Кульмінацією обіцяної "осені реформ" у Верховній Раді повинні стати нові закони про врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. Законопроекти авторства лідерів коаліції та президентського офісу, нібито схвалені західними партнерами України, повинні були бути прийняті в четвер, 5 жовтня. Але, не зважаючи на особисту підтримку президента - ухвалення не відбулося. Принаймні, з першого разу. Хто, як і чому провалив спробу затвердження законів щодо реінтеграції Донбасу - в матеріалі РБК-Україна.
Законопроекти щодо реінтеграції Донбасу повинні були розглянути на комітеті з питань національної безпеки і оборони ще в середу, за годину після їх реєстрації президентом в парламенті. Однак депутати запротестували, що їм замало 15 хвилин для ознайомлення з документами. Отже, розгляд перенесли на ранок 6 жовтня. У четвер депутатів спіткала вже інша проблема - відсутність кворуму. Адже у той же час БПП і "Народний фронт" зібрали своїх депутатів на засідання фракцій. Фракцію БПП навіть відвідав президент Петро Порошенко. Майже не зібрала учасників і неформальна парламентська "Мінська платформа", яка повинна була в той же ранок обговорювати президентський проект про пролонгацію особливого порядку місцевого самоврядування на окремих територіях Донбасу (проект "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей" 7164).
Фракція "Народного фронту" виявилась досить активною. Ще в середу один із соратників Яценюка запевняв кореспондента РБК-Україна, що НФ ні в якому разі не буде голосувати за продовження особливого порядку самоврядування на Донбасі. А вже в четвер вранці їх позиція змінюється - і вони готові підтримувати президентський законопроект, проте з їх поправками. Зокрема, "фронтовики" запропонували включити в проект низку запобіжників. Перший - прописати, що особливий порядок місцевого самоврядування може бути введений тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, бойовиків і найманців з України. "Ми прописали запобіжник. Що особливий статус може бути, як тільки звідти підуть усі російські війська і будуть роззброєні місцеві терористи", - розповідає джерело в НФ. Другий - введення верифікації. Тобто гарантій, щоб факт відсутності російських військових, їх техніки і найманців засвідчували органи української влади - міністерство оборони, міністерство внутрішніх справ і президент своїм указом. Причому у фракції говорили, що такі жорсткі позиції зайняли особисто Арсен Аваков і Арсеній Яценюк. Турчинов на засіданні фракції особливою активністю не відзначився.
Іншою вимогою НФ було прибрати згадки про "мінські угоди" з проекту закону про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях (7163). Мова йде про частину 1 статті 7 законопроекту. "Ми не можемо посилатися в нашому законодавстві на документи , які підписували Захарченко і Плотницький. Ми таким чином легалізуємо ці угоди", - пояснюють позицію фракції відразу кілька депутатів. Зате запропонували замінити згадки про "мінських угоди" посилання на резолюцію Радбезу ООН від 2015 року. Вже пізніше народний депутат від "Свободи" Андрій Іллєнко заявить в парламенті, що це аж ніяк не кращий варіант, адже і в самій резолюції є згадки про мінські угоди. До того ж, вона була схвалена на прохання російської сторони.
Депутати розповідають, що лідер НФ Арсеній Яценюк прямо під час засідання фракції дзвонив президентові, щоб заявити про згадані вище вимоги. Кажуть, що президент навіть погодився.
Проте фракція була не одностайною. "Були конфлікти з Пашинським (голова комітету з питань нацбезпеки, член НФ Сергій Пашинський, - ред.). Він гнув лінію президента. Він вимагав залишити посилання на "Мінськ" в проекті", - говорить співрозмовник.
Однак на засіданні фракції БПП було відносно спокійно. Президент і заступник голови АП Костянтин Єлісєєв ще раз нагадали депутатам про те, як важливо підтримати ці законопроекти. В іншому випадку, за словами гаранта, Європа і США можуть зняти санкції, а Росія відновити бойові дії на Сході. Президент не говорив багато про проекти, а розповів одну життєву історію. "Президент на прикладі однієї родини розповів про важливість голосування за проекти. Він сказав, що мама живе на окупованій території, а син - тут, воював у зоні АТО, отримав поранення, брав участь в "Іграх нескорених" і завоював там медаль. І що він не може забрати матір сюди. Тому ті території потрібно якомога швидше повернути", - розповіли зворушливу історію депутати президентської фракції.
Після майже годинного запізнення депутати почали сходитися на засідання комітету. Де, крім президентських проектів, ще були альтернативні авторства віце-спікера Оксани Сироїд і свободівця Юрія Левченка. Представника президента в комітеті не було. Тому, представив обидва президентських документи секретар комітету Іван Вінник (БПП), що викликало обурення у представника "Самопомочі" депутата Тараса Пастуха. Депутати подискутували на тему, чи дозволить президентський проект застосовувати Збройні сили тільки на Донбасі чи по всій Україні, звернули увагу, що в проекті не встановлено дати початку окупації, на що Вінник зазначив, що повноваження визначати дату початку окупації отримає Генштаб "Муженко (керівник Генштабу, - ред.) охорону складів не зміг забезпечити", - скептично прокоментував член комітету Семен Семенченко ( "Самопоміч"). Народний депутат Андрій Левус (НФ) запропонував колегам прибрати з 7 статті проекту згадки про мінські угоди. Пізніше, саме з такою правкою комітет рекомендував парламенту прийняти президентський проект №7163 за основу з пропозицією замінити згадку про "Мінськ" на резолюцію Радбезу ООН. Власне, на цьому вранці наполягала фракція Яценюка.
Віце-спікер Оксана Сироїд розкритикувала президентський проект, зазначивши, що в ньому немає дати початку окупації, згадки про окупацію Криму, легалізується торгівля з окупованими територіями, яка була припинена рішенням РНБО ще в березні цього року, не визначено, яку відповідальність за окупацію українських територій повинна понести Росія тощо.
"Чому БПП і НФ сваряться? У них вся контрабанда розділена. А так вона переходить під контроль Муженка (керівника Генштабу, - ред.), - заявили РБК-Україна джерела в "Самопомічі". Також вони називають загрозливими повноваження, якими проект пропонує наділити президента щодо його повноважень з управління Збройними силами. Згідно з Конституцією, президент може видати указ про застосування ЗСУ, а потім цей указ має схвалити Верховна Рада. У проекті ж пропонується, щоб схвалення спочатку дав парламент.
"Сьогодні росіяни вже підготували шампанське, щоб відкоркувати його, якщо ми не приймемо закон", - вмовляв депутатів комітету лідер фракції БПП Артур Герасимов, додаючи, що в іншому випадку Європа і Штати можуть зняти санкції з Росії, а про миротворців можна буде забути. Про те, що від посольств іноземних держав робили натяки про часткове скасування санкцій, РБК-Україна підтвердили і в "Народному фронті".
Хорошу акторську гру на комітеті продемонстрували депутати від НФ, коли представник цієї фракції Андрій Тетерук заявив, що вони підтримають проект тільки у випадку, якщо там з'явиться пункт про початок дії особливого статусу тільки після виведення незаконних збройних формувань. Голова комітету Сергій Пашинський (НФ) підтримав ідею, і вже через кілька хвилин депутатам роздали доопрацьований проект з новим пунктом.
Однак, як виявилося, не всі депутати фракції Яценюка були згодні з таким формулюванням. Наприклад, Юрій Береза вимагав, щоб у проект також додали норму про верифікацію кордону, однак Пашинський відкинув таку ідею і сказав, що цю норму пропишуть в проекті про реінтеграцію Донбасу. Але незважаючи на повну підтримку (за винятком депутатів Андрія Левуса і Тетяни Чорновол від НФ), депутати не змогли його рекомендувати прийняти за основу і в цілому - тому вирішили рекомендувати Раді направити документ на допрацювання президенту.
Проте президент не став чекати, щоб Рада приймала рішення і вже до обіду вніс доопрацьований проект №7164 щодо пролонгації особливого статусу з пропозицією комітету, а де-факто, "Народного фронту". Вже після 14:00 комітет з питань нацбезпеки знову зібрався розглядати законопроект. Представники "Народного фронту" Юрій Береза і Андрій Левус знову підняли питання, чому в перевнесеному президентом проекті немає верифікації кордону. І в БПП запевнили, що її пропишуть в проекті про реінтеграцію. В результаті проект таки схвалили, зокрема, завдяки голосу того ж Юрія Берези. Хоча, знову Левус та Чорновол не підтримали проект. Як потім Андрій Левус пояснив РБК-Україна, причина його неголосування полягала в тому, що на ранковій фракції НФ говорилося, що в разі, якщо в проекті не буде прописана норма про верифікацію, то фракція не буде підтримувати таке рішення. І начебто на цій позиції жорстко наполягав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Але очевидно, фракція розділилася.
Все ж варто зауважити, що норма про те, що особливий порядок місцевого самоврядування буде діяти після виведення незаконних збройних формувань продубльована, адже в частині 4 ст. 10 закону про особливий порядок місцевого самоврядування вже прописана це вимога.
Пізніше інший член НФ підтвердив РБК-Україна, що значна частина фракції не підтримає пролонгацію особливого статусу через відсутність там верифікаційної норми. "Ми повинні розуміти, хто зафіксує виведення російських військ. ОБСЄ? Сумніваюся. Це повинні бути українські органи", - зауважив депутат.
В БПП пояснили РБК-Україна, що нібито президент не вніс цю норму, оскільки вона не була узгоджена з міжнародними партнерами. "Щоб ви знали, там сьогодні стільки крові було", - заявив РБК-Україна, не пояснивши деталей, один з лідерів БПП.
Позиції інших сил були передбачувані. В "Самопомочі" запевнили, що не будуть голосувати ні за перший, ні другий проекти.
В "Опозиційному блоці" підкреслили, що будуть голосувати за продовження особливого порядку і не будуть підтримувати проект, що передбачає визнання Росії агресором. "Ми вважаємо, що це консервація конфлікту", - заявив РБК-Україна лідер фракції Юрій Бойко.
"Батьківщина", яка три роки тому не голосувала за законопроект про особливості місцевого самоврядування, де є амністія всіх, хто брав участь у подіях в Донецькій та Луганській області, де є те, що місцеві ради можуть вибирати собі прокурорів і суддів, взагалі не голову не налазить, ми не голосували в минулому скликанні, так і не голосуємо", - пояснив ситуацію представник фракції Рябчин Олексій. Що стосується законопроекту, який передбачає визнання територій окупованими, то, за його словами, фракція поки вивчає його, і називає неприпустимими наявність там норм про легалізацію мінських угод, норми про перекладення відповідальності президента на новий орган - Об'єднаний штаб і так далі.
Інший депутат фракції не під запис розповів, що фракція не буде голосувати ні за один із законопроектів, хоча їх член, колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк нібито рекомендував підтримати проект про реінтеграцію 7163. "Завдання комітету Пашинського за 10 хвилин проштовхнути ці законопроекти в зал Верховної Ради. Це ганебно", - додав Рябчин.
У фракції "Радикальної партії" заявили, що не будуть голосувати за продовження дії особливого статусу. "За великий (законопроект 7163, - ред .), ми з ним згодні в більшій частині, крім посилань на мінські угоди. Ми наполягаємо, що посилання на мінські угоди і резолюцію ООН, яка базується на мінських угодах з авторством країни-агресора РФ, з закону повинні бути виключені ", - пояснив народний депутат Ігор Мосійчук.
Можна тільки припустити, що позиція будь-яких фракцій могла змінитися після переговорів з президентом. Адже, як повідомила журналістам в кінці дня представник президента в парламенті Ірина Луценко, Порошенко протягом дня постійно зустрічався з керівниками фракцій і час від часу присутній в парламенті.
Наприклад, як розповів співрозмовник видання в "Народному фронті", до голосування БПП намагалосфя схилити "Опозиційний блок". На що останні відповіли, що "після голосування за судову реформу не можуть зібрати депутатів". Якісь перемовини дійсно відбувалися. Кореспондент РБК-Україна бачив, як з лідером "Опоблоку" Юрієм Бойком спілкувалися перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко та лідер фракції Артур Герасимов.
До того ж, низка депутатів дотримуються версії, що насправді головною метою Банкової було протягнути пролонгацію особливого статусу, а проект про визнання Росії агресором йшов як додаток, який, можливо, взагалі не буде схвалено в парламенті. І проект про визнання окремих територій Донбасу окупованими повинен був розглядатися тільки в першому читанні. А в українському парламенті багато проектів "вмирали" і не доходили до стадії другого читання або були завалені.
Представляти президентський проект в Раду приїхав секретар РНБО Олександр Турчинов. Презентували альтернативні проекти також "Самопоміч" і "Свобода". Як з'ясувалося, на момент розгляду проектів ще один альтерантивний проект подав депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко. На що віце-спікер Ірина Геращенко заявила депутату, що він не буде розглядатися в залі, а автор зможе подати свої правки до наступного читання. Нагадаємо, проект з реінтеграції Донбасу №7163 планувалося проголосувати тільки в першому читанні.
І вже на стадії обговорення проектів розгляд було зірвано - депутати від "Самопомочи" і "Свободи" заблокували президію парламенту, а депутат Єгор Соболєв ("Самопоміч") в прямому сенсі слова почав викручувати мікрофони спікера Андрія Парубія та його заступника Ірини Геращенко. Також відбулася незначна сутичка між депутатом Юрієм Левченком("Свобода") та Тетяною Чорновіл ("Народний фронт").
Після години перемовин Парубій повернувся в зал і намагався схилити депутатів до голосування, зазначаючи, що згадку про Мінськ викинуто з тексту проекту, на що почув гул у залі "Закрий!", і закрив засідання. "Ми сказали йому свої умови, при яких готові розблокувати. Він сказав, що про це не домовлялися", - пояснив один з депутатів від "Самопомочі" суть розмови зі спікером після його повернення в зал.
Пізніше вимоги озвучила віце-спікер Оксана Сироїд після завершення засідання: "Визнати агресію та окупацію - це не вийти з трибуни і це сказати, це навіть не записати це в законі. Це значить визначити дати, коли почалася ця агресія і окупація, і це визначити, які наслідки матиме ця окупація. Наприклад, заборона на проведення виборів, заборона торгівлі, покладення обов'язку утримання цих територій на Російську Федерацію", - заявила віце-спікер і додала, що автори президентського проекту були не готові обговорювати ці речі.
Як розповіли учасники переговорів за закритими дверима Турчинов і лідери фракцій коаліції виглядали розгубленими. "Вони були дуже розгубленими. Вони думали, що на ура-патриотизмі зможуть це зробити", - розповіло джерело, присутнє на зустрічі. Співрозмовники кажуть, що розмова Сироїд з Турчиновим в кабінеті Парубія звелась до двох головних речей: торгівлі з окупованими територіями і застосування президентом Збройних сил."Сироїд вимагала прибрати повноваження Об'єднаного оперативного штабу по контролю за торгівлею з окупованими територіями. На що Турчинов сказав, що там налагоджена вертикаль", - розповідають очевидці.
"Говорили про необхідність надати дозвіл президенту використовувати Збройні сили перш ніж він видасть про це указ, як передбачено Конституцією. То Турчинов сказав, що у них є таємний план, і як тільки буде закон, президент підпише указ", - поділилися з РБК-Україна деталями переговорів учасники процесу.
На брифінгу для журналістів секретар РНБО обурювався, що блокувальники трибуни не дали відновити роботу парламенту навіть після того, як влада пішла на поступки і вилучила з проекту з реінтеграції норми про мінські угоди. "На цій нараді прийняли рішення, що немає підстав для блокування, тому що навіть ті застереження, які фантазували, зокрема, що стосується першої частини ст. 7, де йдеться про пріоритет безпеки при проведенні переговорів у мінському форматі - навіть це знімали! Ми домовилися, що трибуна буде розблокована. Замість цього вони тягнули час, щоб Верховна Рада не могла далі працювати, і виконали замовлення своїх господарів ", - заявив Турчинов і додав, що блокувальники "працювали на Росію", щоб не визнати її агресором. Замість цього, учасники переговорів розповіли, що ніяких домовленостей щодо розблокування в кабінеті Парубія не було досягнуто.
Після закриття вечірнього засідання Олег Ляшко поспішав на нараду до Парубія, тому на ходу зібрав фракцію в кулуарах Ради, щоб повідомити їм, що вже завтра, 6 жовтня, о десятій ранку чекає їх у залі засідань. Про повну мобілізацію оголосили і в БПП на вечірній фракції, куди приїжджав президент. Власне президент і сказав, що всі депутати мають бути в Раді. До прикладу, ті, хто планував закордонні поїздки, повинні здати квитки і перепланувати поїздку на суботу.
"Президент прийшов на фракцію в гарному настрої. Розцілував Геращенко за те, що вона тримала президію", - розповіло виданню джерело в БПП.
1. За даними джерела РБК-Україна, фальстарт голосування по реінтеграції трапився ще й тому, що в пропонованих законах, в разі введення військового стану на території Донбасу, усі сфери суспільного, економічного, господарського і політичного життя переходять під контроль затверджуваного президентом глави нового Об'єднаного штабу. Вважайте - самого президента. Не всі партнери Петра Порошенка з управління Україною згодні віддавати ці важливі інструменти і спокусливі ресурси в руки гаранта.
2. Окремі опозиційні сили зробили спробу зірвати прийняття закону не тому, що не хочуть його прийняття - внесені до порядку денного проекти не скасувати простим блокуванням трибуни, до голосування все одно дійде, а голоси в залі є. Але їх можна перенести в часі - наприклад, до критичного 17 жовтня (останній день перед скасуванням дії закону про особливий порядок роботи органів місцевого самоврядування ОРДЛО). Таким чином забезпечивши "тему" для масових акцій, які заплановані на цей день різними рухами, у тому числі, Михайлом Саакашвілі.
3. Президент Порошенко в черговий раз продемонстрував, що не володіє ситуацією в парламенті. Коаліція - це міф, не тільки тому що ніхто не бачив її списку, а більше з причини внутрішніх відносин серед її лідерів. Навіть у разі прийняття реінтеграційних законів у п'ятницю, 6 жовтня, президент вже пішов на ряд поступок своїм прихильникам і опонентам. Наприклад, щоб прибрати з тексту згадування про мінські угоди і внести туди кілька слів про Крим. За даними джерела РБК-Україна, пізно ввечері 5 жовтня, після провального дня в парламенті, президент провів зустріч з послами західних країн.