У другій частині інтерв'ю РБК-Україна Сергій Коновець поділився причинами відмови від банкрутства "Нафтогазу" і повідав про перспективи поповнення оборотних коштів найбільшої держкомпанії України.
У першій частині інтерв'ю заступник голови правління НАК "Нафтогаз України" (по фінансово-бюджетній політиці) Сергій Коновець розповів про підготовку звіту НАК.
У другій частині інтерв'ю РБК-Україна Сергій Коновець поділився причинами відмови від банкрутства "Нафтогазу" і повідав про перспективи поповнення оборотних коштів найбільшої держкомпанії України.
"Зараз як раз актуалізувалася проблема відсутності обігових коштів, оскільки нам доведеться закачати великий обсяг природного газу в ПСГ, а грошей немає", - пояснив, зокрема, Сергій Коновець, окремо зазначивши, що тепер з підприємствами теплокомуненерго церемонитися ніхто не буде.
РБК-Україна: Як трактувати рішення про продовження роботи компанії на безперервній основі?
Сергій Коновець: Згідно з міжнародними стандартами, вся звітність повинна складатися на підставі припущення про роботу компанії на безперервній основі у майбутньому.
Якщо підприємство знаходиться в стані банкрутства і санації, то його активи оцінюються за іншими принципами, наприклад, за вартістю ліквідації.
Відповідно, незалежний аудитор повинен підтвердити, що компанія відповідає всім принципам безперервності діяльності.
Як колишній аудитор, можу сказати, що коли у компанії є величезні збитки, то у аудиторів завжди є сумніви в цьому. І аудитор зобов'язаний, при наявності таких великих збитків, у висновку звернути увагу користувача, що, по суті, компанія при їх покритті безпосередньо залежить від держави.
Користувачем цієї звітності є не тільки акціонери та громадськість, але й комерційні банки, позичальниками яких ми є або потенційно можемо ними стати. Саме держава говорить нам, за якою ціною продавати газ. Вона якоюсь мірою формує цей збиток, і держава ж відповідає за те, як покрити ці збитки.
Ми повністю згодні з думкою аудитора, оскільки розуміємо, що у компанії є певні ризики, в тому числі, судові позови, і їх результати ніхто не може передбачити.
Але аудиторами керує принцип обережності і консервативність, тому що вони повною мірою відповідають за те, щоб "дзеркало" реального стану справ у компанії було максимально прямим.
РБК-Україна: Який процес починається далі? Як проходить аналіз результатів фінзвіту всередині компанії?
Сергій Коновець: Почнемо з того, що є два види звітності. Одна з них публічна, яка складається для наших акціонерів, банків, громадськості і демонструє реальні результати діяльності. Вона готується строго у відповідності до стандартів і в певні терміни.
Є управлінська звітність. По-перше, вона ніяк не регламентується, готується в таких розрізах та з такою деталізацією, яка зручна менеджменту компаній для прийняття конкретних рішень.
По-друге, вона складається щомісяця або щокварталу, подається на стіл вищому керівництву компанії. І вже на її підставі приймаються управлінські рішення.
Ця звітність не публічна. Але найближчим часом ми плануємо розширити перелік інформації про діяльність компанії, яку ми публікуємо в загальному доступі на нашому сайті.
Ми будемо розкривати більше інформації, ніж потрібно стандартами МСФЗ. Сподіваюся, що це зніме багато питань з приводу прозорості нашої роботи.
РБК-Україна: Що дають компанії такі докладні звіти? З якими основними проблемами ви стикаєтеся?
Сергій Коновець: З точки зору фінансиста, у НАКу є проблеми внутрішні і зовнішні - з якими дуже важко боротися зсередини. Приклад такої зовнішньої проблеми - ціна реалізації імпортного газу для населення і ТКЕ. Ми його продаємо за встановленими НКРЕКП цінами, які значно нижче собівартості.
Але внутрішні проблеми в "Нафтогазі" були куди більш серйозні. Коли я прийшов працювати в компанію, компанія практично перебувала у стані банкрутства.
РБК-Україна: У чому це проявлялося?
Сергій Коновець: Кількість поточних боргів, які компанії необхідно було погасити в 2014 році, просто зашкалювала. Станом на початок 2 кварталу минулого року кредиторська заборгованість була більш 65 млрд грн. Ця цифра одного порядку з фінальним результатом компанії за рік - 85 млрд грн збитку.
По-друге, у компанії абсолютно не було обігових коштів. Торгівля газом - сезонний бізнес, оскільки більша частина ресурсу споживається в зимовий період. Влітку ми накопичуємо газ і закачуємо його в підземні сховища. І до кінця опалювального сезону, до травня, у нас повинна бути накопичена достатня кількість коштів, щоб за них влітку можна було знову купувати газ.
Коли ми прийшли навесні минулого року в компанію, то побачили, що весь оборотний капітал "з'їдений". Зате накопичені величезні борги і перед банками, і перед "Газпромом" (борг на 1 квітня 2014 року за 6,8 млрд куб. м газу). Це те, що нам залишив у спадщину попередній менеджмент.
Крім фінансових, були й інші борги. Майже весь минулий рік ми не отримували грошей за транзит газу від "Газпрому". Уряд Азарова не захотів виконувати зобов'язання за графіком підвищення цін на газ для населення, і МВФ закрив програму фінансування для України.
Далі була відмова від покриття "Нафтогазу" різниці в цінах на газ з держбюджету. Попереднє керівництво компанії, щоб закрити дефіцит, взяло передоплату за транзит у "Газпрому" на кілька років вперед, ще у 2010 і 2012 роках. Ці кошти ними відразу ж були витрачені. Майже весь 2014 рік ми відпрацьовували цю передоплату. Тобто, "живих" грошей від "Газпрому" в минулому році ми не отримували аж до листопада.
Ще однією внутрішньою проблемою є величезні борги наших дебіторів. Основні боржники - це теплоенергетики і промпідприємства.
Більша частина боргів підприємств теплоенергетики обумовлена необґрунтовано низьким рівнем тарифів на тепло і методологією включення до затвердженого тарифу тільки частини витрат і втрат при виробництві і транспортуванні тепла. Невраховані у тарифі втрати фактично фінансував "Нафтогаз", накопичуючи заборгованість тепловиків.
До речі, ці наднормативні втрати також не включалися в розрахунок різниці в тарифах на тепло, тобто бюджет їх тепловикам не компенсував.
У 2014 році держбюджет частково покрив різницю у тарифах на тепло підприємствам ТКЕ. Ті змогли погасити перед "Нафтогазом" борги попередніх років у розмірі 11 млрд грн. Нині загальна заборгованість споживачів за газ усіх категорій становить близько 35 млрд грн, з яких майже 10 млрд грн - борги за 2015 рік.
РБК-Україна: ТКЕ і промисловість чекають відключення від газопостачання за борги?
Сергій Коновець: Досі, згідно з українським законодавством, теплокомуненерго відключати було не можна. Зараз парламентом прийнятий закон №2214, норми якого спрямовані на стабілізацію фінансового стану "Нафтогазу". Цей закон вже підписаний Президентом (і вступив у силу, - РБК-Україна).
Положення цього закону вперше в історії компанії дозволяють відключати боржників, в першу чергу, підприємства теплоенергетики - в разі неоплати. В тому числі, під час опалювального сезону. Зараз у нас з'явився цей інструмент, якого по справжньому будуть побоюватися як тепловики, так і місцева влада, за сприяння якої багато років здійснювалося нарощування боргів за газ.
Ще одна колосальна проблема - накопичені борги за газ за попередні періоди, яка пов'язана з проблемою тарифів для населення і вартістю газу для теплокомуненерго.
Якщо подивитися на ситуацію з точки зору економіки, то ще 8-10 років тому різниця між ціною імпортного газу для тепловиків (а там використовується тільки імпортний газ) і ціною продажу була незначною, оскільки газ для них обходився "Нафтогазу" в 50-60 дол. за тисячу кубометрів. Теплоенергетики споживали в залежності від року близько 8-10 млрд куб. м - це максимум 200-300 млн дол. навантаження на держбюджет.
Але вже до 2013 року ця різниця становила майже 300 дол. за тисячу кубометрів, тобто 2,5-3 млрд дол. Ціна імпортного газу зросла, а ціна для теплоенергетиків залишалася практично незмінною. Ця діра збільшувалася рік від року, держбюджет її закривав частково. Але ніхто не говорив, де "Нафтогазу" взяти гроші для оплати всіх рахунків за газ.
В результаті, НАК набрав кредитів, випустив єврооблігації, випросив передоплату у "Газпрому" за транзит, тобто, закривав дефіцит самостійно, за рахунок майбутніх періодів. Ці "майбутні періоди" для нас як раз виявилися справжніми.
Нам довелося все це розгрібати: гасити боргові зобов'язання, в тому числі, євробонди у валюті, відновлювати оборотний капітал. Наскільки знаю, в якості одного з варіантів виходу з ситуації розглядалося питання про банкрутство "Нафтогазу".
РБК-Україна: Чому цього не сталося?
Сергій Коновець: Банкрутство могло служити одним з інструментів розриву невигідного контракту з "Газпромом", але воно не вирішувало питання погашення боргів. Більша частина цих боргів отримана під держгарантії (зокрема, єврооблігації) або від держбанків. І у разі банкрутства "Нафтогазу" державі все одно довелося б виплачувати борги.
А розривати контракт з "Газпромом" через банкрутство - це означало піддавати ризику транзит газу в Європу. На це політично не можна було йти, коли Україні потрібна максимальна підтримка країн Заходу.
Тому був вибраний варіант комбінованого рішення. Ми ініціювали судовий розгляд в Стокгольмі, який, у разі успіху, дозволить не тільки домогтися перегляду умов контрактів на закупівлю газу і транзиту на майбутнє, але і відшкодувати збитки за минулі періоди у сумі понад 16 млрд.
Керівництво компанії найняло дуже кваліфікованих юристів, норвезьку компанію WikborgRein, у яких є успішний досвід роботи у подібних справах проти "Газпрому". Ми віримо, що є хороший шанс виграти в Стокгольмі.
Також ми домовилися про переговори у форматі Україна-ЄС-Росія для вироблення тимчасового рішення щодо закупівлі газу (зимовий пакет) та транзиту в Європу до рішення арбітражу у Стокгольмі. У разі ініціювання банкрутства "Нафтогазу" в минулому році, такі переговори були б просто неможливі.
Крім того, навіть при банкрутстві компанії різниця в цінах на газ, низька дисципліна розрахунків - вони ж нікуди не зникнуть. Ці проблеми стосуються правил роботи ринку в цілому, їх треба було вирішувати комплексно.
Тому в минулому році було прийнято рішення докапіталізувати НАК на рекордні 96 млрд грн, які були виділені з бюджету (через випуск облігацій Мінфіном). З них близько 60 млрд грн пішло на погашення різних старих боргів, накопичених у попередні періоди. Найбільша сума, яку нам довелося виплатити, - 1,7 млрд дол. власникам єврооблігацій.
РБК-Україна: Чому ТКЕ продовжують накопичувати борги за газ? Адже існує механізм спецрахунків, що передбачає автоматичний розрахунок за спожитий природний газ?
Сергій Коновець: Спецрахунки були введені восени минулого року, і у нас вдвічі покращилися збори. Але з березня внесено зміни до постанови Кабміну №217, хоча ми були проти, і МВФ був проти. В результаті правок стало неможливо при накопиченні поточних боргів стягувати в наступні місяці додаткові кошти зі спецрахунків для розрахунків за газ.
Тепловики споживають взимку і влітку по-різному. Але в літній період теплоенергетики продовжують збирати кошти з населення. Тобто, влітку підприємства накопичують кошти, хоча у них є непогашені борги за газ. Це суттєвий мінус, який, очевидно, дуже розслабив тепловиків.
РБК-Україна: Не можна ж вилучити повністю у теплоенергетиків гроші. У них існують свої операційні витрати
Сергій Коновець: В самому алгоритмі автоматичного відрахування коштів за газ це враховано. При отриманні на спецрахунки грошей від населення або інших споживачів за тепло, "Нафтогазу" перераховується сума, пропорційна вартості газу в загальній структурі тарифу на тепло.
РБК-Україна: Чому, на вашу думку, при майже стовідсотковій оплаті населенням за газ, ТКЕ продовжують накопичувати заборгованість?
Сергій Коновець: По-перше, це банальне небажання розраховуватися з НАКом. Це надія на те, що держава сама розбереться з цими боргами за газ перед держкомпанією. Теплоенергетикам вже списували багатомільярдні заборгованості у 2010 році (тоді теплопостачальним підприємствам списали близько 24 млрд грн боргу за природний газ, - РБК-Україна). Ймовірно, вони сподіваються на повторення цієї практики.
По-друге, у теплоенергетиків є втрати теплоносія в мережах, що перевищують норми, які не включені в тариф. Тобто, фактично, вартість газу, який вони споживають, не покривається тарифом для споживачів.
Навіть за умови повної оплати з боку абонентів, у тепловиків виникає дилема: або профінансувати свої виробничі програми, або розрахуватися за газ, у т. ч., за невраховані в тарифах його обсяги, з яких було вироблено тепло, втрачене в мережах.
Але більше мова йде все-таки про небажання платити за газ. Норми нового закону передбачають можливість відключення "Нафтогазом" тепловиків за борги, незалежно від пори року.
РБК-Україна: З боргами ТКЕ зрозуміло. Як вирішується проблема оборотного капіталу?
Сергій Коновець: Цілком успішною була зима - ми достатньо конкурентно закуповували газ на імпорті, хоча в це ніхто не вірив. Але у нас зараз якраз актуалізувалася проблема відсутності обігових коштів, оскільки нам доведеться закачати великий обсяг природного газу в ПСГ, а грошей немає.
Зазвичай це робиться за рахунок банківських кредитів, що погашаються в зимовий період. На жаль, зараз ми хоч і погасили єврооблігації, все одно заборгованість залишається досить великою (крім того, частина наших кредитів у доларах). І, як результат, ми не можемо залучити кредити від комерційних банків в Україні.
А також існує проблема, ризиків, пов'язаних з нашою державою, з військовими діями. Зараз ми ведемо переговори з деякими міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення коштів під держгарантії. Але бажання потенційних іноземних кредиторів брати такі гарантії в існуючих умовах обмежене.
РБК-Україна: Як ви маєте намір вирішувати проблему?
Сергій Коновець: Нашу потребу у фінансуванні оборотного капіталу (для закачування газу у ПСГ) ми оцінюємо приблизно в 1,5-2 млрд дол. Зараз ми ведемо переговори з міжнародними фінансовими організаціями - ЄБРР, Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).
Працюємо з нашими європейськими постачальниками, пропонуючи їм за свій рахунок закачувати газ влітку, взимку ми у них викуповували б цей газ. Ми запропонували українським промисловим підприємствам закуповувати газ для своїх зимових потреб влітку і закачувати його в ПСГ.
Щоб залучити таке фінансування, нам необхідна підтримка не тільки уряду, але і Єврокомісії і наших закордонних партнерів. Ми зараз активно працюємо в цьому напрямку.
Дуже важливим чинником у цих переговорах є доведення цін на газ до ринкового рівня для всіх категорій споживачів, з одночасним спрощенням видачі субсидій, а також ініціативи щодо енергомодернізації ЖКГ.
Розмовляла Марія Цатурян