ru ua

Шантаж за чужі гроші. Або як влада посилила кризу у "зеленій" енергетиці

Шантаж за чужі гроші. Або як влада посилила кризу у "зеленій" енергетиці Денис Шмигаль (Фото: прес-служба Кабміну)

Криза у "зеленій" енергетиці набирає обертів. Здавалося б, без п'яти хвилин закрите питання з боргами перед інвесторами у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) за лічені дні переросло у скандал і ризикує перейти у міжнародні суди. Про те, хто і кому заблокував виплати, чому це шкодить інвестиційному клімату і кредитному рейтингу країни – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Українська енергетика опинилася у глухому куті, в який її роками заводили чиновники та політики. Новий виток подій за останній тиждень ще більше погіршив ситуацію. Резонанс вже досяг міжнародних ринків: кредитні рейтинги України та держкомпаній почали сипатися.

Скандал спровокував розподіл (а точніше – зупинка виплат) європейських коштів, призначених для виплати боргів перед виробниками "зеленої" енергії. Інвестори у ВДЕ називають це нічим іншим як фінансовим і політичним шантажем, вже оцінюючи перспективи міжнародних арбітражів.

Звідки борги? І хто кому винен?

Сума боргу держави перед компаніями ВДЕ на листопад становила понад 28 млрд гривень. Частина боргу – історична. Ще минулого року Кабмін взяв на себе зобов'язання погасити її, а також виконувати поточні платежі за "зеленим" тарифом. Натомість інвестори пішли на зниження тарифу на е/е, яку виробляють сонячні та вітряні станції. Ці домовленості закріпили у меморандумі. Але за фактом держава свою частину угоди не виконала.

Європейська бізнес асоціація, посилаючись на інформацію компаній-членів ЄБА, вказує, що борг НЕК "Укренерго" перед ДП "Гарантований покупець" становить приблизно 13,1 млрд гривень, а заборгованість "ГарПоку" перед ВДЕ за 8 місяців 2021 року перевищує 8 млрд гривень. Рівень розрахунків, за даними ГП, іноді не досягав й половини того, що належало компаніям.

Вихід з боргового глухого кута знайшли в "Укренерго". Компанія розмістила п'ятирічні єврооблігації на 825 млн доларів. Цей випуск має безумовну і безповоротну державну гарантію України. Євробонди випускали як цільові – погасити борги перед "зеленими" інвесторами та вкласти їх у проекти ВДЕ.

Частину облігацій викупив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), заявивши, що ці інвестиції допоможуть відновити довіру до українського сектору відновлюваної енергетики.

"Угода представляє собою визначний крок до вирішення дисбалансів на українському ринку електроенергетики відповідно до зобов’язань України перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел", – заявив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Розмістивши бонди, "Укренерго" перерахувало гроші" ГарПоку". ГП 12 листопада направив 19,3 млрд гривень через Ощадбанк виробникам електроенергії як борг за "зеленим" тарифом. Але частину коштів заблокували, у повному обсязі на рахунки компаній гроші не надійшли. І з цього моменту почалася низка подій, яка сколихнула енергоринок.

Того ж дня, за даними ЗМІ, Ощадбанк нібито під приводом короткого п'ятничного дня призупинив транзакції, не перерахувавши з усієї суми понад 3 млрд гривень. Борг повернули всім, крім підприємств ДТЕК. А Кабмін наступного дня на позачерговому екстреному засіданні звільнив голову ГП Костянтина Петриківця, призначивши на його місце екс-заступника міністра енергетики Вадима Улиду.

У Міненергетики поспішили запевнити, що "зміна керівника не вплине на зобов'язання перед виробниками електроенергії з альтернативних джерел". Разом з тим, як вказали у міністерстві, причиною звільнення керівника "ГарПоку" став "непрофесіоналізм і можливе завдавання збитків". Збитки нібито могли виникнути через продаж великого обсягу е/е за заниженими цінами в інтересах окремих фінансово-промислових груп.

Сума потенційного збитку оцінюється у приблизно 500 млн гривень. Що, втім, ніяк не пояснює рішення призупинити частину платежу саме підприємствам ДТЕК. Так само як і те, чому рішення про відставку приймалося на вихідних і вже після факту перерахування грошей.

Суди, обвал рейтингу та удар по репутації

У ДТЕК такий підхід назвали дискримінаційним, вказавши, що ніхто з профільних відомств і держкомпаній з цього приводу їм нічого не пояснив. За даними ДТЕК, "ГарПок" винен їй близько 4,3 млрд гривень за е/е, придбану у 2020 і 2021 роках.

Вибірковість підходу підтвердили наступні події. Залишок коштів, призначених ДТЕК, повернувся ГП, про що повідомила прес-служба "ГарПоку". Якимось чином і за збігом якихось "обставин" гроші отримали всі, крім одного інвестора. Галузеві експерти впевнені, що це не могло статися без втручання "зверху". А новий керівник ГП Улида, і правління Ощадбанку тут, швидше, взяли на себе роль виконавців.

У банку ж заявили, що всі платежі на адресу підприємств "зеленої генерації" були здійснені відповідно до інструкцій клієнта, тобто "Гарантованого покупця". "Ми як банк не займаємося розподілом платежів, а тільки виконуємо платіжні інструкції клієнтів", – виправдалися в Ощадбанку.

Те, що лише ДТЕК обділили та не погасили перед їхніми підприємствами борги, зовсім не випадково. Екс-журналіст, а нині член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко, якого вважають лояльним до влади, пов'язує звільнення Петриківця і рішення з припиненням виплат зі спробою стримати структури бізнесмена Ріната Ахметова від критики влади, у тому числі через підконтрольні йому медіаресурси.

Крім того, за інформацією Лещенка, прем'єр Денис Шмигаль нібито доручив Петриківцю не проводити виплати перед ДТЕК. Але той нібито відмовився, за що і був звільнений, заявив екс-журналіст у своєму відео-блозі на YouTube. Чи міг прем'єр зробити це самостійно, враховуючи непрості відносини між Банковою та Ахметовим? Петриковець же запевняв, що в його бік надходили погрози та тиск з боку "посадових осіб Кабінету міністрів" за відмову зупинити виплати. Саме цей момент, за його словами, і став причиною звільнення.

Хай там як, аналітики інвестиційної компанії Dragon Capital також вказують, що можлива причина зупинки виплат – негативне зображення, яке президент і правляча партія останнім часом отримують на телеканалах, контрольованих Ахметовим.

"Ці події дуже негативні для сектора, оскільки таке політично мотивоване втручання і перерозподіл надходжень від "зелених" облігацій на фінансування АЕС загрожує підірвати довіру до уряду серед інвесторів і перешкоджати новим інвестиціям у проекти відновлюваної енергетики", – сказано у звіті Dragon Capital.

У Кабміні поки уникали публічних коментарів з цього питання. У ДТЕК ситуацію називають шантажем, дискримінацією і готові різко відстоювати свої права. Компанія веде підготовку до юридичного захисту своїх прав і відшкодуванню збитку, який, як вважають у ДТЕК, виник у результаті махінацій уряду з розподілом коштів європейських кредитів.

Проблема насправді ж ширше, вона не тільки у форматі відносин влади з найбільшими бізнесменами, як у цьому випадку. Подібні конфлікти залишають слід на інвесткліматі в цілому, зачіпаючи інтереси багатьох гравців і фінансових організацій. Адже ніхто не знав (а, може, і не думав), що затримка виплат виявиться для держави проблемою. Вже наступного дня - 16 листопада – після того, як ДТЕК заявив про проблему на біржі, почався крах рейтингів України та держкомпаній.

Крім того, п'ятирічні кредитно-дефолтні свопи (CDS) України зросли на 20% - до 504,24 пункту. Це сталося після рішення уряду втрутитися в механізм виплати "зелених" єврооблігацій і заблокувати платіж ДТЕК. Для розуміння: CDS – фінансовий інструмент, за яким оцінюють ризики несплати зобов'язань. По суті – це страховка від дефолту держави. І чим вище вартість дефолтних свопів, тим вище ризик дефолту.

Що буде далі? З великою ймовірністю ДТЕК отримає ці гроші, можливо, навіть без звернення до судів. Якщо, звичайно, в уряді не вирішать ще більше погіршити ситуацію. І це при тому, що для влади тут вже є ризики репутаційної шкоди, особливо перед західним бізнесом, який і до того бачив неоднозначні політичні рішення в економіці України.

Якщо дійсно мала місце спроба натиснути на медійний бізнес, то, ймовірно, вона виявилася невдалою. Натомість стався удар по рейтингах України, а чергова порція негативу вилилася на і так далеко небездоганний інвестиційний фон в країні. Незважаючи на те, що ВДЕ – це взагалі одна з небагатьох сфер, куди бізнес інвестує.

З 2014 по 2020 рік (відверто кажучи, не у найпростіший період для економіки України) у сектор відновлюваної енергетики зайшло 6,1 млрд євро інвестицій, а країна посіла 8 місце в рейтингу інвестиційної привабливості в цій галузі у 2020 році.