Міністерство охорони здоров'я має намір повністю реформувати систему надання екстреної медичної допомоги. Чиновники обіцяють до 2022 років навчити населення навичкам першої медичної допомоги, оснастити швидкі і публічні місця обладнанням для її надання, включити в бригади парамедиків "швидкої", а також модернізувати диспетчерські пункти та приймальні відділення в лікарнях.
Міністерство охорони здоров'я має намір кардинально реформувати систему надання екстреної медичної допомоги. Свої ініціативи відомство виклало в проекті однойменної концепції реформи, оприлюдненій на офіційному сайті МОЗ.
Приводів для змін у чиновників безліч, але ключовий з них - висока смертність в Україні. У проекті концепції МОЗ вказує, що наша країна займає друге місце в світі за кількістю смертей на 100 тис. осіб. Основні причини таких показників – високий рівень смертності від хвороб кровоносної системи, нещасних випадків, ДТП, насильницьких дій, а також від онкологічних захворювань. За даними МОЗ, у 2016 році (дані в проекті концепції наводяться саме за цей рік): 86% усіх смертей в Україні були викликані саме цими причинами.
Неефективне надання медичної допомоги в нашій країні привело до того, що, приміром, у 2016 році, майже 9% реанімацій при позалікарняної зупинці серця виявилися успішними. Тоді як аналогічний середній показник для Європи перевищує 28%. Але і госпіталізація не гаранитирует пацієнту надання висококваліфікованої медичної допомоги. Два роки тому рівень смертності громадян, госпіталізованих з гострим інфарктом міокарда, склав 12,5%. У США, наприклад, цей показник - 3,3%.
"Шанси людини на те, що при нещасному випадку або серцевому нападі його життя буде врятована, а негативні наслідки для здоров'я - мінімізовані, залежать від якнайшвидшого проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі, а також ефективного госпітального лікування і реабілітації. Кожне з перерахованих ланок в Україні організовано неефективно", - приходять до висновку в МОЗ.
В першу чергу чиновники мають намір поліпшити ситуацію з наданням першої допомоги на місці пригоди. Приміром, таку допомогу можуть надавати свідки ДТП, які не мають медичної освіти. Для цього МОЗ ініціює обов'язкове навчання навичкам надання екстреної першої допомоги, а також буде введено статус екстреного медичного помічника (в концепції "екстрений медичний реагувальник", від англ. - emergency medical responder, - ред), які отримають відповідні сертифікати. Такими помічниками стануть пожежники, рятувальники, патрульні поліцейські і співробітники МВС, водії громадського транспорту, провідники, бортпровідники та кондуктори. При цьому МОЗ надаватиме підтримку всім громадянам, які бажають пройти навчання та отримати сертифікат медичного помічника.
Крім того, першої базової допомоги будуть в обов'язковому порядку навчатися та отримувати сертифікати вихователів у дошкільних навчальних закладах, вчителі у школах, і викладачі вузів, а також працівники соціальної сфери і громадяни, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою. Стандартизоване навчання навичкам першої базової допомоги також стане невід'ємною частиною підготовки водіїв автотранспорту. Надавати першу допомогу будуть вчити також учнів 10-11 класів за спеціальною програмою, яка буде поєднувати викладання теоретичних знань з практичними заняттями з використанням манекенів.
Подумали в МОЗ і про технічну сторону. Зокрема, відомство має намір забезпечити обладнанням та необхідними для надання першої допомоги матеріалами та інструментами місця з високою ймовірністю екстрених ситуацій. Наприклад, дефібрилятори, джгути, аптечки повинні бути обов'язково в наявності на великих станціях громадського транспорту, також ними планується забезпечити торговельні центри, спортивні заходи та інші місця масового скупчення людей.
Крім того, як вже писало РБК-Украина, МОЗ ініціює скасування кримінального переслідування громадян, не мають медосвіти, які допустили помилки при наданні першої допомоги.
У рамках реформи буде модернізована робота і диспетчерських служб, які приймають дзвінки для виклику бригад швидкої допомоги. Зараз, за словами лікарів швидкої допомоги, з якими вдалося поспілкуватися РБК-Україна, диспетчера приймають абсолютно всі виклики, не ранжуючи їх за ступенем пріоритетності. "У мене за зміну може бути 80% непрофільних викликів. Зараз швидка приймає виклики з невеликим фільтром між тими, хто дійсно потребує екстреної медичної допомоги, і тими, у кого, наприклад, просто трохи підвищилася температура. Пацієнти часто можуть повідомляти диспетчеру неправдиві скарги", - розповіла виданню лікар швидкої допомоги в Києві Юлія, відмовившись назвати своє прізвище. За її словами, протокол роботи вимагає від медиків реагувати на виклики, коли пацієнт може сам приїхати в лікарню. "Я не маю права кинути такого пацієнта і поїхати до дитини з судомами, оскільки мені необхідно відпрацювати перший виклик, - каже Юлія. - Такі ситуації можуть виникнути і при ДТП. Зараз же ми займаємося перевезенням бабусь, які просто хочуть в лікарню".
Швидка не може відмовити пацієнту у виклику, оскільки цей регламент роботи закріплений відповідною урядовою постановою у 2012 році. Але, за словами заступника директора з медичної роботи комунального закладу "Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Дмитра Самофалова, диспетчера швидкої допомоги все-таки фільтрують виклики. "Тут два механізму. В першу чергу фільтрувати повинен сам диспетчер - якщо виклик не екстрений, то він повинен відмовити, якщо ж екстрений, то - оформити. А в сучасних диспетчерських, як в Одесі, працює програма, яка визначає чи є виклик екстрених", - уточнив він. У МОЗ планують впровадити алгоритм автоматизованої диспетчеризації викликів, який дозволить обробляти їх відповідно до їх пріоритетності.
Паралельно з цим планується зменшувати кількість викликів. Наприклад, при надходженні дзвінків від громадян, чий стан здоров'я не вимагає надання екстреної, а первинної допомоги, диспетчеру дозволять перемикати виклик лікаря, з яким у пацієнта підписана декларація. Або ж диспетчер зможе перевести виклик на національну "гарячу лінію" безкоштовної конфіденційної підтримки громадян з питань охорони здоров'я та медичної допомоги.
По суті, у МОЗ стверджують, що диспетчери отримають чіткий алгоритм роботи з сучасним світовим стандартам. Вони повинні вміти не тільки швидко приймати рішення, але і консультувати свідків подій, як правильно надати допомогу постраждалим до приїзду бригади швидкої допомоги. За словами Дмитро Самофалова, вже 12 областей мають єдині оперативно-диспетчерські служби. "Весь південний регіон, тобто Одеська, Херсонська і Миколаївська області, покриті такою службою, - уточнив він. - У той же час, багато хто області, наприклад, Львівська, мають старі диспетчерські, де приймають дзвінок, записують на папірці і несуть у швидку допомогу. Наскільки вони добре оснащені? В Одесі це сучасний центр управління польотів, а у Львові - як у 80-ті роки".
Крім вищевказаного екстреного медичного помічника, МОЗ має намір ввести нові професії - парамедик і екстрений медичний технік. Останній - водій карети швидкої допомоги, який має кваліфікацію для надання догоспітальної базової допомоги. Саме з цих працівників будуть формувати бригади для виїзду швидкої. При необхідності до них можуть приєднатися лікарі, а парамедики зможуть також допомагати надавати медичну допомогу в приймальних відділеннях лікарень.
В перспективі парамедики повинні замінити невідкладних станів та фельдшерів медичних сестер. Зараз, за словами Самофалова, в бригадах швидкої допомоги в основному працюють фельдшери. "Кількість бригад з лікарями до 30-50%", - уточнив він. "Лікарів дуже мало. Переважно їздять на виклики фельдшери і студенти з інтернатури", - пояснив президент "Всеукраїнського союзу парамедиків" Ярослав Вус. Він уточнив, що поки що такої професії як парамедик в Україні немає.
Співробітник невідкладної допомоги, який пропрацював у швидкої 22 роки, Юрій Кривоніс розповів виданню, що фельдшер за рівнем підготовки в деяких випадках може заміняти лікаря загальної практики при роботі, наприклад, в сільській місцевості, військових підрозділах, пенітенціарних закладах, керуючи медичними сестрами та акушерками. "В дипломі фельдшера вказана спеціальність "Лікувальна справа" і він є медичним працівником. По закордонним визначень ця спеціальність аналогічна CNP - certified nurse practitioner", - пояснив Кривоніс. Парамедик, за його словами, це - працівник системи охорони здоров'я для самостійної роботи на догоспітальному етапі, найчастіше на швидкої допомоги. В Україні термін навчання парамедика по тривалості буде таким же як і фельдшера. "Тому я не бачу сенсу змінювати номенклатуру спеціальностей, якщо програма підготовки парамедика майже дублюють програму фельдшера. Це призведе до додаткових і, як на мене, не виправданим, витрат та конфліктних ситуацій в медичному середовищі", - вважає Кривоніс.
Дмитро Самофалов, навпаки, вважає, що "фельдшер готується за медсистринской програмі в медичному училищі, отримуючи велику кількість навичок роботи у палаті в лікарні". Тоді як програма по підготовці парамедика повністю розрахована на надання екстреної допомоги. "На підготовку парамедика йдуть ті ж три роки, що і на фельдшера, просто парамедик отримує більш спеціалізовану освіту для надання екстреної допомоги", - уточнив експерт.
У МОЗ обіцяють, що медики і співробітники швидкої допомоги, які пройдуть перенавчання, отримають ринкові зарплати і доступ до якісно обладнаним автомобілів швидкої допомоги.
На думку відомства, надання екстреної допомоги в лікарнях також повинно бути вдосконалене. Насамперед - за рахунок посилення вимог до технічного оснащення та кадрової комплектації. По всій видимості, чиновники розраховують, що медустанови з одного регіону будуть змагатися між собою в отриманні права приймати таких пацієнтів, оскільки вони будуть отримувати фінансування від Національної служби здоров'я за новим принципом – швидше за все, в залежності від того, скільки послуг вони зробили таким пацієнтам. Для цього лікарні будуть намагатися самостійно поліпшити своє технічний стан і найняти кваліфікований персонал. Крім того, у МОЗ кажуть про якусь інвестиційної підтримки, яку буде надавати держава таким медустановам.
Самофалов Дмитро каже, що стан приймальних відділень українських лікарень дуже різноманітно в залежності від області і навіть району. "Пробите дно. Швидка, що приймальні відділення - бомжарня. У Києві немає жодного ефективно працюючого приймального відділення", - обурюється Ярослав Вус."Із-за застарілої інфраструктури та дефіциту персоналу ефективно працюють приймальні відділення тільки в п'яти-шести медустановах з майже 50, куди ми маємо право привозити пацієнтів швидкої допомоги", - вважає лікар Юлія.
Але МОЗ провести реформу екстреної медичної допомоги буде важко. Ярослав Вус вважає, що однією з проблем при її реалізації стане саботаж на всіх рівнях цього сектора медичної допомоги. "Саботаж будуть викликати особи, які беруть участь в різноманітних схемах отримання нелегального заробітку на швидкої допомоги. Крім того, з-за низьких зарплат медики не підтримують реформу МОЗ", - упевнений він. А Дмитро Самофалов вважає, що реформу буде заважати корупція в системі охорони здоров'я.
Втім, у МОЗ РБК-Україна не змогли уточнити, скільки коштів планується витратити на реформу, і де відомство має намір шукати гроші на ці цілі. У прес-службі міністерства уточнив, що почати реформу планується з 2019 року. В її рамках місцеві влади повинні передбачити фінансування видатків, спрямованих на організацію та функціонування системи екстреної медичної допомоги на своїй території. "Крім того, з державного бюджету буде виділено захищена субвенція, яка дозволить профінансувати в тому числі заходи, передбачені концепцією" - повідомили в МОЗ.
