Рекордне зростання. Чому в Україні продовжує збільшуватись нелегальний ринок сигарет

В Україні продовжує зростати торгівля нелегальною тютюновою продукцією. Згідно з результатами дослідження Kantar Україна, у 2021 році частка тіньового сектору зросла до 15,9%. Цей показник – максимальний за останні 10 років. У лютому нинішнього року він складав 12,9%.

Для порівняння, у серпні 2020 року частка нелегального сектору була всього 6,9%, а у 2017 і зовсім – 2,3%. З чим пов'язане зростання нелегального сектору, які наслідки від цього для держави та як боротися з контрабандою сигарет – детальніше в спецпроекті РБК-Україна.

Постійне зростання рівня нелегальної тютюнової продукції спостерігається останні чотири роки. І зараз "чорний" ринок тютюну виріс до 7 млрд штук.

За словами генерального директора Kantar Україна Світлани Винославської, нелегальною в моніторингу визначається продукція з маркуванням виробників інших країн або з акцизними марками інших країн, яка незаконно реалізується на території України. Крім того, увійшла в дослідження продукція маркована для Duty Free або для експорту, яка також нелегально розповсюджується в Україні.

В Kantar Україна додають, що за таких обсягів втрати державного бюджету від несплачених податків у 2021 році можуть бути на рівні 13,2 млрд грн.

Канали розповсюдження

Крім чергового зростання рівня нелегальної тютюнової продукції, ще однією особливістю 2021 року є те, що відбувається зміна каналів розповсюдження нелегальної продукції. Так, зараз через кіоски та магазини реалізується втричі більше нелегальної тютюнової продукції, аніж у 2020 році – а саме 67%.

Ще одна схема – фіктивний продаж продукції маркованої для Duty Free або для експорту. За словами народного депутата Андрія Холодова, лише в Жулянах один із операторів Duty Free на кожного із пасажирів, фіктивно "продавав" по 23 (!) блоки сигарет. Насправді пасажири й в очі цих сигарет не бачили – вони пішли на продаж в нелегальні канали збуту. Ця схема доповнюється також виробництвом продукції нібито на експорт (з іноземними зазначеннями на пачці, і звісно ж, без акцизних марок і без сплати податків в Україні), і дивним чином ця продукція не виїжджає в країну призначення, а осідає на руках продавців на ринках, безліцензійних кіосках тощо.

Третя схема – вироблення і продаж контрафактної продукції в Україні на тютюнових фабриках, які, за словами керівника Українського інституту майбутнього Вадима Денисенка, судячи з усього, мають "окремий "режим сприяння" від влади.

"Схема там теж доволі примітивна — обладнання знаходиться в оренді чи суборенді, і коли силовики час від часу приходять з рейдами, то обладнання неможливо арештувати, оскільки воно юридично належить іншим особам, а не тим, кого спіймали на гарячому. За кілька тижнів виробництво відновлюється, бо "обладнання ж не винне", що на ньому щось не так роблять", – зазначає Денисенко.

Так, за даними Кантар, 60% продукції, що нелегально реалізується в Україні, має позначку виробництва на Винниківській тютюновій фабриці. Найбільш поширеними марками цієї групи нелегальної продукції є Compliment (з маркуванням для Duty Free) – 47%, а також Marshall, Marvel, Urta, Jin Ling, загальна частка яких складає 84%.

Серед контрабанди на першому місці стоїть продукція тютюнових фабрик Білорусі — 49%. Найбільш поширеними марками цієї групи є Credo, Fest, Queen, NZ.

Також згідно з дослідженням, 62% нелегальної продукції зосереджено в семи областях України: Одеській (13%), Харківській (13%), Донецькій (10%), Дніпропетровській (8%), Запорізькій (6%), Хмельницькій (6%), Львівській (6%).

Як рахують обсяги нелегальних сигарет

Для ідентифікації підробок дослідники використовують порівняльний аналіз упаковок та марок акцизного податку, додатково залучаються експертні установи (КНДІСЕ).

"Кожного року проводиться велике установче дослідження для виявлення частки та профілю курців по всій Україні. Створений профіль курців стає основою для розробки квот для дослідження ринку нелегальної торгівлі в Україні на кожен рік дослідження. Надалі вже розраховуються квоти за статтю та віком курців в кожній області та кожному типу населеного пункту. Відбір респондентів здійснюється за маршрутним методом з використанням квоти за статтю та віком", – зазначає Світлана Винославська.

Опитування відбувається у форматі особистого інтерв’ю, в ході якого дослідники пропонують респонденту віддати/обміняти упаковку цигарок, яку він палить і має при собі на момент опитування. Протягом інтерв’ю курця запитують, де він придбав упаковку і скільки вона коштувала.

За результатами ідентифікації упаковок визначається, до якої групи продукції вона відноситься: легальна, контрабандна, продукція маркована для Duty Free або для експорту, яка нелегально реалізується в Україні або підроблена продукція.

В агенції пояснюють, що кількість упаковок перераховується в кількість сигарет за рік на основі даних про середнє споживання сигарет на день кожним респондентом. Середня кількість помножується на 365. Далі розраховується відсоток кожної групи продукції від кількості сигарет за рік.

Фактори "тіні"

До головних факторів укріплення нелегального ринку дослідники відносять законодавчі та економічні умови, які сприяють його розвитку. Перш за все — надмірно високий темп підвищення акцизів на сигарети, в результаті чого ціна за пачку сигарет зростає непропорційно збільшенню доходів споживачів.

У результаті попит на відносно дешеву контрабандну продукцію починає рости. А зі зростанням попиту зростає і пропозиція — в результаті виходить замкнуте коло, яке стимулює зростання "тіньової" торгівлі.

"У 2021 році Україна зіткнулася з парадоксальною ситуацією: акциз на сигарети продовжив свій щорічний ріст на 20%, але, за даними Держказначейства, за першу половину 2021 року доходи держбюджету від тютюнового акцизу впали аж на 7,1% або на 1,65 млрд гривень", — пояснює кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування Тетяна Кощук.

Другий фактор — недостатньо активні дії влади з протидії контрабандистам.

Як відомо, у 2011 році в Україні декриміналізували контрабанду. В українських реаліях відсутність серйозного покарання перетворилася фактично на індульгенцію на участь у контрабандних схемах.

"Зараз держава начебто бореться з контрабандою сигарет. В серпні 2017 року була прийнята "Стратегія у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року", але вона виявилася мертвонародженою і, судячи з усього, ніхто в уряді її всерйоз не розглядав", — говорить керівник Українського інституту майбутнього.

Експерти та учасники ринку сподіваються, що повернення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів і підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, і сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів.

Тому схвалений в першому читанні законопроект про криміналізацію контрабанди (гранична санкція – до 11 років позбавлення волі) був в цілому позитивно оцінений ринком, нехай і з потребою певної корекції, наприклад, в піднятті нижнього порога кримінальної відповідальності. Друге читання проекту закону очікується до кінця цього року, коли будуть проведені усі необхідні консультації в профільних комітетах.

Водночас за словами Вадима Денисенка, зараз у парламенті кулуарно відбувається глобальний спротив цьому рішенню, попри публічні декларації про необхідність його прийняття.

"Схватка у Раді йде за контрабандний ринок приблизно в 100 млрд гривень. І криміналізація цієї самої товарної контрабанди не є чарівною таблеткою, яка все вирішить. Але явно може ускладнити життя контрабандистам, при появі політичної волі. І тому це голосування дуже важливе, як мінімум, щоб зрозуміти: є ця саме політична воля боротися з контрабандою, чи є лише декларації", – переконаний експерт.

Приклад попередньої стратегії уряду, додає Денисенко, показує, що ефективність таких інструментів "без контролю згори" наближається до нуля. Тому перш за все потрібно, щоб Офіс президента і особисто Володимир Зеленський визнали проблему й взяли під контроль боротьбу з нелегальним ринком.

“На жаль, поки у нас існує тільки один щодо дієвий механізм – рішення РНБО, яке передбачатиме персональні санкції проти ключових гравців в цих схемах, з одного боку, і подальші "мирні кроки", які має затвердити уряд. Попри це, власне РНБО і міг би стати тим органом, який контролює виконання плану щодо боротьби з нелегальним ринком”, – резюмує дослідник.

У цілому ж, за оцінками експертів, якщо ситуація не зміниться, уже у 2022 році можна очікувати новий рекорд – "тіньова" частка тютюнового ринку може вирости до 20-25%. Зупинити таке зростання нелегального ринку можна лише спільними діями парламенту та правоохоронних органів.