Тема оборони та військово-промислового комплексу завжди була однією з найбільш закритих. За секретністю чиновники й військові нерідко приховували свої корисливі інтереси. А що відбувається в цій сфері сьогодні? Щоб зрозуміти реальний стан справ, РБК-Україна проаналізувало заяви політиків та масив іншої відкритої інформації.
Сухі цифри державного бюджету у 2020 2021 роках підтверджують заяви влади, що ми маємо найбільший бюджет на сектор безпеки і оборони в історії незалежної України. Влада скоротила витрати на військові цілі навіть у кризу – загроза з боку Росії нікуди не зникла.
З урахуванням Головного управління розвідки Міноборони фінансування української армії у 2021 році зросла. Також збільшено видатки на інші силові структури. В грудні було прийнято рішення збільшити й державне оборонне замовлення-2021.
Президент Володимир Зеленський досить часто відвідує підрозділи української армії і спецслужб і заявляє, що для нього важливі військовослужбовці і їх мотивація. Чи так це насправді? За даними головнокомандувача ЗСУ, солдат на фронті, на першій лінії оборони, отримує близько 32 тис. грн. Офіцери – більше. Для підвищення мотивації торік на додаткові виплати Міноборони направило близько чверті мільярда.
Як стверджують в Міноборони, на узгодження в різних відомствах знаходиться пакет документів для проведення комплексної реформи системи грошового забезпечення. У результаті загальні виплати в армії повинні зрости на 30%. А це вплине і на військові пенсії. Волонтери теж повинні знати, що в разі нової масштабної агресії держава про них подбає. З часу прийняття у грудні 2019 року змін в законодавство, статус учасника бойових дій отримали 670 добровольців, які чекали цього кілька років.
У вересні 2020 року Володимир Зеленський затвердив нову редакцію Стратегії національної безпеки України. У документі описана загальносвітова ситуація, перераховані загрози, які стоять перед країною – від корупції і монополій, до демографічних та екологічних викликів. Чітко підкреслюється, що "РФ як держава-агресор є джерелом довгострокових системних загроз національної безпеки України". Описані також нюанси, включаючи мілітаризацію Криму і системне нарощування військ на кордонах України, підривну діяльність російських спецслужб і масштабну пропаганду – як зовнішню, так і всередині України.
Ідеологія протидії загрозам побудована на трьох стовпах. Стримування – комплексне посилення секторів оборони та безпеки, щоб зробити агресію проти нашої країни надзвичайно дорогою або навіть неможливою. Стійкість – вперше в стратегічних документах України приділяється увага цьому поняттю, яке визначає великий пласт роботи державного апарату.
Мова про здатність суспільства та органів влади адаптуватися до змін середовища безпеки й продовжувати розвиватися, мінімізуючи внутрішні та зовнішні загрози. І тут відчувається участь у розробці міжнародних експертів, бо поняття "стійкість" давно застосовується в успішних країнах. І останній пункт – партнерство – означає розвиток стратегічних відносин з ЄС, НАТО, їх країнами-членами, і прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями.
Влада заявила, що на цій базі йде робота над розробкою 15-ти нових стратегій і програм в усіх сферах людського розвитку, ВПК, суспільної, воєнної, економічної, енергетичної, екологічної, біологічної, продовольчої, інформаційної та кібербезпеки, розвідки, а також зовнішньополітичної діяльності та інтегрованого управління кордонами.
Гібридний характер загроз вимагає нових підходів, тому істотне зростання фінансування спецслужб, очевидно, виправдане. У порівнянні з 2019 роком сумарний бюджет трьох розвідувальних органів України на 2021 збільшено на 62% (з 5,85 до 8,23 млрд грн). У вересні 2020 року Зеленський підписав новий закон "Про розвідку".
Тепер важливо отримати підвищення ефективності їх роботи. А ось з цим величезні проблеми. Наприклад, реформа СБУ назріла і перезріла вже дуже давно. Бо в останні роки спецслужба сама перетворилася на загрозу для розвитку країни, коли ключовою складовою її "роботи" стало знущання з бізнесу за замовленням або вибивання хабарів.
Створення посади віце-прем'єра і міністерства стратегічних галузей було логічним і виправданим. Галузь, де Україна ще зберегла і може розвивати серйозні технології, повинна отримати системну державну підтримку. З іншого боку, скандал зі збором підписів у фракції правлячої партії "Слуга народу" за відставку віце-прем'єра і міністра стратегічних галузей, частково ставить реформу на паузу.
Водночас в рамках кримінальних проваджень завдання збитків тільки підприємствами "Укроборонпрому" за останні декілька років було оцінено майже в мільярд гривень. До 2019 році лише 18% продукції держконцерну закуповувалося в рамках оборонного замовлення. Зношеність фондів досягла 96%. Для порятунку доведених до банкрутства заводів довелося навіть міняти законодавство.
Позитивний сигнал – у грудні 2020 року головою наглядової ради "Укроборонпрому" обраний академік Володимир Горбулін. Крім того, в кінці минулого року стартував новий етап перетворень концерну. У поточному році 65 найперспективніших підприємств об'єднають у два нових великих державних оборонних холдингів.
До складу першого з попередньою назвою "Оборонні системи України" увійдуть шість менших холдингів, у яких підприємства-виробники будуть об'єднані за напрямами: бронетанкова техніка, радарні системи, морські системи, високоточне озброєння, боєприпасів і спецхімії, авіаремонтні системи.
Три інші холдингу – "Антонов", авіаційних двигунів та ракетно-технічний центр "Південний" – увійдуть до складу другої великої державної холдингової компанії "Аерокосмічні системи України".
Керівництво Міноборони заявляє, що Україна за останні два роки почала виробляти десятки зразків нової зброї і техніки. Ставка – на власне виробництво. В оборонному замовленні на 2021-2022 роки частка українських постачальників становитиме майже 90%. Серед пріоритетів – ракетне озброєння, високоточна зброя, пілотована і безпілотна авіація, бронетехніка, надводні кораблі, артилерія і боєприпаси. Якщо у 2020 році оборонне замовлення концентрувалося на поточні потреби армії, то у 2021 році увагу на новітніх зразках озброєння.
У першу чергу мова про ракетної програми. Ще торік розпочато виконання контракту на поставку потужного ракетного комплексу "Нептун" з крилатими ракетами. Перший дивізіон повинен бути поставлений у війська до кінця поточного року. Тривають випробування нових реактивних систем "Вільха-М" і "Ураган", цілої лінійки реактивних снарядів "Тайфун", модернізованих ракет для комплексу "Точка-У". Закупівля комплексу "Вільха-М" також запланована на 2021.
Ще у 2019 українська армія прийняла на озброєння 122-мм вітчизняну систему залпового вогню "Верба", комплекс автоматизованого управління вогнем артилерії "Оболонь-А" (перша поставка до війська запланована на поточний рік), радар контрбатарейної боротьби "Зоопарк-3". У 2020 році в українську армію надійшли РЛС типу "Пелікан", високомобільні радари "Малахіт", а також нова бронетехніка, в тому числі - 45 БТР-4Е. Триває модернізація фрегата "Гетьман Сагайдачний", випробування десантних катерів "Кентавр" та середнього розвідувального корабля за проектом "Лагуна".
Вперше в історії України Міноборони підписало договір на поставку трьох сучасних вітчизняних військово-транспортних літаків Ан-178-100Р.
Кінець 2020 року ознаменувався сплеском оборонного співробітництва України з іноземними партнерами. Ключовими були два візиту президента Зеленського – у Великобританію і Туреччину.
У Британії підписано угоду на 1,25 млрд фунтів для посилення українського флоту. В першу чергу мова йде про сучасні ракетні катери. Частину – буде зроблена у Великобританії, решта – вже в Україні. Важливо, що ми зможемо модернізувати виробничі потужності українських суднобудівників. При підтримці Великобританії і США починається будівництво двох військово-морських баз.
З Туреччиною Україна планує спільно виробляти корвети, морські катери, двигуни і військові дрони, розвивати системи ППО. Вже в грудні були підписані конкретні угоди. У 2021 році Україна планує закупити ще 5 комплексів ударно-розвідувальних безпілотників Bayraktar TB2 в модернізованої версії. Але виробництво безпілотників і нових корветів за турецькими технологіями також планується локалізувати на українських підприємствах.
Для корветної програми вибрано миколаївський завод "Океан", де до 2028 року заплановано побудувати чотири корвети типу ADA. Це сучасний бойовий корабель з можливостями протичовнової боротьби, побудований за стелс-технологій, що робить його малопомітним для радарів супротивника.
Минулого року нового рівня досягло і співробітництво з НАТО. Україна не тільки отримала статус партнера Альянсу з розширеними можливостями, але і провела спільно з ним у вересні 2020 широкомасштабні навчання. На поточний рік також заплановано участь української армії у 8-ми міжнародних військових навчаннях.
Допомога у сфері оборони з боку США теж зростає. Пакет передбачає надання Україні коштів контрбатарейної боротьби, транспорту, медобладнання, підготовку наших військовослужбовців.
У червні минулого року надійшла перша партія протитанкових комплексів "Джавелін", на початку цього – 20 броньованих джипів для сил спецоперацій і 84 малих катери для ВМСУ. Українському флоту – найбільшу увагу.
Сполучені Штати повинні підготувати для передачі Україні шість швидкісних сучасних патрульних катерів класу Марк VI (перша партія – у 2022 році). Ще 10 таких катерів наша країна планує закупити. В кінці 2019 США передали нашій країні два катери класу "Айленд" і ще три готуються на американських верфях для передачі у 2021 році.
За підтримки США, Великобританії і Туреччини Україна створює мультифункціональний "москітний" флот, здатний протистояти більш потужному угрупованню противника. Але попри всі ці зусилля, поки у нас неабиякі військові потенціали з Росією.
За словами Володимира Горбуліна, в 2020 році спостерігалося безпрецедентне зростання агресії по всьому периметру наших кордонів – вперше з часів Іловайська і Дебальцева.
"Росія не тільки не втомилася від намірів перекроїти Україну на свій лад, але і ретельно відточує всі наявні інструменти", – сказав він у серпні минулого року, незадовго до гучних навчань "Кавказ-2020".
На його думку, нашою асиметричною відповіддю має стати посилення розвідки і контррозвідки, протидія російській пропаганді та інформаційного терору, а також побудова високотехнологічних збройних сил. Вперше за останні 20 років стало можливим створення трикутника "наука-промисловість-армія". Важливо, щоб влада послідовно і наполегливо реалізовувала ці плани.