Монобільшість у Верховній раді до кінця року має намір дати старт президентській реформі Служби безпеки. Як зміниться СБУ і від яких повноважень не хоче відмовлятися його керівництво – в матеріалі РБК-Україна.
Після Революції гідності всі правоохоронні органи України були або перезавантажені (наприклад, поліція і прокуратура), або створені з нуля, як НАБУ та ДБР. Всі, крім Служби безпеки України.
Західні партнери неодноразово і наполегливо закликали українську владу почати реформу спецслужби. Щоб прискорити цей процес, ще в січні 2016 року була створена міжнародна дорадча група. До неї увійшли експерти з представництва НАТО та Консультативної місії Європейського союзу.
Вони допомогли підготувати концепції реформування СБУ, але своє практичне втілення у вигляді готового проекту закону ці ідеї знайшли тільки в 2020 році. Соратник президента Володимира Зеленського Іван Баканов, що очолив спецслужбу в 2019 році, заявив, що його відомство готове до реформування.
Законопроект, розроблений в СБУ і Офісі президента, Зеленський вніс до парламенту 10 березня. Але документ відразу ж став об'єктом критики. Джерело РБК-Україна у фракції "Слуга народу" говорить, що міжнародні партнери були вкрай незадоволені текстом проекту, який, на їхню думку, не тільки не прибирав надповноваження СБУ, а в деяких аспектах навіть розширював їх.
У підсумку 20 травня Верховна рада відмовилася ухвалити президентський законопроект і відправила його на доопрацювання у профільний комітет парламенту. Над проектом працює робоча група під керівництвом депутата від СН Мар'яни Безуглої (заступник голови комітету Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, – ред.).
В коментарі РБК-Україна вона розповіла, що внесений президентом проект закону майже доопрацьовано і "істотно змінено". Вона допускає, що в першому читанні він буде прийнятий в вересні, а в цілому – до кінця поточного року.
Багато зауважень, на яких наполягають іноземні експерти, будуть враховані, запевняє Безугла. При цьому вона запевнила, що критика міжнародників не була підставою для повернення законопроекту на доопрацювання. Такий "план дій" нібито був погоджений усіма учасниками процесу з самого початку.
Основні претензії західних партнерів стосувалися того, що СБУ зараз не є спецслужбою в чистому вигляді. Вона, як і звичайні правоохоронні органи, веде досудові розслідування по широкому спектру справ, в тому числі і тих, які стосуються економічної сфери.
Саме співробітників СБУ підприємці часто звинувачували в "атаках" на свій бізнес. Фігурантами журналістських розслідувань у зв'язку з цим ставали, зокрема, керівник антикорупційного управління СБУ Павло Демчина і екс-начальник управління контррозвідки у сфері економіки Сергій Семочко.
"СБУ не повинна займатися організованою злочинністю, економічними злочинами, боротьбою з корупцією та контрабандою", – заявляла Консультативна місія Європейського Союзу у травні 2019 року.
Але в президентському законопроекті ці побажання не врахували. Згідно йому, СБУ може займатися як боротьбою з організованою злочинністю, так і "контррозвідувальним захистом економічного добробуту України".
Спікер реформи від СБУ, начальник Центру міжнародного співробітництва спецслужби Сергій Пунь пояснив РБК-Україна, що для його відомства вкрай важливо мати можливість запобігати загрозам у всіх без винятку сферах життя держави.
"Ми живемо з вами в умовах гібридної війни і на перший погляд звичайний корупційний злочин може нанести серйозної шкоди безпеці держави", – заявив він.
Пунь додав, що слідчі СБУ насправді розслідують невелику кількість "економічних" злочинів і роблять це у "виняткових випадках". У відомстві кажуть, що по факту бізнес скаржиться на неправомірні дії СБУ набагато менше, ніж на дії інших правоохоронних органів, а звинувачення в корупції – найчастіше надумані.
"Поширена думка, що підрозділи "К" і КЗЕ (контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, – ред.) Служби безпеки повністю корумповані. Це принципово неправильний підхід і один з елементів інформаційних воєн", – сказав Пунь.
На його думку, ліквідація управління "К" (Головне управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, – ред.) не вирішить проблему з корупцією в країні.
У свою чергу, Мар'яна Безугла запевняє, що реформа однозначно передбачає ліквідацію одіозного управління "К" СБУ. У той же час у спецслужбістів залишиться право збирати інформацію щодо тих чи інших економічних процесів і передавати застереження уповноваженим держорганам.
"Ми залишаємо СБУ тільки право вести роботу на випередження", – пояснила заступник голови комітету з нацбезпеки і оборони.
Іноземні експерти пропонували і зовсім позбавити СБУ функції слідства. Про сумнівну конституційність таких повноважень у підконтрольного президенту правоохоронного відомства заявляло і Головне науково-експертне управління Верховної ради.
Але цю пропозицію ні керівництво спецслужби, ні провладна більшість у парламенті не підтримує. Безугла вважає, що СБУ не можна позбавляти функції досудового слідства, але її можна обмежити.
Передбачається, що в результаті реформи Служба безпеки зможе розслідувати кримінальні провадження лише в трьох сферах: контррозвідка, захист національної державності та охорона держтаємниці. В СБУ заявляють, що так просто не мають наміру розлучатися з правом вести досудові розслідування.
"Ми готові віддати функцію досудового розслідування, але нехай те ж саме зроблять інші правоохоронні органи. Тоді можна буде забезпечити баланс правоохоронної системи", – говорить Сергій Пунь.
Колишній заступник голови СБУ, генерал-майор Віктор Ягун бачить суттєву проблему в небажанні нинішнього керівництва Служби позбавити відомство правоохоронної функції. На його думку, СБУ повинна бути кардинально реформована і перетворитися в класичну спецслужбу за кращими західними зразкам.
"Вони (діючі керівники СБУ, – ред) просто дуже хочуть зберегти правоохоронні функції. Адже якщо ці функції забрати, то бажання там (в СБУ, – ред.) залишатися у всіх цих пристосуванців відпаде", – сказав він в коментарі РБК-Україна.
Ягун підкреслює, що "справжня" спецслужба працює інтелектуально, а не влаштовує "маски-шоу", використовуючи стандартний набір рядових правоохоронців: обшуки, затримання, арешти.
Ще одним каменем спотикання в ході реформи стало пропоноване скорочення кількості співробітників. А також їх демілітаризація, тобто виключення військової складової роботи спецслужби.
"Є два ключових аспекти реформи, які ми не можемо на 100% реалізувати в СБУ в сьогоднішніх реаліях. Перше, це повністю демілітаризувати СБУ, тому що, як мінімум, у двох статтях Конституції прописано, що СБУ є військовим формуванням. Другий – позбавлення СБУ правоохоронних функцій. В Основному законі чітко передбачено, що державну безпеку забезпечують правоохоронні органи та військові формування ", – пояснив начальник Центру міжнародного співробітництва СБУ Сергій Пунь.
У відомстві вказують на триваючу російську агресію на Донбасі і в Криму. І на активну протидію їй з боку саме військовослужбовців СБУ. Пунь вважає, що поради міжнародників не завжди враховують цю обставину. У той же час Мар'яна Безугла впевнена, що часткова демілітаризація СБУ неминуча.
"Військовими залишаться тільки ті підрозділи, які просто не можуть бути невійськовими – спецназ "Альфа" і Військова контррозвідка. Все, що може бути не військовим, перейде на спецзвання і стане цивільним", – пояснила голова робочої групи.
Також неминуче, за її словами, і поступове скорочення чисельності Служби безпеки України. Зараз максимальний передбачений штат спецслужби – 31 тисяча співробітників, а реальний близько 27 тисяч. В ході реформи він буде скорочений майже в два рази.
"Зараз йдуть дискусії – буде максимальна чисельність 15 або 20 тисяч співробітників. Але це питання, в першу чергу, бюджету, тому що реформа передбачає збільшення грошового забезпечення співробітників СБУ", – сказала Безугла. При цьому вона запевняє, що скорочення торкнеться штабних структур, а не оперативного складу Служби.
Генерал-майор Ягун, з посиланням на наявну у нього інформацію, повідомив РБК-Україна, що будуть скорочувати співробітників старше 55 років. За його даними, таким співробітникам "наполегливо рекомендують" вже зараз скористатися правом виходу на пенсію.
Сергій Пунь впевнений – поради іноземних експертів щодо скорочення складу, зменшення функцій і демілітаризації СБУ не спрямовані на ослаблення спецслужби-конкурента.
"На моє переконання, помилковою є позиція, що іноземні партнери або іноземні експерти рекомендують Україні якісь речі, спрямовані на підрив обороноздатності країни або можливостей СБУ. Просто їх рекомендації ґрунтуються на європейських реаліях, а вони не завжди відповідають тим безпековим і правовим реаліям, які є в Україні", – додав представник СБУ.
Депутат Мар'яна Безугла вважає, що реформа тільки посилить СБУ, особливо у сфері контррозвідувальних спроможностей. Планується, що перебудова української спецслужби буде тривати три роки, починаючи з 2021-го. Для цього необхідні законодавчі зміни повинні бути прийняті вже цієї осені.
"Ми сподіваємося, що восени буде прийнятий закон і це дасть додатковий імпульс практичній імплементації реформи СБУ. Але без належних ресурсів ми цю реформу реалізувати не зможемо. І ми б дуже хотіли, якщо цей закон буде прийнятий восени, щоб держбюджет на наступний рік передбачав необхідні для реформи фінансові ресурси", – уточнив Пунь.
Безугла пояснила, що "необхідні фінансові ресурси" – це близько 20 млрд гривень, що майже в два рази більше, ніж було виділено СБУ на поточний рік.
При цьому вона запевнила, що реформа усуне політичний вплив на керівників СБУ і пропише нові кваліфікаційні вимоги безпосередньо до глави відомства. У той же час говорити про зміну Івана Баканова на посаді голови після прийняття закону ще рано.
"Там (в законопроекті, – ред.) не передбачається зміна голови СБУ, але до другого читання можливі зміни, це ще питання консультацій", – зазначила депутат від "Слуги народу".
***
Довгий час Служба безпеки України була закритою системою. Наполегливі заклики західних партнерів реформувати СБУ переважно залишалися без відповіді з боку української влади. Але вже цієї осені ситуація має всі шанси змінитися. Тільки наскільки кардинально – питання досі відкрите.