Виробники трамваїв зійшлися в боротьбі за київський тендер

У п'ятницю, 25 вересня, повинен був повторно відбутися столичний тендер на закупівлю нових трамваїв. Проте практично в останній момент він був перенесений на 5 жовтня. На думку Антимонопольного комітету, необґрунтовано виключивши з першого конкурсу одного з виробників цієї техніки, "Київпастранс" змушений був повторно оголосити закупівлю. Ціна питання - майже 200 млн грн.

Спроба номер два

В цю п'ятницю, 25 вересня, лідер з перевезень пасажирів у Києві - комунальне підприємство "Київпастранс" - мав намір провести тендер на закупівлю семи нових трамваїв зі 100% низьким рівнем підлоги. Однак за кілька днів до розкриття пропозицій постачальників перевізник переніс тендер на 5 жовтня.

Як повідомив РБК-Україна, директор департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації Олександр Козловський, термін був перенесений у зв'язку із внесенням технічних поправок у документацію.

Очікувана вартість закупівлі становить 184 млн грн. Трамваї повинні бути поставлені до кінця поточного року. Відповідне оголошення розміщене на сайті перевізника.

Примітно, що це вже друга спроба "Київпастрансу" провести аналогічний тендер в 2015 р. Перша спроба стартувала 28 квітня - саме тоді "Київпастранс" оголосив про намір 22 червня на тендері закупити сім трамваїв за 240 млн грн.

Тоді конкурс відбувся, у ньому взяли участь три підприємства: львівське "Спільне українсько-німецьке підприємства "Електронтранс", "Крюківський вагонобудівний завод" (КВЗ) і одеська "Татра-Південь". В результаті переможцем був оголошений "Элетронтранс".

При цьому, обґрунтовуючи своє рішення про відхилення пропозиції "Татра-Південь", "Київпастранс" керувався декількома претензіями до підприємства. Наприклад, покупцю не сподобалося те, що "учасником надано реєстр документів, який не має номера і дати, та складено не на фірмовому бланку". Крім цього, у "Київпастранса" було кілька інших зауважень.

Не погодившись з таким рішенням перевізника, "Татра-Південь" 16 липня подала скаргу до Антимонопольного комітету, який задовольнив її 18 серпня.

При цьому чиновники з АМКУ прийшли до висновку не тільки про те, що пропозиція "Татра-Південь" було відхилено необґрунтовано, але і про те, що частина документації двох інших учасників тендеру не відповідала його умовам.

На думку АМКУ, "Київпастранс", відхиливши документацію "Татра-Південь", яка не відповідала умовам документації, та не відхиливши документації двох інших учасників, яка також не відповідала умовам, застосував дискримінаційний підхід під час розгляду пропозиції, подані на тендер. АМКУ вважає, що "Київпастранс" порушив право "Татра-Південь" на об'єктивний та неупереджений розгляд її пропозиції.

В результаті, АМКУ ухвалив скасувати тендер на закупівлю трамваїв, столичним перевізником.

Судовим шляхом

У свою чергу, "Київпастранс" був змушений скасувати проведення першого тендера, і оголосив про повторному конкурсі.

При цьому перевізник не погодився з рішенням АМКУ і подав відповідний позов у Господарський суд Києва. Останній 17 вересня скасував рішення АМКУ про скасування першого тендеру. На думку суду, пропозиції "Электронтранса" і КВЗ відповідали документації конкурсу, а "Київпастранс" при його проведенні не допустив порушення закону "Про здійснення державних закупівель".

Рішення суду першої інстанції вступить в законну силу, якщо АМКУ не звернеться в апеляційну інстанцію, або якщо звернеться, але програє в ній. Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв повідомив РБК-Україна, що АМКУ буде подавати апеляцію.

"АМКУ не згоден з рішенням суду. Апеляційна скарга із зазначенням процесуальних та нормативних порушень буде подана у встановлені строки", - заявив він.

Із залученням високих лобістів

Примітно, що виробники трамваїв намагаються популяризувати свою продукцію за допомогою візитів на виробництво високопоставлених чиновників.

Так, в минулому році львівський "Элетронтранс" відвідав мер Києва Віталій Кличко. Під час візиту він повідомив, що зробить "усе, щоб в наступному році у Києві з'явилися такі трамваї".

Фото: Віталій Кличко високо оцінив продукцію "Элетронтранса"

Але не відставала від "Элетронтранса" і "Татра-Південь". Вже в серпні цього року перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер відвідав цехи цієї фірми, які знаходяться на території дніпропетровського Південного машинобудівного заводу імені О. М. Макарова", де ознайомився з процесом створення українських трамваїв. При цьому Володимир Шульмейстер заявив, що у компанії "Татра-Південь" "дуже велике майбутнє".

Фото: Володимир Шульмейстер розгледів перспективи компанії "Татра-Південь"

Трохи раніше, в кінці липня, ще одного учасника відміненого тендеру - Крюківський вагонобудівний завод - завітав сам міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Правда, в ході візиту він в першу чергу цікавився не трамваями, а приміським дизель-поїздом, вагоном для міжнародних перевезень, вагоном-рестораном і т. д.

Фото: Андрій Пивоварський вшанував візитом КВЗ

Історія питання

Колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава розповів, що перший тендер ставив умову, що низька підлога повинна була бути тільки на 35-100% вагона, тобто могли пропонуватися вагони з частковим низькою підлогою або низькопідлоговими секціями.

Тепер же Київ хоче купити трамвай зі 100% низькою підлогою, європейським комфортом, кондиціонерами, низьким рівнем шуму, комфортом для людей з підвищеними потребами, пояснив Олександр Козловський.

"Хто запропонує відповідні технічні та кваліфікаційні умови і оптимальну ціну, той і переможе. Якщо "Електронтранс" і "Татра-Південь" мають такі трамваї, то вони можуть на рівних умовах брати участь у конкурсі", - зазначив він.

При цьому директор департаменту "Інтегровані транспортні системи" компанії "Сіменс Україна" Дмитро Чорненький підкреслив, що умови відміненого тендеру були несправедливими.

"Умова "рівень підлоги 35-100%" дозволяло участь у тендері виробників з трамваями, які розрізняються за ціною в два рази. Адже на 100% низькопідлоговий трамвай передбачає зовсім іншу конструкцію візка - безвісеву", - пояснив він.

За його словами, в Україні є тільки один виробник трамвая власної конструкції, що відповідає сучасним світовим вимогам (багатосекційний, з прохідним салоном, на 100% низькопідлоговий, з асинхронним приводом, можливістю рекуперації енергії і кліматизацією, зручно розташований) - "Електронтранс".

При цьому, за словами Дмитра Чорненького, у "Татра-Південь" і Київського заводу електротранспорту є власні виробництва зі своїми конструкціями трамваїв, але вони не відповідають сучасним світовим вимогам.

"Крім того, у ще декількох виробників - "Богдана", КВЗ, львівського Лазу - немає власної конструкції, але є можливості для власного виробництва", - зазначив він.

Разом з тим, "Електронтранс" поки що випустив всього два трамваї, і то - вузькоколійних (для колій шириною 1000 мм), які не застосовуються в Києві, розповів Олександр Кава.

"Львівський "Електронтранс" поки що не поставив жодному місту жодного трамвая під широку колію (1524 мм, - ред.), яка використовується в Києві. Якщо Київ купить трамвай у цієї компанії, то, по суті, це буде покупка вагона, який ще не пройшов випробування", - пояснив він.

При цьому, зазначив Олександр Кава, у "Татра-Південь" набагато більше локальних компонентів в їх продукті і більше досвіду з виробництва трамваїв, однак повністю низькопольних трамваїв вона не випускає.

"У них, по суті, всі вагони зроблені на основі кузова чеських вагонів "Татра" Т6Б5 в різних варіаціях, а це розробка середини 80-х років", - підкреслив він.

У свою чергу генеральний директор "Татра-Південь" Анатолій Кердивара стверджує, що, на відміну від продукції "Электронтранса", трамваї його компанії відповідає вимогам українських держстандартів.

"Згідно з вимогами стандартів, навантаження на вісь повинне становити до 8 т, і нам вдалося досягти такого показника. У той же час у львівського конкурента це навантаження досягає 10 т. Оскільки трамвайні колії в Україні побудовані з розрахунку не більше 8 т на вісь, перевищення цього показника може привести до руйнування шляхів і стати причиною аварій", - заявив Анатолій Кердивара.

РБК-Україна звернулося до "Електронтрансу" за коментарями, однак отримати їх не вдалося.

Що стосується третього учасника тендеру, то на даний момент на Крюківському вагонобудівному заводі не налагоджено виробництво трамваїв, зазначив Олександр Кава

"Втім, враховуючи великий досвід КВЗ з виробництва рухомого складу, для нього не складе труднощів зробити трамваї або самостійно, або в партнерстві з кимось із світових виробників, - припустив він. - По суті, жоден з учасників першого тендера не зміг надати готовий продукт зі 100% низькою підлогою - це був тендер концептів".

Трамвайні перспективи

Як правило, в усьому світі міста зараз купують низькопідлогові трамваї, і чим більше в Україні буде застосовуватися таких вагонів, тим краще для пасажирів, особливо маломобільних категорій, впевнений Олександр Кава.

При цьому, за словами Дмитра Чорненького, якщо виробництво буде здійснюватися локальними українськими компаніями, то ні міста, ні держава не будуть зазнавати особливих "непрогнозованих" ризиків.

До того ж, на думку Олександра Кави, чим більше в Україні буде виробників трамваїв, зокрема, низькопольних, тим краще це буде позначатися на якості даної продукції.

Однак, з впровадженням в Україні низькопольних трамваїв не все так просто, вважає Анатолій Кердивара.

"В Україні конструкція трамвайних колій не дозволяє експлуатувати трамваї зі 100% низькою підлогою. Приміром, взимку від перепаду температури вода, що потрапляє під плити, перетворюється на лід, який підніме плити вгору, і в результаті низькопідлоговий трамвай, просто не зможе пройти по шляху", - зазначив він.

З необхідністю модернізувати трамвайні колії згоден і Дмитро Чорненький: "Як Києву, так і іншим українським містам, необхідно оновлювати трамваї, однак у той же час необхідно модернізувати і трамвайні лінії. Це повинні бути паралельні безперервні процеси".