько 900 тис. тонн аміаку і 660 тис. тонн карбаміду на рік.

Важливою перевагою ОПЗ, що відрізняє його від інших хімічних підприємств, є наявність морського перевантажувального терміналу. З нього на експорт йде продукція інших підприємств України й Росії: аміак, карбамід, метанол і рідкі комплексні азотні добрива. Термінал дозволяє перевалити 4,7 млн тонн аміаку на рік і оснащений сховищем на 120 тис. тонн.

Унікальною перевагою ОПЗ є доступ до аміакопроводу Тольятті-Горлівка-Одеса довжиною 2417 км. Основна частина продукції ОПЗ (близько 85%) експортується за кордон, більш ніж в 30 країн світу.

У 2015 році виробничі потужності АТ "ОПЗ" повністю завантажені, чого не було протягом останніх кількох років. Сумарний приріст обсягів виробництва продукції за період 9 місяців 2015 р. порівняно з аналогічним періодом минулого 2014 р. складає в натуральному вираженні 29,7%.

За період 9 місяців 2015 р. сплачено податків, відрахувань, зборів і платежів до бюджетів усіх рівнів і цільових фондів у сумі 268 млн. грн. Крім того, відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати, сплаті податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

Довга приватизація

Нинішня спроба знайти інвестора для заводу - не перша.

У 2008 році була одна з перших спроб продати актив. Тоді екс-прем'єр Юлія Тимошенко говорила про ціну 8-9 млрд грн (близько 1 млрд дол. за курсом того часу).

У 2012 році Фонд державного майна озвучував вже більш скромні цифри - 5-7 млрд грн (429-600 млн дол.).

При цьому, реальна вартість ОПЗ, за оцінкою експертів, близько 1,2-1,5 млрд дол.

Проте, коло потенційних покупців не надто широке. Їх можна поділити на три групи: європейці, українські ФПГ і росіяни.

З українців за актив будуть боротися власник Group DF Дмитро Фірташ і екс-губернатор Дніпропетровської області, співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський.

В Group DF свій інтерес до Одеського заводу не приховують. Холдинг Фірташа OstChem контролює діяльність чотирьох з шести підприємств азотної хімії в країні, і отримання ще одного галузевого активу цілком відповідає стратегії компанії - об'єднання найбільших хімічних підприємств під своїм контролем.

Керуючий директор групи Борис Краснянський підтвердив бажання взяти участь в конкурсі з продажу Одеського припортового. "У нас абсолютно не змінюються (...) пріоритети. Так, ми припускаємо брати участь у всіх конкурсах, в яких планували брати участь і раніше", - стверджував він.

Ігор Коломойський вже робив спроби придбати завод. У 2009 році виграшна приватизаційна пропозиція, з якою виступила вже згадана компанія цього бізнесмена - "Нортіма" - все ж не змогла реалізуватися через політичні розбіжності.

Росіян може представляти група Вексельберга, що вже бере участь у "Тольяттіазот".

Теоретично, можливо участь бізнесменів з Китаю, Японії, Індії або навіть Ізраїлю. Але ймовірність угоди з їх участю під великим питанням.

Зв'язок медіа-кампанії і ціни продажу

За допомогою активної медіа-кампанії у потенційних покупців намагаються створити враження ніби актив "токсичний". Навіщо це потрібно? Для зменшення ціни об'єкта.

Очевидно, що проблемний, закредитовані завод коштує дешевше, ніж чистий і прибутковий. А вже обшуки прокуратури здатні звести ціну підприємства до рівня демпінгової.

В умовах величезного дефіциту бюджету і низької інвестиційної привабливості країни навряд чи варто очікувати величезної черги покупців і сильного перевищення кінцевої ціни продажу над стартовою.

Бо деяким нечистоплотним потенційним покупцям вкрай вигідно зайняти вдалу позицію для переговорів ще до початку старту продажів. Але чи настільки вже токсичний і непривабливий ОПЗ? Відповідь - мовою фактів.

Безпідставність звинувачень

Протягом 2015 р. АТ "ОПЗ" використовувало природний газ, що поставляється НАК "Нафтогаз України", придбаний за рахунок кредиту, виданого АТ "Ощадбанк". Кредит в сумі 5 млрд грн надавався заводу для придбання природного газу у "Нафтогазу" згідно розпорядження Кабміну від 03.12.2014 р. №1186-р "Про заходи щодо стабілізації роботи публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод".

Обсяг природного газу, придбаного на кредитні кошти, склав 729,6 млн куб. м. Це дозволило завантажити виробничі потужності заводу протягом І півріччя 2015 р. і частково в липні 2015 р.

За умовами кредитного договору між ОПЗ і "Ощадбанком", кредит повинен був бути погашений до грудня 2015 р. Але погашення кредиту відбулося достроково - в жовтні 2015 р., що свідчить про фінансове здоров'я заводу.

Крім природного газу, що поставляється "Нафтогазом", ОПЗ використовував у виробництві сировину, що поставляється з Європи, а також газ українського видобутку від інших постачальників.

У цілому кредиторська заборгованість заводу в 2015 р. за розрахунками за поставлений природний газ істотно зменшилася. Розмір чистого прибутку заводу за 9 міс. 2015 р. склав 205 млн грн, за аналогічний період 2014 р. підприємством був отриманий збиток у розмірі 243 млн. грн. Це про стабільний економічний стан заводу.

Що стосується звинувачень у непрозорості, то всі операції і платежі ОПЗ знаходяться під контролем Державної фінансової інспекції (ДФІ). Вона проводить постійний операційний аудит, згідно з постановою Кабміну від 25.06.2014 р. №214. До того ж, на заводі постійно знаходяться інспектора ДФІ, які виробляють безперервний моніторинг господарських операцій.

Також на ОПЗ працює група інвестиційних консультантів, яку очолює інвестиційний банк " Union Bank of Switzerland (UBS). До складу групи входять представники міжнародної юридичної компанії Baker&McKenzie, компанії Ernst&Young та інших. В рамках процесу підготовки приватизації консультанти проводять аналіз ситуації на заводі і формують рекомендації та прогнози для Фонду держмайна.

Російська приватизація

Кому ж вигідна піар-кампанія, розгорнута проти заводу? Очевидно, що вона невигідна європейцям, так як рада директорів і акціонери ніколи не схвалять купівлю проблемного активу. Менеджерам європейських хімічних концернів потрібен позитивний імідж об'єкта покупки.

Невигідна кампанія і українським ФПГ. Справа в тому, що внаслідок кризи, власних коштів на купівлю у них немає. Доведеться використовувати позикові. Прокредитуватися вони можуть лише в європейських банках. І, знову ж, ці банки не відкриють кредитну лінію під покупку "непривабливого об'єкта". Українці зацікавлені в тому, щоб в очах майбутніх кредиторів завод виглядав стабільним і прибутковим. Це дозволить отримати кредити під меншу відсоткову ставку. Нинішні обшуки, ініційовані одеською прокуратурою, фактично заблокували будь-яку можливість участі Європи в приватизації ОПЗ.

Виходить, єдиний ймовірний замовник кампанії - російські ФПГ. Інтерес до цього активу в свій час вже виявляли структури російського олігарха Віктора Вексельберга, оскільки ОПЗ є кінцевим пунктом аміакопроводу Тольятті - Одеса. Структурам Вексельберга належить більша частина "Тольяттіазот". З точки зору російського мільярдера, отримати контроль над другим кінцем труби, початок якій розташовано на його заводі, цілком логічно.

Поліпшить потрапляння стратегічного об'єкта під контроль росіян - питання риторичне. При зміні політичної кон'юнктури під тиском Кремля вони завжди зможуть прийняти економічно невигідне, але політично обґрунтоване рішення. Закрити завод на рік на реконструкцію, відправити працівників у неоплачувані відпустки, припинити платити податки, ніж підірвуть надходження в бюджет Одеської області та держави, а також викличуть зростання соціальної напруженості в регіоні.

Формально уряд обіцяє не допустити росіян до приватизації. Але в реальності така заборона складно здійснити. Завод може купити цілком собі європейський чи американський інвестиційний фонд, що діє в інтересах клієнта, відносини з яким конфіденційні.

Чи розуміють це учасники атаки? Вони просто шукають піар-дивіденди або матеріально зацікавлені? Нам це невідомо. Але, оцінюючи гучні заяви у ЗМІ, завжди потрібно пам'ятати про те, кому вони вигідні.

Довідка

До складу ОПЗ входять:

- два агрегати з виробництва аміаку початкової проектної потужністю 450 тис. тонн на рік кожний;

- два агрегати з виробництва карбаміду початкової проектної потужністю 330 тис. тонн в рік кожний;

- комплекс з перевантаження аміаку потужністю 4,3 млн тонн в рік, зі складом на 120 тис. тонн;

- комплекс з перевантаження карбаміду потужністю до 5 млн тонн у рік, зі складом на 80 тис. тонн;

- комплекс з перевантаження метанолу потужністю 1 млн тонн в рік, зі складом на 48 тис. тонн;

- комплекс по перевантаженню рідких азотних добрив потужністю 500 тис. тонн в рік, зі складом на 36 тис. тонн.