Мінфін оприлюднив Меморандум обміну облігацій, який містить умови реструктуризації українських боргів. Ці пропозиції власники облігацій отримали ще 22 вересня, напередодні призупинення виплат по ряду інструментів. Для забезпечення максимальної підтримки умов реструктуризації, Україна пішла на поступки - облігацій з терміном погашення у вересні і жовтні холдери зможуть обміняти на нові "короткі" папери. В документі передбачені і обмеження прав власників: відмовившись від реструктуризації, кредитор не тільки не побачить виплат, але й не зможе скористатися інструментом відновлення вартості, прив'язаним до ВВП. Це, в першу чергу, є механізмом тиску на Росію.
Мінфін оприлюднив Меморандум обміну облігацій, який містить умови реструктуризації українських боргів. Ці пропозиції власники облігацій отримали ще 22 вересня, напередодні призупинення виплат по ряду інструментів. Для забезпечення максимальної підтримки умов реструктуризації, Україна пішла на поступки - облігації з терміном погашення у вересні і жовтні холдери зможуть обміняти на нові "короткі" папери.
В документі передбачені і обмеження прав власників: відмовившись від реструктуризації, кредитор не тільки не побачить виплат, але й не зможе скористатися інструментом відновлення вартості, прив'язаним до ВВП. Це, в першу чергу, є механізмом тиску на Росію.
Уряд опублікував умови, на яких Україна буде проводити обмін державних та гарантованих державою єврооблігацій в рамках реструктуризації боргів. Процедура, нагадаємо, була узгоджена з Спецкомітетом кредиторів 27 серпня після півроку переговорів.
Процес реструктуризації був запущений урядом 22 вересня. Всі власники облігацій отримали пропозицію від України про обмін паперів на нові, за нових умов. На наступний день, Україна скористалася правом мораторію і тимчасово призупинила виплати за всіма своїми боргами, термін погашення яких настає з 23 вересня по 1 грудня. Як відомо, у середу Україна повинна була виплатити за євробондами 500 млн дол., а 13 жовтня - 600 млн євро.
Меморандум про обмін паперами містить 118 сторінок. Крім іншого, документ містить і лист підтримки від директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, яка просить кредиторів прийняти пропозицію про обмін.
"Економіка демонструє ознаки відновлення, валютний курс прагне до стабілізації, довіра до банківської системи відновлюється, а інфляція пішла на спад, - йдеться в листі. - Активна участь всіх власників українських євробондів у реструктуризації боргу є надважливою, оскільки Україні зараз не вистачає коштів для обслуговування заборгованості на існуючих умовах. Разом з українською владою та Комітетом кредиторів я закликаю всіх кредиторів підтримати пропозицію України щодо реструктуризації боргу".
Згідно з меморандумом, до 12 жовтня усі холдери, зацікавлені в процесі обміну облігацій, повинні подати заявки на участь у зборах власників. Розгляд пропозицій обміну поки заплановано на 14 жовтня, і якщо збори наберуть кворум, то обмін старих облігацій на нові повинен буде закінчитися до 27 жовтня.
Причому, якщо раніше зберігався ризик, що тримачі бондів, виплати за яким повинні відбутися в 2015 році, можуть отримати невигідні для них умови з більш пізнім строком погашення, то зараз ці побоювання мінімізовані. У Меморандумі Україна пішла на поступку холдерам "коротких" облігацій: кредитори зможуть обміняти старі папери на нові з більш раннім терміном погашення - до 2019 р.
"Це говорить про те, що Україна таки може йти на поступки, хоча раніше заявляла, що умови обміну будуть однаковими для всіх", - зазначив керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Крім того, як і прогнозувалося, документ містить обмеження прав власників реструктуризованих цінних паперів, які продовжать утримувати у себе облігації після дати укладення угоди. Україна утримається від виплат по реструктуризованим боргам, а також не буде вступати у "будь-які інші домовленості або угоди для досягнення компромісу за зобов'язаннями".
Відмовившись від пропозиції, такий бондхолдер не зможе претендувати на отримання інструменту відновлення вартості (Value recovery instrument; VRI), прив'язаного до майбутнього зростання ВВП. Така умова, насамперед, є методом тиску на Росію, влада якої неодноразово заявляла, що в переговорах про реструктуризацію брати участь не будуть. Крім того, офіційна Москва вважає, що це суверенний борг, а не комерційний, на чому наполягають в Україні, а тому, на думку Кремля, в периметрі реструктуризації він брати участі не має.
На думку головного економіста ІК Dragon Capital Олени Бєлан, Росії економічно вигідно погодитися з умовами реструктуризації, тому що зараз вона має низьку відсоткову ставку за своїми паперами, а умови Меморандуму передбачають її підвищення та застосування VRI.
У той же час головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран припустив, що в ситуації, що склалася, більшу вагу має політична, а не економічна складова, і тому Росія, швидше за все, звернеться до суду.
"Перше, що запитує суддя в будь-якому суді - чи намагалися сторони домовитися поза суду. І Росії доведеться детально пояснити, чому вона відмовилася від угоди, в той час як більшість кредиторів порахували, що умови реструктуризації ринкові і справедливі, - зазначив Шапран. - І навіть якщо російська сторона зможе дати відповідні пояснення, далі постане питання стягнення боргів. А в України немає коштів для погашення, немає активів за кордоном, в Росії, крім гастарбайтерів".
У підсумку, на думку аналітика, суд змушений буде шукати механізми погашення боргу і, швидше за все, вони будуть схожими з умовами реструктуризації.