З осені в Україні підніметься мінімальна зарплата – поки менше, ніж на триста гривень. Але у владі обіцяють в наступному році набагато суттєвіші підвищення. Але економічних обгрунтувань для різкого зростання мінімалки експерти не бачать. Про наслідки та ризики таких ініціатив влади – в матеріалі РБК-Україна.
Підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат перед виборами - традиція будь-якої української влади. 25 серпня, рівно за два місяці до місцевих виборів, Верховна рада ухвалила проект президента Володимира Зеленського, за яким мінімальна зарплата (МЗП) підвищилася на 277 гривень або майже на 6% - до 5 тисяч. Президент вже пообіцяв, що це лише перше підвищення, і наступні будуть куди більш істотними.
З 1 січня 2021 року мінімалка має зрости до 6000 гривень, а з середини наступного року - до 6500 грн. Але ці цифри, як передбачається, будуть закладені в проекті бюджету на 2021 рік, який в Раду повинні внести у вересні.
Не підтримати підвищення мінімалки перед виборами - вкрай непопулярний крок, тому за законопроект Зеленського проголосували майже всі парламентські політсили, за винятком "Голосу". А "Європейська солідарність" проголосувала за лише в першому читанні, в другому - утрималася.
Про те, що нинішнє підвищення мінімальної зарплати носить виключно політичний характер, говорить виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
"Це рішення очевидно політичне, прийняте напередодні місцевих виборів, і воно не несе економічного обґрунтування. Мінімалка повинна зростати відповідно до зростання продуктивності та економіки, а у нас зараз трохи інша ситуація", - сказав Боярчук у коментарі РБК-Україна.
Він також зазначив, що підвищення мінімалки не зобов'язує роботодавців піднімати безпосередньо самі виплати працівникам. Так, приватний бізнес цілком може платити співробітникам коефіцієнт 0,9 або 0,8 від мінімалки, в залежності від домовленості. Головне - щоб у повному обсязі сплачувалися до бюджету всі податки, прив'язані до МЗП, зокрема, єдиний соціальний внесок.
Таким чином, підвищення мінімалки, на думку Боярчука, є фактично додатковим оподаткуванням. За рахунок підвищення мінімалки, йдеться в пояснювальній записці до президентського законопроекту, держава планує зібрати 541 мільйон гривень додаткових податків.
У свою чергу, радник Зеленського з економічних питань Олег Устенко розповів виданню, що президент спочатку хотів, щоб вересневе підвищення мінімалки було більш вагомим. А прийняті 5,8% зростання - це компромісний варіант.
"Зростання (мінімалки, - ред.) відбувається тому, що є інфляція і йде коригування як мінімум на рівень інфляції. Навіть незважаючи на те, що є певні негативні тренди в українській економіці, все одно потрібно робити коригування мінімальних зарплат, щоб населення могло принаймні купувати таку саму кількість товарів, як купувало раніше, з невеликим додаванням", - сказав Устенко.
Про те, що різке підвищення мінімалки може бути небезпечним для економіки, в нещодавньому інтерв'ю телеканалу "Україна 24" заявляв і сам Зеленський. "Ми точно знаємо, що можемо збільшити до 6,5 тисяч гривень. Небезпечно це робити в короткі терміни", - заявив Зеленський.
У той же час він запевнив, що фінансових ресурсів для підвищення МЗП в майбутньому році у держави вистачить. "Збільшення мінімалки - це правильне і живе ставлення до людей", - резюмував глава держави.
У президентській політсилі підтверджують, що нинішнє підвищення зарплат український бюджет цілком може собі дозволити - а це приблизно чотири мільярди гривень в поточному році.
"Частково підвищення компенсується за рахунок оподаткування, а частково - за рахунок резерву державного бюджету через економію по обслуговуванню державного боргу. У нас був встановлений великий курс на цей рік. За рахунок того, що курс реально відрізняється, є резерв по обслуговуванню державного боргу", - сказав виданню глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Так, економія на обслуговуванні держборгу складе приблизно три з половиною мільярди гривень.
В уряді вказали кілька переваг підвищення мінімальної зарплати: розігрів економіки через зростання споживчого попиту, приведення МЗП до рівня мінімального прожиткового мінімуму, який становить 4900 гривень, а також детінізацію зарплатного фонду.
З останнім пунктом категорично не згодні в Європейській бізнес-асоціації. Там вказують, що збільшення мінімалки автоматично призведе до збільшення єдиного соціального внеску і, як наслідок, ще більше посилить тінізацію зарплат.
"При цьому найвідчутніший удар буде завдано саме по сумлінним платникам податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам", - підкреслили в асоціації.
Радник Зеленського Устенко з таким підходом не згоден, вказуючи, що цей аргумент не застосовується до України, де тіньовий сектор економіки і так дуже істотний. "Для того, щоб виріс тіньовий сектор економіки через збільшення мінімальної зарплати, це збільшення має бути в п'ять і більше разів вище від того, яке було проголосовано парламентом", - сказав Устенко.
"Ті штрафи, і ті проблеми, які можуть виникнути у зв'язку з ухиленням від податків, не варті тієї економії, яка нібито може бути, виплачуючи гроші "в конвертах", - сказав виданню заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Олександр Трухін ("Слуга народу").
І народні депутати з монобільшості, і опитані РБК-Україна експерти згодні, що поточне підвищення МЗП не призведе до якихось серйозних ефектів для економіки. Адже мова йде лише про 6% зростання і кілька мільярдів бюджетних гривень.
"На інфляцію це не матиме великого впливу, тому що в загальному грошовому вимірі це буде складати не більше 5 млрд гривень. Це - не та цифра, яка може істотно вплинути на обсяг грошової маси в країні і відповідно - інфляційні настрої", - вважає Олександр Трухін.
На думку депутата, додаткові доходи люди витрачатимуть не тільки на їжу, але зокрема, і на оплату комунальних послуг. Отже, в Україні може покращитися платіжна дисципліна.
Тоді як в разі анонсованого підняття мінімалки в наступному році до шести, а потім до шести з половиною тисяч ефект для економіки в будь-якому випадку буде відчутним. 6500 тис грн мінімалки - це майже на 40% вище ніж зараз. Для такого різкого стрибка, очевидно, немає реальних економічних підстав.
"Підвищення до 5 тисяч не матиме будь-якого негативного впливу ні на економіку, ні на інфляцію, ні на податковий тиск на підприємців. Це зважене рішення. Якщо говорити про підвищення до 6,5 тисячі в наступному році - це потрібно ще дискутувати" , - сказав РБК-Україна Данило Гетьманцев.
Серед головних ризиків подальшого підняття МЗП - скорочення інвестицій, сказала РБК-Україна заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. За її словами, продуктивність праці в Україні і так набагато нижча, ніж у багатьох сусідніх східноєвропейських країнах.
Через пандемію коронавірусу і карантинні обмеження бізнес був змушений відкласти інвестиції, хоча зараз спостерігається пожвавлення інвестиційних настроїв. Але через адміністративне підвищення мінімалки частину цих грошей доведеться направити на підвищення зарплат співробітникам, а частину - на виплату податків.
"Економіка могла б почати відновлюватися досить високим темпом, а так частина грошей, відведених на розвиток, буде спрямована на проїдання. Зростання продажів українським компаніям це теж не принесе - у споживанні багато імпорту", - сказала Репко.
Крім того, і український бюджет в наступному році може просто не потягнути стрімкого зростання мінімалки. Вже зараз передбачається, що дефіцит бюджету складе близько 6%, тобто Україна знову буде жити невідповідно до своїх достатків і залазити в борги.
Ще один важливий аспект - інфляція. Зараз річна інфляція за липень склала 2,4%, що істотно нижче встановленого Нацбанком коридору в п'ять відсотків ± 1%. У владі не очікують, що підвищення МЗП призведе до суттєвого зростання цін.
"Зараз через загальний низький попит в умовах коронакризи цей ефект на ціни буде істотно меншим, ніж у 2017 році. Рівень заощаджень населення знизився, а підприємства поки зберігають досить песимістичні очікування і не прогнозують зростання продажів", - заявив в інтерв'ю РБК-Україна глава НБУ Кирило Шевченко.
У той же час, якщо інфляція все ж почне рости, Нацбанк, на думку Марії Репко, може повернутися до жорсткої грошово-кредитної політики, отже, підуть вгору і ставки по кредитах. А це прямо суперечить озвученоve президентом Зеленським завданню - забезпечити економіку дешевими кредитами.
У згаданому главою НБУ 2017 році відбулося попереднє різке підвищення мінімалки, проведене урядом Володимира Гройсмана. Вона піднялася відразу вдвічі - з 1600 до 3200 гривень. А інфляція тоді зросла з 5,8% до 9,8%.
При цьому поточна ситуація серйозно відрізняється від 2017 року. По суті, те підвищення було відкладеної індексацією. Середні зарплати зростали, тоді як мінімалка не відображала різкої девальвації і інфляції під час кризи 2014-15 років. Цей дисбаланс і намагалися виправити в Кабміні. Але особливого економічного ефекту ті заходи не дали.
В ідеалі, вважає Марія Репко, було б прибрати політичну складову зі зростання мінімалки, і прив'язати її до якогось економічного показника, як це робиться з індексацією пенсій. Це дозволило би бізнесу прораховувати ризики наперед і в цілому сприятливо позначилося би на економічному розвитку країни.
"А яке підприємство виживе в таких умовах, коли змінюються правила гри. Кожен такий різкий рух, на кшталт підвищення мінімалки - це мінус до відчуття, що ти живеш в нормальномк і передбачуваному середовищі", - резюмувала експерт.