Головний архітектор Києва Сергій Целовальник в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів про початок врегулювання транспортної розв'язки на Шулявці, про те, чому забудовники всіляко уникають будівництва парковок і про майбутні нововведення у сфері будівництва.
Головний архітектор Києва Сергій Целовальник в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів про початок врегулювання транспортної розв'язки на Шулявці, про те, чому забудовники всіляко уникають будівництва парковок і про майбутні нововведення у сфері будівництва.
РБК-Україна: Чи будуть найближчим часом переглянуті норми будівництва транспортних розв'язок, адже ті, які є зараз, - застаріли і не відповідають сучасним викликам столиці. Чи не так?
Сергій Целовальник: Наші існуючі, як кажуть, радянські, норми не застаріли, тому чогось такого карколомного, нового придумати навряд чи вдасться. Ці норми будуть ще довго жити і допомагати людям.
Інше питання: як до цих норм підходити і як їх розуміти? Іноді можна взяти відро білої фарби і намалювати по-іншому розмітку і цим вже вирішити питання, а іноді ми можемо вирішити питання і головним чином - встановленням балансу між місцями прикладання праці та проживання. Якщо цей баланс буде дотриманий, то і дороги будуть витримувати і розв'язки будуть ефективними.
РБК-Україна: І все ж Київ досить гостро потребує врегулювання транспортних вузлів. Які проекти найближчим часом можуть бути запущені у зв'язку з цим?
Сергій Целовальник: У нас є відповідна програма, але є ще й думка про те, що у нас є кошти. Тому якийсь час ми будемо жити, більше проектуючи, ніж будуючи.
Є проект по Шулявці, питання щодо якої треба вирішувати, а також Ленінградська площа та тунель, який повинен спробувати "злізти" з так званого мосту Кірпи у бік Кіквідзе. Є багато інших проектів, але на це все потрібні гроші і час, тому ми поки що почнемо з Шулявки, оскільки там аварійний міст.
По Шулявці є проектна пропозиція інституту "Київміськміст". Також виникла пропозиція у людини, яка зараз працює у нас в департаменті. Це її ранні напрацювання, де вона намагався запропонувати зовсім інше вирішення розв'язки. Поки що вона каже про те, що це можливо. Ми поставили питання по-іншому, і на комісії Київради з транспорту було запропоновано зробити такий тендер, а його проект повинен бути перероблений відповідно до раніше розроблених проектів професійних команд.
Тому поки що є така пропозиція - проводити тендер, дивитися уважно, щоб проект був повноцінним.
РБК-Україна: Коли можна чекати початку запуску такого проекту?
Сергій Целовальник: У нас зараз дуже складно з бюджетом, але я думаю, що десь на початку року, у першому кварталі 2015 вже можна мати якісь результати.
РБК-Україна: У скільки цей проект може обійтися столиці?
Сергій Целовальник: Вартість цієї роботи оцінюють по-різному. Хтось каже, що потрібно 550 млн грн, а хтось-що потрібно 140-180 млн грн.
Але я думаю, що можна будувати і дешевше і при цьому отримати кращу пропускну здатність. Проте це все повинно бути викладено, доведено, перевірено комісійною експертизою.
РБК-Україна: Наскільки реально в Києві організувати, наприклад, касетні паркінги?
Сергій Целовальник: А чи потрібні вони сьогодні? Європа вже відмовляється від цього. У Мюнхені в свій час було 7 касетних паркінгів і було все чудово час отримання машини становила півтори хвилини, а потім, в силу судових розглядів через те, що десь завис комп'ютер, зламався підйомник і якісь серйозні люди не могли отримати машину протягом 4 годин та подали до суду, від таких паркінгів почали відмовлятися.
Сьогодні в Німеччині будуються в основному конвенціональні паркінги, звичайні, на 3-4 поверхи, машина на паркінг заїжджає без всяких складнощів своїм ходом по пандусу.
В Києві все це треба робити поступово. У нас напрацювання, звичайно, вже є і місця розробляються, але в столиці сьогодні проблема будівництва паркінгів впирається в дві іпостасі: перша - ніхто не хоче їх будувати, бо не знають, як їх потім продати, оскільки на сьогодні одне місце в паркінгу коштує не менше 10 тис. доларів. Через це забудовники усіма шляхами і лазівками намагаються піти від будівництва паркінгів, тому машини стоять на газонах.
Друга іпостась - це те, що у нас, як казав колись Карамзін або Радищев: суворість імперських російських законів, і в тому числі наших, компенсується необов'язковістю їх виконання. Тому у нас машини паркуються на газонах, на смугах руху, і ніхто за це не ганяє. А якщо навіть у дворах не будуть дозволяти ставити машини, тоді людина подумає: може, дійсно мені треба заплатити ці гроші і тримати машину в паркінгу, в цілості й схоронності.
РБК-Україна: З 2015 року планується введення нового кадастру, згідно з яким забудовник ділянки повинен буде дотримуватися чітких параметрів. Які Ваші очікування від його запровадження?
Сергій Целовальник: Ми вже ведемо цей кадастр. Він був організований у відповідності із законом, у нас над ним працює цілий колектив. На жаль, за рахунок власних коштів, тобто ми працюємо над ним за рахунок своїх штатних одиниць. За рішенням Кабміну, нас повинні були забезпечити 19 штатними співробітниками, але не забезпечили. Тим не менше, кадастр ведеться, хоча він поки що не є таким, як би я хотів у результаті бачити, але оновлена підоснова у нас вже є.
А що стосується зонінгу, тобто чітких параметрів, то кадастр - це інструмент, а зонінг - це закон. Так ось зонінг буде доходити до опису кожної земельної ділянки, яка буде закоординирована, із зазначенням власника, статусу і так далі. У такому кадастр буде записано до 160 параметрів: висота, функція, відступ, зелена лінія, червона лінія, жовта лінія...
РБК-Україна: Які проблеми це зможе вирішити?
Сергій Целовальник: У нас не буде корупції в будівництві та дозвільної діяльності, що відкриє нові можливості для інвесторів.
Інвестор, наприклад, прийде в міськраду або в спеціальну компанію і скаже: у мене є гроші, хочу інвестувати, хочу побудувати кінотеатр або ще щось. Йому скажуть: Будьте люб'язні - ось вам 25 десь майданчиків і по кожному прописано, що кінотеатр тут може бути побудований, але ось тут він більше, а тут - менше. Де б ви хотіли? І людина з самого початку буде знати, у що вона грає.
РБК-Україна: Чи можна очікувати, що в наступному році зонінг буде введений?
Сергій Целовальник: Так, у наступному році по центральній частині Києва ми зонінг вже будемо виставляти.
РБК-Україна: Як зараз йдуть справи з іноземними інвестиціями в інфраструктуру Києва?
Сергій Целовальник: Справи з інвестиціями на сьогодні йдуть погано, інвестори не хочуть інвестувати. Вони бояться невідомості з тим, що буде з нашою економікою найближчим часом, а гроші повинні працювати відразу. Тобто таких інвесторів, які не хвилюються, що вклавши гроші сьогодні, влаштовує прибуток вони отримають через 25 років, зараз немає.
Розмовляла Ірина Голод