Зараз все частіше з'являються коментарі політиків та експертів, публічних обговорень на тему майбутніх виборів мера і міської ради Києва. Запит серед людей є, а виборів немає. Експерти аналізують останнє інтерв'ю Олександра Попова, заяви спікера парламенту Володимира Рибака про гіпотетичну дату виборів, численні коментарі та виступи тих чи тих опозиціонерів. Але дати і правил виборів немає і, поки що, не передбачається.
Зараз все частіше з'являються коментарі політиків та експертів, публічних обговорень на тему майбутніх виборів мера і міської ради Києва. Запит серед людей є, а виборів немає. Експерти аналізують останнє інтерв'ю Олександра Попова, заяви спікера парламенту Володимира Рибака про гіпотетичну дату виборів, численні коментарі та виступи тих чи тих опозиціонерів. Але дати і правил виборів немає і, поки що, не передбачається.
Мої експертні п'ять копійок за темою.
Копійка N1: важливість виборів у Києві розуміють всі. Для опозиційних сил (хто б це не був) - можливість розігрувати карту хисткості режиму і можливості перемоги. У 2004 р. потрібно було лише показати, що влада не контролює Майдан - і на нього потягнулася вся Україна. Градоначальник Києва на той момент Олександр Омельченко на ганку міськадміністрації буквально дозволив робити все: займати будівлі, ставити намети. Новий київський мер зробить те ж саме в 2015 р.
Читайте також: Вибори мера Києва: мляве тренування перед президентською грою
Для Партії регіонів вибори - найкраща можливість загнати останній цвях у загальний опозиційний труну, одним ударом обезголовивши рейтинги всіх опозиційних сил. У вільному польоті виборів-2015 влада часто вдаватиметься до цього аргументу: мовляв, подивіться, як добре ми налагодили життя в країні, що в самому опозиційному Києві мером став наш.
Напрошується питання, чи не спеціально влада "кинула" своїх кандидатів по київських округах: і Герегу, і Довгого, і Пилипишина, і Лисова, і Третьякова. Може, йде більш довга гра?
Копійка N2: у мене немає жодних сумнівів, наприклад, що спільний кандидат буде не влаштовувати одну з опозиційних сил. І якщо вже зараз Анатолій Гриценко, Олег Ляшко, Микола Катеринчук готові виступити врозріз з генеральною опозиційної лінією, то з наближенням до виборів таких буде все більше. Вже зараз невідомий нікому Євген Паткін, політичний троль, збирає городян на дискусії про Київ. Чи зможе Паткін відтягнути від пирога свої 7%, як троль Володимир Франц в Чехії або свої 10%, як Януш Палікот у Польщі, - питання часу.
Читайте також: Кличко буде наполягати на проведенні виборів мера Києва в два тури в травні 2013 р
Копійка N3: Багато з тих, хто міркує про прийдешні вибори, не знає їх юридичної підоснови. Найважливішим недоглядом можна вважати повноваження мера і голови міської адміністрації. Буквально, голова адміністрації володіє повноваженнями, завдяки відсутності мера та бездіяльності секретаря Київради і в.о. мера Галина Герега. Отримавши свого градоначальника і більшість у міськраді, опозиція зможе створити свій виконком при раді, залишивши за Олександром Поповим і КМДА тільки виконання функцій Києвом, як столиці.
Копійка N4: У місті немає нових політичних проектів. У Києві завжди були заможні капіталісти, які цікавляться політичним життям столиці. Так повелося ще з XIX ст. Зараз же у бізнесу чи то апатія, чи то, що більш імовірно, грошу в "інший партійній касі". Відсутність нових ідей і особистостей теж грає на руку владі. Навіщо йти голосувати за нових, якщо ми в 2012 р. вибирали тих, хто буде лагодити труби і ремонтувати асфальт?
Для приватного капіталу потрібні нові ідеї. Генератори смислів попереднього десятиліття, відомі політичні консультанти та експерти, завалили всі можливі переможні кампанії в 2012 р. А далі, як у вірші київського поета Іртеньєва: "Ті, що їм на зміну встигли підрости, таку луплять ціну, що господи прости".
Читайте також: Герега звернулася до ВР з проханням призначити вибори мера Києва
Копійка N5: якщо на Банковій є грамотні люди, вони перенесуть вибори до кращих часів. Людей з плакатами і коктейлями Молотова немає вже близько трьох років. І навряд чи вони з'являться.
...З 1906 по 1910 рік у Києві працювала так звана "визвольна" дума. Вибори в неї проходили на хвилі революційних подій, а обраними виявилися багато представників ліберальних рухів. Вони не соромилися роздавати популістичні обіцянки, заганяючи місто в боргову яму. Кілька разів дума брала чималу позику для своїх обіцянок. До чого це я? Та так, символізм історії.
Дмитро Раімов, спеціально для РБК-Україна