Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв за рік роботи на чолі регулятора спробував зарекомендувати себе як реформатор і борець зі схемами на фондовому ринку. За ініціативою Хромаєва, НКЦФБР десятками блокує випуски цінних паперів підприємств, а також регулярно відкриває справи за фактами маніпулювання з боку інвесткомпаній. Так, за підсумками 2015 року комісія розглянула понад 4,7 тис. справ про правопорушення на фондовому ринку і наклала штрафи на загальну суму майже 52 млн грн.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв за рік роботи на чолі регулятора спробував зарекомендувати себе як реформатор і борець зі схемами на фондовому ринку. За ініціативою Хромаєва, НКЦФБР десятками блокує випуски цінних паперів підприємств, а також регулярно відкриває справи за фактами маніпулювання з боку інвесткомпаній. Так, за підсумками 2015 року комісія розглянула понад 4,7 тис. справ про правопорушення на фондовому ринку і наклала штрафи на загальну суму майже 52 млн грн.
Правда, глобальне завдання Хромаєва, як він сам заявив, що це аж ніяк не внутрішній ринок, а боротьба з відтоком грошей в офшори, куди протягом 2014-2015 роках, за підрахунками НКЦПФР, пішло при пособництві різних фінансових інститутів понад 500 млрд грн.
Згідно з документами, можна зробити висновок, що Тимур Хромаєв, незважаючи на свою посаду в держструктурі, володіє бізнесом в офшорних юрисдикціях, і через нього контролює цілий список активів в Україні.
Тимур Хромаєв встиг заплямувати свою репутацію ще до приходу в комісію. Так, будучи співзасновником інвестиційної групи "Арта", Хромаєв, а, вірніше, належна йому компанія "Арта Цінні Папери", ще в 2008 році допустила дефолт по операціях РЕПО, не виконавши зобов'язання перед учасниками ринку з викупу облігацій "Київмедпрепарата". Аналогічна доля спіткала в 2009 році компанію "Нідан+", яка згодом зовсім оголосила себе банкрутом, у результаті чого інвестори, в тому числі державні банки, втратили гроші. Андеррайтером також виступала "Арта Цінні Папери". А в 2010 році вже "Арта Цінні Папери" не змогла виконати зобов'язання по викупу своїх цінних паперів, допустивши дефолт.
Враховуючи минуле Тимура Хромаєва, його призначення на початку 2015 року керівником НКЦПФР викликало у багатьох учасників фондового ринку здивування. Але навіть ставши чиновником, Хромаєв від свого бізнесу позбавлятися не квапився. І, якщо вірити його ж словам, до початку 2016 року продати свою частку в "Арта" він не зміг, а лише передав управління нею менеджменту. Відомо лише, що у декларації про доходи Хромаєва за 2015 рік вказана сума 1,65 млн грн від відчуження цінних паперів і корпоративних прав. Правда, даних про те, що це за угода немає.
Тим не менш, ще більш цікавий той факт, що "Арта", як з'ясувалося, мала (і, судячи з документів, має досі) відношення до офшорних юрисдикцій, з якими так завзято хоче боротися Хромаєв.
За документами можна зробити висновок, що "парасольковою" структурою на чолі бізнесу Хромаєва була ArtaInvestments Group Limited, яка безпосередньо контролювала компанію IBTR Investments Limited, зареєстровану на Кіпрі. У свою чергу IBTR належала ще одна кіпрська компанія –Squire Capital Limited (саме вона була задіяна в скандальній реструктуризації "Нафтогазу"), яка володіла часткою в розмірі 10,86% акцій в закритому корпоративному інвестфонді "Алегро фонд зростання".
Через цей фонд контролюються три товариства з обмеженою відповідальністю: "Інноваційні фінансові технології", "Арта управління активами", "Арта інвестиційні партнери", яким також належить брокерська компанія "Арта цінні папери".
Важливо, що кінцевими бенефіціарами та засновниками більшості з цих компаній були одні й ті ж особи. Наприклад, ТОВ "Інноваційні фінансові технології" було створено безпосередньо Тимуром Хромаєвим. У число власників "Арта інвестиційні партнери", "Арта цінні папери" та "Арта управління активами" в різні роки входили Тимур Хромаєв, Теймур Багіров (саме він у 2009 році відповідав у Міністерстві фінансів за рекапіталізацію "Укргазбанку", банку "Київ" і "Родовід Банку, яка викликала чимало суперечок, – ред.), а також Максим Бланк, звільнений у лютому 2016 року з посади першого заступника "Укрзалізниці".
Цікавий і той факт, що керівником практично всіх компаній, які входили в групу "Арта", була і залишається певна Ольга Карпова.
На рахунку Хромаєва не тільки корпоративні дефолти. Деякі проекти, які він реалізовував, будучи ще інвестбанкіром, досі викликають чимало запитань.
Наприклад, в 2009 році Хромаєв виявився залученим в історію з реструктуризацією боргів "Нафтогазу України". Нинішній голова комісії намагався здійснити її через офшорну структуру - вже згадану компанію Squire Capital Limited, пролобіювавши її як радника для погашення єврооблігацій "Нафтогазу". Сума винагороди, яку повинен був отримати посередник, перевищувала 20 млн дол.
"Закулісним" інтересантом угоди з "Нафтогазом" виступала група "Арта". А на той момент її співвласником поряд з Хромаєвим був також і Теймур Багіров, що дає підстави говорити про приховані інтереси чиновника в цих домовленостях, які посилено лобіював нинішній голова НКЦПФР.
Ще один актив, який опосередковано пов'язаний з Хромаєвим через "Арта інвестиційні партнери" – ТОВ "Київ Грін Енерджі", підприємство-постачальник теплової енергії. І знову-таки, публічних даних про те, чи продав чиновник цей бізнес, немає.
Половина в капіталі цієї компанії на момент її створення належала братам Майстришиним, один з яких, Володимир, був екс-депутатом Верховної Ради, і, очевидно, мав зв'язки з Хромаєвим. На цю думку наштовхує те, що в травні-грудні 2002 року, коли Майстришин був членом фракції "Наша Україна", Тимур Хромаєв в цей же час на громадських засадах був помічником глави "Нашої України" Віктора Ющенка.
Однак набагато цікавіше те, що в грудні 2015 року аеропорт "Бориспіль" в рамках програми з підвищення енергоефективності уклав саме з "Київ Грін Енерджі" договір на інвестування в установку на території аеропорту твердопаливної котельні потужністю 5МВт. Крім цього, проектування, виробництво і установку спеціальних економайзерів для котельні здійснювала IBTR InvestmentsLimited. Причому, відбір компаній відбулося за так званою "переговорною процедурою". Тобто, без тендеру.
І на даний момент, крім власних потужностей та опалювального комплексу, будівництво якої на 13,8 млн грн профінансувала компанія Тимура Хромаєва, інших котелень на території "Борисполя" немає. Більше того, проект був акцептований безпосередньо на рівні Міністерства інфраструктури.
Втім, Хромаєв все одно продовжує володіти активами як в Україні, так і в офшорах. Зокрема, голова НКЦПФР є засновником і мажоритарним акціонером американської газодобувної компанії GASE EnergyInc, через яку він контролює кіпрські компанії Bezerius Holdings Limited і Synderal Services Limited. При цьому в Україні Synderal Services Limited належать ТОВ "НПК-Контракт" та ТОВ "Лиспромгаз", які знаходяться в Лисичанську Луганської області. До речі, в період з 2003 по 2007 роки обома компаніями володіла група "Укрпідшипник" братів Сергія та Андрія Клюєвих.
Важливо, що "НПК-Контракт" досі вважається одним з учасників так званого проекту "спільного впровадження" в рамках Кіотського протоколу. Компанія Хромаєва аж до 2017 року буде реалізовувати масштабний проект з утилізації метану у відпрацьованих шахтах "Томашевська Південна" і "Томашевська Північна". Перевага цієї схеми в тому, що в рамках "спільного впровадження" його учасники мають можливість залучати практично необмежені обсяги капіталовкладень, а утилізовані відходи потім продавати представникам країн-інвесторів (в даному випадку мова йде про Швейцарію).
Ще один актив, пов'язаний з Тимуром Хромаєвим – група "Укртеплоінвест". У неї входять згадана компанія "Київ Грін Енерджі" та ТОВ "Винтеа", розташоване у Вінниці. Причому, друга компанія також створювалася за участю "Арта управління активами" і Володимира Майстришина.
Примітно, що практично відразу після свого заснування "Укртеплоінвест" отримала доступ до великих програм по заміщенню газу на альтернативне паливо у комерційних, соціальних і бюджетних об'єктах Вінниці, Києва та області.
Зокрема, "Вінтеа" замість "Вінницяобленерго" отримала право постачати тепло в Вінницьку обласну клінічну лікарню та ще у 16 медичних структур, розташованих навколо неї. Договір був укладений з медустановою в самий розпал опалювального сезону – в грудні 2014 року. При цьому приміщення котельні, яка розташована на території лікарні, її головний лікар Василь Паненко передав "Вінтеа" у користування без будь-яких конкурсного відбору.
Це викликало невдоволення громадських активістів, і в березні 2015 року під їх тиском Вінницька обласна рада ініціювала перевірки з боку екологічної та фінансової інспекцій. Вони в підсумку виявили порушення в тому, як земельна ділянка і розташована на ній котельня опинилися в користуванні у компанії Тимура Хромаєва. Більш того, 30 квітня 2015 року на підставі депутатського запиту прокуратура Вінницької області розпочала досудове розслідування. Однак у той же день прокурори заявили, що ніяких порушень немає, і справу було закрито.
Багато рішень, які приймає комісія, швидше шкодять ринку, що йдуть йому на користь. Обсяги торгів на "Українській біржі" не досягають навіть 1 млн грн у день, а значення індексу знаходяться на історичних мінімумах. У той час як 3-4 роки тому денної біржовий оборот становив 5-10 млн грн, а в 2009-2010 роках коливався від 50 до 250 млн грн в день.
Одна з причин такого "застою" – нові умови формування біржового лістингу, які НКЦПФР озвучила у вересні 2015 року, і яким опиралися майже всі учасники ринку. Так, для емітентів, які претендують на входження в лістинг, був в рази підвищений мінімальний "поріг" чистого доходу, значення ринкової капіталізації та збільшено вимоги до частки акцій, які перебувають у вільному обігу. У підсумку, багато компаній, папери яких раніше котирувалися на біржі, опинилися "за бортом", що в результаті і призвело до зменшення кількості емітентів та капіталізації.
При цьому постраждали не тільки брокери. Десятки мільйонів гривень втратило населення, о інвестувало свої заощадження в цінні папери. І не в останню чергу причиною цього є необачна політика, яку реалізує НКЦПФР за ініціативою Тимура Хромаєва.
На жаль, українські чиновники, незважаючи на гучні заяви про люстрацію і "очищення" влади від корупції, так і не навчилися відокремлювати особисті інтереси від держслужби і посад, які вони займають. І хоча прагнення НКЦПФР припинити втечу капіталу пішло б українській економіці тільки на користь. Але лише в тому випадку, коли сам чиновник, який має намір боротися з "відмиванням" грошей, не приховує власні доходи і непричетний до порушень законодавства.
Саме тому заяви Тимура Хромаєва про "війну" з офшорами виглядають абсолютно неправдоподібно, і в черговий раз підривають його репутацію на посаді голови комісії. Хоча все може кардинально змінитися. Адже після скандалу з "панамськими документами" влада вирішила взятися за офшори всерйоз, і вже до червня розробити законопроекти, які виявлять власників бізнесу в низькоподаткових юрисдикціях, і закриють їм лазівки для виведення капіталу.