Шотландські вчені з'ясували, що пристрасть людей до важкої та жирної їжі на кшталт фастфуду закладена на генетичному рівні: подібні смакові переваги людина успадкував від своїх давніх предків, які жили під час одного з льодовикових періодів. Про це повідомляє РБК з посиланням на Daily Mail.
Шотландські вчені з'ясували, що пристрасть людей до важкої та жирної їжі на кшталт фастфуду закладена на генетичному рівні: подібні смакові переваги людина успадкував від своїх давніх предків, які жили під час одного з льодовикових періодів. Про це повідомляє Daily Mail.
Вчені з Університету Абердіна прийшли до такого висновку після дослідження, в якому порівнювали генетичні коди людини з ДНК мишей і птахів, а також співставляли ДНК жителів Європи і Азії.
В результаті, вони виявили в мозку людей відрізок ДНК, що визначає пристрасть до жирної та важкої їжі. Цей відрізок контролює вироблення нейропептиду галаніну, що відповідає за харчову поведінку. Цей ген активізує частину мозку, що називається гіпоталамусом і відповідає за апетит та спрагу.
Цей ген існує в двох версіях. Більш слабка, в ході дослідження, була виявлена тільки у 16% європейців, що брали участь в експерименті, і у 30% вихідців з Азії. Таким чином, слабка версія гена зустрічається частіше у азіатів, а сильна - у європейців.
Керівник дослідження доктор Еласдер Маккензі пояснює, що виявлений відрізок ДНК контролює область мозку, що обирає яку їжу вживати. У власників сильної версії гена зростає потреба в жирній їжі.
Цей ген європейці успадкували від своїх давніх предків, які жили в один з льодовикових періодів. У суворих кліматичних умовах людям потрібна була їжа з високим вмістом жиру. А негативні ефекти важкої їжі, від яких нині страждає сучасна людина, в ті часи не мали значення - люди не встигали доживати до старості, коли починають виразно відчувати негативні наслідки нездорового способу життя. В давнину середня тривалість життя складала всього 30-40 років.