Ще до відходу на літні канікули парламент встиг провести кілька великих кадрових перестановок. Серед найгучніших – нові глави Нацбанку та Антимонопольного комітету (АМКУ). Вже місяць (з урахуванням часу у статусі в.о.) як АМКУ очолює Ольга Пищанська. На цій посаді вона змінила Юрія Терентьєва, якого Верховна рада на початку липня відправила у відставку. Серед ключових справ для АМКУ Пищанська назвала розслідування, в яких фігурують компанії "МХП", "Укрзалізниця" і "ДТЕК". Але, враховуючи список незакритих питань по лінії комітету, є підстави вважати, що незабаром перелік резонансних справ стане куди більше. Детальніше про кейси, якими може зайнятися АМКУ – у матеріалі РБК-Україна.
Один з найбільш затяжних кейсів АМКУ – розслідування на тютюновому ринку. Ще у жовтні 2015 року комітет зайнявся компанією "Мегаполіс-Україна", яка, за версією відомства, стала єдиним покупцем сигарет у чотирьох виробників. І тим самим зайняла монопольне становище на ринку дистрибуції з часткою 99%.
Ще за часів Януковича АМКУ дозволив "Мегаполіс-Україна" угоду з тютюновими виробниками, тим самим відкривши дорогу до монополізації ринку. Дозволи від АМКУ на узгоджені дії закрили іншим компаніям можливість бути дистриб'юторами сигарет українського виробництва. У комітеті раніше вказували, що це стало однією з причин для зростання цін на сигарети.
Вже у листопаді 2018 року комітет скасував низку рішень щодо "Мегаполісу", прийняті в 2011-2013 роках. На той момент компанія змінила назву, ставши "Тедіс-Україна". У 2019 році АМКУ визнав, що на ринку були створені умови, при яких дистрибуцією сигарет не міг займатися ніхто інший, за винятком "Тедісу".
У жовтні минулого року комітет оштрафував на 6,5 млрд гривень чотирьох найбільших виробників сигарет і безпосередньо цього дистриб'ютора за "антиконкурентні узгоджені дії". Всі вони оспорюють цей штраф в судах, а АМКУ намагається примусово стягнути з тютюнників борг і накласти арешт на рахунки компаній.
Але штраф – далеко не єдиний показник ефективності АМКУ у цьому кейсі. Комітету ще належить відповісти на ряд питань, пов'язаних з ростом цін на сигарети і усуненням "монопольної складової" у вартості тютюнової продукції. Новій голові АМКУ потрібно з'ясувати, чи пов'язане зростання цін на сигарети з щорічним підвищенням акцизів і виробничих витрат або ж "монопольна маржа" все ще має місце.
Не менш складний ринок – фармацевтичний. Тут АМКУ ще в 2016-2018 роках оштрафував кілька компаній за антиконкурентні дії і узгодження цін, що вело до зростання ціни ліків. Штрафи були накладені на фармкомпанію "Санофі-Авентіс" (69,5 млн гривень) і її двох дистриб'юторів – "Оптима-Фарм" (40,8 млн гривень) і "БаДМ" (28,8 млн гривень).
АМКУ наполягав, що ці компанії впроваджували системи дистрибуції, які створювали штучні бар'єри для конкуренції. Пізніше, втім, суд скасував ці штрафи. У комітету була претензія, що фармкомпанія надавала знижки лише підконтрольним дистриб'юторам, через яких також стимулювала і нав'язувала продаж ліків.
Комітет в кінці 2018 року прийняв спецрекомендації для недопущення неконкурентних дій на цьому ринку. Тим не менше, залишилися невирішеними ряд питань. Серед іншого, програми лояльності і бонусів для операторів ринку як і раніше є інструментами антиконкурентних практик з боку виробників.
Ще одна проблема полягає в тому, що виробники субстанцій в "виховних цілях" відмовляються здійснювати постачання продукції, чим примушують залежних від них виробників ліків погоджуватися на більш високі ціни. Споживачів також все ще вводять в оману щодо нібито "рятівних якостей" того чи іншого препарату або біологічно активних добавок.
АМКУ під керівництвом Піщанської необхідно прояснити, чи вдалося відомству досягти стабілізації цін на важливі для населення ліки, а також чи немає ознак схем дистрибуції, що обмежують конкуренцію, і не узгоджують чи фармкомпанії ціни на ліки для їх подорожчання.
Непростий кейс АМКУ очікує на енергоринку. Компанію ДТЕК підозрюють у використанні монопольного становища у Бурштинському енергоострові. У попередньому висновку АМКУ зазначив, що "ДТЕК Західенерго" і "Д.Трейдинг" (афілійовані з ДТЕК) у липні-жовтні 2019 року займали монопольне становище на регіональному ринку комерційного продажу електроенергії та балансування в години як мінімального, так і максимального навантаження.
За інформацією АМКУ, з кінця липня 2019 року компанія "ДТЕК Західенерго" не пропонувала максимально можливі обсяги електроенергії в години мінімального навантаження. І це нібито призводило до зростання обсягів продажів на балансуючому ринку за вищими для споживачів цінами.
У Бурштинський енергоострів входять частині Львівської та Івано-Франківської області, а також Закарпатська область – вони не з'єднані з єдиною енергосистемою України і отримувати електроенергію можуть або належить ДТЕК Бурштинській ТЕС або за допомогою імпортних поставок.
А у липні-жовтні 2019 року "ДТЕК Західенерго", як вважають в АМКУ, встановлювала на ринку на добу наперед в години максимального навантаження економічно необґрунтовані ціни на продаж електроенергії. Такі дії, на думку АМКУ, були б неможливими за умов існування конкуренції на ринку. Компанію можуть оштрафувати на 10% виручки за останній рік.
Конкуренцію "ДТЕК Західенерго" могла б скласти електроенергія з сусідніх європейських країн, насамперед Словаччини. "Ймовірно, ДТЕК значно скорочує імпорт електроенергії із Словаччини на Бурштинський енергоострів, не використовуючи надані йому транскордонні пропускні спроможності", – говорилося в повідомленні АМКУ.
ДТЕК ці звинувачення відкидав. На початку березня з'явилася інформація, що допомогти АМКУ у встановленні істини може Європейське енергетичне співтовариство. Ймовірно, АМКУ чекає думки цього авторитетного органу.
Примітно, що зараз ситуація в Бурштинському енергоострові в період активізації розслідування АМКУ (навесні цього року) була діаметрально протилежною – близько 80% ринку на добу наперед (це ціноутворюючий сегмент) займали трейдери, реалізуючи імпортну електроенергію. При цьому як і раніше лунали невдоволені голоси щодо ціни.
Певно, АМКУ варто системно підійти до вирішення питання про недопущення зловживань монопольним становищем на Бурштинському енергоострові, незалежно від того, хто це може зробити – компанія ДТЕК або не пов'язані з нею трейдерські структури, які імпортують струм.
Останні місяці активно розвиваються події на ринку нафти і нафтопродуктів. Тут простежуються спроби лобізму з боку окремих гравців, що мають ознаки монопольних виробництв і збуту. Про це раніше докладно писало РБК-Україна.
Виробництво
Підконтрольний неформальній групі "Приват" Кременчуцький НПЗ ("Укртатнафта") у 2019 році виробив 89% від усього українського дизпалива. У першому півріччі 2020 року – 93%. У 2019 року завод виробив 83% автомобільних бензинів від усього виробництва в Україні, в першому півріччі 2020 року – 87%. У 2019 році і в першому півріччі 2020 року виробив 100% внутрішнього виробництва авіаційного гасу.
Роздріб
Група "Приват" управляє роздрібною мережею, що складається з понад півтисячі АЗС, третина з них – під брендом "Укрнафта". Це приблизно 20% від загальної кількості АЗС в Україні. Часто "приватівський" роздрібний бізнес дорікають у тому, що станції ведуть єдину цінову політику, маючи одне джерело постачання палива.
АМКУ ще у 2016 році почав розслідування зловживань з боку АЗС групи "Приват". Відповідачами у справі були 174 компанії, серед яких і "Укрнафта". У липні 2018 році АМКУ склав попередні висновки, згідно з якими операторів АЗС групи "Приват" пропонувалося визнати винними у порушенні законодавства про економічну конкуренцію. Їм загрожував штраф до 10% від обороту за 2017 рік, а для "Укрнафти" – це 2,69 млрд гривень.
Заправка авто на АЗС (Фото: УНІАН)
Остаточне рішення по цій справі очікувалося до грудня 2018 року. Але у листопаді того ж року тодішній глава АМКУ Юрій Терентьєв звинуватив групу "Приват" у спробах блокувати і затягнути розслідування. По одному з позовів "приватівських" компаній суддя заборонив комітету приймати рішення щодо розгляду справи по суті, пояснював тоді Терентьєв. Всього було подано 24 позови з боку 10 компаній у сім різних судів. І до поточного моменту діє судова заборона на продовження розслідування.
Морські перевалки
Крім того, група "Приват" контролює дві найбільші у країні морські перевалки з приймання нафтопродуктів – Одеський і Чорноморський нафтоперевалочні комплекси. Їх сумарна номінальна потужність перевищує 70% всіх перевалочних потужностей у країні.
У 2019 році в Україні підвищили мито на дизпаливо, яке ввозиться в країну не через морські перевалки, через що ціна дизпалива зросла. Це, здавалося б, є порушенням конкуренційного законодавства, але воно виявилося на руку "приватівським" структурам.
А тепер "Укртатнафта", що входить у орбіту інтересів олігарха Ігоря Коломойського, домагається запровадження спецмита на імпортне дизпаливо (ДТ) у розмірі 8,5%. Якщо мито буде введено і поширено на все імпортоване ДТ, то імпорт з РФ може припинитися, після чого виникне дефіцит палива на українському ринку. Кінцевим підсумком цієї ситуації може стати зростання цін на "дизель".
Новому керівництву АМКУ, беручи до уваги зазначене, доведеться ефективно впливати на групу "Приват", щоб не допустити зловживання у виробництві та роздрібній реалізації дизпалива та бензинів. І тут важливо, як саме АМКУ це буде робити. Поки ж навіть незрозуміла позиція комітету щодо спроб виробників підвищити ціну дизтполива за допомогою введення спецмита на його імпорт.
Починаючи з 2018 року три найбільших мобільних оператори України – Kyivstar, Vodafone і lifecell – у деяких тарифних планах замість місячної тарифікації ввели 4-тижневу.
У березні 2019 року АМКУ визнав незаконним стягнення абонплати користувачів з такою періодичністю. Комітет відкрив справу проти операторів, вимагаючи повернутися до старих стандартів стягнення абонплати. В іншому випадку АМКУ загрожував самостійно переглянути тарифи і оштрафувати всю трійку провідних операторів країни. Але вони не виконали рекомендації комітету.
Враховуючи розпочату через карантин кризу в економіці, АМКУ в кінці березня цього року рекомендував мобільним операторам не підвищувати тарифи і примусово не переводити абонентів на більш дорогі пакети. Оператори поки не відреагували на ці рекомендації.
Вже при новому керівництві АМКУ має знайти шлях, щоб оператори мобільного зв'язку припинили порушувати закон і повернулися до колишніх стандартів тарифікації. Крім того, поки незрозуміло, чи буде АМКУ штрафувати компанії за їх вперте небажання виконувати норми закону щодо періоду тарифікації послуг.
Будучи природним монополістом, "УЗ" постійно підвищує тарифи на вантажні перевезення. Компанія при цьому посилається на постанову Кабміну, згідно з якою тарифи повинні орієнтуватися на рівень інфляції у промисловості в попередньому році.
Наприклад, у 2019 році тариф на вантажні перевезення підвищили на 14,2% тому, що у 2018 році ціни виробників зросли на 14,2%. Якщо керуватися цією логікою, то у 2020 році тарифи на вантажні залізничні перевезення мали б бути знижені. Адже ціни виробників у 2019 році знизилися на 7,4%. Але "УЗ" тарифи не знижує, по суті, користуючись монопольним становищем. І навіть, навпаки, намагається їх підняти за рахунок так званого "вирівнювання класів перевізників".
Що таке "класи"? Якщо говорити про перевезення руди/вугілля – вантажі 1-го класу, то для їх перевезення задіяно лише 15-20% загальної довжини залізничних шляхів. І практично не використовуються сортувальні станції з сотнями маневрових локомотивів і десятками тисяч працівників. Вантажі відправляються прямими маршрутами з однієї станції "УЗ" на іншу. Вантаження та вивантаження, і часто формування складів, здійснюється на внутрішніх шляхах вантажоодержувачів/вантажовідправників.
Тоді як зерно, яке відноситься до 2-го класу вантажів, везеться по всій Україні, з сотень станцій, як і дизельне паливо, і металобрухт (відносяться до 3-го класу). Перевезення вантажів 2-го і 3-го класу дуже затратні для "УЗ", а витрати на перевезення руди/вугілля значно нижче. Але "УЗ" хоче зблизити класи, що підвищить тариф на перевезення вантажів 1-го класу. Позиція АМКУ в даному питанні неясна, хоча вона обов'язково має бути, враховуючи, що "УЗ" – природний монополіст.
Крім того, з 1 липня "УЗ" примусово запровадила т.з. "новий договір". Компанія адміністративно обмежила можливість вантажовідправників подавати заявки на перевезення. Річ у тім, що хто не хотів підписувати договір, тому не підтверджували перевезення. І хоча редакція нового договору потребувала доопрацювання, про що говорили вантажовідправники, вони змушені були його підписати, інакше не змогли б перевозити вантажі.
Бізнес вказував на те, що доопрацювання потребує методика нарахування плати за користування власними вагонами "УЗ". Зараз вона нараховується за прогресивною тарифною сіткою залежно від кількості годин користування вагоном. У новому договорі пропонується розраховувати плату за використання вагонів на добу. Це може збільшити витрати вантажовідправників більше ніж у 6-7 разів.
АМКУ рекомендував "УЗ" утриматися від впровадження нового договору до внесення усіх зауважень вантажовідправників. На думку комітету, деякі умови договору містять ознаки зловживання монопольним становищем і не враховують інтереси інших гравців ринку вантажних перевезень. Але в "УЗ" проігнорували рекомендації АМКУ.
І тут виникає питання: яким чином нове керівництво АМКУ планує протидіяти зловживанню монопольним становищем природних монополістів, зокрема "УЗ"? І чи планує АМКУ домогтися від залізничного монополіста коригування нового договору на перевезення вантажів?
Не менш важливе питання – чи підтримує АМКУ створення незалежного регулятора у транспортній галузі (НКРТ), створення якого має обмежити можливості "УЗ" в частині зловживання монопольним становищем?
АМКУ у вересні 2019 року вирішив примусово розділити групу Ostchem Дмитра Фірташа у частині виробників азотних мінеральних добрив і накласти на "НФ Трейдінг Україна" штраф у розмірі 107 млн гривень
Комітет встановив, що заводи "Азот", "Рівнеазот", "Сіверодонецьке об'єднання Азот" та оптова торгова компанія "НФ Трейдінг Україна" зловживали монопольним становищем на ринку азотних мінеральних добрив протягом 2014-2017 років. Поділ активів мав відбутися протягом дев'яти місяців.
АМКУ вказував на такі порушення, як систематичний перепродаж всередині групи за завищеними цінами природного газу, який є основною сировиною при виробництві добрив. І це нібито призвело до завищення вартості добрив. Ще одне порушення – зупинка заводів з виробництва міндобрив під час польових робіт в 2017 році, що створило дефіцит на ринку і недопоставку товару аграріям, які зробили передоплату.
Група Ostchem оскаржила рішення АМКУ у Госпсуді Києва, який визнав недійсним поділ холдингу. А вже у 2020 році заводи Фірташа виступали за запровадження квот на імпорт азотних мінеральних добрив. Якби квоти були введені, на ринку утворився б дефіцит, що дозволило б Ostchem і "Дніпроазоту", підконтрольному групі "Приват", отримувати додатковий прибуток. Але Мінекономіки відмовилося вводити квоти.
І як мінімум тут важлива позиція АМКУ – чи буде комітет подавати апеляцію на рішення суду, яким вдалося скасувати поділ групи Ostchem.
***
Без претензії на повноту перерахування всіх гострих проблем, що стоять перед новим керівництвом АМКУ, варто зазначити, що голова антимонопольного органу отримала дуже серйозні професійні виклики, від успішного вирішення яких залежить як успіх посткризового відновлення економіки, так і добробут українців, які поки що змушені переплачувати через монополізацію ряду ключових ринків.