Сергій Тупальський: Київська митниця весь час стояла на позиції захисту інтересів держави, але зараз ми чекаємо на обшуки

- Сергію Васильовичу, нещодавно НАБУ озвучило інформацію про арешт 450 мільйонів гривень на рахунках Київської міської митниці...

- Я Вас переб'ю відразу, вибачте. Так, дійсно, і НАБУ, і наше керівництво нещодавно повідомили, що в результаті спільної операції було арештовано кошти, які знаходяться на рахунках Київської міської митниці і які нібито використовувалися для протиправної діяльності, реалізованої через призму 55-ї статті Митного кодексу України.

І до нас на митницю дійсно від НАБУ прийшов лист, в якому вони, посилаючись на рішення суду про арешт коштів на рахунках Київської міської митниці, які туди надійшли від ряду імпортерів (в цілому мова йде про 11 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності), вимагають заблокувати кошти.

Отримавши такий лист, ми дуже здивувалися. По-перше, кримінальне провадження, щодо якого було винесено дану ухвалу, розпочато за ч. 1 ст. 364 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Тобто стосовно митників, як ми можемо здогадуватися. Але ще більше здивувалися, коли перевірили, що це за суб'єкти, за якими треба заблокувати кошти. Виявилося, що з 11 суб'єктів, згаданих у рішенні суду, тільки у 4 є гроші на рахунках Київської митниці. По всіх інших на рахунках нулі.

Ми досить щільно і конструктивно співпрацюємо з НАБУ, і ми написали їм листа, в якому вказали, що вони, напевно, помилилися. Тому що про 450 мільйонів на сьогоднішній день мова не йде. У нас їх просто немає. Може хтось може підказати, можливо, ми щось не так зрозуміли, поки нам ніхто не відповів.

Йдемо далі. У листі НАБУ з посиланням на рішення суду ми теж не бачимо суму 450 млн грн. Простими арифметичними діями ми вийшли на суму 151 млн грн. А сума, яку ми фактично заблокували за рішенням суду, тому що у шістьох підприємств на рахунках нулі були ще півроку тому, склала лише 73 мільйонів.

- А звідки взялася цифра в 450 мільйонів?

- Я не знаю. Це питання не до мене. До суду звернулося НАБУ, і у своєму зверненні прописало якісь суми. Звідки вони їх взяли – мені не відомо. На сьогоднішній день я можу підтвердити, що на рахунках Київської міської митниці заблоковані кошти по трьох суб'єктах зовнішньоекономічної діяльності, які оформляли вантажі за ст. 55 Митного кодексу України, на загальну суму 73 мільйони гривень. Більше грошей немає. Якщо говорити про самі підприємства, про які йшлося в ухвалі суду, то ми про них нічого не знаємо. До того ж, там є навіть підприємства, які у нас ніколи не оформлялися.

- Ви можете пояснити суть кримінального провадження, яке, як ви здогадуєтеся, ведеться відносно співробітників митниці?

- Сьогодні ми можемо робити висновки, тільки виходячи з ухвали суду, яка у нас є. Матеріали справи для нас недоступні. Але після вивчення ухвали суду у нас виникли певні питання і сумніви. В тому числі, ми бачимо деякі розбіжності позиції детективів з законодавством України.

- Що ви маєте на увазі?

Суть кримінального провадження, з позиції слідства наступна, я процитую:

"... працівники Київської митниці, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, сприяючи злочинній діяльності з розмитнення товарів зі сплатою митних платежів, нарахованих за суттєво заниженою митною вартістю завдали шкоди державним інтересам.

тобто, співробітниками формально відмовлено в прийнятті митних декларацій та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості та не вжито при цьому передбачених митним кодексом дій для належного контролю митної вартості товарів...

... Після скасувань рішень про коригування митної вартості в судовому порядку, працівники митниці здійснили незаконне повернення зазначеним підприємствам зарезервованих коштів.."

Виходить, що за версією слідства співробітники митниці прийняли вірне рішення і скорегували митну вартість товарів у бік збільшення до рівня ідентичних товарів. Або просто виконали всі вимоги, передбачені Митним кодексом та методичними рекомендаціями. І я офіційно заявляю: по всіх цих оформленнях немає жодного, за яким би митниця не прийняла рішення про коригування митної вартості і не склала документи про її коригування.

І через деякий час співробітники митниці виконали рішення одеського суду, яке вступило в законну силу і є обов'язковим до виконання на всій території України, і яке скасувало рішення про коригування митної вартості, зобов'язавши нас повернути зайво сплачені суб'єктом господарської діяльності кошти. Яким чином виконання рішення суду стало незаконним?

- А що мається на увазі під фразою "формально відмовили"?

- Все дуже просто. В рамках наших повноважень є два варіанти вирішення: або прийняти митну вартість, заявлену імпортером, або прийняти рішення про її коригування.

Якщо зовсім коротко описати цю ситуацію, то наші співробітники приймали рішення щодо коригування митної вартості по кожній декларації по цих фірмах в бік збільшення. Не пам'ятаю їх загальну кількість, але їх більше 500. І здійснили всі дії, передбачені чинним законодавством. А через деякий час ми змушені були виконувати рішення суду, які набрали законної сили і були обов'язкові для виконання. Ці рішення скасовували наші рішення про коригування митної вартості і зобов'язували нас повертати кошти підприємцям.

Так у чому тут склад злочину?

Митне оформлення товарів у відповідності з вимогами ст. 55 МКУ – це злочин?

Чи виконання рішення суду, що набрало законної сили – це злочин?

У чому саме порушення митників або митниці?

- Чому працівники Київської митниці приймали рішення про коригування вартості вантажів?

- В загальному вигляді ситуація тут наступна. Митну вартість, відповідно до статті 52-ї МКУ заявляє брокер або декларант. Документи на вантаж, визначені у ст. 53 МКУ, надає теж він. А митниця здійснює контроль митної вартості згідно ст. 54. Під час митного оформлення вантажу інспектор може прийняти одне з двох рішень: або визнати митну вартість, або прийняти рішення про її коригування. Третього не існує.

І є виключний перелік підстав для запиту додаткових документів при прийнятті рішення про коригування митної вартості. Це: відсутність у документах відносно митної вартості всіх відомостей, що підтверджують числові значення її складової; наявність у документах розбіжностей за числовими даними; наявність ознак підробки у документах; наявність підстав припускати існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем.

У нашому випадку, ми, бачачи, що ціна знаходиться на такому низькому рівні, завжди прагнули знайти якісь зачіпки: розбіжності в цифрах, наприклад, в умовах постачання, і прийняти рішення про коригування вартості. Після чого завжди вимагали додаткові документи на вантаж у всіх цих суб'єктів, про які зараз йде мова.

Ми зверталися до них з листом, в якому просили надати додаткові документи, які підтверджували б таку ціну. Можливо, вона дійсно настільки низька: може у суб'єкта супер знижки, чи це їх виробництво, або ще якась причина. Тобто ми просили надати документи, які передбачені Митним кодексом. І кожен раз ми отримували відмову.

Але, отримавши відмову, ми мали право прийняти рішення про коригування вартості. Саме на підставі того, що суб'єкт не надав додаткових документів, що підтверджують митну вартість вантажу. І коректували ми митну вартість до рівня, який відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів: взуття – 6,52 долара за кг, сумки – 3,5 долара, тканини – там є різні варіанти, десь 3,30, десь доходить до 12 доларів за кілограм. Тут треба підкреслити, що у кожному випадку ми приймали рішення виходячи з характеристик товару.

- Для розуміння ситуації, що означає, наприклад, "ідентичне взуття", як порахувати митну вартість взуття для конкретної моделі?

- Насправді в методології є ряд характеристик, які враховуються. Наприклад, місце виробництва – Китай, матеріал виготовлення – дерматин, тип – чоловіче, зимове. Зрозуміло, що 6,50 для взуття – це теж просто орієнтир. У наших рішеннях про коригування є і рішення до 6,50 і до 6,58 і т. д. По тканинах розліт – від 3,30 – до 12 доларів за кілограм.

- Суб'єкти погоджувалися з вашим рішенням і сплачували належні платежі?

- Тут ми якраз підійшли до суті 55-ї статті Митного кодексу України, яка дозволяє підприємцю забрати свій вантаж з митного терміналу і пустити його в продаж, в оборот. Та при цьому протягом 90 днів оскаржити наше рішення про коригування вартості. В якості гарантії суб'єкт повинен покласти на депозит суму митних платежів, які відповідають сумі, яку ми нарахували за результатами коригування митної вартості. Ці кошти заморожуються на рахунках на ці 90 днів. І якщо протягом цього строку підприємець надає документи, які підтверджують заявлену ним вартість, то вона коригується, і частина грошей повертається йому. Не надає – гроші після закінчення 90 днів автоматично йдуть в бюджет.

Оскаржити рішення про коригування суб'єкт може двома шляхами – у вищих органах ДФС (якщо це митний пост, то на регіональній митниці, а якщо регіональна митниця – в центральному апараті) або ж відразу в суді. У нашому випадку дані суб'єкти користувалися другою можливістю – зверталися в суд.

- Які дії робила Київська митниця для захисту інтересів держави?

- Взагалі 55-я стаття – це хороша законодавча норма. Вона дуже корисна для підприємців, які працюють в законному руслі. Тому що навіть якщо у нас виникли якісь сумніви, і ми скорегували митну вартість, а підприємець не згоден, він може не зупиняти свій робочий процес, своє виробництво, а працювати і спокійно доводити свою правоту.

Разом з тим, відразу після вступу в силу Митного кодексу експерти в нашій сфері говорили про ризики, які вона в собі несе.

І, розуміючи ці ризики, Київська митниця також ще з 2013 року вимагала від ДФС методології, як діяти в разі скасування у суді рішення про коригування вартості. З 2014 року почався вал подібних судових рішень, а ми зверталися до керівництва ДФС, до керівників департаментів, в міністерства. Але чітких відповідей не отримували.

- Не зовсім зрозуміло, як це відноситься до дій митниці щодо захисту інтересів держави.

- Я зараз до цього дійду. Ще тоді, в 2013 і 2014 роки митники розуміли, якщо цю ситуацію відпустити, не приділити їй належну увагу на рівні методології повернення коштів, у питаннях перевірки суб'єктів, які оскаржують наші рішення і т. д., ми прийдемо до сьогоднішньої ситуації. Тому до 2016 року ми билися, щоб знайти рішення цієї проблеми і отримуючи від підприємців численні скарги про неповернення коштів за судовими рішеннями.

Конкретно по Київській митниці можу сказати, що ми повертали гроші тільки тоді, коли в рішенні суду було чітко зазначено: скасувати рішення КММ ДФС про коригування митної вартості та повернути кошти такому підприємству в такій-то сумі. В інших випадках ми шукали зачіпки, щоб цій ситуації хоч якось протистояти. Наприклад, у рішеннях було написано: "визнати митну вартість, заявлену декларантом". І ми це оскаржували, оскільки суд не може прийняти таке рішення, тому що воно належить до компетенції митниці. Або сума була вказана в рішенні невірно.

Звичайно, я не виправдовую ці дії, але ми розуміли, до чого це може прийти.

З 2015 року в ДФС почала змінюватися позиція відносно 55-ї статті. І якщо раніше ми отримували підтримку в тому, що ми намагалися хоч якось блокувати виплати за рішеннями судів, то потім ми отримали вже зворотну позицію: є рішення суду, і його треба виконувати.

У березні 2016 року ДФС отримала узагальнену судову практику Верховного суду України з питань оскарження дій митниці щодо повернення коштів у зв'язку зі скасуванням в судовому порядку рішень про коригування митної вартості.

А крапку в питанні поставили на нараді у прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Я не можу засуджувати дії митників, які з формальних причин не повертали гроші за рішенням судів. Але через це у нас було безліч скарг. І ця інформація була донесена до прем'єр-міністра. Той обурився: чому це відбувається, чому не виконуються рішення судів, чому не повертаються гроші?

Бізнес-обмудсмен збирав круглий стіл на цю тему. Ситуація загострювалася. І в ДФС зібрали нараду, є її протокол, де керівництво оголосило, що треба припинити практику неповернення грошей і повертати їх згідно 618-го порядку (а там дійсно все нормально прописано, є алгоритм). І в кінці цієї наради я отримав доручення, я знову процитую: "Зобов'язати керівника Київської міської митниці ДФС під особисту відповідальність вжити невідкладних заходів по припиненню формального розгляду заяв суб'єктів ЗЕД про повернення надмірно сплачених митних платежів після скасування судом рішень про коригування митної вартості товарів та видачі при цьому необґрунтованих відмов у поверненні коштів; попередити керівників митниць ДФС про недопущення порушення передбаченого чинним законодавством права платників податків на повернення зайво сплачених коштів".

Я після цього звернувся до керівництва особисто. Сказав, що у мене немає питань: є рішення суду, є розпорядження, повертаємо гроші. Але! Ми повинні бути готові до того, що ми відкриваємо Ящик Пандори.

І буквально після тієї наради пройшов місяць, за цей час інформація розлетілася, і виникала ця ситуація – з грудня 2016 року.

- Як проходив розгляд цих справ у суді?

- В цілому за поточний рік у нас по 55-й статті і по цих суб'єктах є 13 справ в суді. Хоча насправді судових процесів у Київської міської митниці набагато більше: і в Маріуполі, і в Запоріжжі, і в Дніпрі, і в Києві.

Всі ці справи розглядалися Одеським окружним адміністративним судом.

По кожній справі ми подавали до суду письмові заперечення. Але, незважаючи на наші зусилля, першу інстанцію ми практично завжди програвали. Всі рішення були на користь суб'єктів. По всіх 13-ти справах ми, звичайно ж, подали апеляцію. З них у 6 випадках апеляційна інстанція прийняла рішення відхилити наш позов і підтвердити рішення першої інстанції. Ще по 6 рішення було прийнято на нашу користь, і зараз справа продовжує розглядатися вже в касаційному порядку.

Ще одну справу ми програли, тому що не могли заплатити судовий збір.

- Як так вийшло?

- Насправді така проблема є у всіх регіональних митниць. Просто про неї не говорять.

У 2016 році у нас на митниці було 278 подібних судових справ. Тому на 2017 рік ми розрахували і запросили на початок бюджетного року 1,7 млн грн для витрат на сплату судових зборів. Після того, як почався вал цих судових процесів, ми зрозуміли, що нам треба ще 2,5 мільйона. Тим більше, що крім Одеси у нас є ще й інші суди.

Тому ми направили листа до ДФС, щоб нам збільшили витрати на судові витрати. Ще 7 квітня цього року ми написали перший такий лист! Це ж не вчора було! У відповідь – тиша. Другий раз написали – тиша. Кожну п'ятницю наш юрист здає звіт. І в колонці "Потреба в коштах" пише потрібну на оплату судового збору суму, яка все збільшується.

У серпні у нас через відсутність цих коштів був навіть заблокований рахунок. Тому ми і не могли заплатити судовий збір і в підсумку програли апеляцію. Хоча ми перед судом і клопотали про розстрочення, і про відстрочення платежу. Але суд не прийняв ці клопотання. І тільки 31 серпня до нас надійшли гроші в сумі 1,5 мільйона гривень.

Зараз у нас на рахунку на ці цілі залишилося 329 тисяч гривень. А у нас необхідність у грошах, якими треба заплатити судові збори, набагато більші. Ми просимо 2 мільйони, сподіваємося, що нас почують і максимально швидко виділяти ці гроші!

Ось у нас позов, в якому скасовуються 269 рішень про коригування митної вартості, і 269 карток відмов про прийняття вантажної митної декларації. І якщо нам включатися в цей процес, то судові збори тільки за цим позовом складуть 946 тисяч гривень. Це тільки за апеляцію. А за касацію ще 110% від цієї суми! Разом за 2 інстанції нам необхідно близько 2 мільйонів гривень.

- Ви сказали, що по кожному суду подавали заперечення письмово. Чому юристи Київської митниці не були присутні на судах особисто?

- Відповідно до законодавства, представлення інтересів митниці в письмовому порядку рівноцінно особистій присутності. До того ж у нас практично відсутня стаття витрат на відрядження.

Тим не менш, ми розуміли, що особиста присутність все одно краща. І тому неодноразово просили співробітників Одеської митниці представляти наші інтереси в суді. Ми готові були надати їм усі копії документів, а їх завдання було просто прийти до суду і надати їх.

- А хіба таке можливо?

- Звичайно. Ми самі завжди так робимо, якщо нас хтось просить. Всі ж розуміють, що допомога потрібна, що грошей на відрядження не вистачає. Зрозуміло, що десь є завантаження, десь є накладки по своїх справах. Але в таких випадках ми завжди інформуємо колег, що на такому засіданні бути присутніми не зможемо. А від Одеської митниці ми отримували відповіді, що у них немає такої можливості. Вони в самому початку пішли 1 або 2 рази на суд, а потім припинили туди ходити.

Але я ще раз підкреслю, що письмове подання інтересів має таку ж юридичну силу, як і фізична присутність.

Більше того, ми навіть клопотали про проведення відеоконференції. Однак Одеський апеляційний суд нам відмовив у задоволенні цього клопотання.

- Наскільки я розумію, ці рішення приймалися лише в одеських судах?

- Якщо говорити про дану справу і ці 11 суб'єктів, так, рішення приймалися в Одесі. Але треба розуміти, що на сьогоднішній день наше законодавство, Митний кодекс дозволяє підприємству з будь-якого регіону України оформлятися на будь-якій митниці країни.

Що стосується можливості подання позову, то суб'єкти господарювання зазвичай подають в суд за місцем реєстрації.

- Що конкретно робила Київська митниця, щоб довести законність винесення рішень про коригування митної вартості?

- Все, що взагалі передбачено законом. Наприклад, ми зверталися до ДФС з проханням перевірити конкретного суб'єкта, який заявив такий позов, неодноразово просили відправити запит в Китай для підтвердження вартості товару. А нам відповідали: "Це недоцільно".

- Це хто відповідає?

- Керівництво ДФС. Тому, що протягом 2013-2015 року ДФС не отримала жодної відповіді з Китаю. Місяць тому прийшла перша відповідь з Китаю. Вона не стосується цієї ситуації. Але в будь-якому випадку – це дуже добре для нас. Тим більше, що отримали ми її за 2 тижні.

І я вам скажу, що це зараз відразу сильно вплинуло на бізнес. Тому що сьогодні весь бізнес, навіть великі корпорації намагаються мінімізувати свої податки і митні платежі – через офшори, через прокладки, є маса схем. Я вже не кажу про товари, які йдуть на ринки. Китайське взуття ж не продається в мережах дорогих магазинів. Воно продається на ринках та базарах.

- А самі відправити запит в інші країни ви має право?

- Ми маємо право самостійно відправити запит в Білорусь, і те, в прикордонну частину, і в Росію. Все інше має йти через центральний апарат, через управління міжнародного співробітництва.

Крім того, в 2014 році в нас же ще вийшов закон, який забороняє проведення перевірок підприємств, у яких оборот менше 20 мільйонів. Це ще більше обмежило наші можливості, так як ДФС не могла навіть перевіряти цих суб'єктів.

- А ви не намагалися звернутися у Вищу раду юстиції або кваліфікаційну комісію, щоб вони вплинули на суддів, які приймали ці рішення?

- Звичайно, і неодноразово. Конкретно ми зверталися до голови Одеського окружного адміністративного суду з листами про недопущення втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Чому Єфименко один розглядає ці справи? Відповіді немає. Просили призначити перевірку. Немає відповіді.

Ось лист до Вищої ради юстиції від 6 квітня 2017 року. Немає відповіді.

Аналогічно ще в лютому я звертався до Вищої кваліфікаційної судової комісії! Результат такий же.

У нас по всій ситуації стоси документів, до кого ми тільки не писали і не зверталися. Кожне моє слово підкріплено відповідним документом – листом, розпорядженням, наказом. Я доповідав про цю ситуацію керівництву. Звертався в інші правоохоронні органи, що якщо є інформація, що підприємства фіктивні або ще щось, дайте нам інформацію. Ніхто, ні СБУ, ні фіскальна поліція, ні просто поліція - ніхто не дав таку інформацію.

Просили Одеське управління ДФС провести перевірки цих підприємств. Нам відповідь: немає підстав.

Більш того, кожен вантаж, навіть якщо не спрацьовували профілі ризиків, я змушував його перевіряти.

80% вантажів цих підприємств оглядались в тому числі Чорними сотнями, огляди були регулярними.

- І який результат?

- Результат – один протокол по контейнеру з якимось лівим взуттям. А у них під тисячу оформлень. Ми з СБУ, з нашою внутрішньою безпекою, з усіма вивертали кожну машину. Проводили 100%-й огляд. І це було не тільки у нас. Я знаю, що на деяких митницях навіть намагалися не оформляти їх вантажі. Можете запитати у начальників цих митниць, що потім було. Відразу ж від суб'єктів слідували звернення в прокуратуру на недотримання норми про 4-х годинне оформлення вантажів!

І в цьому контексті я хочу підкреслити, що Київська міська митниця – єдина регіональна митниця, яка намагається хоч щось робити, звертається до судів, і т. д. Нас за це, до речі, недолюблюють. Але це наша принципова позиція – зробити все, що в наших силах і трохи більше.

- Чи пов'язані ці підприємства з відомим одеським контрабандистом, ім'я якого постійно звучить у ЗМІ?

- Я ніде такого юридичного зв'язку не простежував. Я ніяк не можу зв'язати ці компанії з ним.

- У ЗМІ були також припущення, що вантажі від цих компаній оформляли одні і ті ж інспектори.

- У нас немає випадків, коли один інспектор оформляв одну фірму. Більш того, в цьому році у нас були дві серйозні службові перевірки: у травні та вересні, пов'язані з даною ситуацією. І жодна з них, і у мене є документальне підтвердження, не встановила порушень в діях співробітників митниці при митному оформленні.

Але враховуючи всю ситуацію по оформленнях в жовтні, ми навіть вже не зважилися приймати рішення щодо коригування вартості. Замість цього відправили документи на підтвердження автентичності. Директор юрдепартаменту особисто відвезла запит послу Китаю.

- Які дії зараз робить НАБУ в рамках розслідування цієї справи?

- Крім листа про блокування коштів нічого немає. У нас йде конструктивне спілкування в письмовому вигляді з НАБУ. Але поки ні допитів співробітників, ні проведення обшуків не було. Втім, я думаю, що скоро будуть. Тому всю цю документацію і історію ми підготували для них теж.

Дуже шкода, що ЗМІ певним чином підносять загальну ситуацію таким чином, що в ній винна митниця. Це не так, і Мирослав Продан це нещодавно особисто підтвердив. Ми весь час стояли на позиції захисту інтересів держави.

І, до речі, деякі ЗМІ в черговий, я вже втомився говорити, в який раз, повідомили, що мене відправили у відставку. Процитую Марка Твена: чутки про мою смерть сильно перебільшені.