Перший етап реструктуризації державного і гарантованого боргу України завершено. 14 жовтня комітет кредиторів більшістю голосів прийняв рішення про списання боргових зобов'язань в обсязі 3 млрд дол. та умов реструктуризації на загальну суму 8,5 млрд дол. Росія, як і очікувалося, проігнорувала збори власників облігацій. Але 29 жовтня холдери будуть мати останню можливість приєднатися до угоди. В іншому випадку, Україна готова до судових спорів з Росією. Тоді справа може затягнутися на роки і без особливих перспектив для російської сторони, відзначають експерти.
Перший етап реструктуризації державного і гарантованого боргу України завершено. 14 жовтня комітет кредиторів більшістю голосів прийняв рішення про списання боргових зобов'язань в обсязі 3 млрд дол. та умов реструктуризації на загальну суму 8,5 млрд дол. Росія, як і очікувалося, проігнорувала збори власників облігацій. Але 29 жовтня холдери будуть мати останню можливість приєднатися до угоди. В іншому випадку, Україна готова до судових спорів з Росією. Тоді справа може затягнутися на роки і без особливих перспектив для російської сторони, відзначають експерти.
14 жовтня в Лондоні власники державних та гарантованих державою єврооблігацій більш ніж 75% від голосів у комітеті кредиторів прийняли Надзвичайну резолюцію. Таким чином, затверджено умови реструктуризації зовнішніх боргів України в обсязі близько 15 млрд дол. 20% від цієї суми, або 3 млрд дол., списано, ще по 8,5 млрд дол. протягом чотирьох років держава не буде здійснювати виплати по тілу кредиту.
"Основним завданням було - як впоратися з 15 млрд дол. боргів, які нам необхідно було виплачувати протягом найближчих чотирьох років, але на які у нас просто фізично немає коштів. Була поставлена перша мета - списання до 4 млрд дол. загальних боргів перед нашими зовнішніми кредиторами. Першу частина цього завдання виконано", - заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Нагадаємо, що після піврічних переговорів з власниками євробондів, Україна змогла домовитися про умови реструктуризації. Юридично процес був запущений урядом 22 вересня, після того як парламент схвалив умови. Всі кредитори отримали пропозицію від України про обмін паперів на нові, за новими умовами.
Наступного дня Україна скористалася правом мораторію і тимчасово призупинила виплати за всіма своїми боргами, термін погашення яких настає з 23 вересня по 1 грудня. Йшлося про виплати 23 вересня 500 млн дол. за євробондами, а 13 жовтня - 600 млн євро.
Раніше були реструктуризовані борги державних "Ощадбанку" і "Укрексімбанку" на суму 2,8 млрд дол. Зараз на порядку денному - переговори щодо реструктуризації гарантованих державою кредитів держпідприємств - "Укравтодору", КБ "Південне" і "Укрмедпостачу", боргів "Укрзалізниці" і за євробондами Києва.
"По Києву переговори ще тривають, домовленостей немає. Сподіваємося, що кредитори зрозуміють, що потрібно зараз робити реструктуризацію, - заявила міністр фінансів Наталія Яресько. - По "Укрзалізниці" процес тільки починається, але ми впевнені, що все піде в правильний бік".
Як раніше повідомляло РБК-Україна, 8 жовтня Київська міськрада прийняла рішення призупинити виплати за зовнішнім держборгом. Зокрема, мораторій стосується виплат за єврооблігаціями 2005 і 2011 рр. 6 листопада Київ повинен був здійснити платіж у розмірі 250 млн дол. Рейтингове агентство S&P знизило довгостроковий кредитний рейтинг столиці до вибіркового дефолту.
У той же час Росія, як і очікувалося, виявилася єдиною країною, яка, за словами Арсенія Яценюка, не брала участі в голосуванні комітету кредиторів 14 жовтня. 29 жовтня в Лондоні відбудуться повторні збори бондхолдеров, які володіють паперами з терміном погашення в грудні (3 млрд дол.). Це буде остання можливість для кредиторів приєднатися до іншим власникам єврооблігацій, які вже підтримали реструктуризацію українського боргу.
"Якщо вони вважають, що вони нормальні, то ми пропонуємо 29 жовтня прийняти ті ж умови, які підтримали всі українські кредитори. Це часткове списання та реструктуризація боргів. Інших умов Росія не отримає", - зазначив Яценюк. - Якщо ж Росія вважає себе унікальною, то Україна готова до судового розгляду справи".
Наталія Яресько нагадала, що після повторних зборів власників паперів буде прийнято остаточне рішення про завершення всієї процедури обміну облігаціями. Цей процес, а також передача холдерам новий цінних паперів, відбудеться в середині листопада.
"Після закриття та обміну облігацій за суверенними боргами випуск VRI (інструмент відновлення вартості, прив'язаного до зростання ВВП, - ред.) для тих, хто не брав участі, неможливий. Інші умови неможливі. Це закріплено умовами", - резюмувала Яресько.
Російська сторона неодноразово публічно заявляла про те, що не має наміру йти на умови реструктуризації боргу, так як вважає його не комерційним, а виключно суверенними. Якщо РФ зуміє домогтися того, що статус боргу буде визнаний державним, то це може змусити Україну погасити його.
Це - парафія Міжнародного валютного фонду, так як в його документах прописано, що в разі, якщо держава не платить за офіційним боргами, то МВФ може припинити з ним співробітництво. Поки що рішень щодо статусу немає, і ніхто з цим особливо не поспішає, зазначив керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
"На цьому тижні Антон Силуанов (міністр фінансів Росії, - ред.) на засіданні уряду РФ сказав, що МВФ готовий до плану Б, тобто фонд готовий поміняти інструкції, що дозволило б співпрацювати з Україною, навіть якщо вона не буде виконувати офіційні зобов'язання. І є велика ймовірність того, що МВФ ухвалить такі зміни", - пояснив Паращій.
"Це може відбутися в будь-який момент до грудня", - додав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Додамо, що минулого тижня Наталія Яресько зустрілася з Антоном Сілуановим в Перу на фінансовому саміті G20. В українському Мінфіні результати зустрічі ніяк не коментували, а Силуанов традиційно заявляв про необхідність погашення боргу в грудні, про те, що РФ "готує конкретний план дій", але при цьому додав, що сторони домовилися продовжити діалог".
Олександр Паращій вважає, що шанси того, що Росія 29 жовтня погодиться з умовами реструктуризації, є, але вони невеликі. Хоча, з економічної точки зору, запропоновані умови не таки вже й погані.
"Якщо Franklin Templeton, як великий холдер, погодився і, відповідно більш дрібні кредитори теж, розуміючи, що це максимум, який FT міг виторгувати, то умови, прибутковість не такі вже й погані, - пояснив Паращій. - Росія вже забюджетувала на 2016 р. отримання грошей за кредитом. Навіть з цієї точки зору, їм вигідніше піти на реструктуризацію. Вони отримають обмін паперів, зможуть їх продати і отримати свої гроші в повному обсязі. Якщо ж не з'являться 29 жовтня, то автоматично втрачають право на всі умови".
Зазначимо, що і Володимир Путін на цьому тижні заявив про те, що Україна "гроші наші повинна повернути". Він запропонував МВФ виділити додатковий кредит в обсязі 3 млрд дол., за рахунок якого Україна і повинна погасити борг.
"Чому це повинен робити МВФ за логікою зрозуміло. Вони визнають вплив фонду і західних партнерів, але яких-небудь юридичних норм для виконання цього прохання немає", - зазначив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран. Тому він упевнений, що справа все-таки йде до суду.
"У нас вигідніше позиція в суді. Україна робила все можливе, щоб врахувати інтереси кредиторів, пояснювала, що у нас немає можливості платити, немає грошей через війну з вини одного з кредиторів, - додав Олександр Паращій. - Ми і обслуговували борг. І ми запропонували умови, на які всі погодилися. Але Росія вважає, що вище цього".
Втім, Сергій Фурса взагалі сумнівається, що РФ виконає свої погрози і подасть в суд.
"Такі справи розглядає Лондонський суд. Якщо Росія не погодилася на умови реструктуризації і наполягає на розгляді окремо, то ми можемо попросити розібратися, як взагалі цей кредит видавався. Далі Лондонський суд починає викликати всіх фігурантів операції з підняттям внутрішнього листування. А ми ж всі пам'ятаємо, як вони домовлялися, проводилися секретні зустрічі. Говорити про це в Лондоні ніхто не захоче", - заявив він.
Тому якщо російська сторона подасть до суду, то не виключена перспектива програшу, якщо не погодиться на умови реструктуризації і не піде до суду, то в грудні по виплатам буде оголошений дефолт і "ці 3 млрд дол. будуть висіти до кращих часів", резюмував Фурса.