Жнивна кампанія ранніх зернових вже позаду, на черзі - збирання кукурудзи. Надзвичайно спекотне літо підвищило ризики для цієї культури. За відсутності опадів та надвисоких температурних режимах урожайність сформувалась на 85% від її біологічного потенціалу.
Жнивна кампанія ранніх зернових вже позаду, на черзі - збирання кукурудзи. Надзвичайно спекотне літо підвищило ризики для цієї культури. За відсутності опадів та надвисоких температурних режимах урожайність сформувалась на 85% від її біологічного потенціалу.
За незмінних існуючих умов урожай кукурудзи очікуємо на рівні 24,5 млн т. І цього цілком достатньо для забезпечення як продовольчої безпеки країни, так і для значних обсягів експорту.
Враховуючи, що нам вдалося зібрати рекордний урожай ранніх зернових культур - нині намолочено понад 37 млн тонн, можна підтверджувати, що раніше озвучений прогноз валового збору збіжжя на рівні 60 млн тонн - реальність.
З них, при внутрішньому споживанні на рівні 24 млн тонн, на експорт може піти від 36 млн тонн, що обновить зерновий рекорд 2014/15 маркетингового року, коли ми продали за кордон 34,8 млн тонн збіжжя.
Для порівняння: у 2013/2014 МР експорт зернових склав 32,4 млн тонн, а у 2012/2013 МР усього 22,85 млн тонн.
Вдалий початок експортного сезону (у липні експорт склав 2,6 млн т) підтверджує наші очікування і дає можливість говорити про збільшення валютної виручки від експорту зернових. Зокрема, є надія, що лише за друге півріччя 2015 року країна отримає близько 4 млрд дол. США валютної виручки, що на 12,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року - 3,6 млрд доларів США.
Разом з тим, ми розуміємо, що поточний експортний потенціал України формується на фоні рекордно низьких світових цін та зниження купівельного попиту на аграрну продукцію. Зерновий індекс ФАО у липні місяці становив 166,5 - найнижчий показник за 5 років (з червня 2010 року).
Цінові лещата для вітчизняних зерновиків постійно стискаються і через зростання витрат на матеріально-технічні ресурси та фінансову мобілізацію в умовах оборонного бюджету держави.
Розуміючи, що сільгосптоваровиробникам доводиться працювати на низькій рентабельності, першочерговим завданням Міністерства аграрної політики та продовольства є усунення штучних перешкод та зайвих витрат виробників, трейдерів та експортерів.
Я вже не раз говорив, що, роблячи ставку на дерегуляцію, ми маємо на меті викорінити підстави корупції та знизити залежність бізнесу від дій чиновника. На сьогодні вже скасовано 14 сертифікатів, 6 ліцензій, спрощено низку дозвільних процедур, що економить бізнесу час та гроші.
Наступний крок на шляху нарощування обсягів поставок вітчизняної сільськогосподарської продукції за кордон - впровадження проекту Єдиного вікна у Одеському морському порту шляхом відкриття лабораторії фітосанітарного контролю. Тісно співпрацюючи з Міністерством інфраструктури у цьому напрямку ми прагнемо суттєво скоротити час та матеріальні ресурси компаній при оформленні вантажів.
Швидкість доставки та перевалки дає можливість трейдерам пропонувати країнам-імпортерам оптимальну ціну. У пік сезону ми будемо експортувати понад 4 млн тонн на місяць, тому наріжним каменем постає і проблема зернової логістики.
На сьогодні наявна в Україні система перевезень настільки перевантажена, що працює на межі. Більша частина рухомого складу залізниці і морально, і фізично застаріли, що негативно впливає на швидкість перевезень та викликає значні корупційні зловживання особливо у пікові" періоди. При автомобільних перевезеннях перешкодами стають високі ціни та завантаженість вітчизняних доріг (понад 600 великовантажних автомобілів на добу).
Вихід - пошук альтернативних маршрутів транспортування. Серед них - розвиток річкової логістики. Тим більше, що вартість річкових перевезень значно дешевша, ніж залізницею та авто.
Річкові перевезення для нашої країни - не ноу-хау. Були часи, коли обсяги перевезень Дніпром сягали 60-70 млн тонн на рік.
Зараз частка річкових перевезень зерна у нас критично низька - 5% від загальних обсягів експорту, а це - близько 1,5 млн тонн зернових на рік. Наприклад, у США, при обсягах експорту біля 70 млн тонн на рік, понад 60% перевезень зерна, що експортується, здійснюється саме із залученням річкової логістики.
Обмежуючим фактором у збільшенні обсягів річкових перевезень в Україні є недостатня кількість річкових елеваторів, флоту та необхідність проведення реконструкції водних шляхів.
Для вирішення у цілому проблеми збільшення обсягів перевезень із застосуванням річкового флоту, та доведення обсягів річкових перевезень до 40-50 % від обсягів експорту з України та підвищення його ефективності, за підрахунками компанії Нібулон", яка є лідером у відновленні судноплавних шляхів в Україні, необхідні інвестиції у розмірі до 500 млн дол. Загальноукраїнські обсяги експорту при цьому збільшаться на 10 млн тонн та рік та сягатимуть до 40 млн тонн зерна.
Ми вже маємо суттєвий вплив на світову кон'юнктуру: другі у світі за зерновим валом, а у розрізі культур треті - за експортом кукурудзи, четверті - за ячменем, шості - за пшеницею. Проте, як бачимо, ми маємо значно більший потенціал.
Перетворення Дніпра в українську Міссісіпі є нагальною проблемою, вирішення якої забезпечить значне збільшення експортних можливостей України, допоможе вітчизняним сільгосптоваровиробникам отримати додаткові можливості: логістичний ланцюг від поля до порту стане дешевшим, аграрне виробництво - більш прибутковим, що дасть поштовх для інвестицій, закупівель нової техніки, впровадження новітніх технологій, розвитку сучасної інфраструктури.
Наш виробник заслуговує отримувати на полі до 80% від експортної ціни, як це відбувається у розвинених країнах світу.