Як сьогодні живеться з російським паспортом в Україні та чи можна його змінити на український – в матеріалі РБК-Україна.
Після нового нападу РФ на Україну дедалі більше росіян, які проживають тут, захотіли змінити своє громадянство. Юридичні обмеження та посилені перевірки, з якими вони зіткнулись, зрозумілі – у них на паспорті російський герб.
Однак позбутися його це досить складна, а іноді й майже неможлива процедура. На даному етапі вона дещо спрощена для тих, хто офіційно воює на боці Україні. Але така опція можлива далеко не для всіх.
Настя, громадянка РФ, проживає в Україні 8 років
2014 рік. Росія розпочала війну проти України: окупувала Крим та вдерлася на територію Донецької та Луганської областей. Настя публічно засудила дії російської влади, але її ніхто не почув. Тоді дівчина прийняла рішення переїхати в Київ.
"В Україні сильно відчувалася свобода. Тут люди більш вільні, більш відкриті у порівнянні з Росією. Готові підтримати один одного", – каже Настя.
Коли вона приїхала в Київ, то боялась заговорити російською, але не через "утиски руськоязичних", якими лякає кремлівська пропаганда. Дівчині було соромно перед українцям за окупацію Криму та війну на Донбасі, тому коли хотіла дізнатися як пройти на якусь вулицю, говорила з місцевими англійською мовою.
Сьогодні 8 років, як Настя живе в Україні. Весь цей час вона не відмовлялася від російського паспорта, бо вважала, що її обов’язок голосувати на виборах і залишати хоча б один голос проти Владіміра Путіна.
"Мене так привчили: твій голос важливий, бо його використає та ж сама "Єдина Росія". Тому для мене було важливо зберегти російське громадянство, щоб впливати на ситуацію хоча б таким чином", – пояснює дівчина.
В Україні вона займається фрілансом та волонтерством. Допомагає бійцям з 2014 року і по сьогодні, купуючи необхідне спорядження.
"Процес отримання українського громадянства – це щось нереальне. У мене не було і підстав його отримати. Я у шлюбі з українцем три роки і наскільки розумію, можу подавати на громадянство тільки після 5 років шлюбу", – розповідає Настя.
Головне питання для дівчини – це пересування по території України. З початком повномасштабної війни вона переїхала у Дніпропетровську область, з якої виїжджати тепер боїться.
"З українських документів маю тільки свідоцтво про шлюб, тому ходжу з ним по місту. Щодо переїзду в Київ – чоловік боїться, що мене затримають на блок-посту та депортують", – каже вона.
У розмові з військовослужбовцем, який стоїть на блок-постах, РБК-Україна дізналось, що громадян РФ і справді посилено перевіряють, але якщо після цього питань не виникає, то відпускають.
"На початку дуже перевіряли. Але якщо є якісь документи, які підтверджують для чого людина в Україні і хто вона, то пропускають. Росіяни, які тут живуть, це розуміють", – розповідає Іван.
За його словами, випадків затримання і депортації звичайних громадян РФ не було. Для цього повинні бути більш серйозні підстави, ніж наявність російського паспорта.
Прес-офіцер Національної гвардії Володимир Черняк розповів виданню, що дійсно, були прецеденти, коли зупинені на блок-постах громадяни РФ вели розвідувальну діяльність. Проте, більшу частину таких "розвідників" становлять мешканці тимчасово окупованих територій: Криму та ОРДЛО.
"Є алгоритм, як встановити під час перевірки на блок-постах, чи становить громадянин загрозу для нацбезпеки. Це не займає багато часу, тому не можна сказати, що громадян РФ перевіряють посилено. Російські спецслужби використовують скоріше не громадян РФ, а мешканців окупованих територій, або українців, які мають родичів в РФ та нещодавно відвідували її, або громадян, які були нещодавно на заробітках в РФ", – уточнив Черняк.
Віктор, громадянин РФ, живе в Україні 7 років
Віктор захотів переїхати в Україну ще до початку військових дій у 2014 році. Потім його бажання тільки підсилилось, але він був дитиною. Коли підріс, почав працювати, щоб зібрати кошти і здійснити цю мрію.
"Після переїзду, зрозумів, що зробив правильне рішення. Почав вчитись в університеті. Україна стала моїм домом, хоча я й не маю права так казати. Хотів піти в АТО, служити, хоча б якось залагодити провину, але мене не брали. Росію ненавиджу більше, ніж самі українці. Її просто не повинно існувати", – впевнений хлопець.
З початку повномасштабної війни Віктор, маючи медичну освіту, знову почав звертатись у різні військові підрозділи з готовністю бути медиком чи допомагати хоча б із приготуванням їжі. Відмовились. Потім він пішов у волонтерську організацію, в якій досі працює.
Хлопець постійно говорить, що заслуговує на негативне ставлення, бо він громадянин країни-агресора. Навіть випадок, коли через російський паспорт правоохоронець його вигнав з метро (в період коли його використовували як притулок), вважає заслуженим.
"У мене заблоковані карта, рахунок, в "Дії" не відображається посвідка, хоча повинна. На роботу офіційно не беруть. Маю тільки довідку з університету, в якому навчаюсь, та волонтерську", – розповідає Віктор.
Він вважає, що ніколи не отримає громадянство України, бо він не тут народився і навіть не має родичів. Втім, як повідомили РБК-Україна у міграційній службі, підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв’язків тощо.
Як написано в законодавстві, отримання українського громадянства передбачає такі умови:
Але є ще одна задача: припинення іноземного громадянства для отримання українського. Минулого року Верховна рада спростила цей процес для частини росіян. Зокрема, для тих, які зазнали політичного переслідування, та воюють за Україну.
Ці люди, зокрема, повинні подати заяву про набуття громадянства України. А також – документ про припинення іноземного громадянства. Але якщо його не можуть отримати, то подають відповідну декларацію вже в українську структуру.
Віктор – не служить в ЗСУ та не зазнав політичного переслідування. Він волонтер, який допомагає армії, але за законом цього недостатньо.
Настя, громадянка РФ, військовий медик
Настя переїхала в Україну після вбивства російського політика Бориса Нємцова. Тоді вона зрозуміла, що не хоче жити у країні, де відбуваються такі репресії. До цього в неї була посада шефа-сомельє в дорогому ресторані, але після висловлювань на підтримку України дівчині порадили "збирати речі".
"7 квітня 2015 року я поїхала в Україну. До від'їзду встигла зняти відео, як збирають масовку на "урочистий мітинг з нагоди "повернення Криму", включно з моментом видачі грошей щасливим мітингувальникам", – згадує Настя.
У 2015 році вона пройшла курс інструктора тактичної медицини, попрацювала ним, а потім вирішила далі займалася вином, тільки вже в Україні. Була співвласником винної школи та керувала винним баром до нового вторгнення РФ.
"З 6 березня я стала добровільним інструктором з такмеду, 2 місяці була в.о. начальника медицини одного з батальйонів, а зараз оформляюся в ЗСУ, збираю папери для підписання контракту та продовження служби", – розповідає дівчина.
Українського громадянства Настя досі не має, навіть попри фактичну службу в Збройних силах. За час життя в Україні дівчина неодноразово зверталась до міграційної служби, але їй відмовляли. Доходило навіть до судів, але громадянство так і не дали.
"Дуже сподіваюся, що це питання нарешті вирішиться, після укладення контракту в Збройні сили", – резюмує вона.
* * *
Навіть, попри спрощення надання громадянства України росіянам, які служать в лавах ЗСУ, цей процес досі залишається непростим. Десятки, а то й сотні бійців на фронті воюють проти країни-агресора, з її гербом на паспорті. В Україні живуть громадяни РФ, які волонтерять для української армії. Але з точки зору закону для них це нічого не змінює.